Кирило не кваплячись приніс наручники, обшиті м’якою шкірою, і стек. Поклавши кайданки на стіл, зробивши гості запрошувальний жест. Вона всміхнулася, підійшла й застебнула перше кільце на лівій руці. — Хай руки будуть скуті ззаду, якщо ти не проти, — підказав він. Вона завела руки назад і клацнула другим кільцем. Подивилася з викликом на нього. — Як бачиш, нічого не змінилося. Я почуваюся так само. — Звісно, адже минуло мало часу. Хай наш експеримент триватиме пів години. І ще, — він дістав з кишені широку темну стрічку. — Давай зав’яжемо тобі очі, щоб ти не відволікалася. Так би мовити, для чистоти експерименту. Зоя погоджуючись кивнула, мовляв, подумаєш. Зав’язавши їй очі й перевіривши пов’язку, щоб не тиснула й не сповзала, він став навпроти дівчини, взявши в руки стек. Вона стояла перед ним, дивлячись прямо, гордо піднявши голову. Кирило навіть помилувався її стрункою витягнутою фігурою. Тонка футболка й невеличкі шортики мало що приховували...

Неприродно гнучка і натуральна, майже як людина

— Знаєш, Вовчику, я, мабуть, її трахну. Ти не проти? Вже дуже вона в тебе приваблива. Побачивши на його обличчі обурену гримасу, відвернувся. Відклавши пістолет убік, легким ударом ноги по туфлях розвів Катрусі ніжки, дістав член, слиною змастив голівку та різко увійшов у суху щілинку колишньої начальниці. Вона замугикала, заворушилася на столі, намагаючись вирватися, але Юра втихомирив її кількома болючими ляпасами та, вхопившись обома руками за стегна, натягнув її на член. Не кваплячись, смакуючи, почав трахати її, міцно тримаючи за стегна та заганяючи член до упору, геть до яєць, зовсім не дбаючи про те, що металева блискавка могла дряпати ніжні складки щілинки. Зробивши з десяток рухів, знайомих кожному чоловікові, Юра озирнувся на Іванича. Той сидів із перекошеним від злості обличчям. — Володимире, вона в тебе завжди така дерев’яна? Чого ж ти її підмахувати не навчив? Чи є якийсь секрет..?