Вечори на хуторі біля Диканьки (ОПОВІДАННЯ)

– Буде добра питва, куме, – козак Панас, натягнув тулуп, тупав ногами в сінях. – Ой, добра!
– А то ж, – крехтів йому вслід кум Тарас. – Добрі хлопці горілки наставлять, та сала, хліба. Пора, кум.
– От зараза! – скрикнув Панас. – Чого ж така темрява раптом настала? Кум, ти як сюди йшов – світло було?
– Сніг блищав, все видно за версту, – підтвердив Тарас. – А зараз що?
– Що? – сплюнув Панас. – Сам дивись, чорти місяць знову забрали, хоч око виколи!
– Так може й ми посидимо вдома? – кум уже й шапку з голови зняв, повертаючись до дверей.
– І коли це добрим людям якийсь чорт заважав горілки випити? – Панас завернув свого товариша. – Пішли, куме, хлопці будуть чекати.
– І то правда, – кивнув, натягуючи шапку, Тарас.
Так і пішли, майже на дотик, свій же двір Панас із закритими очима знав, тож за паркан вийшли. Стали оглядатися, прищурюючи очі. Випита горілка мало допомагала прояснити зір. Нарешті, ніби як знайшли дорогу і повернули направо. Ледве переставляючи ноги, поплелися, наче по тракту. З кожною хвилиною ставало все темніше, і наші герої вперто йшли вперед, бо назад дороги вже й не знайти.
– Оце, певно, тут! – махнув рукою кудись вправо Тарас. – Дійшли, слава Богу!
– От же, холера, снігу намело скільки! – намагаючись переступити замет, вилаявся його кум. – Точно тут! Ось і вогник світиться!
Уткнувшись у двері хати, ні один, ні другий так по сторонах і не озирнулися. Ввалилися в хату, збиваючи сніг із чобіт і гучно тупаючи ногами. З горниці назустріч їм вистрибнула дівчина, червонощока й гостроока.
– А ось і гостійки завітали! – запричитала вона. – А проходьте, випийте горілки з морозцю! Та обігрійтеся.
Куми опрокинули в себе по чарці чистої прозорої рідини та хором видихнули. Добре пішло! Справжня й міцна яка.
– А як тебе звати, красуне? – примружив брови Тарас. – Щось і не пригадаю я.
– Оленою називайте, – весело посміюючись, відповіла та. Справна була дівчина, як виявилося. Повні рум’яні щічки, накрашені пухкі губки, тонка талія, перев’язана поясом. А ще очі чорні-чорні, бездонні, і груди високі, що підіймалися в такт диханню. Тарас аж головою замотав. Привиділося йому раптово, що вона без одягу стоїть і гладить себе по округлих стегнах. Буває ж таке! Панас ще по чарці налив і, поки дівчина закуску подавала, підморгнув куму:
– Бачив, які в неї груди? Повні, пружні.

Тарас знизав плечима, не бачив він, окрім стегон, нічого. Випили, свіжим хлібом прикусили. А дівка перед ними вже геть гола стоїть! Груди, наче диньки свіжі, соски-ґудзики темні — так і манять, так і манять. Панас першим не витримав:

– От же ж таке!

Схопив він своїм лаписьком груди Олени й уп’явся в її сосок довгим, смачним поцілунком. Тарас і сам вже знав, що в штанях йому жарко стало, аж несила. Ніг не чуючи, обняв він стан та провів рукою по її стегну, такому теплому, пружному. Сам не тямлячи як, стяг швидше порти та сорочку й узявся вилизувати язиком молоде дівоче тіло. А Панас теж не відставав від кума: стискаючи дівочий зад і хихикаючи, провів долонею вниз по животу до лобка, зарослого кучерявим волоссям. Смак!

Дівчина, присівши, міцно стисла в ніжній долоньці потужний стояк Тараса і піднесла його до рота. Він відчував її язичок, що облизував голівку його члена. Тут і Панас своєю єлдою затрусив перед її очима. Довелося Олені по черзі облизувати то одного, то другого.

– Все, – прохрипів Тарас. – Ходімо на тапчан. Зараз ми її насадимо.

Ліг він на м’яке ложе, тільки член стовпом стояв, мов горда щогла на ялику. Оленка недовго думаючи присіла над ним і відразу до упору ковзнула вниз. У Тараса геть очі на лоба полізли. Дірка в дівки була туга, обхопила його прутень міцно-міцно. І понеслося — скаче на ньому Олена, мов на гнідому жеребці. То вгору, то вниз, і стегнами стискає. Тут вже й Панас не витримав.

Ззаду підійшов, міцною рукою нахилив її трохи вперед, став до заду прикладатися. Тоненький хвіст (косиця) убік відвів, щоб не заважала і дірку не закривала. Член горів вогнем, кров бухкала в голові. А бісова дівка Олена сама хвіст свій задерла вгору й вигнула спину, щоб зручніше було. Панас приставив члена до її гузниці й, рушивши вперед, втовкнув його їй усередину. Дівка протяжно скрикнула.

Панас нахилився і, притримуючи рукою її за хвіст, взявся сам своє насіння злизувати з її задниці. Оленка відстовбурчила дупу і розслабилася. Секс оповідання на paprikolu.net.ua. Навіть хихикала, бісова баба! Потім почала сідницями хитати, а хвіст вислизнув з долоні козака і став нещадно лупцювати його по голій спині. Панас кричав, але терпів.

– Тепер спереду лижи, – наказала дівчина. І повернулася до нього зарослим лобком. Панас стояв перед нею на колінах і злизував. Усі її й Тарасові соки лизав, помітив лише, який у неї великий горбик між ніг. А тут бісова дівка наостанок утнула – полився з неї цілісний струмінь теплої пахучої рідини. На лоб, губи та груди козака. Від цього запаху в голові у нього все закрутилося і він з’їхав на підлогу без пам’яті…

– Ох, і болить же головешка, – крехтів під боком Тарас. – Що ми пили вчора, кум? І де ми взагалі?

Панас стряхнув головою. Амбар не амбар, овин не овин, солома скрізь і пахне якимось мерзенним. Оглянувся. Обидва козаки в одному спідньому лежали вповалку, а Панас ще й мокрий, як миша.

– Все чорти винні, – бурчав Тарас. – Напоїли й зі шляху збили. А горілки тут нема?