
— Дівчинко, ти не груби. Зараз ідеш, сідаєш, займаєшся. Інакше я тобі влаштую. Я тобі не мама, церемонитися не буду, — я серйозно злився на неї. Яка нахабна дівка! — Ну і що ти мені зробиш? Грозний який! — вона майже кричала на мене. — Що ти тут командуєш? Теж мені вихователь! Одна тут цілими днями гунділа... Слава богу звалила. Думала відпочити… Так ні, одразу ж інший знайшовся. Відстаньте ви всі од мене! Сама знаю, що робити! — дівчина розійшлася не на жарт...
