Поцілунок поглиблювався, їхні язики зустрілися в ніжному танці, а руки почали досліджувати тіла крізь тонку тканину одягу. Аліса засміялася і, відкинувши голову, дозволила губам подруги спуститись нижче, до її промежини. Але потім Віка зупинилася, її пальці завмерли на ґудзиках джинсів Аліси.
— Ти… ти ж…
Аліса зрозуміла її вагання і м’яко взяла її руку, притиснувши до своєї ширинки.
— Так, я не зовсім така, як ти думала. Та хіба це змінює те, що відбувається між нами?