…Він старався з усіх сил. Як приємно його язик ялозив між моїми нижніми губками. Ох, я відчувала, як розганяється моя кров і набрякає мій клітор. Я ледь подалася вперед стегнами й трохи прогнулася, щоб йому стало зручніше. Моя соковита кицька текла, соки змішувалися з його слиною. Толік непогано працював язичком — спочатку він ледве торкався вузлика, потім ніби намагався проникнути всередину й смачно причмокував, немов щось висмоктував. Я схопилася рукою за його голову й притиснула до себе, згораючи від бажання відчути його язик глибше. Він почервонів і, здається, важкувато дихав. Я трохи відпустила його, і водночас моя рука стиснулася на його ширинці. Член був напружений. І мене це тішило — мені за сорок, а в молодого хлопця на мене встав через мої втіхи. Я прибрала ногу зі стільця й опустилася перед ним на коліна...

Хакери постаралися на славу - Емма Уотсон в шоці!

Я глянув на Свєтку, і мій погляд впав на область її грудей. Після балкону у Свєтки чітко випирали соски — видно, бюстгальтер вона зняла, і щільно облягаючий груди халатик це яскраво підкреслював. Дивлячись на це, я почав збуджуватися — мій член приходив у «бойову готовність». Про що одразу ж повідомила Христина п’яним голосом: — Милий, у тебе член підіймається! — голосно захихикала вона. Весь цей час я витріщався на Свєтчині соски, не відводячи очей, і коли почав підіймати погляд — зустрівся очима зі Свєткою...

Коли через три місяці сидиш у барі одного африканського міста й дивишся на місцевих дівчат у коротких спідницях, які підсаджуються до білих клієнтів, ці слова вже не здаються такими мудрими. У цій країні в центрі Африки білих не так вже й багато. Чомусь вважається, що всі білі люди — багаті. За місцевими мірками, мабуть, так. Або це життя тут настільки дешеве? Усі ці місяці я тримався. Мої приятелі давно вже спробували місцевих темних дівчат, і нічого з ними не сталося, а я от... Мене з дитинства лякали лікарі, мабуть, і цей налякав. Або ж мені не подобались місцеві красуні. Тут вже на любителя. Однак саме того вечора я підійшов до небезпечної межі, коли власна рука вже не допомагала, і хотілось відірватись по-справжньому...