Нарешті ми дійшли до нашого місця. Сьогодні з нашого табору я була єдиною незайманою дівчиною, виставленою на продаж, тому продавець заломив за мене неймовірну ціну. Уявити лише – 15 тисяч золотих! За такі гроші можна було купити зо два десятки цілком непоганих рабинь. З такою ціною, видно, мені не судилося сьогодні знайти господаря. Проте мій продавець думав інакше.
Він одразу взявся за справу серйозно: наказав мені роздягнутися, підклав подушку під коліна й поставив біля самого проходу, щоб я була на очах у всіх. Не минуло й хвилини, як до мене почали підходити покупці. Я бачила їхні голодні, палаючі від похоті очі, відчувала на своїх грудях їхні погляди. Кожного з цих чоловіків я вже уявляла своїм господарем. Але варто було їм дізнатися про ціну – вони просто відходили, навіть не торгуючись.
Затримався лише один – огидний старий із гачкоподібним носом. Він почав торгуватися й із дозволу продавця навіть пом'яв мої груди своїми бридкими, липкими долонями. Я вже зневірилася, усвідомлюючи, що зараз він заплатить, і я стану іграшкою цього старого. Але, на щастя, вони не зійшлися в ціні. Я з полегшенням зітхнула, а продавець із досадою вилаявся.
Сонце вже хилилося до заходу, і я вже подумала, що сьогодні мене не продадуть, навіть трохи засмутилася. Аж раптом до нас підійшов новий покупець. Продавець знову змусив мене стати на коліна.
"Ну що, Блакитноока, підеш до мене жити?" – хитренько примружившись, спитав покупець.
Вперше за цілий день зверталися не до продавця, а до мене, і я збентежилася. До того ж я трохи злякалася – переді мною стояв велетенський чорношкірий чоловік, явно зі східних островів. Ледь зібравшись із думками, я прошепотіла:
"Так, господарю, якщо купите мене."
Я затремтіла. У цю мить я вже не знала, що гірше – той старий чи цей велетень. Річ у тому, що в таборі нам розповідали про одну особливість чоловіків зі східних островів – у всіх них були неймовірно великі члени. І, побачивши пов'язку на стегні цього дикуна, я відразу зрозуміла – мій майбутній господар не виняток. Під нею явно ховалося щось величезне.
Дізнавшись про ціну, чорношкірий мовчки дістав потрібну суму й показав продавцю, проте мішечка з монетами не віддав, а промовив:
"Проте спочатку я хочу перевірити, чого ви її навчили. А то раптом вона й у рот взяти не зможе."
Продавець трохи вагався, але все ж дозволив. Моє серце завмерло. Ось пов'язка впала, і я ледь не скрикнула. Навіть у таборі я не бачила нічого подібного. Його член був одночасно страшним і привабливо гарним. Він блищав на сонці своєю чорністю, кожна жилка й горбик виглядали чітко, а на кінчику широкої тупої голівки вже виступила прозора крапля. Але розгледіти щось ще я не встигла – головка торкнулася моєї верхньої губи, і я рефлекторно розкрила ротика, обхопивши її. Відчула, як губи натягнулися. Я пустила член глибше й почала облизувати його, щоб змастити. Але місця для язика майже не залишалося, а тут чоловік ще й штовхнув член уперед. Я почала давитися, але пів року навчання не пройшли даремно – я впоралася. З великим зусиллям я почала смоктати, плавно двигаючи голівкою.
"Отакої, такий маленький ротик, а як добре смокче, " — із захопленням промовив покупець, а потім додав: "Ну що ж, давай випробуємо тебе по-справжньому."
Я не встигла зрозуміти його слів, як великі долоні опустилися на мої вушка й стиснули їх. Я відчула, як мій ротик просто натягують на велетенський орган. Я не втрималася й заскиглила, на що чорношкірий лише засміявся й підбадьорливо промовив:
"Ну-ну, не бійся, пусти його в горлянку."
Я вперла рученята в його міцні стегна, але навіть не намагалася чинити опір – адже в таборі мене добре навчили, що я повинна терпіти все, що зі мною робить господар. Та й навряд чи я змогла б його зупинити...
Ось голівка вдерлася в моє горло й різко пішла назад, а потім знову поштовх у глибину. Я почала панікувати, але продовжувала тримати рот максимально розкритим. Більшого від мене й не вимагалося. Член сам бив у мій язик, і я навіть не встигала ним двигати. Навіть ковтнути слину я не могла – вона просто витікала з рота. Чорношкірий просто насаджував мене на свою дубину, а я відчувала кожну нерівність на його члені, його міцний смак і запах. І що найдивніше – мені це подобалося. Я зрозуміла, що збуджуюся. Так, у мене вже боліли вушка й нило в горлі, я ледь дихала, але з кожним поштовхом мені ставало приємніше. Я вже нетерпляче хотіла отримати його сперму. І лише я подумала про це, як чорношкірий загарчав, сильніше смикнув за вушка, і я відчула, як по члену пішла густа рідина...
Я відчувала, як моя вагіна розходиться під напором його члена, і, забувши про все, благала господаря бути лагіднішим. Але він мене не слухав. Лише перші кілька поштовхів були плавними – далі почався справжній жах. Від збудження не лишилося й сліду: я зрозуміла, що даремно з нетерпінням чекала цього моменту. Господар трахав мене, як звір, іноді навіть відривав від підлоги ноші та просто насаджував на свій член, тримаючи за стегна. Я почала плакати від страху – мені здавалося, він хоче мене розірвати. Принаймні, жахлива гримаса на його обличчі казала саме про це.
Але довго боятися мені не довелося. Вже за кілька нестерпних хвилин усе скінчилося. Господар скривився, почав тремтіти – я відчула, як у моїй киці здригається його член, наповнюючи мене спермою.
Чоловік вийшов із ноші й когось покликав. А я все лежала, намагаючись прийти до тями. А через хвилину господар повернувся і урочисто промовив:
– А тепер, Блакитноока, ти маєш потішити моїх братів і найкращих друзів. Так вимагає традиція мого народу.
Я перестала дихати, підвелася на ліктях і визирнула з ноші. Переді мною стояли щонайменше десять чорношкірих чоловіків із вже напруженими членами. Я скрикнула...
– Лізо! Лізо! Та прокинься ж, до біса! Годі верещати!
Спочатку я навіть не впізнала голос чоловіка – не могла зрозуміти, куди подівся господар і все навколо. Але потім озирнулася і збагнула, що лежу у своєму ліжку. Погляд зачепився за книжку на тумбочці – я прочитала знайому назву: «Елітна рабиня».