Домовласниця з особливим обслуговуванням (ОПОВІДАННЯ)

Ірина Петрівна з першого погляду здалася жвавою жіночкою. Її перший погляд на мою худу фігуру був оцінювальним. Причому в сексуальному плані. Знаєте, жінки оцінюють поглядом ваші фінанси, платоспроможність, силу, та багато чого ще. А от Ірина Петрівна, моя домовласниця, першим ділом оцінила саме це – здатність задовольнити її в ліжку. Хоча в той момент, коли я прийшов до неї знайомитися й оглядати моє майбутнє помешкання, такі думки я відразу відігнав. Ще чого! Їй п’ятдесят, фігура трохи розпливчаста, груди близько п’ятого розміру – коротше, не дівчина вже давно. Прогнавши всякі фантазії, я до них і повертатися не збирався, тим більше що були в мене тоді на прикметі дві особи, яких дуже хотілося перевірити на міцність передку. А Ірина Петрівна цьому особливо й не заважала – на її половину був окремий вхід, до мене вона заходила вдень, а особливого галасу ми не підіймали.
Після зимової сесії ситуація змінилася. Приділяючи багато уваги жінкам, особливо тим, що давали, мало часу лишалося на конспекти, і як наслідок – отримав я два незадовільно. Ледве-не-ледве їх виправив, але можливість отримувати стипендію втратив. Коротше, фінанси заспівали арії. Півмісяця я тримався на кефірчику, розчинних супчиках і без дівчат, на які грошей не було в принципі. Напередодні Дня закоханих я знову помітив у Ірини Петрівни той самий погляд.
— Що, молодь, гуляєш? — запитала вона, заходячи на мою половину. — Свято в вас, кажуть.
— З чого б це? — хмикнув я. — Нехай закохані гуляють.
— А ти що ж? — підняла брови моя домовласниця. — Без кохання?
— Обійдуся й так, — буркнув я.
— А не набридло тобі так? — вона подивилася на мене, усміхнувшись. — Без жіночої ласки, міняючи тільки руки?
— Якось, — відповів я.
Ви не подумайте, що я такий наївний хлопчина, хоча й було мені тоді лише дев’ятнадцять. Прекрасно я розумів, що спитий чоловік моєї домогосподарки давно вже списаний у запас із любовних фронтів, а сама вона — віком ягідка. І ось у той момент я й подумав, що цілком можна й із нею. Тим більше що за майже два місяці без нормального сексу я в цьому плані був голодний. Мої забави з руками, скажімо, не враховуються. Тому я вирішив грати за її правилами.
— То навіщо якось? — Ірина Петрівна підійшла до мене майже впритул, торкаючись своєю шикарною груддю мого тіла. — Ніби поруч і жінки немає, яка тобі допоможе.
— Та де ж така? — сумно сказав я.
— А то не бачиш? — прошепотіла вона, облизнувши губи.
Я й бачив, і відчував, тому, не відступаючи, взяв і почав цілувати її в губи. Схоже, її це трохи ошелешило, але потім активно включилася, відповідала мені так пристрасно, цілувалася в такий засмокт, що я прибалдів. Куди там моїм звиклим до залицянь і подарунків панянкам із вищого світу. Ані одна тьолка з клубу так не працювала язиком у моєму роті, як ця трохи повна й проста на вигляд жінка. Від цього мій член, який і так страждав без ласки, почав поступово оживати й набрякати.
— Ну бачиш, — задихаючись, сказала вона. — Побачив нарешті.
Вона без зайвих питань опустилася на коліна, спритно приспустила мої штани з трусами й, взявши в руку мій напружений орган, почала дуже ніжно облизувати його кінчик. Я лише запрокинув голову від раптово неочікуваного щастя й захвату. Смоктала Ірина Петрівна чудово. Повільно, але якось наполегливо, кожен сантиметр мого члена. Я відчував її язик одночасно і на голівці, і біля основи. Вона посмоктувала мої яйця, і вони від цього ставали кам’яними. Я вже без жодного сорому лапав її груди, і мені це подобалось. Правда! Хто б мені сказав пару місяців тому, що я буду м'яти її цицьки й кайфувати від мінету в виконанні цієї жінки?
Як домовласниця встигла зняти з себе весь одяг до трусів, я так і не зрозумів. Але без одежі вона виглядала привабливо. Важкі налиті груди з темними ареолами навколо сосків, трохи опуклий живіт, смужка світлих волосків на лобку й спокуслива западина ще нижче. Талії майже не було, дупа з помітними ознаками целюліту, але все разом здалося мені тоді таким принадним.
Вона притягнула мене на диван і, лігши, широко розвела стегна.
— Давай же, — скомандувала Ірина Петрівна. — Не гай часу, його в нас мало.
Я чув потім цю фразу не раз за наступні два роки мого життя в її домі, і щоразу вона зривала мені дах. Чесно. Я просто не міг ні про що думати — ліг на неї чи підійшов ззаду і просто всаджував у неї свого пісюна. Саме всаджував. Вона завжди була вже вогкою, її дірка, мабуть, стікала соками від передчуття члена поруч. Я насаджував її під голосні стогони й схлипування. Вона намагалася прикушувати губи, навіть закривати рота долонею та нічого не допомагало. Мої рвучкі рухи всередині її вагіни викликали такі зітхання, стримати які їй було не під силу.
Але вперше я трохи трусив. А раптом її чоловік і зовсім не п’яний? Або сусідка зайшла потриндіти про життя з чекушкою в пакеті? Двері в її будинку майже не зачинялися, а стукати ніхто зі знайомих не був привчений в принципі. Може, це її й заводило? Не знаю, але Ірина Петрівна, люто підмахувала мені не лише стегнами, а й, здається, усім тілом, ревла й стогнала піді мною.
Я хотів її тіла, я брав її, я крутив її соски й цілував повні груди, я ставив її раком і, притискаючись до товстих сідниць, усе ж насаджував її піську на свій стовбур, одночасно ляскаючи по товстій дупі. І їй це подобалось. Пам’ятаю, як ми ледь не зламали ліжко, коли вона скакала на моєму члені, насаджувалася й відкидалася всім тілом назад щоразу, як опускалася до краю. А вона ж була не юна худа дівчинка! Але хотіла всього! А ні, не всього — кінчити їй у рот я так і не зміг жодного разу. Це було табу моєї неперевершеної Ірини Петрівни.
Жінка, яка змусила мене забути про клубних красунь і ніжних одногрупниць, яка смоктала, як досвідчена мінетниця, — уникала сперми у своєму роті. Навіть більше — боялася.
...У той перший раз я розрядився досить швидко, але дуже гостро. Прямісінько в її лоно, навіть не думаючи, чи можна так робити, чи ні. Порнорозповідь paprikolu.net.ua. Від її стогонів, рухів та її тіла крутилася голова, так що було не до всіляких дурниць. Та й сама домовласниця майже одразу зістрибнула з дивана, натягнула труси та сукню, підхопила бюстгальтер і кинулась до себе. Я ж ліг на зігріте її тілом місце й, заплющивши очі, продовжував кайфувати. У собі я не сумнівався — і виявився правий.
...Ближче до ночі вона повернулася, лягла в моє ліжко й вилазила з нього лише пару разів — щоб змінити позу та стати рачки. Її чоловік працював у нічну, тож ми повеселилися на всі сто. Потім вона жартувала, що в неї ноги тремтіли цілий наступний день.
Так у мене почалося нове життя. У всіх сенсах. З моєю домовласницею ми жили душа в душу, часто спали разом, а якщо ні — то примудрялися злягатися вдень чи вранці. Вона почала підгодовувати мене цілком пристойною їжею, і я поступово перестав бути зовсім аж худим. До того ж з’явився час на навчання й підручники, невдовзі я виправив свої двійки й більше без стипендії не сидів. А найголовніше — у мене був секс. Якісний, добротний і постійний. Я різко змінив думку про те, що жінки у постбальзаківському віці нездатні до постільних втіх. Здатні — і ще як, скажу я вам! Ну а найголовніше — завдяки їй я став гарним коханцем, що згодом допомогло мені отримати непогану посаду. Але це вже зовсім інша пригода...

Продовження історії читати тут...


Додати коментар

Коментарі

Гість
Можна спробувати при симпатії та розумній відстані
Андрій
Якщо десь поруч-можна приєднатись
Гість
Круто,мені дуже сподобався фільм,тільки трішки жахають сцени,де багато крові.А так в цілому цікавий сюжет різносторонні особи(зокрема Ебі),я не дуже зрозуміла звідки нова жіночка в лікарні впізнає в Ебі Сару і звідки вона могла її знати зважаючи на час
Гість
Хто мою трахне