Інна нічого особливо не зрозуміла, але відклала сумку із зошитами й покірно поплелась за директором, прикидаючи, наскільки вона ще затримається. В окремому залі їдальні банкет вступив уже в ту стадію, коли краватки давно зняті, і на черзі вже ліфчики. Один з членів комісії вже спав, схиливши голову на стіл. Двоє інших гаряче сперечались із завучем, махали руками й намагались щось довести. Ще один чоловік, цілком привабливої зовнішності, обійнявши вчительку англійської, щосили зазирав їй у декольте, погладжуючи рукою округле колінце, чому сама Олександра Іванівна зовсім не противилась. Нарешті, сам — голова комісії — відверто нудьгував, вистукуючи пальцями по столу одну йому чутну мелодію...
