Парами розійшлися по кімнатах. Едуард Миколайович взяв Мар'яну, а Ірині дістався Роман Юхимович. Не гаючи часу, вона ротом підняла його член із відкритою голівкою, тим же ротом «одягла» його у скафандрик. Хотіла вже сісти верхи, але він раптом, спалахнувши пристрастю, перекинув її на спину й навалився. Багровіючи від досади, безпорадно тикався. Вона допомогла йому рукою знайти «вхід». Сопучи та похрюкуючи, швидко засовався. Його тіло стало мокрим від поту. «Брр! Огидно...»

Вона йшла впевненою швидкою ходою, як солдат, а не жінка. Жодної жіночності, ніякого погойдування стегнами — нічого. Її квартира виявилася невеликою, але переробленою зі смаком. Вона дала мені рушник і відправила до ванної. Довелося вийти, загорнувшись у нього. Окинувши мене швидким поглядом, Марго сама пішла під душ. Я побачив широкий диван і ліг, чекаючи. Очікування було не стомливим, а болючим. Я боявся того, що станеться, коли вона вийде. А вийшла вона ефектно — абсолютно оголена і мокра.

…Він старався з усіх сил. Як приємно його язик ялозив між моїми нижніми губками. Ох, я відчувала, як розганяється моя кров і набрякає мій клітор. Я ледь подалася вперед стегнами й трохи прогнулася, щоб йому стало зручніше. Моя соковита кицька текла, соки змішувалися з його слиною. Толік непогано працював язичком — спочатку він ледве торкався вузлика, потім ніби намагався проникнути всередину й смачно причмокував, немов щось висмоктував. Я схопилася рукою за його голову й притиснула до себе, згораючи від бажання відчути його язик глибше. Він почервонів і, здається, важкувато дихав. Я трохи відпустила його, і водночас моя рука стиснулася на його ширинці. Член був напружений. І мене це тішило — мені за сорок, а в молодого хлопця на мене встав через мої втіхи. Я прибрала ногу зі стільця й опустилася перед ним на коліна...

...Мене пропустили без проблем, сказавши, що я можу брати участь у всіх розвагах і заходити в усі кімнати, приклавши свою картку до зчитувача. Але тільки сьогодні — до четвертої ранку. Майже як у Попелюшки, бляха. Я поки нічого не розумів, вирішивши, що йдеться про випивку, їжу й усяке таке. Увійшовши у просторий хол, заповнений молодими людьми, я побачив несподівану картину: напівоголені красуні виступали по круглому подіуму, в центрі якого стояв барабан. Вони крутили ручку, діставали якийсь папірець і голосно вимовляли незрозуміле. Наприклад: «Рожева — три — два». Що б це значило — я не зрозумів. Але дівчата були на будь-який смак, і одна з них мені була дуже знайома...

Ірина перелякано завмерла, боячись обернутися. Що це? Натяк на минуле? Якої реакції він від неї чекає? Може, вдати, що вона нічого не розуміє? Вона гарячково гадала, як відреагувати на репліку Ігоря Миколайовича, шукаючи правильну лінію поведінки. Нарешті вирішила розвернутися — і побачила спину заступника директора, який віддалявся коридором, притискуючи телефон до вуха. «Мабуть, співрозмовник виявився балакучим, і Ігорю Миколайовичу довелося лише слухати». В Ірини відлегло від серця — йому до неї й діла нема, а вона надурно переймалася. Від щирого серця посміявшись зі своїх страхів, Ірина пішла далі по своїх справах. Спокій тривав недовго. Через кілька днів, повернувшись з обіду, вона побачила на столі візитку готелю «Мрія». Усі колишні сумніви миттєво повернулися. Невже Ігор Миколайович, «щоб його біс узяв», згадав її й вирішив так ненав’язливо натякнути на пригоду в номері, сподіваючись на продовження?..

— Я знаю, що ви гарний фахівець, — ледь усміхнулась вона. — Але мені цього замало. Ви маєте бути відмінним коханцем. Я, чесно кажучи, мотнув головою, відганяючи наслання. — Ким, вибачте? — ковтнувши, запитав я. — Я сказала свої вимоги до вас, — вона сіла, закинувши ногу на ногу. — Посада дістанеться вам у тому разі, якщо ви сподобаєтесь мені не лише як фахівець, а і як коханець. Що скажете?..

Інна нічого особливо не зрозуміла, але відклала сумку із зошитами й покірно поплелась за директором, прикидаючи, наскільки вона ще затримається. В окремому залі їдальні банкет вступив уже в ту стадію, коли краватки давно зняті, і на черзі вже ліфчики. Один з членів комісії вже спав, схиливши голову на стіл. Двоє інших гаряче сперечались із завучем, махали руками й намагались щось довести. Ще один чоловік, цілком привабливої зовнішності, обійнявши вчительку англійської, щосили зазирав їй у декольте, погладжуючи рукою округле колінце, чому сама Олександра Іванівна зовсім не противилась. Нарешті, сам — голова комісії — відверто нудьгував, вистукуючи пальцями по столу одну йому чутну мелодію...

Ксерокс тихенько гудів, а Настя застигла біля нього, відчуваючи, як вона вся горить, як наливається знайомою млостю тіло, як важчає щось нижче живота. Вона переступила на місці та раптово її зрадницьки вологі губки торкнулися кутка столу. Струм насолоди пройняв усе тіло! Тремтячими руками Настя підняла кришку, перевернула черговий аркуш, закрила кришку. Натиснула кнопку. У лоток упала чергова копія. Вона знову підняла кришку, продовжуючи копіювати… Увесь цей час прагнула стояти так, щоб кут столу постійно торкався її губок. Кілька разів, не витримавши, вона потерлася ними об стіл, дражнячи себе ще більше. Вона вся була, як у вогні. Вже не розуміючи, що робить, присунулася до столу сильніше й почала тертися губками об стільницю, шкодуючи, що вона така гладенька...

Працюючи, Сергій час від часу поглядав на дівчину. Надворі стояло літо. Сьогодні вона вдягла блузку і коротку, до середини стегна, спідницю. Усвідомлення того, що вона зараз сидить без трусиків на його прохання, несподівано збудило Сергія. Член поважчав, відчутно натягнувши штани, довелося його поправляти, щоб не заважав. Наташа працювала, не намагаючись надягти трусики. Написала йому, зізнаючись, що відчуває дивні почуття, трохи соромно, і водночас прихована нагота збуджує...

Олена уважно подивилася на нього. Усміхнулася і зсунула край спідниці трохи вгору, показуючи білий трикутник трусиків. Олександр, не очікуючи такої легкої перемоги, навіть видихнув від хвилювання — настільки спокусливо виглядала Олена, що сиділа на стільці перед ним із задертою спідницею. Він скоріше вгадав, ніж бачив її губки, обтягнуті тонкою тканиною. — Ех, все одно не можу зрозуміти, ті трусики чи ні, — він намагався якомога щиріше зобразити розчарування. — На тих, що на фото, на поясі був маленький пікантний бантик. — Сашко, мабуть, я тебе розчарую, але це не ті трусики, — єхидно посміхнулася Олена, розводячи руками. — Це лише твої слова, всього лише слова, а я хотів би переконатися сам, особисто. Може, тепер ночей спати не буду через твою фальшиву сором’язливість. — Слова кажеш? Добре, дивись...

— Я могла б відпрацювати. Особисто Вам, — голосніше й упевненіше повторила вона. Микита пильно подивився на неї. Тепер він розсердився дуже сильно. От паскуднице! Гадає, що все можна вирішити через ліжко, чи що? — Так, — протягнув Микита. — Значить, особисто і мені? Ну-ну. Продовжуй. Тетяна випрямилася на стільці, геть не ніяковіючи, зустріла оцінювальний погляд Микити. Повільно облизала рожевим язичком губи. — Микито Анатолійовичу, ну, Ви ж розумієте… Ми з Вами дорослі люди… Замовкла, задумливо розстібнувши ґудзик на блузці. Блиснула оченятами, перевіряючи, як він оцінить її жест. Микита оцінив правильно, підвівся, обійшов стіл...

— Досить скиглити, — своїми голосіннями вона заважала йому розмірковувати. — Сама винна. Треба серйозніше ставитися до своїх службових обов’язків. Його нотацію перервав дзвінок мобільного. Сандецького викликав дуже важливий клієнт, до того ж, любитель поговорити. Сандецький махнув Марині: — Це надовго. Встань, постій біля шафи, заодно відпочинеш. І ліфчик поправ, він тобі завеликий, всі груди назовні, — відвернувшись від дівчини, що судомно схопилася за ліфчик, Сандецький натиснув кнопку відповіді: — Слухаю, Сандецький. Привіт, Кириле, привіт, дорогенький… Спілкуючись зі співрозмовником, він мимоволі розглядав худеньку покірну Марину, що стояла обличчям до шафи. Його погляд ковзав по вузьких плечах, гостро виступаючих лопатках, вниз по спині, до майже повністю відкритої попки… Промайнула думка — цікаво, що вона зараз відчуває?..

Якщо ти встанеш і задереш спідницю, то я все прекрасно побачу. Я ж не сліпий. Тільки ти навряд чи наважишся на такий крок… Юля хитро подивилася на нього й повільно підвелася зі стільця. Знову кинувши на нього виразний погляд, підняла спідницю, продемонструвавши свій голенький лобок, такий добре йому знайомий. Але на цьому вона не зупинилася — розвернувшись кругом, показала йому ще й свою чудову попку і, показавши йому язика, з задоволеним виглядом сіла на місце...

Загнавши машину в рідкі посадки, що ховали їх від сторонніх очей, він обійшов авто й витяг Оленку з салону. Вона майже нічого не тямлячи, слухняно пішла за ним. Поставивши її спиною до себе, він із насолодою запустив руки під блузку, цілуючи її в шию. Тепер йому заважав ліфчик, і він, як досвідчений чоловік, швидко звільнив дівчину від нього, витягнувши з-під блузки й жбурнувши на заднє сидіння. Її груди звисали донизу, так і просячи, аби їх гарненько пом’яли. Займаючись ними однією рукою, другою він опустився вниз, аби не залишати без уваги її вологу й, як виявилося, жадібну до насолоди щілинку...

Мій вірний член уже напружився. Мені було приємно торкатись грудей цієї немолодої жінки, відчувати її великі тверді соски й вагу її цицьок. Алла ж тим часом швидко стягнула з себе штани разом із бежевими панталончиками, відкинула їх на диван і розвалилася поруч, не соромлячись розставляти ноги. Мій член іще дужче налився, коли я побачив її волохатий лобок і промежину, товсті стегна й трохи навислий животик. Співробітниця з планового запустила долоню собі між ноги й узялася пестити себе, не зводячи з мене погляду. Головбух же тим часом вже наполегливо тулилася до мене, рукою стискаючи мій ствол крізь штани. Жар її тіла діяв на мене розслаблююче...