Почалося все з того, що Сергієві подзвонила двоюрідна сестра і попросила прихистити свою доньку на три тижні. Мовляв, у неї дуже важливе стажування в Німеччині, вона не може відмовитися, а він — єдина рідна людина в цьому місті. А одну залишати молоду дівчину вона не хоче, і все таке, інше… Він спробував відмовитися, згадавши її скарги на доньку, але не вийшло, вмовила…
У неділю ввечері в холостяцькій квартирі Сергія з’явилася Олена, троюрідна племінниця, згадав він, як це називається, розглядаючи майбутню квартирантку.
На порозі стояло дівчисько, зростом йому по плече, в короткій джинсовій куртці з великими аплікаціями, у кольоровій футболці, коротенькій спідниці. На плечі недбало бовтався рюкзачок із купою всіляких брелоків на замках-блискавках. Коротке темне волосся і підліткова кутуватість робили її схожою на хлопця. Маленькі груди губилися у складках футболки, а спідниця щільно облягала вузькі стегна. Дівчисько жувало жуйку і впритул розглядало свого дядька.
— Ну що, всю роздивився? Сподобалась? — випалила вона і, не чекаючи відповіді, продовжила: — Де буде моє помешкання?
— Там, — Сергій, дещо оторопілий від того натиску, махнув рукою в бік найменшої з трьох кімнат.
— Пожлобився, дядьку, на житлоплощу, — зауважила вона, розглядаючи невелику кімнату з диваном, письмовим столом і пів дюжиною книжкових полиць, яку Сергій, не знаючи як використати, гордо називав бібліотекою. — Без стуку не входити, — кинула Олена через плече, зачиняючи двері перед його носом.
На майданчику загув ліфт, і до квартири зайшла сестра, несучи сумку з речами доньки.
— Уже познайомилися?
— Та вже ж, — протягнув Сергій, шкодуючи, що погодився на авантюру.
— Не знаю, що з нею робити, зовсім з рук відбилася, навчання запустила, адже не дурна, користується тим, що я повертаюся пізно.
— Хлопці, пиво?
— Та ні, бог милував, і компанії особливої немає. Просто валяється цілісінькими днями на дивані перед телевізором або в інтернеті висить. Скажи їй щось — одразу в крик. Я приходжу пізно, а ще приготувати, попрати, те-се, руки до неї не доходять…
Сестра викладала в інституті, брала додаткові заняття ще у двох. Крутилася як могла, виховуючи доньку сама — чоловік зник у невідомому напрямку, коли Олені виповнився рік.
— Ще раз дякую тобі величезне, що так виручив. Коротше, залишаю тобі мою біду ходячу, роби що хочеш, — з якимось особливим наголосом на останніх словах сказала вона, — тільки хай на заняття в коледж ходить і нікуди не влізе, а то розуму вистачить…
— Що мені, за ручку її водити, чи що? — шок у Сергія ще не минув.
— Ти розумний, до того ж чоловік, придумай щось, я вже не знаю, що робити, не їхати не можу, вибач, — вона чмокнула його в щоку, винувато всміхаючись. — Ну, я побігла, там унизу таксі чекає, мені перед літаком ще в інститут заскочити треба.
— Та вже ж, — знову пробурмотів Сергій.
Нічого розумнішого в голову не спадало. Пропала відпустка. Два дні тому він вирвався у довгоочікувану відпустку. Сподівався поєднати заслужений відпочинок і племінницю, але тепер, схоже, про відпочинок доведеться забути.
Зачинивши вхідні двері й підібравши сумку з підлоги, підійшов до зачинених дверей кімнати, куди заселилася Олена. Завагався. Стукатись у двері у власній квартирі здавалося йому трохи дивним, але з іншого боку — все-таки дівчина. Він постукав.
— Що ще? — двері відчинилися. — Мати вже встигла нажалітися? Виховувати прийшов?
Оленка стояла на порозі. За п’ять хвилин у кімнаті запанував безлад. Штук десять книжок валялися на підлозі. Одна з шухляд столу була висунута, її вміст переритий. Дверцята невеликої платтяної шафи розчинені, оголюючи темну порожнечу, на підлозі валялися якісь зім’яті папірці й фантик від жуйки.
— Речі забери, — буркнув Сергій. — Що це таке? Навіщо ти розкидала книжки?
— От тільки не треба мені дзижчати! Мати всі кишки проїла, і ти туди ж. Моя кімната? Моя. От і нічого сюди соватись! Я до тебе в гості не напрошувалась, тому всі претензії — до моєї любої мутер. А тепер відчепись! — вихопивши в нього сумку, вона грюкнула дверима.
Нічого собі, догодила сестричка, нічого сказати. Треба відразу поставити цю мерзотницю на місце, а то життя не буде, і три тижні перетворяться на вічність. Від злості Сергій сильно стиснув кулаки. Що ж придумати? Сестра — ще та мамаша, доплигалася, уся така ділова, а доньку занедбала… Доведеться застосовувати дієві засоби, щоб швидко й одразу… До того ж сестра сама сказала: роби що хочеш. Якщо щось не так, нехай нарікає на себе.
Зробивши необхідні приготування, Сергій увійшов до кімнати до племінниці. Вона валялася на дивані, бездумно граючись телефоном.
— Що ти сюди припхався? Я ж сказала тобі сюди не заходити! — навіть не обернувшись, махнула та рукою.
— Прибери в кімнаті й розвісь одяг. Що треба — попрасуй. Завтра відвезу тебе в коледж, — закипаючи, він усе ж зробив останню спробу вмовити грубіянку.
— Відчепися, козел!
Тут терпець Сергія урвався. Схопивши її за руки, він ривком зірвав мерзотницю з дивана. Вона спробувала вирватися, та не так сталося. Сергій зігнув її й погнав у зал.
— Прибери руки, козел! Виродок, — звивалася Олена, намагаючись вирватися й брикнути його ногою.
Не зважаючи на всі спроби опору, він поставив свою жертву на коліна біля широкого дивана з дерев’яними підлокітниками й, притискаючи коліном звивисте тіло, швидко прив’язав руки до заздалегідь закріплених мотузок. Вийшло так, як він хотів: дівчина лежала поперек дивана, спираючись колінами на підлогу, руки розведені в боки.
— Ну і що далі, виродок? Негайно розв’яжи мене, збоченець!
— Далі? Випорю тебе, як пороли мене в дитинстві, дивись, і навчишся слухатися.
— Та тебе, видно, козел, по голові в дитинстві били, от і став придурком.
— Поговори, поговори, потім ніколи буде.
— Це ще чому?
— Рот буде зайнятий, бо кричатимеш.
— Кишка в тебе тонка. Мати теж один раз збиралася випороти, та не змогла, ревла потім пів дня, вибачення просила. І ти туди ж. Залякати мене вирішив?
— Схоже, важкий випадок. Потрібні негайні та радикальні заходи. Спершу я хотів надавати тобі разів з двадцять, та ще через одяг, але, видно, треба більше і ближче до мізків.
Сергій ривком задер коротеньку спідницю до талії. Під нею виявилася худенька попка в тоненьких біленьких трусиках.
— Постій поки, подумай, поки я покурю.
Його трясло від шаленства і злості на це маленьке стерво. Треба заспокоїтися, а то так і вбити можна. Постояв на кухні, викурив дві сигарети підряд, вирішив: десять ударів, а там подивимось.
Взявши ремінь, повернувся до кімнати. Дівчисько так і стояло, відстовбурчивши попку. Еротичні оповідання на paprikolu.net.ua. Було видно, що вона спробувала визволитися, та нічого не вийшло — мотузки тримали міцно. Сергій підійшов, без зайвих слів розмахнувся, вдарив по лівій половинці.
— Ти що? Серйозно? Придурок, боляче ж! — скрикнула Олена.
— А ти ще сумнівалася, — він почав знову закипати, різко видихнув, щоб заспокоїтися.
— Спокійніше, треба просто її провчити.
Знову удар по сідницях, ще й ще один. Сергій бив впівсили, завдаючи удари з проміжком у дві-три секунди. Олена спочатку намагалася ухилятися й лаятися, але на п’ятому ударі здалася — лежала й тихенько верещала. Там, де ремінь торкався голої шкіри, з’явилися червонуваті смужки. Він вирішив продовжити екзекуцію й посилив удари. Перші два вона ще витерпіла, але потім заверещала:
— Дядьку Сергію, не бийте мене! Благаю! Боляче ж! Я буду, буду вас слухатися! Вибачте! Я виправлюся! Я буду хорошою, буду слухняною! Не бийте мене, будь ласка, дуже вас прошу! А-а-а-а!
Не звертаючи на її благання жодної уваги, Сергій продовжував шмагати, намагаючись, щоб кожен новий удар припадав на свіже місце. Видавши їй з двадцяток, або близько того, зробив паузу. Дівчина стояла на колінах і тихенько скиглила. Вся попа була у червоних смужках.
Сергій придивився й зробив несподіване відкриття. Там, де трусики щільно обтягували статеві губки, з’явилася волога пляма. Нічого собі! Виходить, дівчина «потекла»? Їй що — це подобається? От дідько!
Звісно, ситуація його трохи завела. Але щоб вона збудилася? Відшмагати їй ще — подивимося, може, кінчить?
Він провів ременем по попі, вкритій чіткими прямокутними слідами. Дівчина продовжувала поскиглювати. Ставши зручніше, Сергій перехопив ремінь так, щоб ляскати лише кінчиком, і вдарив прямо по губках. Олена голосніше схлипнула. Він продовжував шмагати її, набагато слабше, ніж до цього, але постійно по губках. Вона вся напружилася, почала стогнати в такт ударам, а потім на десятому ударі затремтіла усім тілом, скрикнула, затріпотіла й обвисла, прямо-таки розтікаючись по дивану.
Припинивши бити, Сергій нахилився, подивився їй в обличчя. Дівчина лежала, заплющивши очі, і важко дихала. Таки кінчила. Перший раз він бачив, щоб від пороття кінчали. Погладив її по спині й сказав, не забираючи руки:
— Це основна порція. Тепер отримаєш за матюки лайки, зрозуміла?
— Так, — прошепотіла тремтячим голосом Олена.
— Не чую!
— Та-а-ак!
— От так вже краще. Ти дуже зіпсована дівчинка. Це погано. Тобі треба виправлятися, і я тобі допоможу. Отримуватимеш за кожне грубе слово. І так буде, поки не станеш слухняною й вихованою дівчиною.
Він говорив із нею, а сам у цей час гладив її сідниці ременем, не забуваючи провести ним по вологих губках. У якийсь момент вона поворухнулася і ніби випадково розсунула ніжки ширше, щоб ремінець міг ковзати по її промежині повністю. Волога пляма на трусиках збільшувалася прямо на очах. Сергій почав поплескувати її, не сильно, але так, що при кожному ударі частина ременя потрапляла між ніг. Олена почала знов постогнувати.
Раптом Сергій ногою розсунув їй коліна якнайширше і тепер шльопав тільки між ніг. Олена, вже не стримуючись, застогнала. Сергій зупинився. Нахилився і стягнув трусики до колін. Олена не опиралася, навпаки — зрозумівши, що він хоче, підвела коліна. Позбавивши її трусиків, Сергій наказав:
— Розсунь ніжки.
Дівчина не рухнулася. Тоді він ляснув її по голій попці ременем і повторив наказ. Ніжки розсунулися.
— Ти стаєш слухняною дівчинкою, правда, доводиться постійно тебе стимулювати. Почекай, я перекурю, і ми продовжимо.
Сергій вийшов на кухню. Поки палив, згадував чудовий вигляд: гостренька попка, що стирчала догори, пухнасті статеві губки. Член у штанях стояв як укопаний, поперек болів від бажання... Затушивши цигарку, повернувся до зали. Олена, як і раніше, стояла попою догори. Ніжок вона не зсунула, але було видно, що збудилася ще сильніше. Її щілина блищала, а природного мастила було так багато, що кілька крапель висіло на губках.
Ляснувши її по одній половинці, потім по другій, він перейшов до щілини. Бив не сильно, робив паузи у кілька секунд. Олена стогнала й вигиналася перед ним. Вона розкинулася на дивані, очі були заплющені.
Сергій завдав їй кілька шльопань по щілині, потім, перевернувши ремінь пряжкою донизу, почав гратися нею з її губками, щілиною, клітором... Він засовував пряжку в щілину, опускав її до клітора й швидкими частими рухами пестив вологу щілину, рухаючи пряжку то вгору, то вниз, обертаючи ліворуч, праворуч. Дівчина мало не плакала від задоволення.
Сергій наказав розсунути ноги ще ширше. Вона була слухняна, як лялька. Стиснувши ремінь у кулаці, щоб назовні стирчало сантиметрів десять, він завдав кілька легких частих ударів щілині знизу, прямо по клітору, змусивши дівчинку кінчити. Навмисне притиснув ребро ременя до щілини, подовжуючи їй задоволення, поки вона вигиналася й кричала. Коли дівчина притихла, Сергій обережно прибрав мокрий, ввесь у мастилі, ремінець. Із задоволенням подивившись на Олену, сказав:
— Зараз ти була хорошою дівчинкою, молодець. Так і продовжуй, — і, розв'язавши вузли, вийшов з кімнати. Стоячи на кухні з цигаркою, почув, як вона пішла до ванної. Допаливши, Сергій поставив чайник. Відчинилися двері ванної кімнати, і коридором зашльопали босі ноги. На порозі, загорнута в рушник, з'явилася Олена:
— Дядьку Сергію. Вибач мені й дякую! — з незрозумілою інтонацією промовила Олена й одразу вийшла.
Сергій усміхнувся, от тобі й на...