Покарання від дядька Сашка (ОПОВІДАННЯ)

— Давай, давай, додавай собі, — зупинившись, щоб передихнути, я подивився на неї. Вона стояла на колінах, вільне плаття задралося. Я з подивом побачив, що вона без трусиків. Ольга не залишала спроб вирватися, дриґаючи руками. Від цього плаття все більше сповзало до її плечей, оголюючи її маленькі грудки. Вони так кумедно дриґалися в такт її рухам, попка була така біленька і так жваво стирчала догори, що я мимоволі захопився.
Я розмірковував. Чомусь я не хотів лупцювати її рукою, а нічого підходящого на очі не попадалося. Довелося йти до себе за ременем. Повернувшись, я побачив, що плаття повністю накрило її голову, і Оля постала переді мною в усій красі молодого тіла.
Я трохи охолов, бити її, звісно, не хотілося, але вона мала отримати урок.
— Відпусти, гімно! Виродку! Відпусти! Я тебе матері заложу! — сипіла вона з-під плаття.
— Скаржся, кому хочеш! — я знову закипав і подумав, що треба стримуватися, а то ще вб'ю. — Зараз твоя дупа отримає сповна. Може, тоді в тебе мізки запрацюють — зрозумієш, що можна говорити, що не можна, коли треба слухатися. Нехай срака страждає, якщо голова не працює, — з язика легко злітали слова, які говорила мені матір, караючи в дитинстві.
Вона при моїх словах якось підібралася. Я розмахнувся і вдарив. Трохи, приміряючись для початку. Вона тихенько зойкнула. Я вдарив ще. Потім ляснув по іншій половинці пару разів. При кожному ударі вона лише гойкала і своєрідно здригалася дупкою. Я ляснув її ще кілька разів. Мені справді хотілося відшмагати цю дівчину. Але намагався не захоплюватися. Бив не дуже сильно, часто завдаючи ударів то по одній половинці, то по другій. На дупці з'явилися червоні смужки.
— Це тобі за виродків, це за козлів, це за «пішов геть», це за все інше. — У мене був дивний стан: я хотів її бити, і мені подобалося її бити. Але я намагався не захоплюватися — не збільшувати силу ударів.
Вона затихла, перестала зойкати. Лише охала при кожному ударі. Охала і ніби постогнувала. Раптом я побачив, що її щілина заблищала. Дівчина була збуджена! Зупинивши шмагання, я підійшов до неї на ватних ногах. Ногою розсунув її ноги. Вона не чинила опору. Я став ляскати по її мокрих, безсоромно виставлених губках, облямованих рідкими чорними волосиками. Прямо по її червоній щілині. Вона застогнала в повний голос.
— Будеш лаятися, будеш отримувати ще, за мат подвійно, зрозуміло? — я говорив охриплим голосом, ляскаючи її. — Не чую відповіді!
— Так! — крізь стогони відповіла вона, вигинаючись сильніше.
— Сама будеш мені кожного дня розповідати, що ти за день накоїла.
— Так!
— За двійки, трійки теж будеш отримувати по своїй голій дупі! Мій член у штанях стояв кийком. Він хотів цю маленьку безсоромну дірочку! — Взагалі, шмагати я тебе буду завжди голою, як зараз! З голими грудьми, з розсунутими ногами!
— Так! Так! Та-а-ак! — лише й лунало з-під плаття.
Нарешті вона напружилася, особливо голосно застогнала й опала, розслаблюючись. Опустившись поруч із нею на коліна, я гладив її по спині. Розв'язав їй руки. Мовчки вийшов у іншу кімнату, на балкон. Запалив. Довго стояв і дивився, нічого не бачачи.
Чув, як Оля возилася в кімнаті, прибираючись. Як зашуміла вода у ванній. Думок не було. Потім за спиною лунали її кроки. Я повернувся.
— Пробач мені, дядьку Сашу, — тихо промовила вона, не підводячи очей. — І ще. Я постараюся виправити навчання. Тільки, — вона запнулася, — ти допоможеш мені?
Я дивився на неї. Західне сонце освітлювало приглушеним, вечірнім світлом цю покірну фігурку, просвічуючи її плаття. З подивом побачив, що вона знову без трусиків. Від свіжого квітневого повітря її соски збудилися й натягнули тонку тканину плаття. Здавалося, вона зараз знову гола переді мною, як десять хвилин тому. Збудження знову нахлинуло на мене, але я зусиллям волі відігнав його.
Тиждень вона сиділа, займалася, навіть гуляти не ходила. Я сходив до коледжу, поговорив із викладачами. Вмовив дати їй можливість перездати хвости. У неї вийшло. Стан з навчанням трохи виправився. Я вже думав, що ніколи мені не побачити її голу дупку. Але помилявся…
— До кінця другого тижня, у п’ятницю, я приїхав додому рано, десь о третій годині, і через п’ятнадцять хвилин у моїх дверях стояла Ольга, одягнена в спортивні штани та футболку.
— Ось, дядьку Сашко, я щоденник принесла, — вона на мене не дивилася. Стояла, опустивши голову. У щоденнику було зауваження від викладача фізкультури: прийшла без форми, нагрубила. Я кинув погляд на Олю. Вона дивилася на мене, ніби чогось очікуючи.
Вирішивши перевірити свою здогадку, я сказав, що забути форму — це дитяче виправдання, що вона не права і винна. Замовк. Зробив величезну паузу, яку можна було трактувати і як закінчення розмови, і як переддень оголошення вироку.
— І? — вона не витримала, видаючи своє таємне бажання.
Я зрадів, що не помилився у своєму припущенні, що знову зараз побачу це тендітне і бажане тіло у моїй владі.
— Ти будеш відшмагана, іди в ту кімнату і чекай на мене, — я намагався не видати своїх почуттів.
У сестри в спальні раніше висіло кашпо, потім його зняли, а кільце в стелі залишилося. Знайшовши та повісивши назад ланцюжок від кашпо, я покликав Ольгу.
— Протягни руки, — шкіряним ременем я зв’язав їх і прикріпив до ланцюжка на потрібну висоту. Дивлячись їй в обличчя, став підіймати футболку. Вона стояла, не дивлячись на мене, червона наче рак. Футболка піднялася, оголюючи її збуджені грудки й ховаючи почервоніле обличчя. Я перейшов до штанів. Шнурок був розв’язаний, випадково чи спеціально? Гаразд. Опускаю їх донизу, і мене чекає новий сюрприз. Вона без трусиків! Носить вона їх коли-небудь чи ні? Опускаю штани до щиколоток. Вона піднімає ногу, звільняючись від них зовсім. Штани летять на ліжко. Цілком гола Оля, струнка як очеретина, знову переді мною.
Не поспішаючи, оглядаю її, милуюся всім, її грудьми, жваво стирчачими вперед з гостренькими маленькими сосочками, її плоским пружним животиком, підтягнутою попою. Її лобком, і проглядаючими крізь волосики губками. Вона напружена, знає, що я зараз дивлюся на неї. Намагається ще щільніше зсунути ніжки. Нехай поки що.
Беру ремінь у руки та починаю гладити її. Груді, плоский голий животик, лобок. Даю йому вільно ковзати по її тілу. Вона розслаблюється. Трохи розсуваю їй ніжки та проводжу кінчиком ременя по її щілинці. Ще раз і ще, розсуваючи губки. Затримуюся на її кліторі. Ось вона вже дихає частіше. Починаю ляскати її по сідниці. Слабко. По одній половинці, по другій.
— Розсунь ніжки сильніше, — кажу. Вона слухняно виконує мій наказ. Тепер ляскіт не тільки по попці, але й по її щілинці. Іноді зупиняюся, гладячи її ременем по всьому тілу.
Моя дівчинка, моя «вихованка» вже нудиться від бажання. Розслаблено висить на ланцюжку. Постогнує. Її щілина абсолютно мокра. Кілька разів ляснув її по грудях. Потім знову дупка, щілина. По губках, по клітору.
Кладу руку їй на плече, щоб надати їй зручнішої пози, і з подивом ловлю себе на думці, що вперше доторкнувся до неї. Хочеться приголубити, зім'яти її груди, розсунути їй попку, добряче вивчити її щілину. Але не будемо поспішати.
Злегка нахиляю її, змушуючи відставити дупу. Знову пещу її мокру, хтиву щілину ремінцем, поплескуючи. Дівчинка вже не соромлячись стогне в повний голос, заводячи мене ще сильніше. Годі, досить тягнути. Кількома частими ударами по її клітору змушую її кінчити. Вона протяжно стогне, тремтячи всім тілом. Доводиться навіть притримувати її.
Я відчепив Олю, і, розв'язавши їй руки, притиснув її голу до себе. Вона втулила обличчя мені в груди. По її тілу ще пробігала дрож, вона схлипувала. Я обіймав її, гладячи по спині, даючи можливість заспокоїтися. Хотів щось сказати, але слова не знаходилися.
Адже не скажеш «іди, і більше так не роби»? Або навпаки «іди, і принеси ще зауваження, щоб я знову зміг роздягнути тебе, пестити тебе, бачити, як ти кінчаєш»? Тому я вважав за краще промовчати. Розтиснув руки, з жалем розстаючись із нею, і вийшов із кімнати.
Помучившись годину, я плюнув на все і передзвонив до старої знайомої, яка вже кілька разів натякала, що непогано було б знову «провести вечір».
Вона погодилася, і ми, посидівши в ресторані, погравши в боулінг, приземлилися о першій ночі в мене у квартирі. Вона залишилася до ранку. Вранці легкий секс з мінетом, поцілунок на прощання і «пока, пока, зідзвонимося».
До Олі повернувся лише о шостій годині. Вона привіталася зі мною, не виходячи з кімнати. Голос у неї був дивний. Сказала, що займається, і звільниться через годину. Гаразд.
Через годину, у дверях кімнати стояла моя «вихованка». У світлій прозорій блузці, застібнутій всього на один ґудзик, і в тонкій довгій спідниці на гумці. Спідницю вона спеціально приспустила вниз, оголивши верхню частину попки та лобка. Відразу було видно, що трусиків на ній немає.
Вся вона була сповнена якоїсь рішучості.
— Судячи з твого одягу, ти сьогодні провинилася?
— Я прогуляла першу й другу пару, набрехала класній, що в мене болить живіт, — випалила вона, не дивлячись на мене.
— Зрозуміло, а чому прогуляла? Може, була причина?
— Була, — з якимось викликом відповіла вона. — Я з сьомої години була біля твого під'їзду.
Я остовпів. Зрозуміло, що нічого не зрозуміло.
— Тобто, ти прогуляла дві пари й обманула класну керівничку. Серйозний проступок. Доведеться тебе покарати.
Вона простягнула руки вперед, не дивлячись мені в очі. Я, розстібнувши один єдиний ґудзик, зняв із неї блузку. Зв'язав їй руки, зачіпив за ланцюг.
Її сочки стирчали вперед. Я не поспішав знімати з неї спідницю. Встигнемо. Діставши ремінь, провів ним по її грудях, пестячи пружні груди й ті сосочки, що стирчали. Я водив ременем по спині, по животу, знову й знову повертаючись до її грудей. Вона збуджено дихала.
— Ти так зробила через дурні ревнощі? — я продовжував пестити її, іноді поплескуючи по грудях, збуджуючи її сильніше й збуджуючись сам.
— Так, — глухим голосом відповіла вона мені із заплющеними очима. — Ти ж можеш карати мене й по-іншому. Не тільки ременем. Ти мені давно подобаєшся, і я спеціально не ношу вдома трусиків, бо знаю, тобі це подобається… — вона задихалася від збудження. — Роби зі мною що хочеш, тільки не дзвони цим своїм…
Я відкинувши ремінь убік, провів рукою по її грудях, спускаючись до живота й нижче, безцеремонно забираючись під спідницю до її лобка…
Наставав новий період наших стосунків.
Продовження розповіді