— Я хочу, щоб вона мені підлизала, — гордовито скрививши губки, проспівала Марієтта. — Ти про таке не думала, сестричко?
— Фу, ти що? — махнула рукою Аннет. — Вона ж вся брудна. Вічно виносить помиї та годує свиней. Як ти собі таке уявляєш?
— Та вже, наша служниця не з охайних, — м'ясоїдко посміхнулася старша сестра. — Але це мене й збуджує.
Сестри Марієтта та Анета все життя жили у своє задоволення. Спасибі матусі, яка вчасно вискочила заміж за вдівця з малолітньою дочкою, що трапився під руку. Нехай він був і небагатий, але прониклива матуся зуміла навести в новому будинку свої особливі порядки. Так що вже років п'ять як вона сама і її дочки жили, не знаючи турбот, і перетворили свого нового чоловіка з його донькою на своїх слуг. Сестри росли, товстішали, і незабаром їх уже почали цікавити наречені, бажано багаті. Однак ті з візитами не поспішали — чомусь.
Одного прекрасного дня Марієтта, будучи старшою й трохи розумнішою, відкрила для себе чарівні дотики до своїх потаємних інтимних місць. А через якийсь час поділилася знаннями з Аннетою. Сестри з захватом пестили свої дірочки, торкалися одна одної, і незабаром вже ніякі наречені їм і задарма були не потрібні. Хоча ні — якщо не задарма, то потрібні.
Аннета відкинулася на подушки, важко дихаючи. Сестра, злизавши виділення між її товстенькими стегнами, не поспішала вибиратися.
— Ти знаєш, я як собі уявила нашу Попелюшку, між своїх ніг, так вся потекла, — Марієтта мала добру уяву. — От чесне слово!
— Вона дурна неосвічена, — скривилася Анетта. — Мабуть, й не знає, що так можна.
— Навчимо, — старша сестра з труднощами вибралася й сіла на ліжку. — То ти як?
— А якщо мамоньці нажаліється? — це був останній аргумент боягузки.
— Хто? Вона? — фиркнула Марієтта. — Та кому вона що скаже! Та й хто їй повірить?
Анетта думала недовго й нарешті кивнула головою. Вона й сама відчувала, як її заводить думка про бруднулю Попелюшку, що своїм язиком облизує її піську…
…Ельза, яку вже давно всі знайомі називали Попелюшкою, навіть не згадуючи її справжнього імені, увійшла в кімнату своїх зведених сестер. Як завжди в цей час, вона прийшла з великим відром і ганчіркою навести чистоту. Підібгавши поділ свого довгого безрозмірного плаття, вона стала на коліна й заглянула під ліжко Марієтти. Іноді тут можна було знайти цікаві речі. Наприклад, забуті трусики. Попелюшка дуже любила їх нюхати, навіть намагалася облизувати, а потім трохи підшивала їх і надягала, уявляючи себе Марієттою чи Анеттою. Цього разу, окрім пилу, нічого вона не виявила й із жалем спробувала піднятися. Тільки тепер вона виявила, що хтось стоїть у кімнаті й чиясь рука тримає її.
— Ти чого там шуруєш? — верескнула старша сестра. — Шпигуєш?
— Ти тільки на це глянь, Марі, — молодша впевненим жестом припідняла спідницю Попелюшки. Цього дня на ній були надіті старі трусики Анетти. — Це ж мої! Точно мої!
— Так ось воно що! — Старша сестра болісно ляснула Попелюшку по дупці. — Крадеш?
— Я ні, пані Марі, я тільки, — ледь не плачучи почала Попелюшка.
— Покарати б її за таке, — пошепки промовила Анетта. — Щоб знала.
— Хм, — рука старшої сестри погладила Попелюшку по худій попці. — А чому б і ні. Гей ти! Вилазь звідти! Анні, замкни двері!
Попелюшка випрямилась, але так і залишилась стояти на колінах. Вона дивилась, як Марієтта розв'язувала зав'язки плаття й потім знімала його й мереживні панталончики. Вона була пухкенькою, великі груди, товсті стегна, волосся на лобку й жирок по боках. Але Попелюшка дивилась на її тіло, відчуваючи, як пересихає в роті. Старша сестра ввірвалася на ліжко. Воно скрипнуло, Марієтта розвела ноги в сторони, відкриваючи Попелюшки вид на свою промежину, зарослу кучерявими волосками. Анетта направила рукою голову дівчини в бік стегон сестри.
— Підлижи їй, — вона штовхнула служницю вперед. — Давай, і щоб приємно було. А я подивлюсь.
Попелюшка обернулася, подивилася на всміхнену молодшу сестру, яка теж прийнялася звільнятися від одягу, і, ковтнувши, опустила голову вниз. Від промежини Марієтти ароматно пахло виділеннями, але Попелюшці було не звикати — запах був знайомим. Вона легесенько торкнулася губами рожевого бутона серед густого волосся і провела по ньому язиком. Смак був солодкуватим. Від нього приємно закрутилася голова й стали набухати соски. Попелюшка присунулася й уже стала лизати сміливіше, відчуваючи, як набухає під язиком дівочий клітор. Марієтта застогнала й, опустивши руку, стала притримувати голову дівчини й направляти її рухи. Язик ковзав, волосся потрапляло в рот, але Попелюшка не сміла навіть підвести голову, не те щоб відірватися від піськи своєї зведеної сестри.
— Ого, — проворкувала над нею Анетта. — Лиже, будь здоров!
Марієтта ж почала рухати стегнами. Поштовхи були потужними, вона старалася якомога щільніше тикатися в обличчя Попелюшці, виляти перед ним, насаджуючись на язик. І тут же, сіпнувшись, випрямилася в струну. Попелюшка відчула свіжі виділення на язику й проковтнула їх, сама не знаючи як…
— Тепер мене, — вимогливо прикрикнула Анетта.
Попелюшка повернулася на колінах і підповзла до її ліжка. Молодша сестра була мініатюрнішою й не така товстушка. Груди в неї тільки почали рости, хоча животик уже був пухкеньким. Світле волосся ледве курчавило й виглядало трохи акуратніше. Вона розвела ноги й вимогливо посовалася. Попелюшка тільки-но перевела подих. Розповіді про кунілінгус на paprikolu.net.ua. Але бажання спробувати на смак Анетту було таким гострим, що вона негайно втулилася в її промежину. Тут запах був не такий гострий, хоча дірочка була дуже вологою. Молодша сестра покручувала собі соски й важко дихала. Попелюшка провела язиком по її сороміцьких губах і, уже знемагаючи, прийнялася несамовито лизати. Вона сама не розуміла, що з нею, але зупинитися вже не могла. Язик порхав між ногами Анетти, та трохи зсунула стегна, майже затиснувши між ними голову служниці. Але тій здавалося, це анітрохи не заважало. Попелюшка сама відчувала, як намокли її (точніше не її) трусики. Голова крутилася, ноги ослабли, а язик і губи злилися поцілунком з губами й клітором Анні. Та почала кінчати, голосно верещачи й сіпаючись усім тілом. Але потім раптово прямо на обличчя Попелюшці полилася тепла волога. Дівчина відчула запах сечі й, підставивши ротика, прийняла першу струминку. Вона ніколи б не подумала, що тепла ароматна волога буде такою смачною.
— Ти що, сциш на неї, — звідкись донісся голос Марієтти. — Оце так! А вона п'є!
Але Попелюшка сама, тремтячи від набіглого екстазу, не звертала на неї уваги. Краплі стікали по її обличчю на одяг, далеко не все потрапляло в рот, а трохи рідини під напором із нього виливалося, але це було просто неймовірно! Хотілося, щоб потік ніколи не вичерпувався. І коли Анетта раптом остаточно розслабилася, Попелюшка акуратно підлизала її промежину й ковтнула рештки вологи — сечі й виділень.
— Ну все, — видихнула молодша. — Як же мені було добре.
Гола Марієтта підійшла до Попелюшки й уважно оглянула її.
— Ми вдягаємося й підемо на прогулянку. А ти прибери тут усе. — Вона млосний усміхнулася. — Мої трусики я тобі дарую.
— Дякую, — ледь чутно прошепотіла Попелюшка.
— І ще, — Марієтта погладила її по волоссю. — Коли мені самій захочеться пі-пі, я знатиму, кого мені шукати для цього.
Сестри захихикали й прийнялися вдягатися…
— Вона дурна неосвічена, — скривилася Анетта. — Мабуть, й не знає, що так можна.
— Навчимо, — старша сестра з труднощами вибралася й сіла на ліжку. — То ти як?
— А якщо мамоньці нажаліється? — це був останній аргумент боягузки.
— Хто? Вона? — фиркнула Марієтта. — Та кому вона що скаже! Та й хто їй повірить?
Анетта думала недовго й нарешті кивнула головою. Вона й сама відчувала, як її заводить думка про бруднулю Попелюшку, що своїм язиком облизує її піську…
…Ельза, яку вже давно всі знайомі називали Попелюшкою, навіть не згадуючи її справжнього імені, увійшла в кімнату своїх зведених сестер. Як завжди в цей час, вона прийшла з великим відром і ганчіркою навести чистоту. Підібгавши поділ свого довгого безрозмірного плаття, вона стала на коліна й заглянула під ліжко Марієтти. Іноді тут можна було знайти цікаві речі. Наприклад, забуті трусики. Попелюшка дуже любила їх нюхати, навіть намагалася облизувати, а потім трохи підшивала їх і надягала, уявляючи себе Марієттою чи Анеттою. Цього разу, окрім пилу, нічого вона не виявила й із жалем спробувала піднятися. Тільки тепер вона виявила, що хтось стоїть у кімнаті й чиясь рука тримає її.
— Ти чого там шуруєш? — верескнула старша сестра. — Шпигуєш?
— Ти тільки на це глянь, Марі, — молодша впевненим жестом припідняла спідницю Попелюшки. Цього дня на ній були надіті старі трусики Анетти. — Це ж мої! Точно мої!
— Так ось воно що! — Старша сестра болісно ляснула Попелюшку по дупці. — Крадеш?
— Я ні, пані Марі, я тільки, — ледь не плачучи почала Попелюшка.
— Покарати б її за таке, — пошепки промовила Анетта. — Щоб знала.
— Хм, — рука старшої сестри погладила Попелюшку по худій попці. — А чому б і ні. Гей ти! Вилазь звідти! Анні, замкни двері!
Попелюшка випрямилась, але так і залишилась стояти на колінах. Вона дивилась, як Марієтта розв'язувала зав'язки плаття й потім знімала його й мереживні панталончики. Вона була пухкенькою, великі груди, товсті стегна, волосся на лобку й жирок по боках. Але Попелюшка дивилась на її тіло, відчуваючи, як пересихає в роті. Старша сестра ввірвалася на ліжко. Воно скрипнуло, Марієтта розвела ноги в сторони, відкриваючи Попелюшки вид на свою промежину, зарослу кучерявими волосками. Анетта направила рукою голову дівчини в бік стегон сестри.
— Підлижи їй, — вона штовхнула служницю вперед. — Давай, і щоб приємно було. А я подивлюсь.
Попелюшка обернулася, подивилася на всміхнену молодшу сестру, яка теж прийнялася звільнятися від одягу, і, ковтнувши, опустила голову вниз. Від промежини Марієтти ароматно пахло виділеннями, але Попелюшці було не звикати — запах був знайомим. Вона легесенько торкнулася губами рожевого бутона серед густого волосся і провела по ньому язиком. Смак був солодкуватим. Від нього приємно закрутилася голова й стали набухати соски. Попелюшка присунулася й уже стала лизати сміливіше, відчуваючи, як набухає під язиком дівочий клітор. Марієтта застогнала й, опустивши руку, стала притримувати голову дівчини й направляти її рухи. Язик ковзав, волосся потрапляло в рот, але Попелюшка не сміла навіть підвести голову, не те щоб відірватися від піськи своєї зведеної сестри.
— Ого, — проворкувала над нею Анетта. — Лиже, будь здоров!
Марієтта ж почала рухати стегнами. Поштовхи були потужними, вона старалася якомога щільніше тикатися в обличчя Попелюшці, виляти перед ним, насаджуючись на язик. І тут же, сіпнувшись, випрямилася в струну. Попелюшка відчула свіжі виділення на язику й проковтнула їх, сама не знаючи як…
— Тепер мене, — вимогливо прикрикнула Анетта.
Попелюшка повернулася на колінах і підповзла до її ліжка. Молодша сестра була мініатюрнішою й не така товстушка. Груди в неї тільки почали рости, хоча животик уже був пухкеньким. Світле волосся ледве курчавило й виглядало трохи акуратніше. Вона розвела ноги й вимогливо посовалася. Попелюшка тільки-но перевела подих. Розповіді про кунілінгус на paprikolu.net.ua. Але бажання спробувати на смак Анетту було таким гострим, що вона негайно втулилася в її промежину. Тут запах був не такий гострий, хоча дірочка була дуже вологою. Молодша сестра покручувала собі соски й важко дихала. Попелюшка провела язиком по її сороміцьких губах і, уже знемагаючи, прийнялася несамовито лизати. Вона сама не розуміла, що з нею, але зупинитися вже не могла. Язик порхав між ногами Анетти, та трохи зсунула стегна, майже затиснувши між ними голову служниці. Але тій здавалося, це анітрохи не заважало. Попелюшка сама відчувала, як намокли її (точніше не її) трусики. Голова крутилася, ноги ослабли, а язик і губи злилися поцілунком з губами й клітором Анні. Та почала кінчати, голосно верещачи й сіпаючись усім тілом. Але потім раптово прямо на обличчя Попелюшці полилася тепла волога. Дівчина відчула запах сечі й, підставивши ротика, прийняла першу струминку. Вона ніколи б не подумала, що тепла ароматна волога буде такою смачною.
— Ти що, сциш на неї, — звідкись донісся голос Марієтти. — Оце так! А вона п'є!
Але Попелюшка сама, тремтячи від набіглого екстазу, не звертала на неї уваги. Краплі стікали по її обличчю на одяг, далеко не все потрапляло в рот, а трохи рідини під напором із нього виливалося, але це було просто неймовірно! Хотілося, щоб потік ніколи не вичерпувався. І коли Анетта раптом остаточно розслабилася, Попелюшка акуратно підлизала її промежину й ковтнула рештки вологи — сечі й виділень.
— Ну все, — видихнула молодша. — Як же мені було добре.
Гола Марієтта підійшла до Попелюшки й уважно оглянула її.
— Ми вдягаємося й підемо на прогулянку. А ти прибери тут усе. — Вона млосний усміхнулася. — Мої трусики я тобі дарую.
— Дякую, — ледь чутно прошепотіла Попелюшка.
— І ще, — Марієтта погладила її по волоссю. — Коли мені самій захочеться пі-пі, я знатиму, кого мені шукати для цього.
Сестри захихикали й прийнялися вдягатися…