— Сто раз обміркуй, а потім уже трахай місцевих, — знову згадалися слова лікаря на огляді перед відрядженням. — Краще рукою. Спосіб старий і перевірений.
Коли через три місяці сидиш у барі одного африканського міста й дивишся на місцевих дівчат у коротких спідницях, які підсаджуються до білих клієнтів, ці слова вже не здаються такими мудрими. У цій країні в центрі Африки білих не так вже й багато. Чомусь вважається, що всі білі люди — багаті. За місцевими мірками, мабуть, так. Або це життя тут настільки дешеве? Усі ці місяці я тримався. Мої приятелі давно вже спробували місцевих темних дівчат, і нічого з ними не сталося, а я от... Мене з дитинства лякали лікарі, мабуть, і цей налякав. Або ж мені не подобались місцеві красуні. Тут вже на любителя. Однак саме того вечора я підійшов до небезпечної межі, коли власна рука вже не допомагала, і хотілось відірватись по-справжньому.
— Спершу спочатку добре випий, а потім уже шукай дівку. — Порада мого керівника. Він уже майже рік тут сидить, у нього навіть дружина завелась з місцевих шоколадних красунь, тож людина у цих справах досвідчена.
Захопивши з собою пляшечку ”Оковитої“, привезеної ще з батьківщини, я поплентав у бар «Венеція», майже в самому центрі цього містечка. Не думайте, що там ресторан італійської кухні. Піцу тут бачили лише по телевізору, який висить під стелею, та й то навряд. Асортимент звичайний — горілка (з місцевого очерету), цигарки (знову ж таки з місцевого тютюну), якісь цукерки, жуйки та вода. Столи з ледь обтесаних дощок, а головне — кондиціонер. І пускають лише білих клієнтів та багатих місцевих. Хоча навіщо їм сюди приходити — невідомо. При цьому ніхто не дивиться, чи прийшов ти зі своєю пляшкою та їжею, чи ні. Їм байдуже. Сюди приходять не за цим.
Я зайняв столик ближче до кондиціонера. Відкрив пляшку, ковтнув. Брати склянку не хотілося, та й не рекомендувалося. Мало що. Горло обпалило. Я зробив ще два ковтки й поставив пляшку на столик. Бармен, рудий ірландець з блідою шкірою, усміхнувся. Я став чекати. Ці люди, що стоять за стійками у місцевих закладах, дуже добре відчувають клієнта. Інколи я сам цьому дивуюся. Вона підійшла до мене ззаду, і я відчув легкий дотик, коли її рука лягла мені на плече. Я повернув голову. Так, ця дівчина була чудова. Білосніжний топ і вузькі шортики на стегнах підкреслювали її шкіру — чорну, чорнильну, я б навіть сказав. При цьому її очі були трохи розкосі, і не на викаті, як буває у жінок її раси. А от волосся примхливо завите й схоплене білосніжною стрічкою нагадувало дроти. Талію дівчини, здавалося, можна було охопити долонями.
— Ви хочете провести цей вечір зі мною? — я зрозумів її чудово, а посмішка доповнила її образ. Вона була щира, трохи пухкі губи робили її трохи наївною. Але я не обманювався на цей рахунок. Я знав, хто вона, як і вона знала, що мені потрібно.
— Тебе як звати?
— Марісабель, — вона знову посміхнулася й, сівши, налила собі з моєї пляшки. — Ти рус?
— Українець, — поправив я. — А що?
— Гарна горілка, — дівчина випила пів склянки, зовсім не дбаючи про його чистоту, як і про дозу. — Підемо?
Я встав і, підійшовши до стійки, залишив купюру. Бармену за вдалий вибір дівчини. Так треба.
Через десять хвилин ми вже підходили до мого номера. Із сусіднього виходив шеф.
— Ого, — він придивився до дівчини й заговорив українською. — Гарна шоколадка. Розпишемо пульку на двох?
— Мені то що? А вона? Захоче? — я знизав плечима.
— А їй усе одно, аби гроші, — він повернувся до Марісабель. — Ми удвох тебе хочемо. Згодна?
— Тридцять мане, — простягнула вона руку. — Плати.
Я поклав двадцять, решту – наш начальник. Я відкрив номер. Дівчина пройшла вперед. Вона не виляла стегнами в стилі наших повій, просто йшла розкутою ходою.
— У душ, — мій шеф ляснув її по заду. — Давай швидше.
— Думаєш, вона стане чистішою? — усміхнувся я.
— Це ти не думаєш, — він розстібнув ремінь штанів. — У них запашок так собі. Дехто це знає, а інші тільки вчаться.
Марісабель увійшла в кімнату, коли мій шеф уже роздягнувся. Його статевий орган висів серйозною ковбаскою. Дівчина, анітрохи не соромлячись, в одних трусиках підійшла й, присівши навпочіпки, взяла його в руку. Її пухкі губи зімкнулися на голівці в довгому поцілунку. Мій власний член набряк, і я теж поспішив зняти труси та дати йому волю. А рот Марісабель здавався бездонним — член мого шефа проник туди до самої основи, і, схоже, дівчина не відчувала жодного дискомфорту. Вона ніжно погладжувала пальчиками яєчка, ніби смакуючи орган у своєму роті. Шеф стояв, заплющивши очі, і лише руками проводив по волоссю негритянки. Нарешті вона розкрила ротика і, м’яко витягнувши довгий рожевий язик, ніби виштовхнула член назовні. Він стояв стовпом, голівка налилася від збудження.
— Я теж так хочу, — вирвалося в мене.
— Защоканка, — українською ласкаво сказав мій шеф. — Зараз вона стане рачком і візьме в тебе.
Він попросив, саме попросив Марісабель стати в позу собачки. Що вона жваво виконала, дуже граціозно й ніби позуючи. Я підійшов спереду. Тут же м’які губи дівчини обхопили мій орган, який уже поволі здіймався, і, легенько масажуючи, притягнули до губ. Секс оповідання paprikolu.net.ua. Тут же дівчина здригнула всім тілом. Я бачив, що шеф входив своїм членом в презервативі в неї. У цю мить її губи зімкнулися на моєму кінці, і світ перестав існувати. Здавалося, є тільки мій член і її рот. А ще язик — я сам не розумію, як і що вона робила, але мій член наливався, твердів і ставав кам’яним. Його пестили, облизували, обсмоктували, при цьому не випускаючи з рота ані на сантиметр. Це було класно! Це було незвично! Коли вона впустила мій член, він був готовий розірвати будь-яку її дірку.
— Ох, — стогнав мій шеф, втикаючись у Марісабель. — Я бачу, нам пора мінятися?
Він вийшов із чваканням із неї й тут же зняв гумку з члена.
— Давай, — він підштовхнув мене. — Ну, де наш ротик?
Я обігнув стегна й сідниці дівчини — вид ззаду був чудовий. Смоляна шкіра блищала від поту, його запах був важким і якимось пряним. Марісабель прогнула спину й трохи розвела в боки ноги. Серед непроглядної ночі її тіла іскрою спалахував заповітний бутон. Я провів пальцем — рожева дірочка була вся волога, я легко намацав її клітор, горбик пульсував, розганяючи кров. Я бачив, як методично наш шеф проникає своїм членом їй у рота. Натягнув презерватив і, приставивши до її гарячого входу, натиснув і пірнув усередину.
Мій член проник до основи, трохи стиснулися м’язи вагіни, і я почав розгойдуватися, так щоб він, ледь торкаючись матки, дражнив бажання Марісабель. Вона швидко почала рухатися мені назустріч, трохи підмахуючи. І водночас я бачив, як шеф буквально драв її в рот. Він тримав її голову руками, майже втикаючи у свій пах, і різкими поштовхами рухався до її губ. Я трохи збільшив розмах, відкидався назад задком і одночасно намагався потрапляти в такт із шефом, різкіше входячи в її вагіну. Вона теж стала рухатися швидше.
На черговому розмаху я відчув, як стиснулося щось усередині неї, і потім вона голосно застогнала, скоріше замурчала із членом у роті. А мій начальник навпаки загарчав і завмер. Мій член вибухнув слідом. Так ми й стояли деякий час. Шеф виливався їй у ротик, я ззаду в піхву, а вона на тремтячих ногах піді мною…
…Марісабель плескалася в душі, а ми з шефом охолоджувалися пивом із холодильника.
— Непогана дівчинка, — прицмокнув він. — Тільки не залишай її на ніч.
— Чому ж?
— Ти знаєш, що це у них означає? — він уважно подивився на мене. — У місцевих, якщо жінка провела з чоловіком усю ніч, значить, вона стала йому дружиною.
— Ого! — це було несподівано. — Дивний звичай.
Він тільки знизав плечима…
Секс-туризм у серці Африки (ОПОВІДАННЯ)
27 601
🇵🇱 Po polsku!
МАТЕРІАЛ З РОЗДІЛУ Порно оповідання