Ми всі, одягнені у світлі, вибілені полотнини на голе тіло, півдня проводили в молитвах, доглядали за вівтарем бога, слухали проповіді його слуг. Всі вони були високорослі, як варвари, волосся росте на їхніх тілах, здавалося, скрізь, де можна. Вони ходили лише у лілових пов’язках на стегнах, змушуючи нас розглядати їхні м’язисті тіла. Мене до цього не цікавило тіло мого чоловіка, але тут я почала порівнювати тих, кого бачила у храмі. Через кілька днів я навіть несвідомо почала виділяти того, хто подобався мені найбільше...
