Я відчувала себе останньою підстилкою, сучкою, дуполизкою. І мені це подобалось. Мені доставляло кайф доводити до оргазму таку жінку. Коли я виснажилася, Лінда підняла мене, взяла за підборіддя, облизала моє обличчя, поцілувала в губи. — Ти молодець, цукерко. Давненько я так не кайфувала. Зараз перепочинемо, вип’ємо, а потім продовжимо. Окей? — Так, моя господиня...

У машині Едуард Олексійович зручно розмістився між двома красунями та одразу поклав обидві руки їм між ніг. Він не поспішав, не ліз до дівчат у трусики, а просто ліниво погладжував їхні кицьки прямо через спортивні лосини, постійно переводячи погляд з однієї на іншу, спостерігаючи за їхньою реакцією...

Як і передбачав помічник мера, Варя та Люда не змогли відмовитись від настільки "заманливої" пропозиції відпочити кілька тижнів із таким поважним паном. Йому навіть не довелося пропонувати їм гроші - вистачило легких погроз. Дівчата одразу забули про своїх хлопців, навчання, друзів і зрозуміли, що потрапили у пастку. Після розмови з Юрієм обидві впали у відчай, уявляючи, що їх чекає. Варя навіть не втрималась і почала шукати в інтернеті фото мера. Вона, звичайно, знала, як він виглядає, але намагалась якось підготувати себе до майбутнього. Сама думка про близькість з кимось під примусом була їй огидна, але в цьому випадку все було ще жахливіше. Едуард Олексійович був просто бридким. Чим довше Варя розглядала його, тим більше він нагадував гібрид кабана та якогось лепрекона з фільму жахів...

Стас вже пішов, а я вирішила ще трохи повалятися у зім’ятому після сексу ліжку — повертатися додому зовсім не хотілося. Та й спішити не було потреби: чоловік у будь-якому разі мав повернутися лише через кілька годин. Я запустила руку між ніг і почала пестити ще вологий від злягання клітор. Знизу живота одразу ж відізвався знайомий потяг… От дідько! Мені й так мало — чоловік, коханець, а я все ненаситна. Розсердившись на саму себе, різко підвелася й пішла у душ...

Обидві кандидатки, що залишилися на роль, були чудові – гарно грали та ідеально вписувалися в образ. Але була й інша проблема: мені просто не хотілося розлучатися ні з однією з дівчат. І Світлана, й Аріна просто зводили мене з розуму, і варто було лишитися наодинці з однією з них, як я забував про роботу. Ось і зараз я слухав, як Світлана вимовляла завчені репліки, але майже не чув її. Мій погляд блукав по її стрункій фігурі, ще раз переконуючись, що й зовнішні дані у дівчини ідеальні для ролі.

Я відкинулася в кріслі й, заплющивши очі, опустила руку між ніг. Усі мої думки вже були лише про Сашу. Одразу чомусь згадалася наша перша зустріч, перший раз... Як він відмовлявся, і мені довелося погрожувати йому звільненням. Минуло всього пів року, а як усе змінилося. — Можна, Маргарито Іванівно? — почувся за дверима несміливий голос Олександра. — Заходь...

– Розбійниця, – хлопець, на таку витівку, обхопив один із сосків губами і прикусив, непомітно розстібаючи ширінку штанів. – Це я розбійниця? – від несподіванки ледь скрикнула, трохи обурюючись, але все ж сміючись, але дії Володимира не залишилися так просто непоміченими – пульс почастішав, в той час внизу живота почали з'являтися вже знайомі хвилювання. – Жадаюче продовження, ніжне тіло. Не перестану милуватися цим, – опустився нижче і закарбував поцілунок на животику, малюючи кінчиком язичка невідомі візерунки. Відпустив руки і переклав обидві свої на стегна дівчини, підтягуючи її до себе ближче.

Далі за «імпровізованим планом» йшла решта явно непотрібного одягу. Костюм покоївки виявився далеко не таким простим, як здавався спочатку. Різні ґудзики, паски та стрічки. Вільям знатно помучився, поки з усім цим впорався. До цього йому й на думку не спадало зв’язуватися зі слугами, а тим більше — як було згадано — спати з ними. Але ця дівчина його зацікавила. Незрозуміло чим, але встигла. Вже за кілька хвилин, хоч вони його й втомили, молодий лорд нарешті впорався. Але чим далі він заходив, тим активніше покоївка намагалася сховати своє оголене тіло, незважаючи на зв’язані руки. Кілька таких спроб почали бісити, тому пан вирішив дати непокірній дівчинці урок. Він навис над оголеним тілом, підняв одну руку догори, ще міцніше стиснувши зв’язані зап’ястя, щоб її пальці не тремтіли...

В цей день Сашко (батько мого хлопця, йому 46 років, масивна статура) сам подзвонив мені після того, як я прийшла після пар в інституті. Цікаво. Адже він ніколи раніше не дзвонив мені особисто. Зазвичай ми заздалегідь обмінюємось повідомленнями про зустріч, якщо з якоїсь причини мій хлопець не може зустрітися зі мною, і його тато замінює хлопця у плані злягання...

Дівчину, яка мріяла про айфон, звали Лерою. У неї було довге каштанове волосся, струнка фігура, але при цьому доволі великі груди. До того ж вона була трохи засмаглою. Спочатку ми з Лерою провели її подругу і залишилися удвох. Пізніше ми з Лерою кілька разів зустрічалися, сиділи в кафе й спілкувалися як друзі. Якось я сказав, що чув, як вона мріяла про айфон. Вона трохи зніяковіла. Я відповів, що в мене вдома якраз є нова модель айфона, але в обмін я прошу прибрати у мене на дачі. Лера погодилася приїхати до мене в п’ятницю. Я сказав, що заїду за нею...

…Він старався з усіх сил. Як приємно його язик ялозив між моїми нижніми губками. Ох, я відчувала, як розганяється моя кров і набрякає мій клітор. Я ледь подалася вперед стегнами й трохи прогнулася, щоб йому стало зручніше. Моя соковита кицька текла, соки змішувалися з його слиною. Толік непогано працював язичком — спочатку він ледве торкався вузлика, потім ніби намагався проникнути всередину й смачно причмокував, немов щось висмоктував. Я схопилася рукою за його голову й притиснула до себе, згораючи від бажання відчути його язик глибше. Він почервонів і, здається, важкувато дихав. Я трохи відпустила його, і водночас моя рука стиснулася на його ширинці. Член був напружений. І мене це тішило — мені за сорок, а в молодого хлопця на мене встав через мої втіхи. Я прибрала ногу зі стільця й опустилася перед ним на коліна...

Їй було з ним приємно, і вона ніколи не думала, що цей милий романтичний хлопець робить із жінками таке. Ще годину тому він сказав їй: «Пішли зі мною, в мене для тебе сюрприз». Вечір справді вийшов несподіваним. Вони зайшли до квартири Михайла, і тут почалося найцікавіше. Міша владним тоном сказав Маріанні: «Мені потрібна дівчина, яка буде повністю мені підкорятися, готова принизитися і переступити через себе. Ти можеш зараз піти, але тоді ми розійдемося, або прийняти правила гри». «Я прийму твої правила», — боязким голосом сказала Маріанна...

Дістав із ящика ніж і перерізав скотч на ногах і на руках. Допоміг Юлі встати на ноги. Вона стояла перед ним, похитуючись на ногах, що підгиналися, губи запеклися, шалені очі вичікувально дивилися на нього. Чекала його наказів, боячись зайвий раз поворухнутися без дозволу. Сергій усміхнувся і великодушно сказав: — Пити хочеш? Іди, попий. Юля потягнулася до шафи за кухликом, витягуючись у струнку, нахилилася, мимоволі демонструючи йому попу з червоними відбитками стека, вологі губки й зморщений анус, що мелькнув на секунду перед його очима.

Сергій поворушив мишкою — і на екрані виник браузер із купою відкритих вкладок. Він, нудьгуючи, переглянув їх — звичайна жіноча маячня. Закриваючи вкладки одну за одною, побачив відкриту аську Юлі. На екрані залишився останній її лист, відправлений якомусь Костянтину: «Обіцяю, виправлюся, мій Хазяїн!» Що за дурня? Сергій поцокав мишкою — інших повідомлень із цим контактом не було. Який ще хазяїн? Він ліз у комп’ютер. Знайшов історію аськи (Юля, мабуть, не догадалася налаштувати автоматичне видалення) і перечитав листування. Запустивши пошук зображень, знайшов приховану теку, наївно сховану серед системних під назвою «syswin», де Юля зберігала кілька роликів і картинок, завантажених з інтернету. А в окремій теці лежали фото, які вона зробила сама й відсилала цьому козлові...

Твоє бажання виконано. Під цією сукнею тільки я. Сергій підвівся і підійшов до неї. Перевірив. Справді тільки вона, жодного обману. Руки під сукнею не зустрічали перешкод. Марина трохи попискувала, коли він її пестив, але більше для порядку. А Сергій добряче збудився, та й вона не залишилася байдужою — почервоніла, сосочки затверділи й нахабно стирчали вперед. Якось непомітно для обох спідниця підійнялася аж до талії. Сукня почала заважати, і він зняв її...