Нові відчуття нареченої (ОПОВІДАННЯ)

— Ти знаєш, — Оленка подивилася на мене просто в очі. — Ніхто з дівчат, які побували в моєму ліжку, не відмовлявся прийти ще разочок.
Я знизав плечима. Усе може бути. Але от зрозуміти цього ніяк не міг. Олена була моєю знайомою, давньою знайомою. Висока, струнка дівчина з довгим до пояса волоссям, пружними грудьми, стрункими ногами й тонкою талією. За всіма даними — фотомодель. Хоча й працювала журналісткою. Коли ми разом приходимо куди-небудь, я просто відчуваю, як мені заздрять усі хлопці. Але... Вона моя знайома і тільки. Оленка вже давно практикує лише лесбійські стосунки. На цю тему й наші з нею душевні розмови за чашкою кави чи склянкою вина. У мене на той момент вже була наречена. Ірина мені подобалася давно, ми з нею кілька років просто зустрічалися, а нещодавно я освідчився їй. З Оленкою вона вже встигла познайомитися і час від часу ревнувала мене. Чи то жартома, чи то навсправжки.
— Якщо вони нормальні, — махнув я рукою. — То їм таке не сподобається.
— Багато ти знаєш, — насупилася Олена й показала мені, щоб я налив ще вина. — Чоловік ніколи не зможе з дівчиною так, як інша дівчина.
Вино вже добряче мене захміляло так, що не все сказане одразу до мене дійшло. А коли дійшло — я розсміявся.
— А в тебе всі подруги такі, як ти!
— Гаразд, — відпила вина Олена. — Твоя Ірка така?
— Ні, звичайно, — скривився я. — Нормальна вона дівчина.
— Дай слово, що не будеш мені заважати, — простягнула мені долоню моя подруга. — І вона опиниться в моєму ліжку.
— Не опиниться, — я потис їй руку.
— А після цього, — Олена підняла догори вказівний палець. — Із задоволенням буде приходити до мене знову і знову.
— Я певен, що моя Ірина не така.
Пляшку тоді ми допили. Я викликав таксі й пообіцяв на порозі Олені, що наша домовленість залишається в силі. Пообіцяв та й забув. Минуло тижні два, і от якось у п’ятницю майже наприкінці дня телефонує мені моя наречена.
— Привіт, — щебече Ірина. — Я сьогодні ввечері в кафе вечеряю з Оленою, так що не хвилюйся.
— Та я й не хвилююся, — відповідаю. — А з якого приводу?
— Ти забув, що в нас весілля скоро? — сміється Ірка. — Дівчачі секрети треба обговорити.
Ми ще побалакали про всякі дрібниці, і тільки натиснувши відбій, я згадав про ту нашу розмову з Оленою. Телефоную їй.
— Привіт. Ти спеціально Іру запросила в кафе?
— Привіт, — замислено відповіла Олена. — Вона сама запропонувала. А ти чого це?
— Я подумав, що ти її звабити плануєш.
— Ну, — Олена хихикнула. — Це як вийде. Але тобі ми обов’язково розповімо.
Приблизно о десятій із чвертю Ірина подзвонила й сказала, що вони їдуть продовжувати до Оленки додому. Мовляв, щоб я не хвилювався. О пів на одинадцяту дзвінок уже від Оленки.
— Двері в мене будуть відчинені, — швидкий шепіт. — Якщо хочеш, тихенько підходь.
І все — відбій.
Ну я всидіти на місці, зрозуміло, не зміг. Вже за хвилин двадцять був біля потрібного будинку. Постояв, запалив. Подумав. Потім увійшов у під’їзд. Піднявся на Оленчин поверх. Знову завмер у нерішучості. Відкинув усі сумніви, мовляв, чого я тут, якщо що — скажу, що приїхав за Ірою. Тихенько натиснув на ручку дверей і штовхнув її. Справді — не замкнено. У передпокої горів тільки настінний світильник. У спальні темно, на кухні теж, як і у вітальні. І тут я почув слабке скрикування, точніше схлип і якусь метушню. Навшпиньках підійшов до дверей у спальню.
Ірина лежала на спині просто на довгому ворсі килима. Гола, з розметаним волоссям і широко розведеними ногами. Оленка у досить звабливих стегнових трусиках смачно цілувала її між ніг, водночас долонями пестила груди моєї нареченої. Саме Ірка й видавала ті протяжні стогони, які з кожним рухом Оленки ставали дедалі виразнішими. Очі в моєї майбутньої дружини були прикриті. Я бачив, як вона пестить руками плечі Оленки й старанно підводить таз назустріч її рухам. Так вона підмахувала цій лезбі! І їй це, видається, сподобалася! Оленка забрала руки з цицьок моєї Іри й узялася ніжно перебирати пальцями її клітор, при цьому не забуваючи підлизувати. А моя кохана вже сама теребила собі соски пальчиками. Оленка швиденько зняла свої трусики, при цьому озирнувшись на дверний проріз і, здається, помахала мені рукою. А далі вона, запустивши один палець у вагіну моєї нареченої, почала несамовито теребити ним там, одночасно вкриваючи груди Ірини поцілунками та засмоктом. Я більше не міг дивитися. Просто тому, що член у моїх штанях вже стояв, і я відчував, що не зможу стриматися. Відійшов у передпокій, швидко стягнув донизу штани разом із трусами й став люто дрочити свій пеніс. Тут Ірина почала стогнати так, ніби от-от кінчить. Я сперся спиною об стіну й випнувши член, став відтягувати шкіру до самого кореня, ну або майже до нього. Ірина стогнала солодко-солодко, і її гучний скрик насолоди збігся з моїм викидом сперми на підлогу й стіни передпокою Оленки. Боячись бути застуканим, я навіть не переводячи подих натягнув штани з трусами, але не втримався — зазирнув краєм ока в спальню. Тепер уже Оленка лежала, широко розвівши ноги, й руками спрямовувала голову моєї Ірини, стежила за її рухами, щось шепотіла їй тихенько-тихенько. Лесбійські історії на paprikolu.net.ua. Я вислизнув з квартири й дістав сигарету…
…Ірина повернулася глибокої ночі. Щоправда, подзвонила й сказала, щоб я не хвилювався, мовляв, усе гаразд. Я чекав її тільки для того, щоб переконатися, що вона мені нічого не скаже. Ірина ж виглядала збентеженою.
— Ти повинен знати, — вона не дивилася мені в очі, хоча сиділа поруч. — Я переспала з Оленою.
— От як? — я пильно глянув на мою наречену. — І що? Тепер ти стала лесбійкою?
— Я? — здивувалася вона. — Ні, звичайно.
— Тобі сподобалося? — я був наполегливим.
— Так, — вона тепер подивилася мені в очі. — Не думала, що це буде так. Але мені сподобалося. Я кінчила двічі.
— І тепер тобі нецікаві чоловіки?
— Дурнику, — вона погладила мене по плечу. — Це зовсім інше. Зовсім по-іншому. І не завжди хочеться.
— Тоді давай спати, — запропонував я…
…Назавтра я визнав свою поразку й купив пляшку дорогого вина Оленці.
— Не переймайся, — сказала вона мені. — Іра тебе любить. Просто іноді їй треба розслабитися по-іншому. Тобі теж треба спробувати, до речі.
Я тільки плечима знизав. Треба, значить спробую.