З Іваном ми дружили з першого ж класу. Можливо, тому, що нас одразу посадили за одну парту, а можливо, через те, що жили ми в сусідніх під’їздах багатоповерхівки. Тепер всього вже й не згадаєш. Але поступово заприятелювали не лише ми, а й наші батьки. У Івана була молодша сестричка — Віка. Довгий час вона сприймалася нами, пацанами, як прикра перешкода в іграх. Постійно доводилося за нею наглядати. Росла вона таким собі гидким каченям — якась нескладна, з довгим білявим волоссям, тонкими ногами й вічно невдоволеним виразом обличчя. Коротше — суцільний жах! Я був частим гостем у них, у їхньому небагатому, але затишному і якомусь доброму домі. Часто наші батьки жартома казали, що, мовляв, росте жених з нареченою, це про мене і Віку. Я лише кривився. Тьфу, яка гидота!
Час минав швидко, і так ми з Іваном успішно доросли до останнього класу школи. Інтереси на той час уже змінилися: друг поринув у спорт, займався карате й часто зникав на різних змаганнях. Я, навпаки, прагнув вступити до вишу й старанно гриз підручники, займаючись з репетиторами. Але в нашій дружбі нічого не змінилося — забігали один до одного в гості, телефонували, разом ходили на дискотеки. Віка до того часу вже помітно змінилася: пострункішала, погарнішала й округлилася. Вона давно, як я помічав, носила ліфчики й поглядала з інтересом, оцінюючи навколишніх хлопців. Але от біда — вона була сестрою мого найкращого друга, і я ставився до неї з якимось трепетом. Іван з цього приводу навіть жартував, що, мовляв, у Віки не один брат, а двоє. Невідомо, скільки б усе це тривало, якби не Різдво.
Я прийшов до Івана в гості під вечір, двері відкрила Віка і, впустивши мене, тихо прошепотіла:
— Посидь перед телевізором, гаразд? Ми тут із дівчатами чаклуємо.
— А Ванька де?
— А, — вона махнула рукою. — На турнірі, завтра буде.
— То, може, я піду? Щоб не заважати?
— А мені що? Потім самій нудьгувати? Посидь.
Хвилин через двадцять хихикаюча компанія дівчат, голосно щось обговорюючи, висипала з квартири, і Віка присіла поруч зі мною на диван у вітальні.
— Ви там що? Ворожили? — жартома сказав я.
— Це наша справа, — зробила суворе обличчя Віка. — Вино будеш?
— Дивлюся, ти вже його спробувала, — я помітив рум’янець на її щоках.
Вино в їхній родині робилося домашнє, з ягід, що росли на дачі. Але пили його саме на Різдво й дарували всім друзям.
Віка швиденько принесла два стаканчики і невелику пляшечку. Ми випили запашний напій, швидко прикінчивши її всю. Вино було кисло-солодке і навіть без закуски добре пилося. Віка заїдала його цукерками. Я краєм ока дивився в телевізор, де якийсь дядько щось нудно розповідав.
— Давай Ваньчину касету глянемо? — запропонувала Віка. — Йому тільки вчора Салон приніс.
Салон — це наш спільний знайомий, який записував відеокасети й давав або продавав їх. Його так і називали, бо вдома у нього було як у відеосалоні. Я увімкнув запис і мимоволі одразу ж його зупинив. На стоп-кадрі залишилася шикарна гола брюнетка з величезними грудьми, яка підносила до свого рота чийсь вражаючих розмірів чоловічий орган. Я не проти порнушки, але Віка до такого точно ще не доросла.
— Ого, — вигукнула дівчина. — Як цікаво! Ну чого зупинив?
— А що тут дивитися? Та й рано тобі, — буркнув я. Хоча в мене самого в штанях усе заворушилося.
— Я вже таке бачила, — огризнулася Віка. — Тож не хвилюйся.
Вона вихопила в мене пульт і ввімкнула запис. Треба сказати, що жінка на екрані була соковита, та й смоктала вона теж класно. Мій член майже прийшов у бойове положення, і я закинув ногу на ногу. Віка, помітивши це, радісно вигукнула:
— Та тобі ж самому це подобається! У тебе стоїть?
Я зніяковів і нічого не відповів.
— Нумо, покажи! — дівчина була невблаганна. — Стоїть? Ну що, тобі шкода показати? Мені ж цікаво! Він у тебе такий самий, як там?
Я навіть не знав, що й сказати. Вікторія обома руками почала знімати мою одну ногу з іншої, боляче щипаючи мене, тож довелося підкоритися. Виразний горбок на ширінці видавав мене з головою. Віка одразу ж розстебнула її, а я просто завмер від її напору.
— Ну-но, ну-но, — бурмотіла вона. — Що там у тебе?
Час минав швидко, і так ми з Іваном успішно доросли до останнього класу школи. Інтереси на той час уже змінилися: друг поринув у спорт, займався карате й часто зникав на різних змаганнях. Я, навпаки, прагнув вступити до вишу й старанно гриз підручники, займаючись з репетиторами. Але в нашій дружбі нічого не змінилося — забігали один до одного в гості, телефонували, разом ходили на дискотеки. Віка до того часу вже помітно змінилася: пострункішала, погарнішала й округлилася. Вона давно, як я помічав, носила ліфчики й поглядала з інтересом, оцінюючи навколишніх хлопців. Але от біда — вона була сестрою мого найкращого друга, і я ставився до неї з якимось трепетом. Іван з цього приводу навіть жартував, що, мовляв, у Віки не один брат, а двоє. Невідомо, скільки б усе це тривало, якби не Різдво.
Я прийшов до Івана в гості під вечір, двері відкрила Віка і, впустивши мене, тихо прошепотіла:
— Посидь перед телевізором, гаразд? Ми тут із дівчатами чаклуємо.
— А Ванька де?
— А, — вона махнула рукою. — На турнірі, завтра буде.
— То, може, я піду? Щоб не заважати?
— А мені що? Потім самій нудьгувати? Посидь.
Хвилин через двадцять хихикаюча компанія дівчат, голосно щось обговорюючи, висипала з квартири, і Віка присіла поруч зі мною на диван у вітальні.
— Ви там що? Ворожили? — жартома сказав я.
— Це наша справа, — зробила суворе обличчя Віка. — Вино будеш?
— Дивлюся, ти вже його спробувала, — я помітив рум’янець на її щоках.
Вино в їхній родині робилося домашнє, з ягід, що росли на дачі. Але пили його саме на Різдво й дарували всім друзям.
Віка швиденько принесла два стаканчики і невелику пляшечку. Ми випили запашний напій, швидко прикінчивши її всю. Вино було кисло-солодке і навіть без закуски добре пилося. Віка заїдала його цукерками. Я краєм ока дивився в телевізор, де якийсь дядько щось нудно розповідав.
— Давай Ваньчину касету глянемо? — запропонувала Віка. — Йому тільки вчора Салон приніс.
Салон — це наш спільний знайомий, який записував відеокасети й давав або продавав їх. Його так і називали, бо вдома у нього було як у відеосалоні. Я увімкнув запис і мимоволі одразу ж його зупинив. На стоп-кадрі залишилася шикарна гола брюнетка з величезними грудьми, яка підносила до свого рота чийсь вражаючих розмірів чоловічий орган. Я не проти порнушки, але Віка до такого точно ще не доросла.
— Ого, — вигукнула дівчина. — Як цікаво! Ну чого зупинив?
— А що тут дивитися? Та й рано тобі, — буркнув я. Хоча в мене самого в штанях усе заворушилося.
— Я вже таке бачила, — огризнулася Віка. — Тож не хвилюйся.
Вона вихопила в мене пульт і ввімкнула запис. Треба сказати, що жінка на екрані була соковита, та й смоктала вона теж класно. Мій член майже прийшов у бойове положення, і я закинув ногу на ногу. Віка, помітивши це, радісно вигукнула:
— Та тобі ж самому це подобається! У тебе стоїть?
Я зніяковів і нічого не відповів.
— Нумо, покажи! — дівчина була невблаганна. — Стоїть? Ну що, тобі шкода показати? Мені ж цікаво! Він у тебе такий самий, як там?
Я навіть не знав, що й сказати. Вікторія обома руками почала знімати мою одну ногу з іншої, боляче щипаючи мене, тож довелося підкоритися. Виразний горбок на ширінці видавав мене з головою. Віка одразу ж розстебнула її, а я просто завмер від її напору.
— Ну-но, ну-но, — бурмотіла вона. — Що там у тебе?
Її долоня намацала мій стовбур, який від таких дотиків став ще більшим і твердішим. Нарешті вона змогла приспустити мої штани та звільнити його.
— Ого, який він виявляється у вас насправді, — простягнула захоплено Віка. — І який гарячий.
Вона безцеремонно оглядала і торкалася мого стовбура, тугих кульок під ним і раптом лизнула голівку язиком. Я здригнувся. Я спробував її відсторонити. Але вона уперлася рукою в мої груди та продовжувала облизувати мені член.
— Ммм, — промовила дівчина. — Дивний смак. Я гадала він зовсім солоний, а ні. Дай-но я ще спробую.
І спробувала. Тільки вже взяла голівку в ротик повністю. Я розумів, що дівчині, якій ще й 14 років немає, не годиться сунути член в рот. Але тепер вже не міг зупинитися. Погладжуючи її голову рукою, відводячи вбік волосся, я важко зітхав, а Віка намагалася увібрати у свій рот мій стовбур повністю. Це було непросто — він став зовсім великим.
— Посмокчи його, Віка, — попросив я. — Полижи.
Вона одразу виконала моє прохання, зручніше вмостилася на колінах і, притримуючи його однією рукою, почала якось м'яко погладжувати яєчка і смоктати. Це було щось неймовірне! Її рухи були не наполегливими й грубими, а саме ніжно-м'якими. Гарячий, вологий рот дівчини обволікав мій стовбур. Язик легенько торкався його верхівки, м'яко ковзав по ньому, потім переходив на сам член. Губи обхопили його теж ніжно, навіть прицмокування від усього цього виходили тихими та не вульгарними. Віка, перевівши подих, лукаво посміхнулася мені:
— Ти як кінчити хочеш? В ротик чи рукою?
Надивилася дівка порно! А я теж молодець. Ну що тут сказати?
— В ротик приймеш? — тільки й відповів я. Табу розповіді про секс на paprikolu.net.ua.
Вона радісно посміхнулася і знову почала пестити мене своїм язиком і губами. Я повністю віддався її ласкам і ніжності. Але не надовго. Мені вистачило хвилин п'яти. І фонтанчик сперми бризнув на язичок Віки. Вона не відпускала мій член, доки він здригався. Здається, майже все насіння змогла проковтнути.
— Ніколи б не подумала, — облизуючись, сказала вона. — Що сперма має такий смак. Я думала, це як коктейль. Треба запити.
Вона випила пару ковтків вина зі своєї склянки. І повернулася до мене.
— Ну як тобі? Сподобалося?
А я в цей час думав, як мені тепер дивитися в очі її батькам і братові. І розумів, що не зможу забути її ласки та обов'язково захочу випробувати це знову...
Вона одразу виконала моє прохання, зручніше вмостилася на колінах і, притримуючи його однією рукою, почала якось м'яко погладжувати яєчка і смоктати. Це було щось неймовірне! Її рухи були не наполегливими й грубими, а саме ніжно-м'якими. Гарячий, вологий рот дівчини обволікав мій стовбур. Язик легенько торкався його верхівки, м'яко ковзав по ньому, потім переходив на сам член. Губи обхопили його теж ніжно, навіть прицмокування від усього цього виходили тихими та не вульгарними. Віка, перевівши подих, лукаво посміхнулася мені:
— Ти як кінчити хочеш? В ротик чи рукою?
Надивилася дівка порно! А я теж молодець. Ну що тут сказати?
— В ротик приймеш? — тільки й відповів я. Табу розповіді про секс на paprikolu.net.ua.
Вона радісно посміхнулася і знову почала пестити мене своїм язиком і губами. Я повністю віддався її ласкам і ніжності. Але не надовго. Мені вистачило хвилин п'яти. І фонтанчик сперми бризнув на язичок Віки. Вона не відпускала мій член, доки він здригався. Здається, майже все насіння змогла проковтнути.
— Ніколи б не подумала, — облизуючись, сказала вона. — Що сперма має такий смак. Я думала, це як коктейль. Треба запити.
Вона випила пару ковтків вина зі своєї склянки. І повернулася до мене.
— Ну як тобі? Сподобалося?
А я в цей час думав, як мені тепер дивитися в очі її батькам і братові. І розумів, що не зможу забути її ласки та обов'язково захочу випробувати це знову...