Сергій ривком задер коротеньку спідницю до талії. Під нею виявилася худенька попка в тоненьких біленьких трусиках. — Постій поки, подумай, поки я покурю. Його трясло від шаленства і злості на це маленьке стерво. Треба заспокоїтися, а то так і вбити можна. Постояв на кухні, викурив дві сигарети підряд, вирішив: десять ударів, а там подивимось. Взявши ремінь, повернувся до кімнати. Дівчисько так і стояло, відстовбурчивши попку. Було видно, що вона спробувала визволитися, та нічого не вийшло — мотузки тримали міцно. Сергій підійшов, без зайвих слів розмахнувся, вдарив по лівій половинці. — Ти що? Серйозно? Придурок, боляче ж! — скрикнула Олена...