Крейда перестала скрипіти по дошці.
— Ось ваші завдання на дім, хлопці, — подивилася на нас поверх очок Севастюк Раїса Миколаївна. — Записуйте. І повторіть минулу тему.
— Чого так багато? — обурився Льоха, здоровенний прищавий хлопець із задньої парти. Задирака та ледар — таких ще пошукати.
— До четверга у мене ви не з’явитеся, тож встигнете все зробити. Заняття закінчено.
«Ох, вже ця училка…»
Це був рідкісний випадок, коли я на всі сто погоджувався з Льохою — завдань нам накидали, ніби ми на філологічному факультеті університету вчилися. І так кожного разу. Тим більше, профільним цей предмет не був, щоб давати таке навантаження.
— Раїсо Миколаївно! — я підійшов до учительського столу. Тендітна жінка років сорока, плюс-мінус п’ять, з суворим поглядом підняла брови, від чого широке чоло перетнула зморшка. Мені стало важко дихати.
— Як можна виправити сьогоднішню трійку?
— Ніяк, Шибін. Будеш отримувати гарні оцінки під кінець навчання, середній бал усе покаже. Удачі. — Вона опустила очі у журнал, прикривши густими віями. Розмова закінчена.
Я вийшов у коридор нашого коледжу. І навіщо взагалі придумали цю дурницю з українською. Ніби в школі.
— Знову Норка з усіх соки вижимає! — ляснув мене по плечу Дімка. Він стояв під дверима і набирав комусь повідомлення зі швидкістю звуку. Ми з ним ще зі школи дружимо, сусіди по сходовому майданчику, і обоє любимо пограти в футбол у дворі. Норкою ми обзивали нашу училку з української. Прізвисько пішло спочатку від її ініціалів, а потім її стали називати на честь худого хижака. Так і прижилося.
— Так… — протягнув я. — Навіть трояк виправити не захотіла, а мені стипендія вкрай необхідна.
— Вона тебе з нею обріже, чувак, уже третю пару трояки тягнеш. Чарівне число прямо!
У відповідь — зітхання з глибин моїх легень.
— Піду в кіно з Кріс, ти не кисни, Толян! — він ще раз ляснув мене по плечу та ретирувався.
Я подивився вслід тікаючому Дімону та поплівся до тренажерки.
У напівтемному підвалі спортклубу з гучною назвою «Гладіатор» смерділо потом, шкарпетками та лунав реп чорношкірих західних зірок.
Серед дзеркал і накачаних тестостероном бугаїв я виглядав ще худішим, ніж був насправді. Мабуть, стати живою грецькою статуєю з моїми спадковими даними — не варіант.
Проте туди ходила одна гарна дівчина на велотренажери. У рожевій майці та чорних легінсах. Коли вона нахилялася, її груди вискакували з-під тканини двома кулями, а легінси на стегнах натягувалися так, що видно було обриси жіночих геніталій. Коло неї постійно крутилися найгучніші та найсамовпевненіші хлопці. То показували їй жим гантелей з оголеними біцепсами, то сміялися один з одного, змішуючи плоскі жарти з матом. Вона ж їм поблажливо посміхалася та закидала неслухняний локон за вухо.
Я підтягнувся, розім’явся під увесь цей шум-гам, то кидаючи погляди на місцеву красуню, то на м’язи накачаних мутантів, що плакатами висіли біля дзеркал. Пожав штангу, гантелі, побив грушу.
Злість на «Норку» непомітно витіснила приємна втома, що розлилася теплою хвилею тілом. На вулицю я вийшов, коли вже стемніло й засвітлілися ліхтарі. Свіже повітря холодило ще мокру від душу голову. Я поплівся додому — їхати автобусом сьогодні не хотілося. Пройшовши кілька кварталів, я відчув, що коле ногу. Підняв підошву й побачив, що вона пробита цвяхом.
— Та що ж це за день такий! — цвях неохоче витягувався з гуми мого улюбленого взуття.
Мелькнула тінь. Я підвів очі — і тут у мене врізався якийсь божевільний дід. Не втримавшись, я впав на землю, прямо у брудну калюжу. Дідові пощастило більше — його падіння пом’якшило моє тіло.
— На, візьми це! Вони не повинні отримати, я не можу сам!.. Моє життя!.. Знищ!!! — божевільно бігаючі очі та сморід цього нещасного налякали мене до жаху. Він з силою втиснув мені в руки пластикову пляшечку, схопився й, голосно сопучи, побіг далі.
Я, лаючись на того психа, підвівся на ноги. Повз мене пробігли ще двоє. У піджаках і величезні — такі здоров'яки на сніданок з’їдають по теляті й тягнуть за собою вантажівки на публічних святах.
Божевільний вечір. Треба було чекати маршрутку на зупинці.
Вдома я відмився, розповів матері про дивну зустріч за вечерею й згадав про пляшечку, яку передав мені дід. Про неї я вирішив промовчати, поки сам не дізнаюся, що це. Цікавість підігрівала. Швидко доївши борщ, пішов у ванну й дістав із кошика брудну куртку. З кишені мені в долоню впала біла пластикова пляшечка, в яких мільйонами продають в аптеках вітаміни.
На білому глянсовому боці великими синіми літерами красувався напис ТХ-1. Трохи нижче дрібним шрифтом йшло дозування, термін придатності, вага однієї таблетки та інформація про те, що цей препарат стимулює випромінювання мозкових хвиль і дозволяє підпорядковувати звичайні мізки — тобто людей, які не вживають це диво фармакології. Прямо всім БАДам супер БАД.
Відкрутив кришку — всередині аж до горлечка лежали невеликі желатинові капсули з малиновим порошком.
«...одну таблетку на 48–50 годин... міцно в’їдається в організм зараза... ефект настає через 5–10 хвилин... будь що буде!... в крайньому разі посміюся сам над собою та викину.»
Я проковтнув капсулу та запив її водою з-під крана. Відчуття були ті самі, що й хвилину тому.
— Мамо! — голосно покликав я. — Там НЛО за вікном світить, бачиш?
— Ще щось скажеш? Іди уроки роби! — пролунало із зали. Мати прасувала білизну й дивилася свої дурнуваті серіали про нещасливе кохання та підступних лиходіїв у вигляді свекрух, сусідок або колишніх подруг.
«Чому не працює?»
Тут я згадав, що дія почнеться через 10 хвилин, і сів грати у файтинг на своєму телефоні.
Через годину я посадив батарею гаджета. Зі спортивного інтересу вигукнув перше, що спало на думку:
— Мамо, тут таргани величезні, чорні до тебе в зал повзуть звідкись...
Із залу одразу ж пролунав пронизливий вереск. Я випустив телефон, стрілою метнувся до кімнати й побачив ще ту картину.
Чиста випрасувана білизна скинута на підлогу. На стільці, де секундою раніше вона лежала акуратною стопкою, стояла моя мама й трясла ногою. Один капець лежав на підлозі.
Вона великими наляканими очима подивилася на мене.
— Один мало не заліз на мене! Толю! Звідки ця гидота повилазила?
Я ледве стримав смішок, знизав плечима й ткнув пальцем у її бік.
— Ні, він ще на нозі висітиме.
Звісно, там нічого не було — лише тремтяча мама під стелею на сидінні старого стільця.
Вереск знову розтяв тишу вечірнього затишку. Мати почала з усієї сили трясти ногою, ніби танцювала канкан.
— Оно, ще по шиї повзуть... — усмішка сама простягалася до вух. Вже ж надто смішне з боку було видовище.
Знову вереск поросяти — і ось уже мати трясе головою, вигинається тілом і робить неймовірні паси руками, зтрушуючи з себе вигаданих огидних комах. Домашній халат розв'язався, і тепер вона самовіддано скакала переді мною у прозорих трусиках, бовтаючи в усі боки оголеними цицьками. У мене відпала щелепа. Здається в розпалі вона, навіть цього не помічала.
Проте мій член зрадницьки поважчав і вперся в тканину штанів.
— Усе! Вони уповзли! Більше нікого нема! — прохрипів я, блукаючи поглядом від лахматого трикутника лобка під тонкою тканиною трусиків до білих, обвислих грудей з великими стирчачими сосками.
Мати завмерла наче вкопана. Дихання важке, волосся розкуйовджене. Її очі спинилися на моєму обличчі, повільно простежили за моїм поглядом і впилися у власні груди. Миттєво закрила свій сором й, проковтнувши ком в горлі, промовила:
— Завтра викличу дезінфекцію!
Я вийшов із зали й попрямував до своєї кімнати. Там, швидко розрядившись гейзером сперми, впав у неспокійний сон із безліччю грудей.
Вранці я пішов до школи раніше звичайного — не хотілося зайвий раз зустрічатися з матір'ю. Та й вона була вся розгублена. Адже не кожного дня скачеш перед власним сином і трясеш "буферами".
Я підняв комір куртки. Стояла прохолодна погода, хмари, налиті вологою, мляво повзли по рожевому небу. Міська метушня набирала обертів. Повз мене поспішали люди, які завжди кудись біжать запізнюючись. У вікнах де-не-де ще горів жовтий світ лампочок. Заглиблений у свої думки я зупинився біля шорсткої смуги асфальту.
Мигнуло червоне око, заревіли машини. Всі вони хотіли швидше проїхати "зебру" й стати перед наступним світлофором.
Я повернув голову від потоку машин ліворуч і побачив, що поруч зі мною серед інших пішоходів стоїть наша вчителька з української. У приталеному короткому плащі, бордовій спідниці, ажурних колготках і туфельках на високих підборах. Прям святкова упаковка.
— Раїсо Миколаївно, доброго ранку! — усмішка вийшла підлабузницькою. Вона повернулася до мене й ледь кивнула.
— Доброго, Толю! На заняття йдеш?
«Куди ж ще, кеп Очевидність.»
— Ага. Хм... Давайте краще до Вас підемо додому... на екскурсію! — випалив якось одразу я.
У голові ж крутилося: «Ох ти й дурнюуууууу!»
Раїса Миколаївна, як і раніше, дивилася уважно в мої очі своїм фірмовим пронизливим поглядом. Тільки в ній уже все змінилося — клацнув механізм підпорядкування й запрацював у такт її серцю. Я це відчував.
Замигало зелене око світлофора. Ми стояли у власному маленькому світі, відірвані від загального потоку міської юрби.
— Гаразд, йдемо, Шибін. — розсіяно промовив її яскраво нафарбований рот.
— І ще одне... — я гнув свою лінію далі, все більше переконуючись у сильній дії проковтнутої напередодні капсули.
— Так?
— Слухайтеся мене віднині у всьому. — від власної нахабності щодо жінки, що вдвічі старша за мене, плюс ще й викладач з репутацією сірого вовка з дитячої казки, я ледь не знепритомнів.
«Хочеш жити інакше — починай робити все інакше.»
Вона мовчки переварювала почуте, на скроні виступили вени, обличчя виражало внутрішню боротьбу. Натягнута посмішка перетнула її симпатичне личко.
— Слухатимуся, як скажеш, Шибін. — карі очі намагалися зосередитися крізь окуляри на мені, ніби Раїса Миколаївна стояла зараз і намагалася зрозуміти, чому так мені відповіла та що в мене змінилося.
Моєму захвату не було меж.
Усю дорогу ми йшли мовчки під стукіт її підборів-шпильок. Я крадькома кидав погляди на викладачку: на її руде волосся до плечей, тонку фігуру й худуваті ноги в чорних напівпрозорих панчохах з мереживним малюнком. Руки так і тягнулися погладити її литки й колінки — такі на вигляд шовковисті й ніжні.
Вона повернула свій кирпатий ніс до мене й блиснула окулярами.
— Прийшли.
Я зупинився перед під'їздом сірої багатоповерхівки, прикрашеної жовтими балконами й такого ж кольору дашками над дверима. У скронях голосно стукала кров.
— Покажи... кхм! Покажіть помешкання, чи що... кхм! кхм! — пробалакав я крізь покашлювання.
Вона скривила невдоволену пику, і ми пішли до дверей.
Пискнув домофон. Грюкнув ліфт. Клацнув замок.
Раїса Миколаївна ввімкнула світло й зняла плащ. Я спостерігав за її плавними рухами, як грає складками тканина на спині і як натягується на сідницях спідниця, коли вона нахиляється...
— Туфлі не знімай!
Вона здивовано подивилася на мене — з ніг до голови червоного, як рак — і поцокотіла на кухню своїми підборами. Мої очі простежили за нею.
«Значить, можна й на "ти"!» Я був ніби п'яний. Голова гула, а тіло налилося свинцем. Руки тремтіли.
— Заходь, Толю! — наманікюрені тонкі пальці з обручкою взяли йогурт і закрили холодильник. Вони ледь тремтіли — норка явно хвилювалася.
Клац!
— Оглядай визначні місця моєї квартири, адже саме для цього ти напросився в...
Голос Раїси Миколаївни обірвався, як струна. Моя рука повільно ковзала внутрішньою частиною її стегна вгору, зминаючи поділ спідниці. Капрон під долонею плавився від гарячої пружної плоті.
«Як же я хотів доторкнутися до її ніг»
Раїса Миколаївна стояла нерухомо, як істукан, досі тримаючи в зігнутій руці пластиковий стаканчик із молочним десертом.
Іншою рукою я підібрався знизу під блузку та піджак. Намацав її маленькі теплі груди, просунув руку в бюстгальтер і, схопивши за соски, витягнув м'яку плоть назовні. Сильно стискаючи їх, я поцілував жінку, що завмерла в ступорі, у шию. На шкірі залишився вологий слід слини.
— Не треба... — нарешті промимрила вона, звела плечима, ніби намагаючись скинути з тіла дурман.
Важко дихаючи, я нахилив її до кухонного столу і, тримаючи за шию, як кошеня, що накоїло шкоди, притиснув щокою до його холодної поверхні. Задер на спину поділ спідниці, колір якої дражнив мене, і, стягнувши вниз мереживні колготки з трусами, оголив її білий худорлявий зад. Руде пасмо волосся заворушилося, червоні напомаджені губи знову спробували завадити:
— Будь ласка, Анатолій...
Я пристроївся до неї ззаду.
— Кожного разу, як я буду входити у твою піхву, ти будеш хотіти цього ще раз! — прохрипів я їй команду, намагаючись всунути пульсуючий член між жирних валиків губ в суху піхву. Соромне місце жінки моментально почало наповнюватися соками та стало слизьким і вологим, член увійшов в лоно, під акомпанемент її хтивого стогону.
У наступні хвилини сусіди напевно вирішили, що інтелігентна особа зараз мучить у квартирі кішку. Худе тіло моєї вчительки згиналося, таз підмахував гладко виголеною чавкаючою вагіною, соки текли по тонких ногах і вбиралися, як губкою, спущеними колготками та трусами. Вона несамовито трясла головою, скрикувала, рвала собі соски і терла промежину. Чесно кажучи, я навіть почав турбуватися за її серце і психіку.
В один момент шаленого скаку член вискочив з бризками з хлюпаючої піхви та влетів твердою палицею в задній прохід Раїси Миколаївни, від чого та голосно скрикнула і спробувала зіскочити з кілка, проте я міцно тримав її за стегна і під завивання і стогони продовжував шалено дерти її в задній прохід.
— Боляче-е-е-е-е!!! А-а! А!
Кишка дуже щільно стискала мій член, і все ж кінчити я все не міг і продовжував ритмічно вганяти свою здорову голівку глибше в нутрощі викладачки, яка розгойдувалася на підборах і голосила. Мій лобок з дзвінкими ляпасами бився об її почервонілі, тремтячі сідниці, я носом втупився їй у тканину піджака на спині, від неї приємно пахло парфумами, просунув руки під пахви й стиснувши з усією силою маленькі груди став їх ривками тягнути назустріч своїм рухам. Фантастичні секс оповідання на paprikolu.net.ua. Одна зі спітнілих цицьок почала вислизати і я смикав її за твердий сосок кричущої хазяйки.
«Забив снаряд я в дупу друга. І міркував: А чи не занадто туго?»
Нарешті накотила солодка хвиля насолоди, і я розрядився в палкі внутрішності гарячим потоком насіння. Із ситим виглядом я витягнув спадаючого товстого члена з пульсуючої дірки та відпустив худесеньке тіло Раїси Миколаївни.
Вона, здригаючись, скиглявим мішком впала біля столу й ухопилася руками за почервонілий голий зад.
Я вилаявся. На члені було розмазане лайно з ануса жінки, що потрапив під роздачу. Витерши цю гидоту кухонним рушником з ведмежатами, я глянув на лежачу посеред кімнати викладачку. Її рум'яне обличчя було перекривлене від болю й похоті. Весь макіяж потік, а очі жінки стали, як у єнота, обведені темними колами туші. Волосся прилипло до щік. Пальці наполегливо терли клітор, вона важко дихала й, сіпаючись, витяглася, як струна. Крізь неї пройшов останній електричний розряд оргазму, і вона розлилася по підлозі безвольною плоттю.
Поки вона лежала, я поїв салату з холодильника.
— Вставай. Знаєш, я хочу подивитися на тебе оголеною. Роздягайся.
Тикати й говорити з нею стало легко, як з іграшкою, що мовчить і знаходиться у твоїй владі.
Норка незграбно підвелася, похитнулася на своїх високих підборах, ледь не підвернувши при цьому щиколотку, підтягла спідницю й блузку. Виглядає майже як на роботі. Тільки панчохи й труси зсунуті до колін, а обличчя забруднене. Збудливе видовище. От би її в аудиторії в такому вигляді.
Раптом вона глянула на мене суворим поглядом. Це виглядало недотепно на її заплаканому обличчі, вимазаному тушшю та потом. Мабуть, на рефлексному рівні спрацював захисний механізм.
«Ага, запізно вже дорослу мамцю з себе корчити.»
— Не тягни, давай. — намагаючись говорити рівно й нахабно, продовжив я. У середині ж у мене зашкрябали кішки.
Раптом я вже не керував ситуацією.
Тут її обличчя розслабилося, останній порив власної волі вичерпався, очі покірно вткнулися у підлогу, тонкі пальці повільно, ніби відтягуючи момент майбутньої наготи, почали ковзати по ґудзиках піджака. Його щільна тканина злетіла, за нею пішла зім'ята блузка. Маленькі, з яблука груди стирчали над білим мереживним ліфчиком. На них було боляче дивитися — червоні, у синцях та подряпинах. Один сосок ніби сумно дивився вниз. Зашарудів замок на поясі спідниці, і вона впала ганчіркою біля лакованих носів туфель.
За кілька миттєвостей поруч лежали промоклі труси та колготки.
Без підборів та сексуальної білизни переді мною стояла худа жінка з недорозвинутими формами, з тонкими ногами та руками. Наче очеретина. Така на пляжі пройде — й не помітиш. Обличчя з розмазаним макіяжем знову напружене, губи тремтіли. Вона переступала з ноги на ногу.
— Повернись задом.
Ззаду її фігурка була як у дівчини-підлітка — з плоскою дупою. На спині численні родимки.
— Нагнись.
Тепер вигляд був кращим — стегна ширші, знизу виблискував вологий пиріг вагіни, між сідницями прочинена дірка в потертий кишківник.
Член у мене знову налився кров'ю. Я підійшов і поклав їй на спину долоні. Вона здригнулася.
— Не треба в попу, Толя, у мене там все болить. — раптом тихо сказала вона.
Я стиснув її напружені, як вишневі кісточки, соски.
— Ааа-й!
І тут же ввігнав відразу наполовину стовбур в пульсуючий анус. Скрик. Другий поштовх і знову її кишки наповнені моєю плоттю. Вона почала скиглити в такт ляпасам мого лобка об її зад, через деякий час я висмикнув член і увійшов в її гаряче лоно. На зміну сльозам прийшли стогони та зітхання. По стегнах у неї знову потекли струмочки соків.
Через пару годин я сидів у залі на дивані й розмовляв з Раїсою Миколаївною, яка сиділа у мене в ногах, між ділом вона смоктала пальці на моїх ступнях, старанно розтягуючи губи та намагаючись засунути їх всі відразу собі в рот. У перервах тоном лектора вона розповідала своє життя. У школі вона вже працює близько двадцяти років, з чоловіком у них одна місіонерська поза раз на місяць-другий, іноді він затримується на роботі, або просто каже так. У молодості у неї було п'ять хлопців, одному навіть пробувала смоктати, так любила. Є син, звати Костя, зараз ще вчиться в школі, в дев'ятому класі. Душі в ньому не чує.
— А де він зараз? — запитав я.
— На шаховому гуртку — посмоктуючи великий палець ноги, відповіла моя іграшка.
— Як гадаєш, він підглядає за тобою? Нюхає твою брудну білизну? — я прибрав ноги та, нахилившись до неї, взяв в оберемок м'яку жіночу промежину. Гарячу і липку.
— Це навряд чи — розсміялася вона, в куточку очей розсипалася сіточка зморшок — він у мене хороший хлопчик.
— Розвернися і витягни свій чохол для окулярів.
Вона повернулася до мене спиною, між сідницями красувався кінець здоровенного овального футляра та обережно витягла з прямого проходу предмет. Анальний отвір був широко розкритий, зяяв чорною дірою, ніби кратер після вибуху. Міцно я сьогодні нею скористався.
— Тепер ти не норка, а норА! — пролунав чутливий ляпас по її дупі.
— Що ти маєш на увазі? — вона озирнулася через плече, піднявши вгору брови.
— Те, що дірка у тебе крута. Ти тепер щодня повинна трахати свою дупу, купи найбільший фалос і трахай, як буде вільна хвилинка. І так, будеш давати чоловікові тільки в зад. Що, я даремно його розтрамбував чи що. — хмикнув я, проводячи пальцем по червоному краю її дірки.
Вона зітхнула.
— Тільки не сьогодні, ти мені робив дуже боляче. Тепер у мене там все горить і ворушитися навіть некомфортно.
— І сьогодні, і завтра, твоя дупа повинна звикнути.
— Я навіть сидіти не можу на ній, — благально заламала руки НорА.
— Звикай догоджати діркою чоловікам, а не собі, терпи.
Знову зітхання.
— Добре...
Їй ця ідея не сподобалася, і все ж вона виконала наказ. Згодом її розтягнутий, зірваний сфінктер не зможе утримувати гази та від постійного пукання з відкритої кишки на парах, їй дадуть прізвисько «Пердушка». Вона піде з коледжу якомога далі від насмішок студентів. Подальшу її долю я не знаю.
— Коли буде твій син? — я вже погладжував її піхву, час від часу засовуючи в слизьку, хлюпаючу щілину пальці.
Через хвилин двадцять, ааа... — видихнула вона, підмахуючи назустріч моїй руці.
Гучний ляпас огрів її білу сідницю.
— Ай! Навіщо ти так?
— Іди приведи себе в порядок, шльондро, і провітри квартиру, смердить піхвою всюди.
Здається, вона образилася. Несуттєво. Мені подобалося матюкатися на зрілу жінку, яка нещодавно керувала моїм життям і могла однією корячкою позбавити мене кишенькових грошей у вигляді стипендії. До речі про гроші.
— Ще дай мені грошей на нову футболку. Тисячі дві вистачить.
— Що це за футболка? — роздягнена викладачка нахилилася і порпалася у своїй сумці.
— Не твоя справа, дай грошей і все.
— Тримай. — вона простягнула декілька паперових купюр — правда, я хотіла з Костею в цирк сходити.
Я погладив її по щоці. Нижче потріпані груди гойдалися в такт. Я пом'яв і їх.
— А тепер обмийся і накинь домашні лахи, моя шльондро.
Вона пішла, розсуваючи ноги, як ковбой, щоб менше турбувати свої понівечені дірочки внизу.
Син прийшов якраз, коли Раїса Миколаївна закинула білизну в прання і знову виглядала пристойно. Укладені волосся, окуляри на кирпатому носі, домашні штани, теплі шкарпетки, футболка. Ніщо не нагадувало в ній ту сексуальну пані з наших занять, чи затрахану підстилку, зовсім інша людина.
— Привіт, Костю! — вона чмокнула сутулого окулярика в потилицю — як справи у школі?
Матір на п'ять із плюсом.
— Нормально, — буркнув у відповідь підліток, знімаючи черевик з ноги.
— А це хто? — не дивлячись на мене буркнув він знову, стягуючи вільною ногою другий черевик.
— Це мій студент, прийшов... підучитися за гроші... ну я його підтягую, сину. — вона явно провалила іспит з брехні.
Я простягнув руку.
— Привіт, Анатолій.
— Ага.
Потиск руки був млявий, неохочий.
— Поки гріється чай, можете подивитися телевізор, — закудикала домогосподарка Раїса Миколаївна. — Піду накрию на стіл, а то певно голодні ви, хлопці.
Вона кинула на мене обережний погляд і пішла хазяйнувати на кухню.
Костя пішов у свою кімнату. Я безцеремонно увійшов за ним і прикрив двері.
— Зараз ти будеш говорити мені правду і лише тільки правду. Зрозумів?
Він подивився мені в очі — у них світилася та сама відданість мені, як і у його матері.
— Зрозумів.
— Ти підглядаєш за своєю матір'ю?
— Щооо? — ошелешене обличчя здавалося витягнутим до підлоги — Н... ні. Звичайно, ні.
— Нюхаєш її брудні трусики або ліфчики?
Він залився рум'янцем, що здавалося, зараз його голова лопне від сорому.
— Було пару разів, з цікавості.
— І як тобі її запах?
— Ну... він такий... такий... привабливий...
— Тепер ти будеш за нею стежити, а зняте відео і фото відправляй мені на електронну пошту. Дрочи їй в їжу, на зубну щітку, взагалі будь крутим терористом, чувак.
Він ніяково знизав плечима і зовсім червоний пробурмотів:
— Зроблю.
Ми попили чаю, НорА явно нервувала, то у неї серветки розсипалися, то ложка падала з рук. Костя теж метушився і майже не їв. Потім я розпрощався. По обличчю Раїси Миколаївни було видно велике полегшення, коли я йшов. Костя потиснув мені руку і змовницьки посміхнувся краєм губ.
Я вийшов з обшарпаного під'їзду на вулицю. Погода погіршилася, накрапав дрібний неприємний дощ. Я загорнув за ріг і опинився біля невеличкого торгівельного центру.
За кілька метрів від мене з великого чорного джипа вилазив чоловік років п'ятдесяти в чорній шкіряній куртці. По обличчю було видно — серйозний, директор або власник бізнесу. З пасажирського боку з'явилася гламурна блондинка на підборах, зарозуміла і неприступна. На вигляд їй було близько тридцяти, з гарною фігурою, в очі кидалася попа, така міцна, обтягнута дорогою спідницею, вона так і манила її шльопнути, ніжки в колготках тілесного кольору теж були досить розвинені та сексуальні. Я пішов за цією парочкою, від них йшов шлейф елітного парфуму та успіху.
З сірих фарб вулиці я потрапив у яскраво освітлений світ торгівлі та різноманітних послуг. Навкруги висіли назви бутиків, з гучномовця лунала реклама сезонних акцій та прохання прибрати машини з проїзду.
— Стривайте! — гукнув я на широкі плечі власника джипа. Він повільно обернувся й упер у мене холодний риб'ячий погляд.
— Дайте мені ключі від машини. — він глянув на простягнену до нього долоню. — Самі поки прогуляйтеся годинку-другу.
У його супутниці підведені очі округлилися від такого, і вона на секунду втратила дар мовлення.
— Та ти що, щеня, про себе думаєш! — почало литися її жіноче обурення. Наманікюрені пальці стиснулися в кулаки, гарне личко перекривило обурення.
Тут чоловік віддає мені ключі з брелоком.
— Сергію! Це що? Жарт? Навіщо ти йому віддав ключі?! — оживилась Барбі, яка стояла здивовано, хлипаючи віями тепер на нього.
— Пішли в машину. — я різко перебив її монолог. Перехожі вже з цікавістю озиралися на нашу сценку.
Невдоволено виляючи дупою вона зацокала підборами за мною до машини. Сивий чоловік похмуро дивився нам услід.
У джипа були тоновані вікна лише ззаду. Я підійшов до чорного монстра.
— Так... — повернувся до Барбі, вона заправляла пасмо волосся за вухо з золотою сережкою. — Тепер відчиняй і лізь усередину.
— Ти мені не командуй, салаго! — фуркнула вона, натиснула кнопку на брелкові, джип пікнув і клацнув замками. Відчинила двері, всередині було прикріплено дитяче автокрісло.
— Це ще що?
— Це для його сина від попереднього шлюбу... Іноді доводиться його терпіти...
— Відстібай і кидай у багажник.
Блондинка нахилилася до замків ременів і почала колупатися. Її дупа при нахилі відстовбурчилася і виглядала дуже апетитно, спідниця легко підійнялася, і я почав гладити тугу половинку сідниць в прозорому нейлоні. Зліва мені вліпили сильного ляпаса, голова мотнулася вбік, я відскочив. Блондинка поправляла свій гардероб і сичала:
— Гівнюк! Ти що, взагалі поплутав?! Серьога прийде, я йому все розповім, і тобі капець, зрозумів, сопляче!
— Ти моя слухняна лялька і робитимеш те, що скажу я! Якщо зрозуміла, скажи "зрозуміла"! — я тер щоку, що наливалася почервонінням.
— Зрозуміла, — сказала вона тоном робота Барбі.
У салоні машини було дуже просторо. Я розстібнув на своїй ляльці куртку. Хвилювань, як із НорОю, у мене не було — лише солодке передчуття. Під дорогим стильним одягом ховалися здоровенні цицьки в бежевій шовковій блузі.
— Витягни-но свої дійки напоказ.
Жінка дістала гігантські засмаглі буфери. Рожеві ареоли сосків були майже як в училки. При своїх розмірах цицьки були пружні й гарної форми.
— Оце вим'я в тебе! Треба його спробувати.
Я почав їх лизати, кусати до червоних кругів і м'яти, наче тісто. Потім різко нахилив гламурну красуню до своєї ширинки — буфера пом'якшили удар — і, розстібнувши блискавку, витягнув напруженого члена.
— Смокчи, сучко.
Вона вагалася, мабуть, її ніс збентежив запах дупи Раїси Миколаївни, що йшов від мого стовбура. Тоді я з силою натиснув на біляву потилицю і насадив гарячий рот на члена. Лунали чавкаючі звуки. Її вологий м'який язик уміло крутився навколо моєї голівки, гарячі губи пестили кожен міліметр плоті. Незабаром від такого масажу я кінчив, блондинка проковтнула сперму й дочиста обсмоктала мої спітнілі яйця. Після цього я знову м'яв її розкішне, доглянуте тіло, поки член не набув колишньої твердості, і цілу годину штовхав їй члена між ногами. Скажу – не дуже зручно займатися сексом у машині, але все ж це було незабутньо. Поки вона робила селфі з посмоктуванням власних цицьок для соцмереж (за моєю вимогою), я гукнув:
— Ти маєш приїздити до мене, поки не завагітнієш.
Блондинка посміхнулася надто м'яко й солодким голосом відповіла:
— Навряд чи я від тебе носитиму дитину. Я вже вагітна. Від Серьоги.
Її мокрі дійки сховалися за пазуху туніки, вона вже застібала куртку, коли я відповів:
— Пофіг. Значить, клич Сергія – відвезете мене додому.
Я сидів у кабінеті й слухав, як усі скребуть ручками у зошитах, ледве встигаючи за диктантом НорИ. Вона весь минулий тиждень була на лікарняному, і сьогодні не сідала, вела уроки стоячи. Усі сприйняли цей жест як нову витівку її гордовитої натури. Знали б вони правду.
Я глянув убік. Там сиділа красуня нашої групи – Олеся. Забране з чола чорне волосся збиралося у густий кінський хвіст на потилиці. Приталена блузка й спідничка у клітинку. Я по ній сох з першої ж миті, як побачив.
Тут вчителька з української упустила ручку й нахилилася. В інший раз я, як і решта хлопців, спробував би заглянути у виріз її блузки, щоб побачити округлості невеличких грудей у чашечках ліфчика, але я вже втратив до них інтерес.
Раптом лунає звук, ніби дроворуб заводить бензопилу «Дружба». Готова згоріти від сорому й розплакатися викладачка під гучний регіт і жарти вибігла в коридор.
— Ось вони, ваші нові сексуальні захоплення, Раїсо Миколаївно.
Я криво посміхнувся. Дістав телефон і заглянув у галерею.
Вчора Костя скинув через інтернет пару цікавих файлів.
Спочатку йшла дурниця. Член детальним планом занурюється у чашку чаю, потім його мокрою голівкою худа рука водить по краю чашки, де торкаються губи під час пиття, далі сперма летить у чашку з пельменями. На наступних кадрах Раїса Миколаївна в незвичному образі домогосподарки уплітає пельмені зі спермою й дякує синові за турботу, запиваючи чаєм, де він полоскав свої геніталії.
Потім пішло відео цікавіше. Судячи з всього, син сховав камеру у ванній кімнаті в кошик для білизни чи якусь коробку – огляд був неповний. Знайома спина з родимками, намилені сідниці блищать під лампою й повільно намагаються насаджуватися на величезний флакон шампуню. Одна рука активно рухається між ногами – видно, жінка терла собі клітор. Обличчя не видно, але дія заворожувала й так.
Ця історія могла б ще довго тривати, та я загубив свій флакончик із капсулами, і поступово все повернулося до звичного життя.
