Світлофор засвітився зеленим, яскраво спалахнувши на тлі міської ночі, розбавляючи світло вітрин і ліхтарів. Ріденька купка запізнілих перехожих потяглася через перехід. Катя трохи відстала від інших і пришвидшила крок, поспішаючи, доки світло світлофора не змінилося. Раптом до перехрестя підлетів темно-синій «Соляріс», який уночі здавався чорним. Дівчина здригнулася, майже побігла, прагнучи якомога швидше наздогнати інших пішоходів. Проходячи повз машину, що її налякала, вона кинула погляд на водія, намагаючись добре роздивитися його крізь лобове скло. Втім, як завжди, безуспішно. У пам’яті знову сплив той травневий вечір, пів року тому. Катя й досі не вирішила, як ставитися до того випадку, боячись повторення і водночас бажаючи його.
* * *
Тоді в травні дві подруги з роботи вмовили її зазирнути ввечері в кабачок неподалік від офісу, мовляв, п’ятниця – не завадило б трохи розслабитися. Але вечір, всупереч очікуванням, не вдався. Трохи випивши, колеги заговорили про своїх дітей і чоловіків. Незаміжній, у перший рік після університету, Каті стало нудно. Постійно одні й ті самі розмови, що на роботі, що після. Шкодуючи, що піддалася на вмовляння, вона й не помітила, як добряче набралася вина. Вирішивши, що пристойності дотримані, попрощалася й з полегшенням вискочила на вулицю, в прохолоду травневого вечора. Зябко здригнулася плечима – після задушної зали кафе, ущент набитої з нагоди п’ятниці, свіжість пізнього вечора пробирала крізь легку курточку. Катерині закортіло швидше опинитися вдома. Вона підійшла до краю тротуару й підняла руку.
Майже відразу з густого потоку машин до неї підскочив темно-синій «Соляріс» із жовтими шашечками на даху. Приязно відчинилися передні дверцята, повіявши на дівчину неголосною музикою й теплом. Не думаючи про гроші, Катя шмигнула в салон. Широкоплечий водій привітно усміхнувся пасажирці. Катя назвала адресу й кивнула, почувши ціну поїздки. Менше, ніж вона очікувала. Захлопнувши двері, вона відкинулася на спинку сидіння, вбираючи тепло всім тілом. Водій мовчки крутив кермо, не пристаючи з дурними розмовами. Катерина й не помітила, як трохи задрімала.
Отямилася, коли хтось схопив її за руки, різко заводячи їх назад. Катя злякано смикнулася. Але нічого зробити не встигла. Почулося клацання, і руки опинилися сковані чимось на кшталт кайданок, оздоблених м’якою шкірою. Принаймні, металу вона не відчула. Ззаду рипнуло сидіння. Катя смикнула скованими руками. Марно. Вона спробувала підвестися. Чиясь рука ззаду лягла їй на плече, притискаючи до сидіння.
— Що це означає? – обурено вона знову смикнула руками, не усвідомлюючи весь жах того, що сталося.
Водій навіть не обернувся. Проте ззаду хихикнули.
— Ти дівчинка вже доросла. Невже не здогадуєшся?
— Негайно відпустіть мене, а то… – і замовкла, розуміючи, що опинилася в повній владі двох, а може, й більше чоловіків, і на її погрози їм начхати. – Що ви збираєтесь робити? – голос дівчини зрадницьки здригнувся.
— Нічого, що суперечило б твоїй і нашій природі, – знову озвався голос «жартівника» ззаду.
Водій на секунду відірвався від дороги, кинувши погляд на полонянку.
— Кричати, верещати будеш? Якщо будеш, то доведеться кляп засунути, але можна й без цього.
— Та ти не смикайся, красуне. Кляп чистий, не шкарпетки… – вставив своє слово веселун іззаду.
Катя жахнулася. Обидва чоловіки поводилися спокійно й упевнено, ніби викрадення дівчини просто в центрі міста для них було звичною справою.
— Відпустіть мене, будь ласка. Прошу вас…
У відповідь водій зробив музику голоснішою. Катя впізнала «Scorpions».
— Просто давай проженемо усмішкою,
Сльози геть.
Більше ніяких гнітючих почуттів,
Бо зрештою
Ти моя плоть і кров,
Я не бажаю тобі зла…
Переклав водій проспіваний шматок і збавив гучність.
— Ну ти, Клаус, даєш, – захопився «жартівник». – Як завжди влучно!
Катерина притихла й крадькома глянула на водія. Він спокійно вів машину, тримаючи кермо однією рукою. Вона відвернулася, приречено втупившись у підлогу. Просити й благати їх було марно… Та й агресії вона не відчувала. Дивно. Дивно й страшно.
— Сірий, під’їжджаємо, — коротко кинув Клаус своєму напарнику.
На очі дівчини лягла чорна пов’язка, вона заметушилася в паніці. Сірий притримав її за плечі.
— Спокійно, крихітко. Все нормально. Не треба смикатися. Зла тобі ніхто не бажає, ти ж чула.
Хвилин через десять, що минули в повній тиші, машина затрусилася на вибоїнах, мабуть, вони звернули з асфальту. Після кількох поворотів машина ненадовго зупинилася. Хлопнули дверцята ззаду — Сірий вийшов. Пролунав брязкіт залізних воріт, і машина, рикнувши мотором, заїхала в якесь приміщення.
Катерині звільнили руки. Обережно витягли з машини. Один із викрадачів, міцно тримаючи її за лікті й підказуючи східці та повороти, завів дівчину в тепле, навіть гаряче приміщення. Позаду зачинилися двері, й клацнув замок. Пролунав голос водія, Клауса:
— Не тремти й нічого не бійся, — спокійно, з деякою нудьгою вимовив він. — Ми з тобою зараз будемо займатися коханням. Не переймайся — нічого надмірного. Пару годин любові, а потім поїдеш додому. Ціла й неушкоджена. Ти тут не перша й навіть не десята… Все відпрацьовано. Номери на машині фальшиві. Будинок знятий на підставну особу. Тож нам боятися нічого. Та й тобі також… Тільки не треба зайвий раз смикатися й чинити опір. Це нічого не змінить. Лише додасть трохи зайвого клопоту й усе. І досить тремтіти, — він погладив її по голові. — Будь розумницею, і все буде нормально, повір.
Катя смикнула головою — це все, що вона зараз могла. Сльози висохли, лише серце заходилося в німому жаху.
— Ви збоченці! Відпустіть мене негайно. Вас усе одно знайдуть! — вона вигукнула останню фразу в бік Клауса.
Хотіла сказати ще щось, але той, що тримав її за лікті, Сірий, грубо струснув її, перериваючи гнівну тираду.
— Може бути, крихітко, але зараз тобі ніхто не допоможе. Краще розслабся…
Катя знітилася.
Спереду підійшов водій. Удвох, утримуючи її по черзі, вони діловито позбавили дівчину одягу, знявши з неї все до останньої нитки. Вона намагалася чинити опір, стискала ноги, але все було марно. Чотири сильні чоловічі руки крутили її, мов ляльку… Наприкінці їй знову наділи наручники й підняли руки вгору, прив’язавши. Вона відчула себе, наче на вітрині, шкірою ловлячи оцінювальні погляди чоловіків, що ковзали по оголеному тілу.
— Так, — порушив гнітючу тишу Клаус. — Середнячок цього разу…
— Проте дупа класна, — відгукнувся Сірий, по-господарськи поплескавши дівчину по сідницях. — І акуратистка. Трусики як нові, а то деякі такі ганчірки на себе вдягають, що й дивитися гидко.
— Груди малуваті, але зате не висять, як минулого разу, — Клаус кілька разів повернув дівчину, розглядаючи й безцеремонно мацаючи. — І лобок гладенький… Гаразд, на один вечір зійде, а більше нам і не треба.
Катерина спалахнула від обурення. Чому вона не кричала, сама не знала. Але терпіти їхні насмішки вона не збиралася, спробувала вдарити нахабу ногою, чим викликала веселість Сірого.
— Дивись, яка прудка. Пристрасна, мабуть. Але це ми скоро дізнаємося. Бережи пенсне, Кице, — він ще раз ляснув Катю по сідниці. — Дівчина трапилася з характером, б’ється мовчки.
— Усі вони з характером на початку, — філософськи зауважив Клаус.
— До речі, Клаус, у нас у гостях Катерина. Добрі ми з тобою: пів години спілкуємося з дівчиною й не знаємо, як її звати, — сказав Сірий, шарудячи папером. — Катерина. Незаміжня. Їхала додому, судячи з приписки в паспорті.
— Будемо знайомі, Катю, — Клаус недбало стиснув її сосок. — Можеш кликати мене Клаусом. Мені «Scorpions» подобається, тому так друзі й звуть. А твого другого коханця на сьогодні всі кличуть Сірим. Він у школі носив сіру куртку, звідти й пішло, — розповідаючи, він провів рукою її тілом, від грудей, по животу до лобка, торкнувся губки. — Сподіваюся, твій хлопець не образиться на нас?
— Який ще хлопець? — оторопіла дівчина, переставши ухилятися від знахабнілих мацань.
— А для кого ж ти тут таку гладкість навела? — усміхнувся Сірий зі спини, просунувши руку Катерині між ніг, потріпавши її за губки.
— Ти не розумієш. Дівчина для себе старалася. Любить красу, — Клаус узяв її за сосок, трохи підтягнув до себе.
Було не боляче, але образливо. Катя замахнулася і вдарила його ногою, та влучила в порожнечу, чим тільки розсмішила їх. Від безпорадності й образи вона заплакала.
— Відпустіть мене, прошу. Що я вам зробила?
— Це доля, крихітко, — знизу відповів їй Сірий, і тут же її ногу обхопив шкіряний ремінь і пристебнув до підлоги. Другу ногу спіткала та ж доля.
Тепер Катя опинилася скутою по руках і ногах. Десь у кутку дзенькнуло скло.
— Ну, що, вип’ємо за Катерину, — сказав Клаус.
— Вип’ємо за нашу сьогоднішню подружку, — у тон йому відповів Сірий, і вони чокнулися.
— Щось наша гостя засумувала, — промовив Сірий після довгої паузи. — Стоїть, як неприкаяна.
— Зате прикована. Але ти маєш рацію, недобре. Треба її пригостити.
Клаус підійшов до дівчини, і до губ Каті торкнувся край скляної чарки. Вона впізнала характерний запах улюбленого лікеру «Baileys». Хлопці не скупилися…
Катя щільно стиснула губи, та Клаус просто стиснув їй ніс, і вона мимоволі відкрила рот. Тепла в’язка рідина наповнила рот. Клаус продовжував тримати її ніс, і їй довелося все проковтнути. Лікер теплою хмаринкою огорнув шлунок.
Частина рідини тоненькою цівкою витекла з куточка губ, стікаючи по підборіддю. Клаус, залишивши її ніс у спокої, дбайливо витер усе вологою серветкою.
Таким же чином він влив у неї й другу чималеньку порцію лікеру. Катя відчула, як поплила від алкоголю.
— Дві чарки коять дива з будь-якою дівчиною, навіть такою колючою, як наша гостя, — хихотнув Сірий, знову торкаючись її губок. Катя слабко змахнула ногою — сил опиратися вже не було.
— Але вона ще не готова, — Сірий грубо розвів її губки, провівши по них пальцем. — Та в нас є й інший засіб.
Загоготавши, Сірий прибрав руку. За кілька секунд дівчина відчула, як її губки й щілинку безцеремонно змастили якоюсь змазкою й у неї засунули округлий предмет, схожий на яйце, який одразу ж завібрував. Вона скрикнула від несподіванки. Клаус, не зрозумівши її, пояснив:
— Не бійся. Все стерильно. Жодної шкоди здоров’ю.
Невдовзі Катя з острахом відчула, як поза її волею тіло наливається знайомою млостю, як дуже швидко обважніли груди. Вона приречено прошепотіла:
— Прошу вас, заберіть це.
Але у відповідь почула лише глузливе хмикання обох чоловіків. Сірий знову сунув руку між ногами, а Клаус торкнувся її збудженого соска. Сірий підсумував:
— Навіщо ж прибирати таку чудову річ? Дивись, як вона на тебе діє.
Мокрим від виділеної змазки пальцем він торкнувся її клітора. Попестив його. Катя важко задихала.
— Порядок, — сказав Сірий, прибираючи руку. — Давай ще по одній, і можна починати.
Вони чокнулися чарками.
— Увімкни щось цікавіше, — діловито порадив напарнику Клаус, і яйце завібрувало в імпульсному режимі, збуджуючи дівчину ще сильніше. Розповіді про зґвалтування paprikolu.net.ua. Вона насилу стримувала схлипи, що рвалися назовні, відчуваючи, як сильно вона збуджена. Жах перекликався з похіттю, народжуючи неповторні відчуття, що затягували її в безодню. Катерина з усіх сил чинила опір збудженню, але нічого не могла з собою заподіяти. З якимось збоченим задоволенням вона чекала, коли її почнуть ґвалтувати.
Нахабні руки знову нишпорили по її тілу, не оминаючи нічого. Чийсь палець легко проник у її дірочку, притискаючи вібруюче яйце до передньої стінки піхви. Звідкись здалеку пролунав голос Сірого:
— Вона готова.
Її руки відчепили. Під живіт підсунули підставку з м’якою оббивкою. Руки розвели в боки й знову прикували, тепер уже до підставки. Лежати на ній виявилося зручніше, ніж стояти прикутою, тільки голова звисала донизу. Але ненадовго. Клаус, узявши її за волосся, ткнув членом у щоку.
— Катрусю, ми домовились? Ти слухняна — тобі не боляче. Ти пручаєшся — тобі боляче, і ти слухняна. Так?
Вона кивнула, не маючи сил опиратися. Він наказав:
— Лизни його!
Вона відкрила рота, і її тут же вдарили членом по щоці.
— Лижи, а не смокчи!
Обережно висунувши язик, Катерина завмерла, очікуючи покарання, але його не настало. У її язик уткнулася голівка, і вона провела язиком по вологій голівці, затримавшись на щілинці у вершині.
— Молодець! — похвалив її Клаус і трохи повернув її голову, продовжуючи тримати дівчину за волосся. У її губи вперся другий член, і вона знову висунула язичок.
Клаус засміявся й заохочувально поплескав її по спині, поки вона пестила член Сірому. Потім повернув її до свого члена. Деякий час вона облизувала члени своїх викрадачів. Її голову повертали то до одного, то до іншого. Катя старанно працювала язичком, тремтячи від похоті й збудження. Вібратор у її печерці продовжував працювати…
Упевнившись, що бранка прекрасно зрозуміла свою задачу, приятелі взялися трахати її в рот, по черзі засовуючи члени. Вона вже навчилася їх розрізняти. Клаус пхав у неї більш нахабно й грубо, намагаючись засунути член аж у саме горло, а Сірий поводився з нею ніжніше, зате його товстий член заповнював увесь рот… Незабаром вона увійшла в певний ритм, відчуваючи, що ще трохи — і кінчить, коли все припинилося. Вони залишили її рот і волосся у спокої.
Відпочиваючи, Катя опустила голову. З рота стікала слина. Хтось акуратно витер їй обличчя, і деякий час її не чіпали.
Знову дзенькнуло скло, й почувся звук чокаючих чарок. Катя вловила запах коньяку.
— Ну що, розіграємо, хто і де почне? — почувся голос Сірого.
— Давай. Тягни кості.
— Хто перший кидає?
— Ти, — байдужим тоном сказав Клаус, погладжуючи дівчину по спині.
Катя відчула, як їй на спину поставили важку склянку з широким дном. Загриміли кубики, що перемішувалися у скляній чарці, і вона зрозуміла, що вони розігрують, хто буде першим її брати, причому використовуючи її спину, як стіл. Киплячи від обурення, вона смикнулася у своїх путах, але одразу отримала ляпас по сідничках.
— Лежи спокійно, крихітко, а то коньяк розіллєш, а він не дешевий.
На спину опустився стакан догори дном.
— Вісім, — задоволено промовив Сірий.
Тепер Клаус, поставивши склянку з коньяком на спину дівчини, перемішував кості. Кубики висипалися на спину. Катя сіпнулася.
— Ну, крихітко, ти сама обрала. Якби не смикнулася, то був би я. А так Клаус буде першим гостем.
Погладивши її по сідничках, він із чмокаючим звуком витягнув віброяйце. Дівчина почула звук презерватива, що розправляється й одразу відчула, як у її щілинку вдирається членом Клаус. Він увійшов, поворушився всередині й завмер на деякий час. Зі спини прибрали склянку, і вона виразно почула звук ковтка.
Сірий хихотнув.
— Умієш ти влаштовуватися, аристократе.
— А чому б і ні, — відгукнувся Клаус, роблячи перший рух і притримуючи дівчину однією рукою.
Хвиля сорому й приниження захлеснула Катерину, дивним чином приносячи незвичайне, гостре задоволення. Вона відчула якусь особливу насолоду від того, що її використовують, як річ… А Клаус неквапливо рухався в ній, вперед-назад, попиваючи коньяк.
Губ дівчини вимогливо торкнувся член Сірого, і вона слухняно відкрила рот, вбираючи його. Чоловіки увійшли в єдиний ритм. Каті довелося підлаштуватися під них, відчуваючи себе своєрідною трубкою — зручним вмістилищем двох членів. Так вони й рухалися втрьох в одному ритмі. Ніхто не вимовляв ані слова. Тишу порушували тільки хлюпаючі звуки Катіної дірочки та її охання, коли Клаус заганяв свій член на всю довжину.
Члени в ній потихеньку пришвидшувалися, і вона вже нічого не тямила, повністю поглинута збоченим насолодженням. Тепла хвиля, стаючи з кожною секундою все гарячішою й гарячішою, охопила все її тіло, і раптом Катерина вигнулася, голосно, наскільки їй дозволяв зайнятий членом рот, застогнала, тремтячи великою дрожжю. Член із рота зник, Клаус пришвидшився. Катя під його ударами тепер стогнала на повний голос. Коли він кінчив, вона відчула пружні струмені його сперми навіть крізь презерватив, настільки сильно він виплеснув своє бажання в неї. Але їй було байдуже. Перебуваючи на другій хвилі підступаючого оргазму, вона вже не помітила, як член Клауса замінив член Сірого. Під ударами нового коханця вона дуже швидко кінчила вдруге. Разом із нею кінчив і Сірий.
Її знову на якийсь час залишили в спокої, обережно протерши рушником спину від поту й іще дбайливіше промежину вологими серветками.
Хлопнули вхідні двері, і в кімнату проник потік свіжого й прохолодного повітря з вулиці. Катю хтось поплескав по сідничці, і в її вологеньку дірочку знову засунули віброяйце. Вона відсторонено подумала, що в неї не вистачить сил ще на щось. Але невдовзі всі думки розвіялися — її знову накрила хвиля насолоди…
Тремтячи всім тілом і ледве усвідомлюючи, що з нею відбувається, вона почула голос Клауса.
— На третій раз її не вистачить. Бачиш, як спітніла.
— А я в неї вірю, — відповів йому Сірий, граючись із Катіним клітором. – Дивись, вона знову тремтить. Та й стогне цілком характерно.
— Справді, ну-но, дай я допоможу дівчині.
Рука між ногами зникла, і Катя відчула, як об клітор треться член Клауса, миттєво ставши твердим. Потім дзижчаче яйце витягли, його місце зайняв член Клауса, а яйце приклали до клітора… За секунду вона знову відлітала й провалювалася в прірву насолоди…
А її дірочкою знову заволодів Сірий, натягуючи її за стегна на себе. Вона підмахувала йому, як могла, прагнучи знову досягти тієї межі збудження, звідки починався нескінченний політ у прірву. У неї вийшло й вчетверте…
Її знову обтерли, ще дбайливіше, ніж уперше, і відв’язали, переносячи знесилену дівчину на диван на свіжісіньке, пахнуче порошком простирадло. В голові спливли слова Клауса: все стерильно. Катя подумала, що треба б зняти пов’язку з очей, але сил не було.
Сірий, вона впізнала його за запахом, протер її спереду й почав одягати. Діловито і зовсім не грубо. Декілька разів ласкаво провів рукою по волоссю, захоплено хмикнув. Трохи пізніше підійшов Клаус, і вони удвох швидко завершили одягання.
Підхопивши її під руки, посадили в машину. Вона сама, мабуть, і кроку б не змогла зробити. У якомусь солодкому забутті вона провела всю дорогу і прийшла до тями лише, коли опинилася на лавочці у дворі своєї дев’ятиповерхівки. Навколо стояла глуха тиша. Усі спали. У будинку світилися лише пара-трійка вікон. Трохи посидівши, вона попрямувала до під’їзду, відчуваючи страшенну втому і одночасно приємну спустошеність у всьому тілі…
***
Перейшовши перехрестя, дівчина оглянулася. Світлофор змінився на зелене, і машини помчали далі. Вона довго проводжала очима червоні вогні «Соляриса». Здалося, що цього разу вона впізнала профіль Клауса.
Махнувши головою, відганяючи марення, дівчина вставила в вухо навушник, і неповторний голос Клауса — Майне — співав їй, самотньо крокуючій нічним містом:
Who are you?
I want ya, that's all I do
Make love to me right now
Love me till I'm down.
(Хто ти? Я хочу тебе, це все, що я роблю. Люби мене прямо зараз, Люби мене, поки я підкоряюся.)