З цією дівчиною я познайомився в кафетерії. Ми чемно поспілкувалися за столиком і, здається, сподобалися одне одному. Валентина, так звали дівчину, виявилася швачкою з сусіднього міста і приїхала до нас на роботу на трикотажне підприємство. Жила вона разом із подругами в гуртожитку недалеко від роботи. Виявилося, що в однієї з подруг – Ані, у суботу збиралися святкувати день народження, але чоловічої компанії бракувало, і Валя запросила мене на шосту годину вечора.
У суботу близько шостої я вже був у гуртожитку. Двері були зачинені, але я зателефонував і мене впустили. Ми піднялися на четвертий поверх, на диво було тихо й безлюдно. Валя пояснила, що підприємство зачинене до вересня і всі роз’їхалися.
У невеличкій залі стояв телевізор і був накритий стіл, не дуже багато, але достатньо. Кілька салатів, пляшка шампанського й різні нарізані ковбаски. Біля столу сиділи дві дівчини. Це Олег, представила мене Валентина. Аня, Інга, представилися вони. У нашої Ані сьогодні день народження, пояснила Валя. Подарунок іще в дорозі, але скоро буде. А поки що влаштовуйся. Ми посідали й розлили шампанське по келихах.
Так, Олег, поки не забула, допоможи розрізати торт на кухні, попросила Валя. Ми пройшли кілька метрів коридором і праворуч, за поворотом, опинилися в досить місткій кухні. Ого, доволі велика, протягнув я, на що отримав відповідь, що в робочий час тут достатньо багато дівчат і потрібно багато місця. Ми дістали торт із холодильника, і я розрізав його та поніс до дівчат. Валентина йшла за мною.
Ну, за Аню, а то ми вже зачекалися. Ми випили шампанське й почали спілкуватися. Буквально за кілька хвилин мене почало хилити в сон, причому якось дивно, все здавалося уповільненим. І навіть мова дівчат лунала ніби здалеку, до того ж вони дивно посміхалися й перешіптувалися між собою, споглядаючи на мене. Потім свідомість затьмарилася і я відключився.
Прийшов до тями я з якимось дивним відчуттям холоду й незручності. Ноги якось дивно були повернуті, та й руки також. Зазвичай я так не спав. Невже вчора напився. Свідомість не пригадувала цього факту. Я розплющив очі й побачив себе на підлозі. Головою в підлогу. Руки йшли вниз до ніг. А між ніг у районі щиколоток була прив’язана палиця, яка й не давала мені звести ноги разом, завдаючи незручностей. Посередині до цієї палиці були прив’язані руки. Я був ніби вигнутий, голова в підлогу, дупа догори. На додачу до цього я був абсолютно голий. Поряд я помітив кілька унітазів і зрозумів, що перебуваю в туалеті.
Ну от, прийшов до тями, почув я голос. Голос здався знайомим, і я з жахом зрозумів, що це голос Валі. Аня, Інга, йдіть сюди. Дівчата не змусили себе чекати. Що ви робите, відпустіть мене — я спробував підвестися, але в такому положенні завалився на бік під сміх дівчат.
Значить так, слухай і запам’ятовуй, сказала Валя, ти і є подарунок для Ані. І з цього моменту вона для тебе пані Анна, я — пані Валентина, ну а вона, відповідно, пані Інга. Все ясно, шалаво? Слово боляче різонуло, причому сказано все було під сміх інших дівчат. Я спробував обурюватися, але Аня боляче підняла мене за волосся й знову поставила в попереднє положення, лобом у підлогу, розведеною дупою догори. Давай, Інго, він, схоже, ще не усвідомив. Десять.
На деякий час мене залишили в спокої. Дівчата весело щебетали між собою й закусували.
Ей, шльондро, їсти хочеш, — це було питання до мене.
— Ні, пані.
— А доведеться. Повернися.
Коли я повернувся, дівчина кинула на підлогу шматок торта.
— Їж!
Я повільно підповз до нього, але не встиг почати. Анна простягнула свою доглянуту ніжку в туфлі й роздавила його.
— Думаєш, як людина будеш їсти? З туфлі вилизуй, а якщо щось залишиться, я тобі двадцять ударів висаджу.
Мені нічого не залишалося, як почати вилизувати туфлю Анни, причому її підошву, бо весь торт переважно був там. Коли справа була зроблена, звісно ж, під сміх усіх трьох дівчат, Аня наказала вилизати залишки з підлоги.
Було неприємно, але страх перед ременем усе пересилив, і я почав цю роботу.
— А ви знаєте, дівчата, ваш подарунок мені подобається. Тільки треба придумати, що ще воно може робити. Слухай, блядво, ще два правила. Це поки. До ноги й рачки.
— Тобто, «до ноги» — це ти підповзаєш на колінах до мене й починаєш лизати ноги або туфлі. А «рачки» — це ти робиш, задкуючи дупою до мене, і своїми мерзотними руками розсуваєш сідниці. Зрозуміла, бляде?!
Я з іще більшим жахом відповів, що все зрозумів. Звичайно, не забувши додати слово пані.