З неба лилося, наче з відра. Довгий лімузин, прошарудівши шинами по гравію, підкотив до прихованого між дерев ганку. Високий ґанок з різьбленими перильцями не був освітлений повністю, світло лише позначало сходи. З лімузина вийшов чоловік, стрімким кроком він обігнув машину спереду і відчинив задні дверцята. Звідти вийшов ще один, галантно подав руку дамі, точніше, дівчині років п'ятнадцяти, потім ще одній. Сторонній спостерігач, якби він був тут, дуже б здивувався, побачивши цих дівчат, адже вони були схожі як дві краплі води. Водій тримав величезну парасольку над прибулими...

У голову лізли картини побаченого у передбаннику. І до свого сорому відчував, що коли я згадував про те, що сталося, мій х… оживав у мене в штанях. Я вийшов надвір покурити. Намагався думати про щось інше, але перед очима стояла картина, як Іван жарить мою дружину. Не знаю, коли побачив Ірку, що смокче у Серьоги, я сприйняв це зовсім по-іншому. Якось лояльніше, чи що. Я курив уже третю сигарету і ніяк не міг прийти до тями. Але морозне повітря, та й цигарки теж, зробили свою справу. Я заспокоївся. А хрін з ним, скоро поїдемо і все забудеться. Чи правда, що він всіх баб перетрахав..?