Вона загасила лампу і встала з-за столу. Але ноутбук вимикати не стала. Присіла на диван, поруч з Юрою. Той лежав на спині, і крізь тонку ковдру було видно, як встав у нього член. Брат, не розуміючи подивився на неї. Тетяна зітхнула, провела рукою по ковдрі, гладячи його по грудях, і накрила член, що стирчав, долонею. - Таню, ти чого? - хриплим голосом запитав Юра і спробував вивільнитися, втім, без особливого старання. - Лежи мовчки і все, - прошепотіла вона і стала погладжувати його член кінчиками пальців, відчуваючи, як той стає більше, твердіє, а навіть трохи підскакує...

— Дядьку Сашко, там Олег відео зняв... ми з Катькою роздягалися, а Михась сказав — не треба... А він його ударив, губу йому розбив... А нам сказав — якщо відсмокчемо, то він зітре, а інакше всі дізнаються... Я не знаю, що робити... Вони ще не виходили... Допоможи, будь ласка... — і вона заридала. — Стій, стій! Не торохти, а більш-менш зрозуміло скажи, у чому справа, — прикрикнув я, щоб перервати цю безладну балаканину. — Заспокойся й розказуй. Швидко, чітко. Подробиці потім. Хто такий Олег? Навіщо ви роздягалися? Давай...

Віктор вдивлявся в екран, подумки хвалячи себе, що не пошкодував грошей на якісне відеовічко, очікуючи, коли дівчина спуститься вниз. У будинку було по три квартири на поверсі. Навпроти нього — Олена з донькою, студенткою. Одна квартира пустувала. Господар купив її про запас, а квартирантів пускати не хотів, шкодував ремонт. Зараз Юля перебувала нагорі, але що вона робила, Віктор бачити не міг, вічко було налаштоване на майданчик. За кілька хвилин Юля спустилася вниз, поспішаючи, але не бігом. Дорогою кинула кілька обережних поглядів у бік його дверей. Як він не вдивлявся, так і не зміг з’ясувати питання з трусиками. Або їх не було, або на ній були стрінги тілесного кольору — коли вона заходила до себе, майнула її голенька попка...

— Максим Петрович, — вона облизала губи рожевим язичком. — Можна мені прийти до Вас на особисту консультацію? Додому? Є кілька важких питань, які без Вашої допомоги ніяк, — і скромно потупилась, граючи оченятами. Усе те саме, тільки якось пряміше, грубіше, чи що. Ну й покоління ми виростили. Хоча, звичайно, сам Бондаренко нікого у свої тридцять п’ять не виростив. За плечима лише бездітне розлучення і три роки парубоцького життя. — Раніше він завжди ухилявся від таких пропозицій, спершу через дружину, потім, ну, гидував чи що. Він і тепер хотів відмовити, як завжди, м’яко, але категорично. Уже відкрив рота… Та на очі потрапила натягнута маєчка, що ледь прикривала юні зворушливо-тремтливі груди. В принципі, якого біса? Один раз живемо...

У відповідь на зауваження Світлана знизала плечима. Скинувши блузку, акуратно повісила її на стілець і повернулася до Олени. Та трохи нервувала. Почервоніла. Але зовсім не заважала подружці, що стояла перед нею в самій білизні. Світлана, глянувши на мене, обійняла племінницю й цього разу поцілувала її по-справжньому, вже не бавлячись. Та спробувала опиратися, але Світлана виявилася наполегливою, і Олена здалася. Її губи ворухнулися, вона відповіла подружці. Світлана стрімко розвивала успіх – я бачив, як її рожевий язичок проникає в ротик Олені, розсовуючи щільно стиснуті губи. Вона вже не дивилася на мене, притискаючись до подружки, цілуючись із нею засмоктом...

Вона невдоволено обернулася. Станіслав Микитюк простяг свій білет, дивлячись благальними очима. Марійка категорично похитала головою, навіть не глянувши на його завдання. От халепа! Збив із думки. Сам хай виплутується. Станіслав — симпатичний хлопець, перевівся на їхній факультет з юридичного, втративши два роки. Він міг собі дозволити вештатися в універі хоч до старості. Батьки забезпечували, та й сам він якось крутився, з’являючись на заняттях час від часу. Серед Марійчиних одногрупників він виразно виділявся, спілкуючись із ними зверхньо, наче з дітлахами. Дехто з дівчат на нього задивлявся, але Марійка знала, що такі хлопці не для неї, і ілюзій не будувала. Була б вона яскравіша — а так… Він би й не згадав про її існування, якби не залік...

Повернувшись у кімнату, ми виявили Ларку вже на ліжку Сергія, без окулярів і без топіка, до речі, теж. Вона як і раніше хихикала та сміялася, відсвічуючи пружними цицьками, що стирчали догори й притягували погляди всіх хлопців. Член у мене в штанях заворушився. А Сергій уже безсоромно лапав її груди й гладив по спині та плечах. Юрко сидів, уткнувши голову в стіл, і ні на що не реагував...

Дівчинка стояла коліньми на стільці, випнувши попку. Трусики й брюки були приспущені до щиколоток. Сідниці в неї були маленькими, щільно стисненими. Я підійшов до неї й акуратно розсунув їх убік. У глибині дупи темніла крихітна розетка сфінктера. Набравши мастила на палець, акуратно почав змащувати тугий вхід. Від моїх дотиків дівчинка здригалася, але мовчала. — Олю, допоможи мені трохи... Розсунь попку руками, а то мені незручно, — попросив я. Дівчина слухняно завела руки за спину й розвела сідниці вбік. — Зараз я змащу тебе пальцем... Як буде болюче, скажи...

В аудиторії запанувала тиша, зайшов викладач, і тільки я збиралася відкрити свій зошит, як відчула на своїй нозі руку молодої дівчини, що сиділа праворуч. Я остовпіла, усередині мене все наче заціпеніло. У нерішучості я повернула голову і тільки тепер змогла її добре роздивитися. Це була брюнетка з яскраво нафарбованими бровами й довгим волоссям, з владним виразом обличчя. — Що ви робите? — несміливо запитала я...

— Хочеш смоктати — смокчи, — Анатольович підвівся, обійшов стіл і рвонув блискавку ширинки донизу. — Ну, давай! І от Танька на моїх очах спустилася на коліна прямо перед виваленим господарством старшого педагога і лизнула його язичком. Я ковтнув і затримав подих. А ця німфетка вже направляє своєю долонею трохи збуджений член собі в ротик, цілує його своїми пухкими губками й наче навіть смакує. Анатольович же відкинувся на спинку крісла і шепоче: — Долоню розслаб, і язичком навколо голівки. Давай, мала. Ось так…

Я остаточно офігів, і мені довелося погодитися, але вони, для гарантії, влили в мене пляшечку коньяку, щоб я відійшов від шоку. Але на мою знервованість навіть 40 градусів не діяли! Луїза не стала гаяти часу, розстебнула ширинку і дістала мій стоячий член, і повільно запхнула його в рота. Марічка розстебнула блузку і дала в мої руки свої цицьки, після чого ми несамовито цілувалися. Луїза стала раком прямо на лавці, а Марія вставляла мій обслинюваний член у вже збуджену Луїзу, що вже несамовито звивалася від збудження. Почався неймовірний секс з хуєм у пізді найкращої подруги Марії, і з поцілунками самої Марічки...

Її струнке дівоче тіло манило вигинами невеликих грудей, безсоромно просвічених крізь тонку тканину ситцевої сукні твердими конусами сосків; воно вабило до себе майже ідеальною смуглою шкірою худеньких ніжок, воно притягувало гладенькими оголеними плечима, до яких так хотілося торкнутися губами. Вона була не просто вродлива — вона викликала бажання. Попри те, що до неї було не менше десятка метрів, заповнених важким духом міського транспорту, нескінченно помноженим на літню спеку, я готова була поклястися, що розрізнила аромат її свіжої молодої плоті — м’який запах мускатного горіха й жодного задушливого квітково-фруктового парфуму...

Вона зобразила котячий рик і неохоче встала переді мною на карачки. Я вилив на руку непристойну кількість змащення і намастив кільце ануса. Перший палець без проблем увійшов всередину. Я покрутив ним і обережно додав другий. Настя застогнала і схопилася за груди. Третій палець поміститися не хотів, і я додав ще мастила. Коли всі три пальці вільно ходили всередині, я вирішив, що все готово. Я приставив свій відстовбурчений член прямо до її попки та обережно натиснув. Голівка повільно проникла всередину...

Вона навіть жодного разу не поворухнулася, тільки дихання з кожною хвилиною ставало все глибше і глибше. Мій член давно був готовий лопнути від перенапруги й нетерпіння. Зволікати більше не було сил. Розсуваючи коліном її ноги, я, ледь дихаючи, опустився на неї, відчуваючи, як починаю входити в її тіло. Вона якось зібралася, напружилася вся. Замираючи від солодкої знемоги, я натиснув членом прямо в неї. Безпорадно охнувши, вона несподівано рвонулася піді мною всім тілом. Мені чималих зусиль коштувало її втримати. І раптом вона пронизливо закричала...

Іринка була його двоюрідною племінницею — точніше, іногородньою двоюрідною племінницею дружини, яка вступила до хореографічного училища в їхньому місті. Батьки вмовили їх здати їй вільну кімнату. Резон з обох боків: для батьків Іринки — недорого, по знайомству, близько до навчання, а головне — дівчина під наглядом родичів. Дядько Федір із дружиною теж не були проти: їхня доросла донька вже давно вийшла заміж і жила окремо, дружина постійно моталася няньчити онука. Кімната все одно пустувала. А тут хоч якісь, але грошенята. Головна умова була — жити тихо й нікого не водити в гості. І досі все було спокійно. Іринка жила, мов мишка: дім — навчання, іноді кудись ходила, але поверталася не пізно. Так минув майже весь перший курс. Дядько Федір, для приколу, кілька разів за відсутності дружини, як би ненароком, пробував затиснути її у дверях...