Вона сиділа на стільці зі зв’язаними за спиною руками, її легка сукня розірвана, через що прекрасно проглядалася оголена ніжка. Підвівши погляд вище, я помітив доволі великі груди, які помітно здіймалися з кожним її подихом. Шкода, погано видно під тканиною. Проте обличчя розгледіти ніщо не заважало — гарне, майже аристократичне, тільки бліде від страху. Так, їй було чого боятися. Бісова війна…