А за дверима, припавши оком до тонкої смужки бронзового скла, Наталя, безсоромно розкривши халатик і запустивши руку у свої мокрі трусики, шалено пестила себе, радше вгадуючи, ніж бачачи крізь напівпрозоре скло, як лягає чоловіча долоня на почервонілу попку, як пальці на мить торкаються набряклих, палаючих від бажання губок, приносячи не біль, а насолоду… Усе як тоді, двадцять два роки тому, коли батьки поїхали на цілий місяць у будинок відпочинку, залишивши їх самих. Коли він вперше, наче жартома, відшльопав її, поставивши на коліна біля дивану, і як вона потім, надягнувши свої найменші трусики, навмисне дражнила його, щоб знову отримати кілька десятків ударів по попці, по щілинці, відчуваючи, як із кожним ляпасом він збуджується, дивлячись на її оголену попку, щілинку, туго обтягнуту тонкою тканиною трусиків, і шльопає її дедалі частіше й швидше, цілячись саме туди, між ніжок, де стрімко розросталася волога пляма…

Познайомився я з Сашком та Валею банально – через оголошення в інтернеті. Давно вже кинув будь-які думки знайти свою половинку на таких ресурсах, а просто читав дошки, що називається за звичкою. Коли зависаєш на сайтах знайомств без малого з десяток років – це й справді стає звичкою й навіть необхідною справою. З першого разу, з одного абзацу листування міг уже сказати, чого хоче моя співрозмовниця там, десь перед своїм екраном. І майже завжди відчував, коли там сидить самиця, знав, що і як потрібно казати, щоб уже ввечері бути з нею в ліжку. Хоча були й у моїй практиці цікаві випадки...