Маленький секрет сестриного захоплення (ОПОВІДАННЯ)

Олена зайшла на кухню, із бажанням випити чаю. Засиділася над конспектами. Четвертий курс універу — не жарти, особливо коли до сесії тиждень залишився.
Посеред обіднього столу височіла гірка м’ятих обгорток від цукерок. Напевно, це Катя їла, її молодша сестра, що навчалась у коледжі. У молодшої була звичка — не прибирати за собою стіл.
Олена скипіла, ну скільки можна говорити! Вискочила в коридор.
— Іди сюди, погана дівко. Негайно йди сюди!
Стривожена Катя вибігла зі своєї кімнати. Побачивши розлючену старшу сестру, хотіла шмигнути назад. Але Олена зупинила її окриком.
— Стій, не сховаєшся! Скільки разів тобі казати, щоб ти не кидала фантики від цукерок на столі. Неможливо після тебе на кухню зайти! — Олена не задумувалася над словами, машинально копіюючи матір.
— Чого ти мовчиш? Сказати нічого? Коли це вже скінчиться, зрештою? Я стараюсь, прибираю, а ти просто плюєш на мою працю.
Катька відкрила рота, бажаючи щось сказати, але вона її обірвала.
— Не хочу чути твоїх жалюгідних виправдань. Знову почнуться порожні обіцянки! Чи я помиляюсь?
— Олено, я виправлюсь, — несміливо видушила розгублена Катька.
— От, як завжди? Ти сама собі віриш? Ти мені стільки разів обіцяла. Ні. Вже не прокотить, — у цей момент Олена згадала картинку, яку нещодавно бачила в Інтернеті. Напівоголена дівчина стояла посеред кімнати з червоною, відлупцьованою попкою. Слова вирвалися самі собою. Тим більше, у дитинстві їх рідко, але били паском за серйозні провини.
— Я тебе відлупцюю! Лінь відірвати зад від стільця — взагалі на ньому сидіти не зможеш! — вона схопила її за плече, затягла в зал і штовхнула до дивана.
— Олено, не треба. Я чесно виправлюсь! — молодша дивилась на неї дивними очима. На її обличчі читався переляк, але було ще щось, чому Олена не могла знайти визначення.
Ага, пройняло все-таки. Злість на дурепу зникла, наче й не було, але швидко відступати вона не захотіла. Вирішивши, що ще трохи полякає сестру, може дійде до неї нарешті, що не одна вдома живе, вона прикрикнула:
— Чого на мене дивишся. Кому я сказала! Знімай штани та ставай. Жарти закінчилися! — вона притупнула ногою.
Катя невпевнено торкнулася пояса домашніх штанів.
— Ну, довго мені чекати? Чого тягнеш? Все одно отримаєш по повній, — тепер вже «граючи», Олена згадала злючку-географічку, яка тероризувала їх у школі.
Катя невпевнено потягнула штани вниз. Її обличчя змінилося. Вони були приблизно одного зросту, але тепер вона дивилася на Олену знизу вгору.
— Чого ти мнешся, я тебе питаю? — мамину лексику остаточно витіснили слова географічки, дуже гострої на язик.
Катя стягнула, нарешті, штани й, плутаючись у штанинах, визволяла ноги. Нарешті штани були зняті й кинуті незграбно зім'яті на диван.
— Ну, слава богу! Дочекалася! Далі! — вона запнулася, думаючи, що це вже занадто. Хотіла відкотити назад, але не встигла.
Сестра взялася за гумку трусиків і, не дивлячись на Олену, потягнула їх униз, густо почервонівши. Спустивши їх до колін, зупинилася. Так і застигла, не глянувши на неї. Добре, що не гляділа. Олена кілька миттєвостей стояла, буквально розкривши рот від здивування. Мало того, що Катька мовчки слухала весь її нісенітний бред, так вона ще й підкорилася її дурнуватим вимогам! Це вже ні в які ворота не лізе! Може вона з тих, кому подобається?.. Їй стало цікаво, наскільки далеко вона зайде. Продовжуючи грати злючку, прошипіла:
— Чого ти застигла, як стату́я? Мені що, тобі допомогти? Мерщій!
Трусики впали поруч зі штанами. Катя червона як рак опустилася навколішки біля дивана, спираючись на нього руками. Завмерла.
— От так і стій, не рухайся, поки я схожу по ремінь, — постоявши кілька секунд, вона пішла до своєї кімнати, вже знаючи, що візьме. Рік тому вона купила широкий, сантиметри чотири, шкіряний ремінь, який не ліз у жодні її джинси й до того ж виявився незручним — надто жорстким.
Намотавши ремінь на руку, вона лишила тільки кінчик завдовжки у три долоні. Повернувшись, вона застала сестру на тому самому місці. Олена змахнула ременем у повітрі, почувся свист. Катерина здригнулася. Вона ще раз змахнула ременем, мало не влучивши собі по голові. Тихенько вилаялася.
Катя раптом «прорізалася».
— Оленочко, мила, будь ласка, не треба. Я все зрозуміла! Я обіцяю — буду обережною! Не треба! — останнє вона майже вигукнула.
— Раніше треба було думати! — відрубала вона машинально і замислилася, стоячи з ременем у руках. Катька її дивувала. Покірно роздяглася, не тікала, не опиралася.
Катерина перестала благати. Помовчала і зовсім іншим тоном тихо сказала:
— Олено, тільки не дуже сильно, гаразд?
Олена ахнула про себе. Невже її здогадка вірна — вона з таких. Можливо. Все може бути.
Їй самій подобалося уявляти, як вона йде голою вулицею. Ексгібіціонізм, називається. Хоча спробувати вона не наважувалась. А у Катьки, видно, інші фантазії. От вона і «увімкнулася». Цікаво, як це виглядатиме?
Вона підняла руку і вперше ляснула сестру по попці. Вийшло якось не переконливо. Шльопок змазався, ледь торкнувшись шкіри. І влучила вона не туди, куди цілилася. Стукнула вдруге — уже краще, але все одно не те. Та невдовзі набила руку. Шльопала, влучаючи туди, куди треба, подумавши, що треба привчити шкіру легкими ударами, а потім завдавати сильніших.
Катерина зойкала при кожному ударі, кумедно смикаючи попкою. Олена, зі свого боку ретельно стежачи, щоб не поранити сестричку, не відчувала нічого, окрім зацікавлення, спостерігаючи за сестрою. Трохи захекавшись, вона вирішила зробити маленьку перерву.
Катина попка почервоніла, і в її щілинці, між губками, з’явилася волога. Олена здивовано поглянула туди. Виходить, лупцювання на неї діє? До цього моменту вона ще сумнівалася в цьому.
Знову «увімкнувши» злу географічку, вона повчально промовила:
— Не зойкай, це тільки початок, огидне дівчисько. Зараз я тобі додам. Щоб краще запам’ятала, як бути обережною, як поважати працю інших людей, — вона знову вдарила її, тепер сильніше.
Пролунав дзвінкий ляпас, Катька скрикнула і запізніло смикнулася вперед.
— Що, боляче? — стривожилася Олена.
— Так, — схлипнула Катерина, але заперечно похитала головою.
Що там гадати — все зрозуміло. Можна продовжувати.
— Терпи, це тобі добра наука! — вона ще раз її ляснула, ще і ще.
Катька, скрикуючи, намагалася увернутися. Почала повзти вперед на колінах, доки не вперлася головою у спинку дивана. Олені це не заважало. Нехай повзає й увертається. Вона била розмірено, ретельно прицілюючись і вичікуючи, поки сестра не перестане смикатися після попереднього удару.
Сестра схлипувала, майже плачучи. Її щілинка стала мокрою, дуже мокрою. Олена ніколи не думала, що збуджені дівчата виглядають саме так.
Заворожена виглядом її мокрої кицьки, вона, слухаючись імпульсу, легесенько шльопнула Катьку прямо посередині її губок. Та навіть застогнала. Олена ахнула про себе від свого відкриття. Так і продовжила лупцювання: кілька шльопків по мокрій кицьці, сильний удар по попці. Від кицьки аж бризки летіли — настільки сильно Катерина текла.
Мала втратила всякий сором, віддаючись своєму незвичному задоволенню. Вона стогнала, вигиналася, скрикувала, виляючи попкою. Іноді здавалося, що вона спеціально підставляє кицьку під ремінь.
З кожним ударом стогони Катеринки ставали дедалі голоснішими, вона вже задихалася від насолоди. Переводячи подих, Олена відкинула волосся з чола. Виявляється, вона спітніла! Нелегка справа — карати бридких дівчат.
Катька поскиглювала внизу. На її попці проступали червоні перехресні смуги, надаючи своєрідної привабливості її п’ятій точці.
Вирішивши, що час закінчувати, Олена, лишивши попку в спокої, зосередилася тільки на кицьці, нагороджуючи хтиву частину сестрички легкими частими ударами. Катька вже не стогнала — мукала!
Але широкий ремінь не діставав до клітора. Олена хотіла довести її до кінця будь-що. Вона уривчасто скомандувала сестрі:
— Розстав ноги ширше! Попку підійми, погана, гидотна дівчинко!
Катя, скиглячи й підвиваючи, слухняно вигнула попку догори. Еротичні розповіді  на paprikolu.net.ua. Тепер ремінь легко діставав до клітора. Олена буквально п’ятьма ляпасами довела сестричку до оргазму.
Та раптом завмерла на напівзігнутих ногах, напружилася так, що крізь тонку шкіру проступив кожний м’яз, затремтіла й, скрикнувши, впала на диван, тремтячи й глухо схлипуючи, уткнувшись обличчям в оббивку.
Олена, не знаючи, що робити далі, проводила ременем по її спині. Нарешті, Катя перестала тремтіти й стихла. Довго лежала, лише здригуючись час від часу.
Олена із захватом дивилася на сестру, замислюючись — звідки в її тонкому тілі стільки енергії, пристрасті?
Катя остаточно завмерла. Наче неохоче відкривши очі, обвела кімнату шаленим поглядом. Затримала його на старшій сестрі. Потрохи до неї почало доходити, що тут щойно сталося. Вона густо-густо почервоніла й відвернулася. Буквально згорнулася від сорому.
Олена, присівши поруч, погладила її по голові, заспокоюючи. Прошепотіла:
— Мені здається, мені ще не раз доведеться взяти ремінь до рук. Ти така неслухняна...
Не вірячи власним вухам, Катерина повернулася. Побачивши, що Олена не жартує, розслабилася, несміливо всміхнулася, перепитала:
— Справді?
Такого щастя в очах молодшої сестрички Олена не бачила ніколи.