- Можна подумати, що у вас розміри так сильно різняться. Після цих слів зніяковів навіть Льоша. Річ у тім, що від кого-кого, а від моєї Іринки таке справді було дивно чути. Явне схвилювання хлопців, яке вона спостерігала - підстьобувало. Легкий туман спиртного в голові дівчини починав розсіюватися, і вона рішуче допила своє пиво, яке одразу ж «вдарило» в голову. Хлопці одразу не знайшли, що відповісти, а лише хтось із них хихикнув. Іринка, при цьому, відчувала себе натхненно і, піднявшись, пішла зачиняти віконце, бо стало вже прохолодно. Встаючи, вона не відсмикнула кофтинку, і певно відвела погляд, дозволяючи хлопцям оглянути свою обтягнуту джинсами фігурку, і відчуваючи спиною погляди, вигнувши спинку, двома руками зачинила вікно. Взявши пульт з підвіконня, вона ввімкнула кондиціонер і розвернулася. Льоша - просто опустив очі, а Діма різкувато прибрав погляд з її попи, наче його «застукали». Для Іринки - це так кумедно виглядало...

Вірочка це наша недоторка секретарка. Студентка-відмінниця, чоловіки часто до неї підкочували, але вона всіх посилала. Кому ввічливо, а кому доводилося розмовляти з її двома братами-борцями. Не встиг я озирнутися, як Вірочку вже спокушала наша директорка. Вона цілувала губи секретарки й гладила її сильною рукою між ніжок по тонкій тканині штанів. Вірочці це, здається, подобалося, і вона стискала груди начальниці...

Ми з Наталею одружені 18 років. Історія, яку я хочу вам розповісти, трапилася роки два тому. Ми приїхали в Київ зі Жмеринки у пошуках кращого життя. Оселилися у моєї тітки на проспекті Перемоги та почали пошук роботи. Після двох тижнів наполегливих пошуків дружині вдалося влаштуватися на ринок, а мені сторожем на автобазу. Як виявилося все далеко не так, як ми собі уявляли, але вибору не було. Якось мені потрапило в руки оголошення «Потрібні дівчата на роботу у фотостудію, оплата висока»...