Після 2-х тижневого листування ми домовилися зустрітися і покататися. Прогнавши машину через автомийку і прихопивши квіти, я поїхав за нею. Судячи з розмов, мене чекала пристрасна брюнетка, з повним 2 розміром грудей, тендітна й вишукана, з милим личком. Очікування лише посилювало бажання...

Перший раз я побачив її в тролейбусі, проїжджаючи по проспекту. Я остовпів, у мене перехопило подих. Вона була така гарна, що я просто онімів. Я дивився на неї на всі очі, і через них немов торкався її, гладив, і дуже хотів підійти, познайомитися, але... Ноги чомусь не слухалися... Загалом, кажу ж, остовпів. Вона теж безвідривно дивилася на мене. Але жоден з нас не зробив спроби наблизитися, і коли вона зійшла на своїй зупинці, озирнувшись на мене, я відчув, ніби щось рветься всередині і побіг до виходу. Але двері вже зачинилися, і тролейбус рушив далі за маршрутом...

Катерина трохи відкрила ротик і провела губами по його голівці, що налилася. Потім несміливо лизнула його, але рука Руслана знову взяла її за волосся й вимагала більш активних дій. Вона ще більше відкрила ротик і рухнула головою вперед. Член прослизнув всередину. Руслан відчув приємне тепло і вологість, що змусили його мимоволі зітхнути. Дівчина намагалася впустити в себе якомога більше, але все ж не могла прийняти його член цілком, тому допомагала собі ручкою, легенько обхопивши стовбур його органу і водячи пальчиками вгору-вниз. Руслан закрив очі й насолоджувався процесом, все ще направляючи голову Каті своєю рукою. Потім він глянув вниз, замилувався картиною і схопив обидві руки Катрі, притиснувши до своїх стегон...

Жінку хотілося щоночі, зарплата дозволяла мати її ну два рази на місяць. Дрочив спочатку щовечора, потім два рази в день. До середини третього тижня я дрочив і на роботі, по два-три рази; порно замінило мені всі програми ТБ. Просто дрочити ставало не цікаво. Я випробував "незнайомку", шкірку банана, складав разом ступні (приблизно як в "лотосі"), займався йогою трохи, змащував, вганяв туди член. Але жінки це не замінювало... Я почав подумувати про замінник з інтим-шопу. А потім вирішив довести до ладу квартиру і виявив, що дружина залишила не мало речей. Починаючи від білизни і закінчуючи взуттям...

Але Олег Борисович продовжував спати, і погляди подруг знову перемістилися на чоловічий пах, де гордо здіймався чоловічий інструмент. Увагу дівчат привернула прозора крапелька змащувальної рідини, що з'явилася з дірочки. — Прикольно! — прошепотіла Женя, заворожено спостерігаючи за краплею, що повисла на тонкій ниточці між багряною головкою і животом — Дай я теж помацаю. Дівчина обігнула диван і, перехилившись через спинку, в свою чергу доторкнулася до напруженого члена. Знову член здригнувся, але дівчата були до цього готові і з цікавістю простежили, як на животі утворюється ціла прозора калюжка...

Це було неповторно, такої солодкої грубості ще ніколи не було в моєму анусі. Я відчула, як масло почало литися мені прямо у вже піддатливу дірку, заливаючи кіску і ноги. Кілька дівчат не витримали — як байдуже дивитися на таку картину? — і прийшли на допомогу мужичкам – вони стягнули з мене маслянисте плаття і почали ганяти по моєму тілу маслянисті річки масла. Їх руки були особливо смачні на сосках, на дупі і в хтивій дірці. Чотири руки ковзали по моїй пизді. Як же смачно згадувати їх руки на тілі! Так багато рук, які пощипують, викручують, мнуть, розтирають, поляскують... І один член, який почав стрімко штурмувати анус...

— Ось твій подарунок! — Саша смикнула за повідець, прикріплений до нашийника Ріші, — Тепер це твоя іграшка, рабиня, повія, як сам захочеш. Втім, і моя теж. На підтвердження своїх слів, Саша потягнула за повідець і владним голосом вимовила: — Сука, повзи до мене! Та, не піднімаючись рачки, підповзла до Саші і сіла перед нею як кішка, з покірною готовністю чекаючи подальших вказівок. Моя дівчина підняла передній край спіднички, оголивши свій чарівний лобок, трохи розсунула ніжки і наказала: — Полижи у своєї пані!

Мені вже все одно, що вона каже. Вона ще мляво чинить опір, прибираючи мої руки від пояса на халаті та від застібки на чорно червоному мереживному ліфчику. Щось лепече про запах перегару. Але мене це зупинити не може. Я з деякими труднощами підхоплюю її на руки, ногою відчиняю двері й кидаю її на незастелене ліжко... Вона, здається, її звуть Люда, лише імітує опір. Але насправді вона вже потекла. Кажучи "ну не треба, Вовчику, миленький", вона відповідає на мої поцілунки та підставляє свої соски, що стирчать із купальника, треться промежиною об моє праве стегно...