Початок оповідання читайте тут... Весь день після прийняття Посвячення ми провели, співаючи гімни богові Гіменею. Почуття незабутньої радості та щастя переповнювало кожну з нас. Ми із захватом співали, бо наші душі співали. Вперше, мабуть, я бачила навколо себе справді щасливих жінок. Людей, які відчували насолоду від самого життя. І всі ми водночас чекали ночі. Особисто я відчувала, що цієї ночі пізнаю насолоду чоловіком до самого дна.
...Цього вечора в кімнаті знову був не він. Вже другого послушника прислала до мене Намісниця, випробовуючи мої почуття до бога. Мабуть, з усіх них він був найслабшим і найкволішим. Проте його орган чоловічої сили виявився просто величезним. Я навіть не змогла закінчити витирати його тіло після обмивання — так мене розпирало бажання отримати його. Я взяла його в рот і вчасно збагнула, що повністю він не влізе. Я ледве вмістила половину.
Цей послушник був відверто грубий зі мною. Він наполягав, щоб засунути свій орган мені в рот до самого кореня. Я плакала від безсилля, він змушував мене прогинати спину, потім штовхнув на ліжко й перевернув догори ногами. Його пальці зовсім несподівано опинилися у мене між ніг. Такого зі мною ще ніхто не робив, але мені було приємно. Неймовірно, яскраво, по-новому. Три його пальці проникли в моє лоно, а фалос роздирав мені рота й горло. Я запрокинула голову, і раптом його гарячий та твердий орган увійшов мені в горло. Я ледь не подавилася, і він вийшов. Але лише для того, щоб дати мені перевести подих. Тепер я була готова до цього. Дихала носом і розслабилася. Відчувати його фалос у горлі несподівано стало приємно.
Він проникав тепер у мене з двох сторін, і я знову полетіла, наче птах. Цієї ночі його насіння двічі вивергалося прямо мені в горло й, здається, одразу в шлунок. Лише раз його фалос побував у моєму лоні. Це було так чудово, що я кричала від щастя, падаючи вниз і злітаючи до зірок, що кружляли перед моїми очима…
...Новий день почався з довгої молитви, а потім кожна з посвячених мала бесіду з Намісницею. Я теж своєю чергою потрапила до її кімнати, де не було нічого, крім ложа й вівтаря Гіменея, що теж нагадував ліжко.
— Ти майже закінчила посвячення, — привітала вона мене. — Три дні й три ночі присвятила ти таїнствам бога Гіменея. Цього достатньо, щоб ти повернулася до чоловіка й принесла йому потомство. Але…
— Ще щось є? — тихо запитала я.
— Ще дві ночі, — кивнула Намісниця. — Для повного посвячення. Попереджаю одразу: це не для всіх. Але мені здається, ти впораєшся.
Я дала згоду. Не знаю, що керувало мною, але мені хотілося продовження.
До вечірньої молитви нас залишилося троє. Решта, мабуть, вирішили не проходити повного посвячення. Чаша з кров’ю цього разу була майже повною, а на смак — гіркуватою. Я поверталася в кімнату з надією. Але чекав на мене знову не він.
Черговий послушник в оголеному вигляді був гарний собою, рельєфно вирізнялися його м’язи, а от чоловічий орган не вразив. Він був дивно тонким. Після звичних процедур обмивання я взяла його в рот і почала пестити. Його сила зростала у довжину, але анітрохи не у товщину. Це було для мене новим випробуванням від бога. Але ж Намісниця вірила в мене, вірила, що я зможу пройти.
Я лягла на спину й приготувалася впустити його всередину. І він увійшов — так легко, що після трьох минулих ночей я його майже не відчула. Він пронизував мене, як шило, а потім і взагалі вийшов. Але потім чоловік перевернув мене й поставив навколішки. Я чудово розуміла, чого він хоче, і… не вгадала. Його фалос упевнено почав проникати, але не в моє лоно. У мою срамну дірку!
Я злякалася, я стиснулася всередині, і ось тоді прийшов біль. Послушник ляснув мене по дупі, зупинився, і я трохи звикла до того, що відбувається, розслабила м’язи — і він одразу ж почав проникати ще глибше. Крик виривався з мене, але болю вже не було. Проте тепло почало розливатися всередині, підхопило мене й закрутило. Я тремтіла, але мені це сподобалося. Його фалос був у мені — це було незвично й чудово. Я остаточно розслабилася, прогнула спину й віддалася цьому новому, незвіданому відчуттю. Я пройшла випробування!
Продовження розповіді...