Я бігла на автоматі в бік метро, у голові знову прокручувалося завершення попередньої зустрічі — потиск руки, обмін легкими поцілунками в щоку, обійми з красивим, високим і струнким чоловіком, у скронях якого вже поблискувала сивина. Я розмірковувала про те, які незвично чисто сірі в нього очі, і наскільки м’які та ніжні губи. Попри те, що зустріч була робочою, прощання навело мене на зовсім інші думки. Мені була приємна його увага до мене, і я почувалася красивою та бажаною. Ноги самі несли мене до входу в метро, рука автоматично знайшла проїзний, і ось я вже спускаюся ескалатором, думками все ще купаючись у свіжих приємних відчуттях.
Кількість людей на станції нагадала, що година пік уже в самому розпалі. Я відволіклася від своїх думок, протискаючись до місця, де мали з’явитися двері вагона. Зазвичай я намагалася уникати поїздок у такий час, але сьогодні мій мозок, здається, вимкнувся. Я постаралася не звертати уваги на тисняву довкола, відключившись від звуків і запахів настільки, наскільки це було можливо. Мене обдало потоком холодного повітря з тим особливим ароматом метрополітену — на станцію прибув потяг. Люди виходили, потім людський потік заніс мене у вагон. Про те, щоб пройти далі й хоча б стати над сидіннями, не могло бути й мови. Довелося задовольнитися можливістю дотягнутися до куточка поручня, хоча триматися не було жодної потреби — натовп надійно зафіксував моє тіло серед десятків таких самих, втомлених після робочого дня й нічого не помічаючих.
Як могла, я намагалася відсторонитися від оточуючого мене хороводу тіл і стати надійніше, стараючись не наступити нікому на ногу. Потім заплющила очі й спробувала повернутися до своїх приємних думок. Здається, на моєму обличчі навіть з’явилася дурнувата задоволена посмішка. Вагон доволі сильно хитало, і час від часу я відчувала дотики з усіх боків, але не звертала на них жодної уваги. Мені було абсолютно байдуже, що відбувається довкола, доки я не відчула якесь легке доторкання чийогось тіла ззаду. Хто знає чому, можливо, через мій піднесений настрій, я захотіла зосередитися саме на цьому. Дотики продовжувалися, чітко збігаючись із ритмом потяга, що, в принципі, не дивно. Утомлені люди не намагалися опиратися руху, розслабившись і, немов покочуючись на хвилях.
Я так само, як і багато хто, практично висіла на поручні, ледве тримаючись за нього однією рукою, поклавши голову собі на плече. Але ледь відчутні дотики тіла людини, що стояла позаду, змусили мене насторожитися. Звичайно, було цікаво подивитися, хто ж там за мною, але я раптом відчула себе такою сонною, хвилі заколисували моє тіло, і було страшенно ліньки розплющувати очі, а тим більше повертатися в такому натовпі. Тому я просто розслабилася, продовжуючи розгойдуватися разом із вагоном. Тим не менш, мені здалося, що той, хто стояв позаду, усе сміливіше й сміливіше притискається до мене з кожним рухом потяга. Він практично приклеївся своїм тілом до моїх сідниць, а я чомусь не стала відсовуватися. Дуже хотілося озирнутися, але було страшно побачити там когось «не того». Потяг почав гальмувати перед черговою станцією, і я не стала опиратися, повністю сперлася на того, хто був позаду. Наші тіла на мить зімкнулися, і мені навіть здалося, що я відчула його подих на своїй шиї. Але потяг зупинився, змусивши моє тіло різко відірватися від нього. Я вже не сумнівалася, що позаду, принаймні, чоловік. А от його вигляд і вік мене трохи непокоїли.
Двері відчинилися, хтось виходив, але ще більше людей зайшло, утрамбовуючи натовп ще щільніше. Я на мить запанікувала, але пасажири, що входили, буквально втиснули мене в нього, і я швидко заспокоїлася. Спекотні інтим оповідання paprikolu.net.ua. Потяг рушив, і знову наші тіла опинилися практично втиснутими одне в одне. Я знову опустила голову на своє плече, за мить до цього помітивши, здається, його руку, якою він тримався за поручень трохи правіше від мене. Я заплющила очі, встигнувши зрозуміти, що його рука мені подобається, попри те, що, по суті, я майже нічого не встигла розгледіти.
Мені здавалося, що потяг страшенно розхитувався, а може, це я сама трохи підсилювала амплітуду рухів, знову й знову торкаючись його вже майже з напругою. Хто знає, чи то були ігри моєї уяви, чи й він теж вступив у цю гру зі мною. На мить наші джинси зачепилися швами й одразу ж розійшлися, і знову мій шов зачепив, мабуть, його ширинку. Він скористався черговим поштовхом вагона, щоб втиснутися в мене настільки сильно, що я відчула його збуджений пеніс. У мене майже запаморочилося в голові, і я сильніше вчепилася в поручень. Дихання збилося, але очей я б не відкрила ні за що на світі. Поштовхи, вже явні й відчутні, хоч і збігалися з ритмом потяга, йшли й від мене, і від нього — знову і знову. Навколишній світ кудись плив, але потяг знову почав гальмувати, і я всім тілом сперлася на нього майже без сорому. Мені коштувало зусиль стримати стогін, коли він торкнувся мого вуха чимось, мабуть, щокою. Несамовито хотілося повернутися й обвити його шию руками, відчути тепло його тіла, його запах, так і не розплющуючи очей. І було вже майже байдуже, хто саме був там, позаду.
Люди виходили, я з острахом чекала, що він відсторониться. Але на цій станції ще було людно. Мозок на секунду ввімкнувся, нагадавши, що на наступній зупинці завжди виходить багато людей. Мені страшенно не хотілося припиняти цей дивовижний експеримент, але що можна зробити — я не уявляла. Страх розставання змусив мене з якоюсь гарячковістю притиснутися до нього навіть раніше, ніж це передбачалося законами фізики. Мені здалося, що я відчуваю його руку на стегні, але з тим самим успіхом це міг бути бік людини, яка стояла поруч. Гарячий туман не розвіювався, наші тіла стали ще ближчими, а поштовхи, до яких я почала прагнути, не припинялися й навіть пришвидшувалися. Я подумала, що це вже стає помітним і зовсім непристойним, але навіть не збиралася зупинятися. У момент гальмування я втиснулася в нього, а він терся об мене, знову зачіпаючись швами. Я вигнула спину, наскільки могла, цілком виразно відчуваючи його твердість між сідницями. Він втискався мені в куприк, я не відсовувалася, навіть відчуваючи біль.
Двері знову відчинилися, я ледве втримувалася на поручні, не маючи сил розплющити очі. Потоки людей знову потекли з дверей. Раптом я відчула, як хтось сильно схопив мене за руку й потягнув із вагона. Я ледве встигла «прокинутися», щоб ступити на платформу, але силует переді мною, якого я ще не встигла розгледіти, вже тягнув мене кудись. Рука боліла від його сильного захоплення, я намагалася не відставати й не натикатися на інших людей, усе ще не до кінця отямившись від свого неймовірного сну. Я помітила лише, що він був досить високим і кремезним, у якійсь темній сорочці й джинсах. Темно-русяве волосся і жодного шансу роздивитися обличчя, поки він мене кудись тягне. Але чи хочу я побачити його обличчя — ось у чому питання.
Ми опинилися в кінці перону, в тупику збоку від ескалатора, яким потекла основна юрба. Там стояла лавка, і нікого не було. Я була розгублена, але він раптом повернувся й потягнув мене через чергу, що тяглася до ескалатора на інший бік платформи. Я навіть до пуття не встигла розгледіти його обличчя, знову майже уткнувшись йому в спину. Здається, досить молодий і не такий уже й поганий, як я боялася. Серце забилося сильніше. Що відбувається, куди він мене тягне? Може, варто закричати? Але я згадала його дотики й знову відчула запаморочення, міцніше вхопившись за нього й другою рукою.
Кількість людей на станції нагадала, що година пік уже в самому розпалі. Я відволіклася від своїх думок, протискаючись до місця, де мали з’явитися двері вагона. Зазвичай я намагалася уникати поїздок у такий час, але сьогодні мій мозок, здається, вимкнувся. Я постаралася не звертати уваги на тисняву довкола, відключившись від звуків і запахів настільки, наскільки це було можливо. Мене обдало потоком холодного повітря з тим особливим ароматом метрополітену — на станцію прибув потяг. Люди виходили, потім людський потік заніс мене у вагон. Про те, щоб пройти далі й хоча б стати над сидіннями, не могло бути й мови. Довелося задовольнитися можливістю дотягнутися до куточка поручня, хоча триматися не було жодної потреби — натовп надійно зафіксував моє тіло серед десятків таких самих, втомлених після робочого дня й нічого не помічаючих.
Як могла, я намагалася відсторонитися від оточуючого мене хороводу тіл і стати надійніше, стараючись не наступити нікому на ногу. Потім заплющила очі й спробувала повернутися до своїх приємних думок. Здається, на моєму обличчі навіть з’явилася дурнувата задоволена посмішка. Вагон доволі сильно хитало, і час від часу я відчувала дотики з усіх боків, але не звертала на них жодної уваги. Мені було абсолютно байдуже, що відбувається довкола, доки я не відчула якесь легке доторкання чийогось тіла ззаду. Хто знає чому, можливо, через мій піднесений настрій, я захотіла зосередитися саме на цьому. Дотики продовжувалися, чітко збігаючись із ритмом потяга, що, в принципі, не дивно. Утомлені люди не намагалися опиратися руху, розслабившись і, немов покочуючись на хвилях.
Я так само, як і багато хто, практично висіла на поручні, ледве тримаючись за нього однією рукою, поклавши голову собі на плече. Але ледь відчутні дотики тіла людини, що стояла позаду, змусили мене насторожитися. Звичайно, було цікаво подивитися, хто ж там за мною, але я раптом відчула себе такою сонною, хвилі заколисували моє тіло, і було страшенно ліньки розплющувати очі, а тим більше повертатися в такому натовпі. Тому я просто розслабилася, продовжуючи розгойдуватися разом із вагоном. Тим не менш, мені здалося, що той, хто стояв позаду, усе сміливіше й сміливіше притискається до мене з кожним рухом потяга. Він практично приклеївся своїм тілом до моїх сідниць, а я чомусь не стала відсовуватися. Дуже хотілося озирнутися, але було страшно побачити там когось «не того». Потяг почав гальмувати перед черговою станцією, і я не стала опиратися, повністю сперлася на того, хто був позаду. Наші тіла на мить зімкнулися, і мені навіть здалося, що я відчула його подих на своїй шиї. Але потяг зупинився, змусивши моє тіло різко відірватися від нього. Я вже не сумнівалася, що позаду, принаймні, чоловік. А от його вигляд і вік мене трохи непокоїли.
Двері відчинилися, хтось виходив, але ще більше людей зайшло, утрамбовуючи натовп ще щільніше. Я на мить запанікувала, але пасажири, що входили, буквально втиснули мене в нього, і я швидко заспокоїлася. Спекотні інтим оповідання paprikolu.net.ua. Потяг рушив, і знову наші тіла опинилися практично втиснутими одне в одне. Я знову опустила голову на своє плече, за мить до цього помітивши, здається, його руку, якою він тримався за поручень трохи правіше від мене. Я заплющила очі, встигнувши зрозуміти, що його рука мені подобається, попри те, що, по суті, я майже нічого не встигла розгледіти.
Мені здавалося, що потяг страшенно розхитувався, а може, це я сама трохи підсилювала амплітуду рухів, знову й знову торкаючись його вже майже з напругою. Хто знає, чи то були ігри моєї уяви, чи й він теж вступив у цю гру зі мною. На мить наші джинси зачепилися швами й одразу ж розійшлися, і знову мій шов зачепив, мабуть, його ширинку. Він скористався черговим поштовхом вагона, щоб втиснутися в мене настільки сильно, що я відчула його збуджений пеніс. У мене майже запаморочилося в голові, і я сильніше вчепилася в поручень. Дихання збилося, але очей я б не відкрила ні за що на світі. Поштовхи, вже явні й відчутні, хоч і збігалися з ритмом потяга, йшли й від мене, і від нього — знову і знову. Навколишній світ кудись плив, але потяг знову почав гальмувати, і я всім тілом сперлася на нього майже без сорому. Мені коштувало зусиль стримати стогін, коли він торкнувся мого вуха чимось, мабуть, щокою. Несамовито хотілося повернутися й обвити його шию руками, відчути тепло його тіла, його запах, так і не розплющуючи очей. І було вже майже байдуже, хто саме був там, позаду.
Люди виходили, я з острахом чекала, що він відсторониться. Але на цій станції ще було людно. Мозок на секунду ввімкнувся, нагадавши, що на наступній зупинці завжди виходить багато людей. Мені страшенно не хотілося припиняти цей дивовижний експеримент, але що можна зробити — я не уявляла. Страх розставання змусив мене з якоюсь гарячковістю притиснутися до нього навіть раніше, ніж це передбачалося законами фізики. Мені здалося, що я відчуваю його руку на стегні, але з тим самим успіхом це міг бути бік людини, яка стояла поруч. Гарячий туман не розвіювався, наші тіла стали ще ближчими, а поштовхи, до яких я почала прагнути, не припинялися й навіть пришвидшувалися. Я подумала, що це вже стає помітним і зовсім непристойним, але навіть не збиралася зупинятися. У момент гальмування я втиснулася в нього, а він терся об мене, знову зачіпаючись швами. Я вигнула спину, наскільки могла, цілком виразно відчуваючи його твердість між сідницями. Він втискався мені в куприк, я не відсовувалася, навіть відчуваючи біль.
Двері знову відчинилися, я ледве втримувалася на поручні, не маючи сил розплющити очі. Потоки людей знову потекли з дверей. Раптом я відчула, як хтось сильно схопив мене за руку й потягнув із вагона. Я ледве встигла «прокинутися», щоб ступити на платформу, але силует переді мною, якого я ще не встигла розгледіти, вже тягнув мене кудись. Рука боліла від його сильного захоплення, я намагалася не відставати й не натикатися на інших людей, усе ще не до кінця отямившись від свого неймовірного сну. Я помітила лише, що він був досить високим і кремезним, у якійсь темній сорочці й джинсах. Темно-русяве волосся і жодного шансу роздивитися обличчя, поки він мене кудись тягне. Але чи хочу я побачити його обличчя — ось у чому питання.
Ми опинилися в кінці перону, в тупику збоку від ескалатора, яким потекла основна юрба. Там стояла лавка, і нікого не було. Я була розгублена, але він раптом повернувся й потягнув мене через чергу, що тяглася до ескалатора на інший бік платформи. Я навіть до пуття не встигла розгледіти його обличчя, знову майже уткнувшись йому в спину. Здається, досить молодий і не такий уже й поганий, як я боялася. Серце забилося сильніше. Що відбувається, куди він мене тягне? Може, варто закричати? Але я згадала його дотики й знову відчула запаморочення, міцніше вхопившись за нього й другою рукою.
Він вже відчиняв якісь двері, що вели кудись далі в тунель у напрямку руху потяга. Я навіть ніколи не помічала їх і не підозрювала про їхнє існування. В обличчя вдарили різкі запахи метрополітену. Він тягнув мене якимось вузьким і напівтемним коридором, далі й далі, звертаючи у якісь повороти, так, що мені навіть здалося — він точно знає дорогу. Було порожньо й трохи моторошно. Повз прогримів потяг, що відходив. Нарешті він зупинився в одному з порожніх і темних відгалужень цього дивного проходу. Повернувся до мене, опинившись так близько, що серце знову забилося в грудях, немов барабан. Я не наважувалася підняти очі. Він зробив ще крок уперед, притискаючись до мене цього разу спереду. Голова йшла обертом, я відступила й відчула, як спина вперлася в холодну, шорстку поверхню стіни. Мені було страшенно ніяково. Одне діло — жартівлива гра у вагоні, й зовсім інше — опинитися притиснутою до стіни незнайомцем, обличчя якого ти навіть не бачила. Він знову наблизився до мене, і я відчула те, чого хотіла під час поїздки — його тепло й запах. Він безперечно притягував мене, але я не могла поворухнутися, опинившись у якомусь заціпенінні.
Очі мої були опущені, і я помітила, що клятий ґудзик на блузці, другий зверху, який мав звичку розстібатися в найнезручніший момент, знову розстібнутий. Я автоматично підняла руки, щоб застібнути його, але він це помітив і спіймав мої зап’ястки. Потім він потягнувся до верхнього ґудзика й розстібнув і його, а потім і той, що був нижче непокірного.
Його пальці вели по грудях, наближаючись до мережива бюстгальтера. Мені бракувало повітря, і я підняла голову, вперше побачивши його обличчя у напівтемряві. Мені дуже пощастило, він був гарний. І молодий, дуже молодий. Йому напевно не було двадцяти, про що натякали підліткові прищі деінде на його обличчі. Максимум вісімнадцять. Але високий і сильний, він здавався дорослим. Він звільняв мої груди, опускаючи мережива, не відриваючи погляду від них, а я тим часом милувалася ним. Гарний ніс з невеликою горбинкою, м'які повні губи, високе чоло. Він вже подобався мені, і руки мої самі потягнулися до нього, торкаючись його плечей, оцінюючи сильні руки, його накачані груди. Дуже гарний, я й не могла уявити, наскільки.
Він нахилився до моїх грудей, і я ледь стримала стогін, коли він відразу взяв твердий сосок у рот. Його язик ніжно пестив мене, але я вже була готова до більшого. Мої пальці знайшли його соски на ледь опуклій грудній клітці під тонкою тканиною сорочки. Я стиснула їх, натякаючи йому на те, чого хочу. Щоб привернути його увагу, довелося повторити це ще сильніше. Він стиснув мій сосок губами так сильно, що я застогнала, цього разу не втримавшись. Увійшовши до смаку, він смоктав мої груди, а коли я продовжувала мучити його сосок, він покусував мій і до болю стискав його губами, витягуючи й відпускаючи його, а потім повторював цю тортуру знову і знову. Я задихалася і стогнала, а він повторював це з іншою грудкою, вже не очікуючи підказок від мене.
Я шалено хотіла доторкнутися до його оголеного тіла, тому, скориставшись моментом, відштовхнула його від себе і швидко почала розстібати його сорочку. Торс його був бездоганним, груди були справді підкачаними й опуклими, тверді м'язи, здавалося, здригалися під моїми пальцями, стомлені соски були напружені. Я притягнула його до себе, відчуваючи тепло і силу своїм оголеним тілом. Це подіяло на нього, як довгоочікуваний каталізатор. Він знайшов мої губи, і ми поринули у довгий пристрасний поцілунок. Його губи були такими м'якими та ніжними, а язик — агресивним і сильним. Наші тіла знову впиралися одне в одного в якомусь своєму ритмі, він знову тиснув на мене своєю напруженою і твердою плоттю. Усередині все пульсувало і горіло.
Майже одночасно ми почули якийсь віддалений шум, хтось ішов у нашому напрямку. Він знову схопив мене за руку і потягнув кудись далі. Ми звернули в якесь занедбане і цілком темне відгалуження коридору і застигли там. Кроки затихли десь вдалині. Я не бачила практично нічого. І це позбавило мене останніх залишків сорому. Він був просто переді мною, я відчувала тепло його тіла, його гаряче й шумне дихання на своїй шкірі, я хотіла його з божевільною силою. За секунду я розстібнула його ремінь, потім джинси. Губи його втислися в мої, поки я ніжно пестила його член, не наважуючись оголити його. Він знову атакував мене язиком з якимось завзяттям, і я таки наважилася, роздягнувши його, торкаючись і насолоджуючись ніжністю його плоті, його могутністю і силою. Не маючи сили зупинитися, я одразу ж розстібнула свої джинси та спустила трусики. Він знайшов мене ту ж секунду, ковзнувши між ніг. Мені знову здалося, що ми в розгойдуваному потязі, і в мене просто заплющені очі. Збудження стало нестерпним, я вигнулася і впустила його в себе, почувши його глухий переривчастий стогін. Він наповнив мене за мить, і, здавалося, застиг на кілька секунд. Насправді вже в наступну мить він покидав мене, і знову повертався. Мене хитало, ніби ми з ним були на палубі корабля у відкритому морі. Але водночас мені здалося, що ми рухалися настільки злагоджено назустріч один одному, і так відчували один одного, ніби жили разом роки, а не проїхали всього кілька зупинок.
Я захотіла подовжити цю поїздку і з силою відштовхнула його від себе. Потім повернулася до нього спиною, уявивши, що ми знову у вагоні, і тут же він знову знайшов мене і різко увірвався, заповнюючи всю цілком, так, що я закричала. Він рухався точно так, як і в потязі, все швидше і швидше, не звертаючи ні на що уваги, а я вигиналася і прагнула до нього назустріч. Замість поручня я впиралася в стіну, а він ковзав у мені до упору і знову повертався. Мені знову захотілося більшого, і я з силою притиснула його до себе за сідницю, з наступним рухом намагаючись ударити його. Він одразу вловив це і черговий його вхід у мене супроводжувався сильним ляпасом знизу по сідниці. Я сходила з розуму від вібруючих відчуттів усередині, а він продовжував осипати мою попочку ударами з кожним своїм рухом. Мені захотілося знову цілувати його, і я притягнула до губ його ліву руку. Його середній палець одразу ж опинився у мене в роті, він ще голосніше задихав, прискорився, і з черговим ударом я відчула його зітхання і почула його стогін. Як би я хотіла зараз побачити його обличчя, відчути його в цій теплій темряві, завдяки якій не потрібно нічого ховати. Я знала, що він був абсолютно диким зараз, і з кожною порцією насіння він виливав у мене себе справжнього. Ця темрява не потребувала ніяких масок, тут можна було відкрити навіть те, що ховаєш від самого себе.
Мені шалено хотілося бачити його, і я повернулася до нього обличчям, але бачила лише неясні обриси в цій темряві. Я цілувала його обличчя, покусувала губами його шию і вела язиком по кадику, поки він приходив до тями. Член його, як і раніше, впирався мені в живіт, і мені хотілося їхати з ним у тому вагоні далі й далі, поринаючи в гаряче марево бажання. Я знову направила його, такого гарячого і вологого, в себе, застогнавши, приймаючи його знову. Він ніби прокинувся, і з несподіваною силою підняв мене, впираючи в колючу стінку, яка дряпала шкіру крізь тонку тканину блузки. Але мені було все одно, і я обхопила його ногами. Рухи наші були обмежені, але збудження моє досягло межі. Він був так близько, впираючись у мене своїм лобком, нанизуючи мене на свій пеніс до упору. Я обіймала його, насолоджуючись його силою і пристрастю. Потім я спробувала впертися ногами в протилежну стінку, коридор був досить вузьким, і мені це вдалося. Незвичайні відчуття наповнили мене в непроглядній темряві. Хвилі всередині мене наростали, я не усвідомлювала, що роблю, які звуки видаю, чи б'ю його, чи дряпаю. Ми з ним перетворилися на суцільний вихор пристрасті, що ховається під землею від сонячного світла, від пристойності та пут денного світу. Ще і ще швидше ми мчали з ним у цьому занедбаному підземеллі назустріч осліплюючому вибуху. Усією силою свого могутнього тіла він кидався на мене, намагаючись розчавити та розірвати моє тіло, а я прагнула до нього сама, напрошуючись на нові муки. І ось мене накрила хвиля неймовірної сили, змусивши мене скорочуватися навколо нього, мов всесвіт, що стискається. Крізь пелену оргазму я відчула, що й він приєднався до мене, знову наповнюючи мене своїм насінням. На секунду мені здалося, що я бачу його обличчя, перекривлене піком насолоди й водночас таке прекрасне і величне.
Я послабила обійми, опустившись на ноги. Спина справді боліла, швидше за все вся шкіра була подряпана. Ми стояли, обійнявшись, гарячі й вологі, важко дихали, але мій жар поки не проходив, розпалюючись наново. Я не бачила його, і, можливо, тому хотіла його ще більше. Пристрасні секс розповіді на paprikolu.net.ua. Я натиснула руками йому на плечі, потім ще сильніше, змушуючи його опуститися вниз. Він піддався, присідаючи вниз. Переді мною все ще стояло його прекрасне обличчя, і я уявляла, як його губи зараз торкнуться моїх. Мої руки лежали на його плечах, тому я відчула його рух назустріч мені й, попри це, якимось несподіваним став перший дотик його ніжних губ до мого пульсуючого бутона. Я провела долонею по його волоссю, теж вперше, а він почав цілувати мене там, досліджуючи язиком, пестячи та відпускаючи, коли мені доводилося відтягувати його голову, щоб розтягнути задоволення. Він був то гострим, то шалено ніжним, то агресивним, він сходив з розуму і заодно зводив мене. Я знайшла його руку і підштовхнула його туди, до себе між ніг. Його пальці стали пестити мої вологі губки, а потім він проник у піхву і почав пестити мене пальцями всередині, все сильніше і швидше.
Відсутність світла несподівано загострила всі інші відчуття, і мені здавалося, що я тону чи то в цій пітьмі, чи то у своїх то солодких, то гостро-болісних відчуттях. Наступного разу я не встигла відсторонити його голову і з розгону ввірвалася в новий оргазм, в якому змішувалися і лють, і ніжність. Він пестив мене, доки я не заспокоїлася, після чого я зіслизнула донизу, і так ми просиділи один навпроти одного ще якийсь час, зовсім збожеволілі від того, що сталося.
Незабаром я прийшла до тями, здатність мислити повернулася, я хотіла його ще й ще, але це не могло тривати вічно. Повернулися запахи метро, повернувся шум потягів, який я чомусь на певний час втратила. Я притулилася до нього, легко торкаючись його обличчя і вкриваючи його легкими прощальними поцілунками. Він теж обіймав мене, притискаючи до себе ще й ще, міцніше з кожним разом, але я не дала собі знову збудитися, відсторонившись від нього. Так, він гарний, молодий, пристрасний, але всьому свій час, і цій історії пора закінчуватися. Вже відчуваючи якийсь тупий біль у грудях, я востаннє знайшла його губи своїми, ніжно поцілувала й, доклавши великих зусиль, відірвалася та підвелася. Я попрямувала на слабке світло в кінці коридору, намацуючи стіни руками. Дорогою вдягалася й намагалася хоч якось привести себе до ладу. Обережно вислизнувши за непомітні двері, я опинилася у звичайному шумному мегаполісі. Не наважившись знову заходити у вагон потягу, я пішла до ескалатора й уже за кілька хвилин виходила у прохолодний морок.
Я довго йшла дорогою, не помічаючи нікого, аж поки не почала спотикатися від утоми. Нарешті помітивши, що тремчу від вечірнього холоду, я вийшла на проїжджу частину й досить швидко зупинила машину. Відчинила дверцята й майже впала на заднє сидіння, відразу відчувши, що зовсім знемоглася.
Та в машині виявилося незручно — щось тверде заважало мені сидіти, і я подумала, що водій залишив на сидінні якусь свою річ, а може, щось забув попередній пасажир. Провела рукою під собою — нічого. Помацала джинси й у задній кишені намацала щось тверде. Перевірила свій телефон, але він, як завжди, лежав у передній кишені. Я знову полізла до задньої кишені й витягла звідти чорний смартфон. Спершу я нічого не могла збагнути — зазвичай телефони крадуть, а не підкидають. Потім згадала темряву, і разом із розрядом струму внизу живота отримала відповідь. Він хотів ще, але не зміг нічого іншого вигадати в суцільній темряві. Тож зробив єдине, що спало йому на думку. У мене паморочилося в голові, але тут телефон загудів. На екрані світився незнайомий номер. Я завмерла на мить, а потім провела пальцем по екранові...
Він нахилився до моїх грудей, і я ледь стримала стогін, коли він відразу взяв твердий сосок у рот. Його язик ніжно пестив мене, але я вже була готова до більшого. Мої пальці знайшли його соски на ледь опуклій грудній клітці під тонкою тканиною сорочки. Я стиснула їх, натякаючи йому на те, чого хочу. Щоб привернути його увагу, довелося повторити це ще сильніше. Він стиснув мій сосок губами так сильно, що я застогнала, цього разу не втримавшись. Увійшовши до смаку, він смоктав мої груди, а коли я продовжувала мучити його сосок, він покусував мій і до болю стискав його губами, витягуючи й відпускаючи його, а потім повторював цю тортуру знову і знову. Я задихалася і стогнала, а він повторював це з іншою грудкою, вже не очікуючи підказок від мене.
Я шалено хотіла доторкнутися до його оголеного тіла, тому, скориставшись моментом, відштовхнула його від себе і швидко почала розстібати його сорочку. Торс його був бездоганним, груди були справді підкачаними й опуклими, тверді м'язи, здавалося, здригалися під моїми пальцями, стомлені соски були напружені. Я притягнула його до себе, відчуваючи тепло і силу своїм оголеним тілом. Це подіяло на нього, як довгоочікуваний каталізатор. Він знайшов мої губи, і ми поринули у довгий пристрасний поцілунок. Його губи були такими м'якими та ніжними, а язик — агресивним і сильним. Наші тіла знову впиралися одне в одного в якомусь своєму ритмі, він знову тиснув на мене своєю напруженою і твердою плоттю. Усередині все пульсувало і горіло.
Майже одночасно ми почули якийсь віддалений шум, хтось ішов у нашому напрямку. Він знову схопив мене за руку і потягнув кудись далі. Ми звернули в якесь занедбане і цілком темне відгалуження коридору і застигли там. Кроки затихли десь вдалині. Я не бачила практично нічого. І це позбавило мене останніх залишків сорому. Він був просто переді мною, я відчувала тепло його тіла, його гаряче й шумне дихання на своїй шкірі, я хотіла його з божевільною силою. За секунду я розстібнула його ремінь, потім джинси. Губи його втислися в мої, поки я ніжно пестила його член, не наважуючись оголити його. Він знову атакував мене язиком з якимось завзяттям, і я таки наважилася, роздягнувши його, торкаючись і насолоджуючись ніжністю його плоті, його могутністю і силою. Не маючи сили зупинитися, я одразу ж розстібнула свої джинси та спустила трусики. Він знайшов мене ту ж секунду, ковзнувши між ніг. Мені знову здалося, що ми в розгойдуваному потязі, і в мене просто заплющені очі. Збудження стало нестерпним, я вигнулася і впустила його в себе, почувши його глухий переривчастий стогін. Він наповнив мене за мить, і, здавалося, застиг на кілька секунд. Насправді вже в наступну мить він покидав мене, і знову повертався. Мене хитало, ніби ми з ним були на палубі корабля у відкритому морі. Але водночас мені здалося, що ми рухалися настільки злагоджено назустріч один одному, і так відчували один одного, ніби жили разом роки, а не проїхали всього кілька зупинок.
Я захотіла подовжити цю поїздку і з силою відштовхнула його від себе. Потім повернулася до нього спиною, уявивши, що ми знову у вагоні, і тут же він знову знайшов мене і різко увірвався, заповнюючи всю цілком, так, що я закричала. Він рухався точно так, як і в потязі, все швидше і швидше, не звертаючи ні на що уваги, а я вигиналася і прагнула до нього назустріч. Замість поручня я впиралася в стіну, а він ковзав у мені до упору і знову повертався. Мені знову захотілося більшого, і я з силою притиснула його до себе за сідницю, з наступним рухом намагаючись ударити його. Він одразу вловив це і черговий його вхід у мене супроводжувався сильним ляпасом знизу по сідниці. Я сходила з розуму від вібруючих відчуттів усередині, а він продовжував осипати мою попочку ударами з кожним своїм рухом. Мені захотілося знову цілувати його, і я притягнула до губ його ліву руку. Його середній палець одразу ж опинився у мене в роті, він ще голосніше задихав, прискорився, і з черговим ударом я відчула його зітхання і почула його стогін. Як би я хотіла зараз побачити його обличчя, відчути його в цій теплій темряві, завдяки якій не потрібно нічого ховати. Я знала, що він був абсолютно диким зараз, і з кожною порцією насіння він виливав у мене себе справжнього. Ця темрява не потребувала ніяких масок, тут можна було відкрити навіть те, що ховаєш від самого себе.
Мені шалено хотілося бачити його, і я повернулася до нього обличчям, але бачила лише неясні обриси в цій темряві. Я цілувала його обличчя, покусувала губами його шию і вела язиком по кадику, поки він приходив до тями. Член його, як і раніше, впирався мені в живіт, і мені хотілося їхати з ним у тому вагоні далі й далі, поринаючи в гаряче марево бажання. Я знову направила його, такого гарячого і вологого, в себе, застогнавши, приймаючи його знову. Він ніби прокинувся, і з несподіваною силою підняв мене, впираючи в колючу стінку, яка дряпала шкіру крізь тонку тканину блузки. Але мені було все одно, і я обхопила його ногами. Рухи наші були обмежені, але збудження моє досягло межі. Він був так близько, впираючись у мене своїм лобком, нанизуючи мене на свій пеніс до упору. Я обіймала його, насолоджуючись його силою і пристрастю. Потім я спробувала впертися ногами в протилежну стінку, коридор був досить вузьким, і мені це вдалося. Незвичайні відчуття наповнили мене в непроглядній темряві. Хвилі всередині мене наростали, я не усвідомлювала, що роблю, які звуки видаю, чи б'ю його, чи дряпаю. Ми з ним перетворилися на суцільний вихор пристрасті, що ховається під землею від сонячного світла, від пристойності та пут денного світу. Ще і ще швидше ми мчали з ним у цьому занедбаному підземеллі назустріч осліплюючому вибуху. Усією силою свого могутнього тіла він кидався на мене, намагаючись розчавити та розірвати моє тіло, а я прагнула до нього сама, напрошуючись на нові муки. І ось мене накрила хвиля неймовірної сили, змусивши мене скорочуватися навколо нього, мов всесвіт, що стискається. Крізь пелену оргазму я відчула, що й він приєднався до мене, знову наповнюючи мене своїм насінням. На секунду мені здалося, що я бачу його обличчя, перекривлене піком насолоди й водночас таке прекрасне і величне.
Я послабила обійми, опустившись на ноги. Спина справді боліла, швидше за все вся шкіра була подряпана. Ми стояли, обійнявшись, гарячі й вологі, важко дихали, але мій жар поки не проходив, розпалюючись наново. Я не бачила його, і, можливо, тому хотіла його ще більше. Пристрасні секс розповіді на paprikolu.net.ua. Я натиснула руками йому на плечі, потім ще сильніше, змушуючи його опуститися вниз. Він піддався, присідаючи вниз. Переді мною все ще стояло його прекрасне обличчя, і я уявляла, як його губи зараз торкнуться моїх. Мої руки лежали на його плечах, тому я відчула його рух назустріч мені й, попри це, якимось несподіваним став перший дотик його ніжних губ до мого пульсуючого бутона. Я провела долонею по його волоссю, теж вперше, а він почав цілувати мене там, досліджуючи язиком, пестячи та відпускаючи, коли мені доводилося відтягувати його голову, щоб розтягнути задоволення. Він був то гострим, то шалено ніжним, то агресивним, він сходив з розуму і заодно зводив мене. Я знайшла його руку і підштовхнула його туди, до себе між ніг. Його пальці стали пестити мої вологі губки, а потім він проник у піхву і почав пестити мене пальцями всередині, все сильніше і швидше.
Відсутність світла несподівано загострила всі інші відчуття, і мені здавалося, що я тону чи то в цій пітьмі, чи то у своїх то солодких, то гостро-болісних відчуттях. Наступного разу я не встигла відсторонити його голову і з розгону ввірвалася в новий оргазм, в якому змішувалися і лють, і ніжність. Він пестив мене, доки я не заспокоїлася, після чого я зіслизнула донизу, і так ми просиділи один навпроти одного ще якийсь час, зовсім збожеволілі від того, що сталося.
Незабаром я прийшла до тями, здатність мислити повернулася, я хотіла його ще й ще, але це не могло тривати вічно. Повернулися запахи метро, повернувся шум потягів, який я чомусь на певний час втратила. Я притулилася до нього, легко торкаючись його обличчя і вкриваючи його легкими прощальними поцілунками. Він теж обіймав мене, притискаючи до себе ще й ще, міцніше з кожним разом, але я не дала собі знову збудитися, відсторонившись від нього. Так, він гарний, молодий, пристрасний, але всьому свій час, і цій історії пора закінчуватися. Вже відчуваючи якийсь тупий біль у грудях, я востаннє знайшла його губи своїми, ніжно поцілувала й, доклавши великих зусиль, відірвалася та підвелася. Я попрямувала на слабке світло в кінці коридору, намацуючи стіни руками. Дорогою вдягалася й намагалася хоч якось привести себе до ладу. Обережно вислизнувши за непомітні двері, я опинилася у звичайному шумному мегаполісі. Не наважившись знову заходити у вагон потягу, я пішла до ескалатора й уже за кілька хвилин виходила у прохолодний морок.
Я довго йшла дорогою, не помічаючи нікого, аж поки не почала спотикатися від утоми. Нарешті помітивши, що тремчу від вечірнього холоду, я вийшла на проїжджу частину й досить швидко зупинила машину. Відчинила дверцята й майже впала на заднє сидіння, відразу відчувши, що зовсім знемоглася.
Та в машині виявилося незручно — щось тверде заважало мені сидіти, і я подумала, що водій залишив на сидінні якусь свою річ, а може, щось забув попередній пасажир. Провела рукою під собою — нічого. Помацала джинси й у задній кишені намацала щось тверде. Перевірила свій телефон, але він, як завжди, лежав у передній кишені. Я знову полізла до задньої кишені й витягла звідти чорний смартфон. Спершу я нічого не могла збагнути — зазвичай телефони крадуть, а не підкидають. Потім згадала темряву, і разом із розрядом струму внизу живота отримала відповідь. Він хотів ще, але не зміг нічого іншого вигадати в суцільній темряві. Тож зробив єдине, що спало йому на думку. У мене паморочилося в голові, але тут телефон загудів. На екрані світився незнайомий номер. Я завмерла на мить, а потім провела пальцем по екранові...