Ніжно-рожеві соски поступово набували яскраво-червоного відтінку через його покусування та відтягування — саме цим чоловік і займався. У дівчини перехопило подих. Так, вона, звичайно, все розуміла, але… але! До такого вона не була готова. Марина все ще намагалася вивільнити руки з міцної хватки, що їй, власне, не вдалося...

Їжа знову була така собі, але я вже звик — адже ходив у цей генделик не за кулінарними шедеврами. Вже пару місяців я приходив сюди на обід, але головне було не це. Я помітив тут одну офіціантку, і вона повністю заволоділа моїми думками. Тепер, якщо мені не вдавалося вирватися на обід або її не було на роботі, я почував себе жахливо. На перший погляд, у Ніки не було нічого особливого — звичайна симпатична брюнетка середнього зросту з великими виразними очима. Але саме в цих оченятах я й потонув. Коли Ніка підходила до мого столика, я ловив кожен її погляд і слово...

Скільки я себе пам’ятаю — в моєму житті завжди був чоловік, на якого я могла покластися. У буквальному сенсі цього слова. Він був ідеальним у всьому: зовнішність, розум, кмітливість, азарт, харизматичність. Одним словом — ідеал. Але навіть у цього ідеалу були свої таємниці. Я жила не зовсім звичним життям. Леді аристократичного походження, яку з дитинства привчали бути ідеальною в усьому: шахи, вишивання, підтримка розмов на політичні теми… Скільки я себе пам’ятаю — мене все завжди дратувало. І я б утекла з дому найближчим часом, якби не наш дворецький. Так, він мені подобався, приваблював, але чим саме — я не була впевнена. У ньому була якась сила, сила притягувати до себе людей...

Я слухав студентку й отримував задоволення — Віка чудово підготувалася, навіть причепитися ні до чого, хоча й не дуже хотілося. Мені завжди була симпатична ця студентка, причому в усіх сенсах. А все тому, що вона була рідкісним зразком дівчини, яку природа наділила одночасно й гострим розумом, і прекрасною зовнішністю. Коли вона відповідала, я просто не міг відвести від неї погляду, розглядав кожну рису її обличчя та фігури. Струнка, симпатична, а ще ці окуляри, що надавали її образу якогось особливого шарму й благородства. Особливо мені подобалося, як Віка поправляла їх тонкими пальчиками — сам цей жест викликав у мені бурю емоцій, і я відчував, як в мене починали нити яйця...

Весна 1893 року. Міський перон був заповнений людьми, які чекали на черговий потяг рейсом Лондон — Париж. Юрби навколо намагалися всунути перехожим у руки якісь брошури, сподіваючись заробити пару монет на прожиття. Блукаючі п’яниці, що своїм жебрацтвом заважали руху поспішаючих на роботу. Дівчата у відкритих сукнях, що нахабно цокали підборами по мостовій, пропонуючи своє тіло черговому втомленому клеркові...

Яна закохалася у свого шефа з першого погляду, як тільки її взяли на роботу. І той, звичайно ж, не забув скористатися цим — він одразу примітив новеньку молоду дівчину й те, як вона на нього дивиться. Яна була саме до його смаку: брюнетка середнього зросту з гарненькими грудьми та пружними сідничками, а головне — не одружена, що спростило зближення з нею. Спочатку роман між одруженим шефом і молодою співробітницею розвивався цілком традиційно: залицяння, компліменти, рідкі побачення задля сексу в орендованому номері. Однак дуже скоро досвідчений чоловік зрозумів, наскільки сильно закохалася в нього Яна, і почав використовувати це на повну...

Вітя прийшов до мене заздалегідь, вже в передчутті події. І ми удвох чекали на дівчину. Нарешті, роздався дзвінок у двері. Я стрімголов кинувся до дверей і відчинив їх. На порозі стояла Галина, вся така сексуальна. Вона безтурботно посміхалася. Не знала, що ми їй приготували. Я запросив її увійти та замкнув за нею двері на ключ. Тепер вона не втече, навіть якщо дуже захоче. Я взяв її за руку і провів у кімнату...

Я почала нудьгувати й замовила в барі джин з тоніком. Відійшла вбік і почала потягувати напій через трубочку. Раптом із темряви виринув Валерка й галасливо привітався. Цей Валерка вже другий рік залицявся до мене й, схоже, не збирався зупинятися. Він був "першим хлопцем у селі", а його батьки вважалися найбагатшими у нашому містечку. Йому йшов двадцять другий рік, але виглядав він набагато старше. Одягався модняво, завжди гладко виголений і постійно брязкав золотими ланцюжками. Через нього пройшло півсотні дівчат, але він не зупинявся на досягнутому. Він хотів мене, і я це знала...

Парами розійшлися по кімнатах. Едуард Миколайович взяв Мар'яну, а Ірині дістався Роман Юхимович. Не гаючи часу, вона ротом підняла його член із відкритою голівкою, тим же ротом «одягла» його у скафандрик. Хотіла вже сісти верхи, але він раптом, спалахнувши пристрастю, перекинув її на спину й навалився. Багровіючи від досади, безпорадно тикався. Вона допомогла йому рукою знайти «вхід». Сопучи та похрюкуючи, швидко засовався. Його тіло стало мокрим від поту. «Брр! Огидно...»

«Тільки б встигнути», – крутилося в мене в голові. «Це останній автобус на сьогодні, наступний буде лише завтра вранці, і на пари я точно запізнюся. Все через маму — не розбудила, поки збирала сумку. Я навіть не встигла переодягнутися, накинула сарафан на голе тіло. Груди погано приховані, ну й нехай, спека ще літня, а те, що трусиків нема, та й так ніхто не дізнається». Автобус уже заводився, але я прослизнула в задні двері між двома хлопцями. Один із них був у джинсах і сорочці — високий і стрункий, мабуть, з міста, а другий — по-сільському одягнений, з пляшкою пива в руках. До міського хлопця я стала обличчям, практично притулившись до нього, а рюкзак якось поставила на підлогу між ніг. Було дуже тісно і незручно стояти з розсунутими ногами, але що вдієш — треба було не запізнюватися. Зате я притулилася до гарного чоловіка.

Мені не хотілося опиратися, я розтулила рота, він заповнив його своїм пенісом, упершись мені прямо в горло. Я захлинулася й хотіла відштовхнутися, але не так сталося – він тримав мене за волосся й трахав прямо в рот. Його член заходив аж у саме горло, і слина стікала мені прямо на сосочки. Мене нудило, і я хотіла кричати, але він давав мені лише трохи вдихнути в перервах між глибокими поштовхами...

В цей день Сашко (батько мого хлопця, йому 46 років, масивна статура) сам подзвонив мені після того, як я прийшла після пар в інституті. Цікаво. Адже він ніколи раніше не дзвонив мені особисто. Зазвичай ми заздалегідь обмінюємось повідомленнями про зустріч, якщо з якоїсь причини мій хлопець не може зустрітися зі мною, і його тато замінює хлопця у плані злягання...

Ну не до батька ж іти грошей просити… Так я й опинилася через 20 хвилин у його квартирі, у коридорі. Він був тільки в одних трусах і капцях. А там уже було видно, що член у нього ще не повністю стоїть, але вже й не просто «пів на шосту». — Так, часу в мене небагато — давай одразу берися до відпрацювання — сказав він і зняв труси з капцями. Член його до того моменту вже повністю стояв...

Тобто, щоб ви розуміли: в цей момент я стояла обличчям до актової зали, до всіх цих порожніх крісел. Однією рукою він узяв мене за одну половинку сідниць, другою рукою вхопив свого члена і плавно ввів його в мене всередину. Далі він вже обома руками схопив мене за сідниці та почав, так би мовити, не по-дитячому мене трахати. У той момент я так собі уявила, що якби в залі були глядачі, то оваціям не було б кінця. Мені дуже складно описати, що коїлося у моїй голові, враховуючи, що мене бере раком просто посеред актової зали на сцені у вбранні Снігуроньки мій же учень...

Через хвилину велика порція сперми Діда (Анатолія) Мороза вирвалася з його голівки та заповнила мій рот, потрапляючи в горло. Я рефлекторно ковтала. Не повертатися ж зі слідами додому. Боялася тільки, що Гриша з’явиться — тоді був би ще той кіношний сюжет...