Ставши посеред кімнати, Ірина опустилася на коліна, трохи розсунувши ноги, і закинула руки за голову, зціпивши їх на потилиці й застигнувши в цій позі. Очі були заплющені. Вона не рухалася, лише стискала й розтискала ноги — він бачив, як напружується й розслабляється її попка. Час зупинився. Андрій бачив і вбирав збудженим поглядом усе: її білі зуби, сліди слини на напіврозкритих губах, крапельку вологи, що повисла на губках і ось-ось готова була стекти по шнурку... Він не знав, як довго тривала пауза — йому здавалося, що минула щонайменше година, перш ніж Ірина поворушилася. Відкривши очі, вона опустилася на навкарачки й поповзла до ліжка, кілька разів вульгарно виляючи попою, ніби дражнячи його...

— Ось завдання для сміливої дівчини. Виходиш з машини так, як зараз одягнена — тобто в одній туніці. Береш із собою решту одягу. Переходиш рейки й на дальній зупинці акуратно складаєш шортики й трусики на лавку. Я сиджу в машині й спостерігаю за тобою. Потім знімаєш туніку, теж складаєш її на лавку. Чекаєш на мій дозвіл. Коли я тобі дозволю, підходиш роздягнена до машини, відчиняєш двері — і я кажу тобі, що взяти. Повертаєшся, береш потрібну річ і знову несеш до машини. Кладеш на заднє сидіння. Потім приносиш другу річ. Коли і її донесеш, повертаєшся, надягаєш туніку, сідаєш у машину — і ми їдемо. На сторонніх людей і машини не реагуєш і не закриваєшся, якщо такі раптом з’являться...

Залишивши їх самих, Віктор вийшов перекурити на майданчик. Сильно не поспішав. Простояв там з п'ятнадцять хвилин. "Ну, Ліно, ну відмочила... Подружка, та ще й більше... Досвідом вони діляться." Його уява розігралася не на жарт. "Цікаво, як вони? Тільки пальцями, чи по повній програмі? Хтось із них у ролі хлопця, чи по черзі? Непогано б подивитися. Оце ж задала загадку, чортівня мала!" Коли повернувся, побачив, що Ліна залізла до Свєтки під ковдру. Сарафан недбало висів на стільці. Ліна щось нашіптувала, притулившись до Свєти, а її руки, не поспішаючи, блукали по тілу подруги. Свєтка лежала, розслаблено заплющивши очі...

— Гадаєш, я не знаю, у чому справа? Прекрасно знаю. Соромишся свого розміру, — вона виразно глянула на Вікині груди. — А даремно. І себе мучиш, і хлопців. Вони напевно тебе трохи дивною вважають. І слушно. Бери приклад з мене. Не п’ятий розмір, і не третій навіть, але що є, те є. Усе моє. Проте все натуральне, без поролону. Віка збентежилася, почервоніла. Мабуть, із поролоном Лара потрапила в точку. Їй вона програвала. У Лари була чесна двійка, а Вікині груди були набагато менші. Нікіта подумав, що зараз Віка психане й піде, але не тут-то було. Вона й не думала здаватися. — Звісно, не соромишся. Може, тому ти в магазин без трусів ходила й гола на сходовому майданчику селфі робила? Наївний, Нікіта знав — Лару так просто не збентежиш. Вона лише поблажливо посміхнулася...

Інна нічого особливо не зрозуміла, але відклала сумку із зошитами й покірно поплелась за директором, прикидаючи, наскільки вона ще затримається. В окремому залі їдальні банкет вступив уже в ту стадію, коли краватки давно зняті, і на черзі вже ліфчики. Один з членів комісії вже спав, схиливши голову на стіл. Двоє інших гаряче сперечались із завучем, махали руками й намагались щось довести. Ще один чоловік, цілком привабливої зовнішності, обійнявши вчительку англійської, щосили зазирав їй у декольте, погладжуючи рукою округле колінце, чому сама Олександра Іванівна зовсім не противилась. Нарешті, сам — голова комісії — відверто нудьгував, вистукуючи пальцями по столу одну йому чутну мелодію...

Залишивши груди в спокої, він припідняв спідницю, задираючи її до талії, і торкнувся пальцем губок, провів по них, пестячи їх крізь трусики. Альонка задихнулася від насолоди, а Ігор, час від часу цілуючи плечі й шию, невловимими рухами гладив напухлі, палаючі від бажання губки. Раптом він відсунув трусики й поклав палець у вогку щілину. Альонка, майже не контролюючи себе, коротко простогнала. Палець неспішно посунувся нижче, розсуваючи ніжні складки, легко ковзаючи через надлишок вологи. Усвідомлення, що її майже оголену, знемагаючу від бажання, бачать сусіди й можуть побачити інші на набережній, лише посилювало збудження… Вона хтиво розсунула ніжки, даючи Ігорю більше простору, чим він одразу ж і скористався, проникнувши пальцем усередину...

Альонка підбадьорилася й слідом за Свєткою швидко роздяглася. Ніхто на них особливо й не витріщався, чого вона найбільше й боялася. Тож хвилин за п’ятнадцять вона заспокоїлася. Сходила з Ігорем, занурилася у воду і розтяглася поруч зі Свєткою на лежаку, крізь сонцезахисні окуляри обережно озираючись довкола — цікаво ж. Але певний дискомфорт не зникав — «свої» турбували більше, ніж чужі. Спочатку вона подивилася на Свєтку й із незадоволенням відзначила, що в тієї груди більші й гарніші, ніж у неї. Та й попка виглядала округлішою й, що вже приховувати, спокусливішою за Альончину. Бентежив її й Андрій, який підсів поруч і, балагурячи, почав відкривати пляшки з холодним пивом, роздаючи всім присутнім. Лежати оголеною поруч з голим чужим чоловіком викликало певні відчуття — і не сказати, що неприємні. Тим паче, що живчик Андрій, за два ковтки спорожнивши пляшку, взявся робити Свєтці масаж, заради чого вона перевернулася на живіт. І його масаж не залишав байдужим...

Невдовзі він почув незрозумілий звук. Озирнувся — і обімлів. На кухні навкарачки, імітуючи собачку, з’явилася Аня. Абсолютно гола. Побачивши, що її помітили, вона усміхнулася і гавкнула. Іноді вони так гралися — Ані подобалося зображати то кицьку, то собачку. Кирило знизав плечима і, стримуючи усмішку, намагався дивитися тільки на екран комп’ютера. Але Аня не здавалася. Зробивши коло по кухні, вона ткнулася головою йому в ногу, вимогливо гавкнувши...

Стоячи навпроти, щоб жодна деталь не втекла від його уваги, вона провела долонями по тілу, трохи затримавшись на грудях, пестячи їх. Потім опустила руки вниз і, дивлячись на Іллю крізь вії, повільно засунула долоньку в трусики. Крізь тонку тканину трусиків Ілля чудово бачив, як її рука опускається по лобку нижче й нижче, і ось уже її пальчики торкаються губок, завмирають на кілька миттєвостей. Ось вони поворухнулися, вказівний палець накрив клітор, погладив його, ковзнув нижче, повернувся… Інна пестила себе, стоячи перед ним, заводячи і його, і, звісно ж, себе...

Трусики злетіли з її тіла, наче їх і не було. Аня вже важко, уривчасто дихала, її тіло ніби вібрувало в його руках. Роман періодично відривав від себе її губи й цілував її плечі, груди, живіт. Його гарячі губи легко знаходили ціль — пружні коричневі сосочки, туго згорнутий і заглиблений у крихітну ямку пупок і його околиці, та гладенький лобок із крихітним, майже нерозвиненим клітором. Губи її щілини були закриті, як стулки раковини. Коли його язик торкався теплих стиснених губок, Аня здригалася й завмирала із застиглим диханням, і вже жодна жилка не тремтіла на її тілі. У неї просто зупинялося серце в цей момент — від страху, від збудження, від насолоди. Але поцілунки і язик Романа потроху зробили свою справу — щілина поступово розкривалася, оголюючи свої вологі скарби...

Аня повернулася в халаті. Коли вона, сильно бентежачись, скинула його, демонструючи купальник, Роман подумки здригнувся. Вицвілий, з чашечками з поролону, з трусами, які були завеликі, купальник спотворював її. Аня була тендітною. На цьому тілі купальник вирізнявся жахливими плямами й горбами. — Що, зовсім погано? — Аня навіть втягнула голову в плечі. — Ти виглядаєш добре, худувата, але спортивно. Зарядка? — Роман оцінив рисунок живота й рук. Вона кивнула. — Але купальник нікуди не годиться. Треба інший. Є? Ні? Так я й думав. Гаразд, іди, збирайся. Поїдемо. Купимо... Жодних заперечень! Гроші не великі, нехай це буде мій внесок у твою освіту, — обірвав він її заперечення...

Просто на столі вчительки ми розгорнули газету, у кожного знайшлося щось на закуску — і пляшка швидко спорожніла. Настрій був піднесений, ми всі світилися від радості. Катька раптом почала цілувати мене, а мій «друг» знову став твердіти, надувши мої спортивні штани горбиком. Тут і Галка почала водити рукою по моєму члену крізь штани і явно балділа. Я впав у ступор і не знав, що робити, мабуть, червоний став, як помідор — я був дуже збуджений. Бачачи мій стан, Катерина просто залізла своєю ніжною гарячою рукою мені в труси й доторкнулася до члена. «О, клас!» — скрикнула вона. — Катюха, молодець! Одразу до діла, — відгукнулася Галка...

Кирило не кваплячись приніс наручники, обшиті м’якою шкірою, і стек. Поклавши кайданки на стіл, зробивши гості запрошувальний жест. Вона всміхнулася, підійшла й застебнула перше кільце на лівій руці. — Хай руки будуть скуті ззаду, якщо ти не проти, — підказав він. Вона завела руки назад і клацнула другим кільцем. Подивилася з викликом на нього. — Як бачиш, нічого не змінилося. Я почуваюся так само. — Звісно, адже минуло мало часу. Хай наш експеримент триватиме пів години. І ще, — він дістав з кишені широку темну стрічку. — Давай зав’яжемо тобі очі, щоб ти не відволікалася. Так би мовити, для чистоти експерименту. Зоя погоджуючись кивнула, мовляв, подумаєш. Зав’язавши їй очі й перевіривши пов’язку, щоб не тиснула й не сповзала, він став навпроти дівчини, взявши в руки стек. Вона стояла перед ним, дивлячись прямо, гордо піднявши голову. Кирило навіть помилувався її стрункою витягнутою фігурою. Тонка футболка й невеличкі шортики мало що приховували...

— Знаєш, Вовчику, я, мабуть, її трахну. Ти не проти? Вже дуже вона в тебе приваблива. Побачивши на його обличчі обурену гримасу, відвернувся. Відклавши пістолет убік, легким ударом ноги по туфлях розвів Катрусі ніжки, дістав член, слиною змастив голівку та різко увійшов у суху щілинку колишньої начальниці. Вона замугикала, заворушилася на столі, намагаючись вирватися, але Юра втихомирив її кількома болючими ляпасами та, вхопившись обома руками за стегна, натягнув її на член. Не кваплячись, смакуючи, почав трахати її, міцно тримаючи за стегна та заганяючи член до упору, геть до яєць, зовсім не дбаючи про те, що металева блискавка могла дряпати ніжні складки щілинки. Зробивши з десяток рухів, знайомих кожному чоловікові, Юра озирнувся на Іванича. Той сидів із перекошеним від злості обличчям. — Володимире, вона в тебе завжди така дерев’яна? Чого ж ти її підмахувати не навчив? Чи є якийсь секрет..?

Ірина лежала у ванній і, розслаблюючись у пінній воді, ледве гарячій, як вона любила, ніжно пестила горбик клітора. Жінка згадувала один-єдиний епізод, випадковість. Їй було соромно, і через це вона збуджувалася ще сильніше. Артем, молодий, високий, темноволосий хлопець, залицяльник її Наталки, стояв впівоберта до дверей і важко дихав, а її двадцятирічна донька напівоголена стояла перед ним на колінах, самовіддано облизуючи його член. І все це було неважливо, окрім самого органа. Саме про нього і мріяла Ірина останній місяць. Такий соковитий, довгий, з великими яєчками знизу. Не потужний, не величезний, як улюблене ділдо жінки, як то кажуть — те що треба. Вона навіть встигла розгледіти круглу шапочку голівки на його кінці та крапельки слини на ній. Чи це просто фантазія..?