Сидимо на кухні, у напівтемряві. Загальне світло вимкнене, горить лише підсвітка, створюючи затишну атмосферу. Не любила вона яскраве світло. П’ємо чай, балакаємо про плани на вихідні — попереду субота. Ось тут вона мені й видала: — А ти знаєш, мене в дитинстві карали. Навіть не в дитинстві, а пізніше, коли я старшою стала. І не батьки…

— Вилизуй мої туфельки, рабе, – прямо в обличчя мені ткнулися високі підбори. Я взявся вилизувати їх, демонстративно висовуючи язика. Головне, щоб Хазяйці сподобалося. — Молодець, рабе, давай чистіше, щоб мої туфлі блищали, – підбадьорювала вона мене. І я старався, як міг. Тим більше що мені доводилося робити це вперше. — Так вона старається, – усміхнувся Білл, – і справді старається. Білла насправді звали Віталіком, просто він був таким накачаним, величезним, бородатим чолов'ягою, що ім’я Віталя якось звучало недоречно. А от Білл – саме те. Тепер же я бачив, що окрім купи м’язів на руках і ногах його член теж був здоровенним. І приготований він був сьогодні для мене...

— Володимире Сергійовичу, а я на перескладання, можна? — безцеремонно випалила вона, пружною ходою підходячи до столу. — Ось, — Наталя недбало кинула на стіл залікову книжку. — Поставте, будь ласка. Вона стояла, трохи схилившись, дивлячись на Володимира впевненими нахабними очима, анітрохи не сумніваючись у результаті. Гарна була чортова дівка! Довгі ніжки, струнка. Невеликі, але й не маленькі груди чудово проглядалися в декольте вільної сукні. Навколо витав аромат недешевих парфумів. Тонкі пальці з химерним розписом на нігтях нетерпляче постукували по маленькій сумочці...

Притуливши драбину, вона майже дісталася до пакета, але, кинувши погляд у вікно Ніниної кімнати, забула про все! Її молодша сестра займалася дуже дивною справою. Нінка лежала на животі на своєму дивані в одній футболці та шкарпетках. Поруч стояла табуретка, до якої ізострічкою був примотаний татів дриль. У дриль Нінка вставила зігнутий товстий дріт із прикріпленим на кінці шматком широкого шкіряного ременя. Поруч стояв стілець. Дриль повільно крутив дріт, той, зачіпаючись за стілець, на секунду гальмував, потім, звільняючись, шльопав Нінку по попі. Щоб табуретка не зрушувалася, вона була міцно прив’язана мотузкою до гирі, яку мама використовувала для засолювання. Аня чітко бачила, як тремтить табуретка від зусиль дриля. «Нічого собі! Улюблена донька! Лялечка! Відмінниця!» – вигукнула про себе Аня, роздивляючись червоні смужки на Нінчиній попі...

Кирило не кваплячись приніс наручники, обшиті м’якою шкірою, і стек. Поклавши кайданки на стіл, зробивши гості запрошувальний жест. Вона всміхнулася, підійшла й застебнула перше кільце на лівій руці. — Хай руки будуть скуті ззаду, якщо ти не проти, — підказав він. Вона завела руки назад і клацнула другим кільцем. Подивилася з викликом на нього. — Як бачиш, нічого не змінилося. Я почуваюся так само. — Звісно, адже минуло мало часу. Хай наш експеримент триватиме пів години. І ще, — він дістав з кишені широку темну стрічку. — Давай зав’яжемо тобі очі, щоб ти не відволікалася. Так би мовити, для чистоти експерименту. Зоя погоджуючись кивнула, мовляв, подумаєш. Зав’язавши їй очі й перевіривши пов’язку, щоб не тиснула й не сповзала, він став навпроти дівчини, взявши в руки стек. Вона стояла перед ним, дивлячись прямо, гордо піднявши голову. Кирило навіть помилувався її стрункою витягнутою фігурою. Тонка футболка й невеличкі шортики мало що приховували...

— Знаєш, Вовчику, я, мабуть, її трахну. Ти не проти? Вже дуже вона в тебе приваблива. Побачивши на його обличчі обурену гримасу, відвернувся. Відклавши пістолет убік, легким ударом ноги по туфлях розвів Катрусі ніжки, дістав член, слиною змастив голівку та різко увійшов у суху щілинку колишньої начальниці. Вона замугикала, заворушилася на столі, намагаючись вирватися, але Юра втихомирив її кількома болючими ляпасами та, вхопившись обома руками за стегна, натягнув її на член. Не кваплячись, смакуючи, почав трахати її, міцно тримаючи за стегна та заганяючи член до упору, геть до яєць, зовсім не дбаючи про те, що металева блискавка могла дряпати ніжні складки щілинки. Зробивши з десяток рухів, знайомих кожному чоловікові, Юра озирнувся на Іванича. Той сидів із перекошеним від злості обличчям. — Володимире, вона в тебе завжди така дерев’яна? Чого ж ти її підмахувати не навчив? Чи є якийсь секрет..?

Сергій ривком задер коротеньку спідницю до талії. Під нею виявилася худенька попка в тоненьких біленьких трусиках. — Постій поки, подумай, поки я покурю. Його трясло від шаленства і злості на це маленьке стерво. Треба заспокоїтися, а то так і вбити можна. Постояв на кухні, викурив дві сигарети підряд, вирішив: десять ударів, а там подивимось. Взявши ремінь, повернувся до кімнати. Дівчисько так і стояло, відстовбурчивши попку. Було видно, що вона спробувала визволитися, та нічого не вийшло — мотузки тримали міцно. Сергій підійшов, без зайвих слів розмахнувся, вдарив по лівій половинці. — Ти що? Серйозно? Придурок, боляче ж! — скрикнула Олена...

Саша був, як виявилося, знову збуджений. А Олена прикусивши губу дивилася на його член. - Прекрасний агрегат, - похвалила я. - Правда, млявий ще. Тепер дивись. З цими словами я обхопила в’ялий орган хлопця і почала старанно облизувати його голівку. Рукою я потрохи надрочувала йому, відтягуючи шкуринку донизу. Підняла голову, здається погляд дочки був приголомшеним...

Моя Лейлочка вже без піджака стояла між двома здоровенними неграми. Нічого собі! Значить, їй сподобалися чорні члени? Та тепер ще й одразу з двома! Вона стояла між ними й дарувала їм свої поцілунки в губи, а їхні жадібні величезні долоні з бананоподібними пальцями торкалися тіла арабки крізь одяг, досліджуючи його. Один із негрів розстібнув пасок на спідничці Лейли й відстібнув ґудзик. Ставши ззаду дівчини, він обома руками розстібнув блискавку спідниці й спустив її з жіночих стегон. На ніжках арабки були білі панчішки з ажурними краями, які кріпилися бретельками до паска, що поки ховався під кофточкою. Рука негра одразу проникла між ніжок арабки, почавши терти пальцями біленькі мереживні трусики. Моя дружина почала постогнувати й тремтіти всім тілом, а другий чоловік уже знімав із неї кофтину. Зробивши це, він заходився стискати у своїх великих долонях груди арабки крізь ліфчик, потім спустив із плечей спочатку ліву, а потім праву бретельку й стягнув бюстгальтер під груди. Тепер

Наблизившись до спальні, я міг розрізнити, що жіночий голос тихенько мугикав, а його власниця чомусь прицмокувала губами. Чоловічі ж голоси шипіли й ледве чутно ахали. У коридорі було темно, і яскраве світло, що виливалося зі спальні крізь відчинені двері, било по очах. Не штовхнувши двері, а лише просунувши одне око в простір спальні, я зміг спостерігати наступну картину. На ліжку сиділа моя кохана дружина Лейла. На ній був чорний нікаб, що ховав волосся та обличчя спадаючою донизу пов'язкою. Була лише щілина для очей, які виблискували східним блиском. На плечі була накинута довга біла хустка, з-під якої видна була біла напівпрозора мереживна маєчка, що облягала тіло моєї дружини та спадала ледь до талії, відкриваючи животик з пікантним пупком. На талії був поясок із бронзового ланцюжка, з якого посередині звисав арабський металевий орнамент, що спускався до білих ажурних трусиків. На ступнях були персикового кольору відкриті туфельки, що відкривали витончені пальчики з червоним

Олена уважно подивилася на нього. Усміхнулася і зсунула край спідниці трохи вгору, показуючи білий трикутник трусиків. Олександр, не очікуючи такої легкої перемоги, навіть видихнув від хвилювання — настільки спокусливо виглядала Олена, що сиділа на стільці перед ним із задертою спідницею. Він скоріше вгадав, ніж бачив її губки, обтягнуті тонкою тканиною. — Ех, все одно не можу зрозуміти, ті трусики чи ні, — він намагався якомога щиріше зобразити розчарування. — На тих, що на фото, на поясі був маленький пікантний бантик. — Сашко, мабуть, я тебе розчарую, але це не ті трусики, — єхидно посміхнулася Олена, розводячи руками. — Це лише твої слова, всього лише слова, а я хотів би переконатися сам, особисто. Може, тепер ночей спати не буду через твою фальшиву сором’язливість. — Слова кажеш? Добре, дивись...

А за дверима, припавши оком до тонкої смужки бронзового скла, Наталя, безсоромно розкривши халатик і запустивши руку у свої мокрі трусики, шалено пестила себе, радше вгадуючи, ніж бачачи крізь напівпрозоре скло, як лягає чоловіча долоня на почервонілу попку, як пальці на мить торкаються набряклих, палаючих від бажання губок, приносячи не біль, а насолоду… Усе як тоді, двадцять два роки тому, коли батьки поїхали на цілий місяць у будинок відпочинку, залишивши їх самих. Коли він вперше, наче жартома, відшльопав її, поставивши на коліна біля дивану, і як вона потім, надягнувши свої найменші трусики, навмисне дражнила його, щоб знову отримати кілька десятків ударів по попці, по щілинці, відчуваючи, як із кожним ляпасом він збуджується, дивлячись на її оголену попку, щілинку, туго обтягнуту тонкою тканиною трусиків, і шльопає її дедалі частіше й швидше, цілячись саме туди, між ніжок, де стрімко розросталася волога пляма…

Хвиля сорому й приниження захлеснула Катерину, дивним чином приносячи незвичайне, гостре задоволення. Вона відчула якусь особливу насолоду від того, що її використовують, як річ… А Клаус неквапливо рухався в ній, вперед-назад, попиваючи коньяк. Губ дівчини вимогливо торкнувся член Сірого, і вона слухняно відкрила рот, вбираючи його. Чоловіки увійшли в єдиний ритм. Каті довелося підлаштуватися під них, відчуваючи себе своєрідною трубкою — зручним вмістилищем двох членів. Так вони й рухалися втрьох в одному ритмі. Ніхто не вимовляв ані слова. Тишу порушували тільки хлюпаючі звуки Катіної дірочки та її охання, коли Клаус заганяв свій член на всю довжину...

— Я могла б відпрацювати. Особисто Вам, — голосніше й упевненіше повторила вона. Микита пильно подивився на неї. Тепер він розсердився дуже сильно. От паскуднице! Гадає, що все можна вирішити через ліжко, чи що? — Так, — протягнув Микита. — Значить, особисто і мені? Ну-ну. Продовжуй. Тетяна випрямилася на стільці, геть не ніяковіючи, зустріла оцінювальний погляд Микити. Повільно облизала рожевим язичком губи. — Микито Анатолійовичу, ну, Ви ж розумієте… Ми з Вами дорослі люди… Замовкла, задумливо розстібнувши ґудзик на блузці. Блиснула оченятами, перевіряючи, як він оцінить її жест. Микита оцінив правильно, підвівся, обійшов стіл...

Кілька днів тому Андрію подзвонила мама і попросила під час своєї відсутності приглядати за квартирою та квартиранткою. Вона нарешті зібралася відвідати сестру на тиждень-другий. У квартирі залишалася Аліна, студентка, якій мама здавала кімнату. Так звана «кімната з хазяйкою». Дівчина виявилася тихою, акуратною, дбайливою. Мати їй повністю довіряла. Від Андрія вимагалося лише кілька разів на тиждень перевіряти, чи нічого не зламалося і чи Аліна не потребує допомоги. Сьогодні, випадково опинившись у цьому районі, він вирішив заодно зазирнути, чи все гаразд. Аліна мала бути в університеті, і дзвонити їй він не став. Відчинивши двері своїм ключем, він ошелешено завмер у передпокої, почувши з кухні різкий окрик: – Ну-но, спокусливіше виляй своєю попкою, Жулька! Що ти сьогодні як нежива!..