
Усі інші викладачі поїхали в місто і мали повернутися тільки завтра до вечора, мене ж залишили одну з тридцятьма студентами. І оскільки я сама ще нещодавно була студенткою, я неабияк хвилювалася, адже чудово знала, на що здатні 18-19-ти річні студенти, які опинилися далеко від дому без опіки батьків. Особливо мене турбували хлопці з 8 кімнати. З ними й до цього вже проблеми були, і це при тому, що керівником археологічної практики був декан. Тож я взагалі слабо уявляла, як із ними впораюся, якщо вони почнуть чудити...