
Щойно всі розійшлися, я дав команду доставити цю дурепу мені додому, а заразом і зібрати по ній інфу. Тож вже через дві години ми знову зустрілися. Але цього разу обставини були куди приємнішими. Дівчину привели прямо до мене в спальню і вже, звісно, не в робі, а в легенькій сукні, в якій вона мала ще спокусливіший вигляд. Щойно увійшовши, вона одразу ж почала обурюватися: Що ви собі дозволяєте, накажіть цим виродкам відпустити мене. Думаєте, якщо ви власник заводу, то вам усе можна?..