Початок історії читайте тут... Дістав із ящика ніж і перерізав скотч на ногах і на руках. Допоміг Юлі встати на ноги. Вона стояла перед ним, похитуючись на ногах, що підгиналися, губи запеклися, шалені очі вичікувально дивилися на нього. Чекала його наказів, боячись зайвий раз поворухнутися без дозволу. Сергій усміхнувся і великодушно сказав:
— Пити хочеш? Іди, попий.
Юля потягнулася до шафи за кухликом, витягуючись у струнку, нахилилася, мимоволі демонструючи йому попу з червоними відбитками стека, вологі губки й зморщений анус, що мелькнув на секунду перед його очима.
Злості він уже не відчував, взагалі не злився на неї сильно. Спалах люті був не більше ніж спалахом і швидко минув. Скоріше, він почувався якимось дослідником, який вирішив дізнатися, як далеко вона може зайти. Збудження (а хто б залишився байдужим у такій ситуації?) підігрівало уяву.
Випивши води й поставивши кружку на місце, Юля помітно затягувала час, не поспішаючи повертатися. Емоції після пережитого оргазму вщухли, і вона знову почала його боятися.
— Повернись, повернись. На дупу я вже надивився, — глузливо промовив Сергій, помітивши її вагання.
Юля неохоче повернулася, але залишилася стояти трохи далі від Сергія, притулившись до раковини.
— Ти все зрозуміла?
Юля поспішно закивала, думаючи, що нарешті він залишить її у спокої. Але не так сталося.
— Молодець, — з незрозумілою інтонацією протягнув Сергій, з цікавістю оглядаючи її оголене тіло, граючи стеком. І до Юлі дійшло, що він задумав зовсім інше — що він дивиться на неї, прикидаючи, що б ще зробити зі своєю іграшкою, яка випадково потрапила йому в руки.
— Хто ти така? — питання пролунало як удар.
— Відпусти мене, будь ласка. Годі вже, — ледве чутно прошепотіла Юля. Знову на очах навернулися сльози.
— Відповідь неправильна…
Спокійний, дещо байдужий голос Сергія виявився для Юлі як цебер води. Сергій не поспішаючи підняв стек і ляснув її по стегну. Як робот, без емоцій. Вона скрикнула, притиснула долоню до обпеченого місця, потерла його. З очей покотилися сльози.
— Сергію, прости, я більше не буду. Прости мене, будь ласочка! Навіщо ти мене б’єш? Боляче ж… — вона розревлася, навіть не від болю, скільки від образи.
— Хто ти така? — холодний голос Сергія був непохитний.
— Я… Я твоя… — завиляла Юля, з острахом слідкуючи за стеком.
Сергій чекав, нетерпляче поплескуючи стеком по долоні. Він чудово бачив, що вона не хоче сама себе називати шалавою, на щось сподіваючись. Довелося її підштовхнути. Підніс стек, і вона, відсахнувшись, поспішно пробурмотіла:
— Я твоя… шалава.
Сказала, ніби видихнула.
— Скажи голосно й чітко! — не давав їй спуску Сергій.
І Юля, не відводячи очей від стека, почервонівши, ніби вичавила з себе, але майже без вагань промовила:
— Я твоя шалава!
Задоволено хмикнувши, Сергій встав зі стільця й зробив крок до неї. Узяв її за підборіддя, піднімаючи обличчя догори.
— Молодець! Правду говорити легко й приємно, чи не так?
Юля промовчала.
Невимушено відпустивши підборіддя, наказав:
— На коліна, шалаво, — і демонстративно розстібнув блискавку на штанах, спостерігаючи за Юлею.
Мінет вона йому робила. Але завжди після довгих вмовлянь і всіляких поступок, вважаючи його трохи принизливим для себе. Ось і зараз вона, протримавшись якомога довше, покірно опустилася на коліна й завмерла, чекаючи, що він сам усе зробить. Але не так сталося…
— Чого завмерла, як стовп? Дістань його і приступай. Костік тобі ж докладно розповідав, як треба ублажати господаря. Я добре пам’ятаю, як ти йому підтакувала. Особливо твоє розпусне «та-а-а-а-ак!!!!!», коли він описував, як кінчає тобі в рот. Ну! — крикнув Сергій, запустивши руку в волосся Юлі й штовхнувши її до себе.
Покірно розстібнула ґудзик і, відтягнувши гумку трусів, вона дістала стоячий стовпом член, потягнулася до нього, заздалегідь прочинивши рот. Заплющивши очі, облизала голівку й, ухопившись рукою за стовбур, покірно потягла член у рот, але Сергій зупинив її, відтягнувши за волосся. Обличчя Юлі опинилося за два сантиметри від члена, що кволо хитався. Не розуміючи, вона підвела очі.
— Члена господаря треба ще заробити, шалаво. Поки ти його не заслужила…
Відпустивши її, заправився. Гола Юля покірно стояла перед ним на колінах, чекаючи нових наказів. Похитнулася, переступивши ногами.
— Що, втомилася? Полежати хочеш?
Вона недовірливо подивилася на нього — звідки раптом така турбота — і обережно кивнула.
— Потім! — різко відсік Сергій і вдарив. — Звідки тобі втомлятися? Ти по дві години за комп’ютером мастурбувала — і нічого, а тут усього сорок хвилин. Але спальня нам зараз знадобиться… Повзи у спальню! Живо! — і додав їй прискорення, ляснувши стеком по дупі.
Юля схлипнула й поповзла, привабливо дриґаючи сідницями. Сергій ішов слідом, час від часу підганяючи її стеком, чуттєво ляскаючи то по половинках, які хиталися, то по вологій щілинці. Спочатку Юля озиралася, але потім лише схлипувала. На подив Сергія, вона знову збудилася — між губками помітно блищала волога.
У спальні він плюхнувся на стілець і витягнув ноги. Оголена Юля стояла навпочіпки посеред кімнати.
— Ну що, завмерла як статуя? Взуй мене! — лунав наказ. — Дістань ті туфлі…
Юля покірно поповзла до шафи. Сергій віддавав перевагу зручному взуттю, але одного разу — під впливом якогось божевілля (по-іншому він свій вчинок пояснити не міг) — купив якісь неймовірні італійські туфлі. Гладка шкіра, м’яка підошва. Надівав їх усього пару разів під костюм, і все… Так вони й лежали в коробці, ретельно витерті від пилу, чекаючи чергової важливої події.
Юля дістала коробку й вийняла з неї туфлі. І завагалася. Якщо взяти в руки — треба випрямлятися, а ніхто не дозволив… А як інакше їх принести — вона не здогадувалася. Збентежено подивилася на Сергія. Він усміхнувся.
— Зубками, зубками. — І, бачачи, що вона не розуміє, пояснив: — У зуби візьми й неси сюди. Не пам’ятаєш, чи що, як ти старанно, пропускаючи букви від збудження, описувала колишньому господареві, як приносиш йому капці в зубах?
Здавалося, сьогодні вона випробувала все, і її вже нічим не проймеш. Але зараз, після його слів, Юля спалахнула, почервоніла — йому навіть на мить здалося, що вона підхопиться на ноги й пошле все куди подалі, разом із його стеком. Він відчував, як вона балансує на межі, готова вибухнути. Приготувався, з цікавістю спостерігаючи за нею. Вирішив прискорити розв’язку — підштовхнути її, грубо крикнувши:
— Ну, довго мені чекати, шалаво?
І вона здалася. Знову схлипнула, нахилилася й, затиснувши зубами туфлі за тонкі боки, понесла до нього. Не піднімаючи голови, взула й завмерла на колінах перед Сергієм.
Сценка вийшла зваблива. У нього навіть мелькнула думка: як би підскочили продажі взуттєвих магазинів, якби чоловікам допомагали приміряти взуття оголені дівчата. Таких ракурсів голого жіночого тіла він не зустрічав. Збудження, і так не слабке, ще сильніше вдарило в голову, затьмарюючи розум. Він похитав головою, щоб трохи прийти до тями.
— Молодець, сучко! Але дивись, що ти бачиш?
Шалі Юльчині очі незрозуміло втупилися в нього знизу. На щоках виглядали висохлі сліди від сліз.
— Пил! Пил на туфлях! Вилижи їх!
Видав незрозумілий вигук, Юля покірно нахилилася й почала вилизувати ніс правої туфлі, не пропускаючи жодного міліметра. Сергій поставив ногу на каблук, і її язик почав обробляти рант, а потім… У нього очі на лоб повилазили! Вона сама, без наказу, почала лизати підошву, вигинаючись неймовірним чином. Від нереальності того, що відбувалося, його охопило дике збудження. Але й вона збудилася не на жарт. На очі час від часу потрапляла її щілинка — мокра настільки, що кілька великих крапель висіли на губках, готові ось-ось впасти на килим.
Сергій підніс ліву ногу й торкнувся напруженого соска Юлі, почувши у відповідь чергове схлипування.
— Годі, — видихнув він. — Тепер другу.
Юля покірно переповзла до лівої ноги…
— Подобається, шалаво? Можеш не відповідати. Сам бачу, як ти хтиво течеш, — прохрипів він. — Гаразд, не мучся. Подрочись…
Чому він вжив це суто чоловіче слово — він і сам не знав. Саме вискочило. Але Юля зрозуміла його правильно. Спираючись на одну руку, вона просунула праву між ніг і, розставивши ніжки, почала теребити себе пальцями. Уся увага Юлі перейшла туди, між ніг, і її язик уже без колишнього старання обробляв взуття. Юля почала постогнувати, але й помітно втомилася. Рука, на яку вона спиралася, тремтіла, загрожуючи підкоситися.
— Гаразд, годі. Вже чисто. Повернись, я хочу бачити, як моя шалава себе дрочить.
Юля слухняно виконала наказ, і перед Сергієм опинилася її ледве чутно хлюпаюча щілинка з пальчиками, що терли клітор. Юля лягла обличчям на ліву руку, розпусно виставивши попу вгору. Картинка була просто диво! І Сергій не втримався — поклав ногу на ногу й ткнув носком туфлі прямо в щілинку, розсовуючи рантом підошви мокрі ніжні губки.
Юля геть завила від збудження. Розсунула ніжки ще ширше, а Сергій безпардонно пестив її щілинку, намацуючи носком туфлі дірочку. Юля ледве ворухнула сідницями — і туфля нарешті уперлася в потрібне місце. Юля застогнала. Сергій кілька разів посунув ногою вперед-назад, викликавши новий стогін, і Юля почала сама насаджуватися своєю дірочкою, трахаючись з туфлею. Її пальчики на кліторі зарухалися швидше, аж раптом вона їх прибрала.
Стогнучи, вигнулася ще сильніше й почала тертися клітором об носок та рант туфлі – від дірочки до клітора й назад. Сергію лишалося тільки тримати ногу в потрібному положенні та з усіх сил стримуватися, щоб не кінчити в штани – настільки сильне збудження він відчував. Юля кілька разів сіпнулася, голосно верескнула й повалилася на підлогу. Тремтячи й ридаючи, засунула руку між ніг, затискаючи її стегнами до білості. Вона плакала, схлипувала, стогнала. Такою він її ніколи не бачив. На кілька секунд він очманів – але лише на кілька. Нестерпне бажання вимагало виходу.
Зірвавши з себе одяг, Сергій ривком підняв Юлю з підлоги й кинув її на коліна біля ліжка. З усієї сили увійшов. Точніше – увіткнув свій залізний член у роздрочену дірочку й почав трахати свою шалаву, заганяючи член аж до яєць, без жодного перебільшення. Та ще й допомагав собі, натягуючи її за стегна на себе. Хвилину в спальні лунали лише глухі удари, Юльчині стогони-викрики та його скажений рик. А потім – усе! Він кінчив! Кінчив сильно й рясно, заливаючи її спермою...
Знесилений Сергій повалився на ліжко й цілу вічність лежав без жодних думок. Перед очима плавали золоті кола. Поруч безвольно, як лялька, лежала Юля. Сил рухатися не було ні в кого...
Нарешті серце трохи заспокоїлося. Він торкнувся Юлі за плече.
– Іди у ванну. Перша.
Вона злісно відсмикнулася.
– Я тебе ненавиджу!
– Я знаю...
– Ти тварина! Справжня тварина!
– Ага, – байдуже відповів Сергій.
Сил на суперечки не було...
Юля ще полежала, потім мовчки встала й пішла. Сергій вирушив на кухню. Дуже хотілося пити. Одну за одною він випив підряд дві повні кружки води. З ванни Юля мовчки пройшла у спальню й там затихла. Сергій знизав плечима – буде, що буде... Коли він повернувся у спальню, Юля вже міцно спала на своїй половині ліжка. Злощасні туфлі так і валялися посеред кімнати. Прибирати їх він не став. Лише підняв свій одяг з підлоги й кинув на стілець. Ліг і одразу відключився, проспавши ніч без снів.
Прокинувся пізно. Юльчина половина ліжка була порожня, а двері у спальню закриті. Хоча чому дивуватися – вчора все було зрозуміло. Без краплі жалю за вчорашнім, Сергій піднявся з ліжка, потягнувся. Найкращі секс-історії на
paprikolu.net.ua. Раптом він помітив, що туфлі не валяються посеред кімнати, а його одяг акуратно, як це вміє лише Юля, складений на стільці. Лише стек так і лежить на столі, куди він його кинув учора. Що б це могло значити? Сергій із цікавістю відчинив двері. Судячи зі звуків на кухні, Юля готувала сніданок.
Не поспішаючи, Сергій пройшов до неї. Почувши його, вона озирнулася – як йому здалося, із запитанням в очах – і одразу ж відвернулася, уважно намазуючи масло на хліб. Зробивши крок вперед, він обійняв свою... свою, куплену дружину. Поцілував у шию.
— Привіт. Що у нас на сніданок?
— Чай і бутерброди з шинкою та сиром, — із полегшенням промовила Юля й розслаблено притулилася до нього.
— Чудово. Я голодний як вовк. Як сто вовків! — хихотнув він, згадавши її вчорашнє: «Ти тварина!».
— Потерпи хвилинку, вовчище, — посміхнулася Юля й поцілувала його в щоку.
Сергій сів на своє місце й, дивлячись на гарну попу Юлі, що метушилася перед ним, зрозумів, чому вона не чіпала стек — боялася доторкнутися до речей Господаря. Отже, повернемося до цього через пару днів, а може, й раніше. Договір ще в силі, і вона чудово про це пам’ятає...
