Секс під час сходження у гори (ОПОВІДАННЯ)

Я дуже полюбляю природу. З дитинства подорожував пішки на великі відстані. У п’ятнадцять років здійснив свою першу довгу переправу через перевал — близько місяця ми блукали горами. Це був незвичайний досвід. Але згодом було ще більше: у студентські роки я записався на скелелазіння, і ми почали робити не просто похід, а сходження на гори з певним рівнем складності. Тоді ж я захопився фотографією. Не люблю постановчі фото в студії, людей теж фотографувати доволі складно — багато випадкових моментів, які вдалося зловити, були дуже кумедними, але люди були проти. Природу фотографувати набагато легше. Вона вдячніша, а фотографії, які іноді виходять, вражають уяву. Так я став штатним фотографом в одному з туристичних журналів. Це відкрило для мене нові можливості — я багато подорожував світом. Але найбільше мені подобалось мандрувати рідною країною. У нас ще стільки місць, де я не був, і стільки цікавих куточків, які можна вивчати вічно.

Багато моїх друзів почали звертатися до мене як до свого роду гіда. Я не продавав путівки, але знав усе про подорожі в диких умовах. І якщо комусь вдавалося взяти мене провідником, вони ніколи не шкодували. Я був певною гарантією гарних вражень у всіх місцях, де бував. До того ж — гарантією безпеки, адже деякі маршрути дуже небезпечні.

Проте отримати мене у якості провідника було нескладно — достатньо було, щоб у мене з’явився вільний час і я був готовий до пригод.

Мої друзі зі студентських років рідко подорожували, і я завжди намагався їм допомогти. Ось і цього разу вони попросили мене організувати їм відпустку. Це подружня пара, недосвідчена, до того ж з ними хотіла піти їхня знайома, яка ніколи не піднімалася вище п’ятого поверху у своєму будинку. Але їм усім дуже хотілося гострих відчуттів. Тому ми й вирішили відправитися в гори Східних Саян. Там є одна вершина — вона вже має альпіністську категорію складності, але насправді маршрут не дуже важкий. До того ж їхня відпустка якраз припала на найспекотніший сезон. По дорозі розтануть деякі річки та гірське озеро, що трохи спростить маршрут і дозволить насолодитись новими незвичайними краєвидами.


Та не варто недооцінювати гори. Звичайно, ми добре підготувались. Зібрали все необхідне, взяли кішки для альпіністів, більше нам нічого особливого не було потрібно, льодоруби виявились зайвими. А от палиці для ходьби знадобляться.

Ми зустрілися напередодні сходження та обговорили деякі моменти щодо безпеки. Посиденьки вийшли непоганими, ми давно не бачилися з друзями, та й дівчина, їхня знайома, виявилася дуже приємною. Я вже почав здогадуватись, що вони вирішили мене з нею звести. Вони займалися цим ще зі студентства. Але цього разу вона так органічно вписалася в нашу компанію, що я забув про цей кумедний факт і просто насолоджувався вечором з друзями. Проте протягом вечора ми з нею не втрачали нагоди обмінятися парою милих поглядів та пожартувати.

Вона була дуже гарною, з цікавим характером. Такі зазвичай не бувають самі. Я міг би її описати як ідеальну дівчину - без зайвих заморочок, але здатну помилятися, як і всі ми. Її звали Женя. Вона була невисокого зросту, руде волосся забране у хвіст. Фігура з витонченими формами. Реальні секс історії саме тут paprikolu.net.ua Виникало враження, що вона займалася якимось видом спорту.

Того вечора було видно, що ми оцінили один одного, але що буде далі - здогадувався лише я. Ще мій дід казав: "Хочеш пізнати дівчину - візьми її в похід, і вона покаже справжнє обличчя". Я так побачив багато "справжніх облич". Тому непогано навчився розбиратися в людях. Але завжди було цікаво, як той чи інший характер проявить себе у всій красі. Це була ще одна причина, чому я любив ходити в походи й ніколи не ходив один. У неї був жвавий характер, і мені не терпілося побачити її у справі.

Того ж вечора нас привезли до підніжжя гори. У невеличкій зимівці відбулася перша ночівля. Але це були ще квіточки.

Рано вранці ми вирушили. За моїми розрахунками, за один день ми мали пройти приблизно половину шляху. Я враховував нашу швидкість, а це швидкість самого повільного і самого недосвідченого учасника експедиції. Тому я не планував поспішати. Проте Женя задала нам такий темп, якого я не очікував, ми з друзями трохи відстали, бо доводилося їх підганяти за нею. Потім ми вирішили помінятися місцями, і вже вона підганяла наших спільних друзів, а я йшов попереду. Вона непогано справлялася. Готовий поклястися, що друзі нічого не знали про її досвід.

Того дня ми дійшли занадто далеко і вирішили залишитися на привал лише тому, що підійшли до останнього рубежу. Тут гора ставала вже занадто крутою, а до вершини залишалося кілька метрів. Це не найпростіші метри, але не було сенсу йти далі у повному спорядженні. Та й у темряві спускатися небезпечно.

Ми розпакувалися на привалі. Розпалили багаття. Приготували гречку з тушкованкою.

Ми так втомилися, що на посиденьки не було часу, всім хотілося розкластися в наметах і спати. Ми взяли два намети. Вони були невеликі, тому в них ми могли ночувати лише парами.

Всупереч моїм очікуванням, друзі одразу ж зайняли один із наметів, залишивши мене наодинці з моєю новою знайомою.

Ми переодяглися в термобілизну, щоб не замерзнути, і залізли в намет.

- А ти досить непогано справляєшся, - почав я бесіду, мені не спалося, - у тебе явно був досвід.

- Розкусив, я взагалі займалася скелелазінням, тож для мене ця гора - раз плюнути!

- Знаєш, будь-який похід не пробачає помилок.

- Я принаймні точно знаю, що не помилкою було погодитися на цей похід, - сказала вона і посміхнулася мені. З цією посмішкою викресала остання іскра, що розпалила полум'я. Мені раптом страшенно захотілося її.

- Тут часом дуже холодно, - сказав я, обережно підповзаючи до неї.

- Та годі тобі, це гори, мала. А ми з тобою - найдосвідченіші скелелази на багато кілометрів. До чого нам ці прелюдії.

З цими словами вона повернулася до мене й обійняла. Стало набагато тепліше.

Ми відчували дихання один одного. А незручні дотики переставали бути незручними. Вони ставали все сміливішими. Вона гладила мене по спині, я її по волоссю. І ми, звісно, злилися у ніжному поцілунку.

Я почав трохи бешкетувати руками, підбираючись під її термобілизну. Поступово я дістався до її грудей, стискаючи їх міцніше. Від цього ставало трохи спекотніше. А потім вона теж почала бешкетувати руками – і тоді вже зовсім розігрілася. Я зняв із неї термобілизну. Під нею не було нічого, крім трусиків. Вона зняла з мене мою білизну, і нам більше не було холодно.

Я засунув руку їй у трусики й зрозумів, що краще б їх зняти – адже вони могли стати занадто мокрими. Я зняв їх, і перед моїм поглядом постало брите й гарне вологе лоно. Мені захотілося його поцілувати. Я розсунув їй ноги й почав облизувати збуджені статеві губи.

Спритним рухом язика вгору я натрапив на клітор. Він був збуджений і визирав зі своєї схованки. Тепер його можна було відчути на дотик – що я й робив. Потім я прикинувся, ніби загубив його. Зітхання моєї партнерки припинилися. Але ось – знову знайшов, і знову пещу його язиком. Тоді вона застогнала з новою силою.

"Вона готова", – подумав я й засунув у вагіну вказівний палець. Пестячи клітор язиком, я одночасно дрочив її піхву пальцем. Від цього м’язи на її стегнах почали мимохіть скорочуватися. Я встиг відвести голову, але руку вона стиснула ногами дуже сильно.

— А ти крут! – промовила вона, віддихавшись. – "Легенди не брешуть".

А потім ухопила мій член і почала інтенсивно дрочити. Те, як вона взяла його в рот, було рішуче – але мені сподобалося. У цьому була не просто впевненість. На мить у мене навіть виникло відчуття, що вона сама отримує від цього задоволення. А вона завжди бере те, що хоче.

Вона заковтувала мій член так глибоко, як ще ніхто не робив. Потім перевела дух – і знову до справи. Я кінчив дуже швидко, скоріше від несподіванки. Я повністю розслабився й не контролював себе.

— Ти і я – досвідчені альпіністи. Розумієш, на що я натякаю? – сказала вона, закінчивши й проковтнувши мою сперму.

— Не зовсім, – відповів я.

— Та годі тобі. Тут до вершини зовсім трохи, і ще не повністю стемніло. Збігаємо туди й назад – нам же це під силу?

"Ну що, йдемо", – сказав я. І ми пішли. Спочатку, звісно, одягнулися.

Сходження було схоже на марш-кидок. Але піднялися ми дуже швидко – темрява ще не встигла повністю спуститися.