Притуливши драбину, вона майже дісталася до пакета, але, кинувши погляд у вікно Ніниної кімнати, забула про все! Її молодша сестра займалася дуже дивною справою. Нінка лежала на животі на своєму дивані в одній футболці та шкарпетках. Поруч стояла табуретка, до якої ізострічкою був примотаний татів дриль. У дриль Нінка вставила зігнутий товстий дріт із прикріпленим на кінці шматком широкого шкіряного ременя. Поруч стояв стілець. Дриль повільно крутив дріт, той, зачіпаючись за стілець, на секунду гальмував, потім, звільняючись, шльопав Нінку по попі. Щоб табуретка не зрушувалася, вона була міцно прив’язана мотузкою до гирі, яку мама використовувала для засолювання. Аня чітко бачила, як тремтить табуретка від зусиль дриля. «Нічого собі! Улюблена донька! Лялечка! Відмінниця!» – вигукнула про себе Аня, роздивляючись червоні смужки на Нінчиній попі...