…Наша весільна церемонія була схожа на всі ті, які вам доводилося бачити або на яких пощастило побувати. Голова йшла обертом від хвилювання, шампанського та губ моєї тепер уже дружини. Цілуватися вона не вміла, і я підозрював, що Аня виявиться цнотливою. А погляди її сестри були такими вабливими, як, власне, і її наряд, який мало що приховував. Ні, сукню було обрано зі смаком, пошито майстерно, але мені здавалося, що я можу розгледіти у деталях соски на її грудях і навіть смужку волосся на лобкові — ну, або тут уже працювала моя уява. Весільний банкет організували в заміському клубі, де розташовувалися спальні будиночки на 150 місць...

І от настав день весілля. Христина спочатку не хотіла йти, бо нікого не знала, але моя наполегливість і умовляння дали свої плоди. Я вже був готовий і сидів у машині, чекаючи на Христину. Коли вона вийшла, я просто очманів. На ній була облягаюча червона мінісукня, на ніжках — червоні туфельки на високому підборі, і під колір усього цього її губки були також підфарбовані в червоний. Сукня ідеально сиділа на її фігурі, сексуально підкреслюючи груди та округлі сідниці, відкриваючи при цьому її гарні ніжки. «Яка ж вона досконалість!» — гадав я, допомагаючи Христині сісти в машину. Коли вона сідала, сукня піднялася, і мені стали видні гумки її панчіх та прозорі трусики-стринги, через які просвічував трикутник темних волосиків на лобкові...