
Тут я відчула як Наталки ніжка лягла на мою. Я здригнулася, і подивилася на Наташу, а та мило посміхаючись вже ступнею, розсунула мої коліночки. Алкоголь впевнено зробив свою «підступну» справу. Я тільки хотіла сказати Наталці, що ми так не домовлялися, але Наталя перехопила мої думки на льоту, приклала пальчик до губ і тихо прошепотіла: - Потім домовимося. І тут я повністю розслабилася. І навіть ревнощі до Влада мені здалися недоречними. Я заплющила очі, відкинулася на спинку стільця і злегка розсунула коліна. А дії Наташі не змусили на себе чекати...