…Він старався з усіх сил. Як приємно його язик ялозив між моїми нижніми губками. Ох, я відчувала, як розганяється моя кров і набрякає мій клітор. Я ледь подалася вперед стегнами й трохи прогнулася, щоб йому стало зручніше. Моя соковита кицька текла, соки змішувалися з його слиною. Толік непогано працював язичком — спочатку він ледве торкався вузлика, потім ніби намагався проникнути всередину й смачно причмокував, немов щось висмоктував. Я схопилася рукою за його голову й притиснула до себе, згораючи від бажання відчути його язик глибше. Він почервонів і, здається, важкувато дихав. Я трохи відпустила його, і водночас моя рука стиснулася на його ширинці. Член був напружений. І мене це тішило — мені за сорок, а в молодого хлопця на мене встав через мої втіхи. Я прибрала ногу зі стільця й опустилася перед ним на коліна...

Я глянув на Свєтку, і мій погляд впав на область її грудей. Після балкону у Свєтки чітко випирали соски — видно, бюстгальтер вона зняла, і щільно облягаючий груди халатик це яскраво підкреслював. Дивлячись на це, я почав збуджуватися — мій член приходив у «бойову готовність». Про що одразу ж повідомила Христина п’яним голосом: — Милий, у тебе член підіймається! — голосно захихикала вона. Весь цей час я витріщався на Свєтчині соски, не відводячи очей, і коли почав підіймати погляд — зустрівся очима зі Свєткою...

Коли через три місяці сидиш у барі одного африканського міста й дивишся на місцевих дівчат у коротких спідницях, які підсаджуються до білих клієнтів, ці слова вже не здаються такими мудрими. У цій країні в центрі Африки білих не так вже й багато. Чомусь вважається, що всі білі люди — багаті. За місцевими мірками, мабуть, так. Або це життя тут настільки дешеве? Усі ці місяці я тримався. Мої приятелі давно вже спробували місцевих темних дівчат, і нічого з ними не сталося, а я от... Мене з дитинства лякали лікарі, мабуть, і цей налякав. Або ж мені не подобались місцеві красуні. Тут вже на любителя. Однак саме того вечора я підійшов до небезпечної межі, коли власна рука вже не допомагала, і хотілось відірватись по-справжньому...

— Ах! Ой! Та-ак! Ще! — Лізка, буквально розпластавшись на ліжку з відкопиленою догори дупою, пристрасно стогнала й підмахувала Миколі, милуючись від захвату. Микола ж наярював мою дружину своїм великим членом, іноді переставляючи його з дупи у вагіну й назад. Його могутнє тіло, нависаючи над Лізкою, здавалося, зараз поглине та придушить її. Я ж, пестячи свій член, із захопленням оглядав місце нашої спільної оргії...

…Літній інквізитор у цей час стояв за потайними дверима камери й дивився у вічко. Він бачив, як його напарник покрився потом, потім, немов сомнамбула, підійшов до жінки, почав гарячково розв’язувати шнурівку на її грудях. Літній залишався байдужим у той момент, коли високі груди Марти постали у всій красі, він бачив її напружені соски й продовжував спостерігати, як товстий інквізитор ударив її. – Ну ж бо, ну, давай, – шепотіли його губи...

…Наша весільна церемонія була схожа на всі ті, які вам доводилося бачити або на яких пощастило побувати. Голова йшла обертом від хвилювання, шампанського та губ моєї тепер уже дружини. Цілуватися вона не вміла, і я підозрював, що Аня виявиться цнотливою. А погляди її сестри були такими вабливими, як, власне, і її наряд, який мало що приховував. Ні, сукню було обрано зі смаком, пошито майстерно, але мені здавалося, що я можу розгледіти у деталях соски на її грудях і навіть смужку волосся на лобкові — ну, або тут уже працювала моя уява. Весільний банкет організували в заміському клубі, де розташовувалися спальні будиночки на 150 місць...

І от настав день весілля. Христина спочатку не хотіла йти, бо нікого не знала, але моя наполегливість і умовляння дали свої плоди. Я вже був готовий і сидів у машині, чекаючи на Христину. Коли вона вийшла, я просто очманів. На ній була облягаюча червона мінісукня, на ніжках — червоні туфельки на високому підборі, і під колір усього цього її губки були також підфарбовані в червоний. Сукня ідеально сиділа на її фігурі, сексуально підкреслюючи груди та округлі сідниці, відкриваючи при цьому її гарні ніжки. «Яка ж вона досконалість!» — гадав я, допомагаючи Христині сісти в машину. Коли вона сідала, сукня піднялася, і мені стали видні гумки її панчіх та прозорі трусики-стринги, через які просвічував трикутник темних волосиків на лобкові...

Їй було з ним приємно, і вона ніколи не думала, що цей милий романтичний хлопець робить із жінками таке. Ще годину тому він сказав їй: «Пішли зі мною, в мене для тебе сюрприз». Вечір справді вийшов несподіваним. Вони зайшли до квартири Михайла, і тут почалося найцікавіше. Міша владним тоном сказав Маріанні: «Мені потрібна дівчина, яка буде повністю мені підкорятися, готова принизитися і переступити через себе. Ти можеш зараз піти, але тоді ми розійдемося, або прийняти правила гри». «Я прийму твої правила», — боязким голосом сказала Маріанна...

…Першим на сьогодні був член настільки смуглий, що явно належав якомусь арабові. Я трохи помасажувала його рукою, він набряк, і голівка вилізла на волю. Смоктати такий неважко. Спочатку я старанно облизала верх стовбура, потім взяла його в рот і прийнялася смоктати. Усе закінчилося швидко — сперма вийшла поштовхом, я ковтнула. З почином, Настю… …Наступних двох я обслуговувала теж швидко, а потім плюхнулася у крісло. Ви думаєте, це так легко? Я теж думала, коли мені лише запропонували. Ольга допомогла. Вона живе у сусідньому будинку, закінчила училище, як і я, тільки от працювати тинькарем нас не тягне. А їсти хочеться завжди...

Підходячи до зали, я не одразу зрозумів, що сталося. Світла не було. Я зайшов туди й остовпенів. Вона знімала з себе останні трусики. Сама! Як я не впустив усе, що тримав у руках! Швидко поставивши на стіл пляшку й келихи, я одним рухом стягнув із себе футболку. Ми вже були на відстані 20 сантиметрів. Я чув її дихання. Очі звикли до темряви, і я почав розрізняти обриси її фігури. Пружні груди я побачив одразу й не став довго чекати. Я просто вже не міг...

Накинувши тоненький халатик — більше для пристойності й на всяк випадок — я прислухалася. Було підозріло тихо. Я зайшла у вітальню. Хлопці були зайняті справою. Я сіла у глибоке крісло, намагаючись їм не заважати. Цілувалися вони дуже смачно, не бачачи нічого навколо. Як не дивно, я не відчувала ніякої антипатії. Чоловік уже встиг зняти верхній одяг — на ньому був рожевий бюстгальтер і такі ж стрінги. Я сама підбирала йому розмір і колір. На мій погляд, вийшло непогано. Ігор брав ініціативу у свої руки й, сміливо знявши з себе сорочку й штани, дозволяв пестити свій член...

Ми пішли, потім спустилися вниз по вузьких сходах. Справді «Погребок»! Двері були ніби дерев’яні, але з кільцем-ручкою. Заходимо. І завмираємо на місці. Яскраве освітлення, окремі відгороджені кабінки, м’які крісла й дивани, увесь такий нарядний і розфарбована помадою офіціянтка. Пройшли, сіли у першій же кабінці, взяли в руки меню. Ех, і що з того? Усе написано італійською, і що означають ті писання — секрет. Окрім двох пунктів — «Vodka» та «Cola». — Нормаль, — сказав Шура. — Шкода, закусону нема. Нічо, прорвемось!

Залишилося останнє — я скинула з себе накидку й оголена лягла на кам’яну поверхню. Ну, і як мене обиратимуть? …Через деякий час з’явилися всі послушники. Кожен із них став біля одного з вівтарів. Біля мого опинився той самий, мій наречений чоловік. Від його погляду серце забилося сильніше, затріпотіло, і знову тугий вузол зав’язався внизу живота. У залу увійшла Намісниця в довгій до п’ят абсолютно білій накидці. Вона уважно подивилася на мене й ледве помітно усміхнулася. Але не сповільнила кроків, прямувавши до вівтаря через два від мого. Я повернула голову. Там лежала друга Посвячена, теж гола, також біля її ніг стояв послушник. Той самий, у якого був величезний чоловічий орган...

Весь день після прийняття Посвячення ми провели, співаючи гімни богові Гіменею. Почуття незабутньої радості та щастя переповнювало кожну з нас. Ми із захватом співали, бо наші душі співали. Вперше, мабуть, я бачила навколо себе справді щасливих жінок. Людей, які відчували насолоду від самого життя. І всі ми водночас чекали ночі. Особисто я відчувала, що цієї ночі пізнаю насолоду чоловіком до самого дна. Весь день ми постили, ввечері була скромна вечеря — переважно лише овочі. Потім остання молитва і чаша з божественною кров’ю, яку кожна з нас випила набагато швидше, ніж учора. Та й смак здався солодшим. Ми одна за одною виходили в коридор і зникали у своїх кімнатах. Особисто я була вся в нетерпінні...

Ми всі, одягнені у світлі, вибілені полотнини на голе тіло, півдня проводили в молитвах, доглядали за вівтарем бога, слухали проповіді його слуг. Всі вони були високорослі, як варвари, волосся росте на їхніх тілах, здавалося, скрізь, де можна. Вони ходили лише у лілових пов’язках на стегнах, змушуючи нас розглядати їхні м’язисті тіла. Мене до цього не цікавило тіло мого чоловіка, але тут я почала порівнювати тих, кого бачила у храмі. Через кілька днів я навіть несвідомо почала виділяти того, хто подобався мені найбільше...