Невдало приземлившись на парашуті, під час навчань він сильно розтягнув зв'язки на нозі та надовго застряг на лікарняному ліжку. Він валявся на ліжку вже два тижні, буквально знемагаючи від неробства. Кожні два дні його регулярно відвідувала начальниця медичної служби майорка Миколаєнко, - красива тридцятирічна жінка з вишневими пухкими губами і яскравим рум'янцем на щоках.
Він болісно червонів і здригався від збентеження, їжачись і намагаючись якось приховати член, що безсоромно стирчав, коли вона оглядала його хвору ногу. Це повторювалося кожного її приходу, і він заспокоївся, гадаючи, що вона не помічає його збудженої плоті.
Одного разу, коли різко потепліло і сніг миттєво розтанув, він лежав з тугою слухаючи, як за його вікном очманіло цвірінькають горобці, шумлять машини, що проїжджають повз, весело кричать дітлахи, які бавляться, кипить життя, в якому він зараз не може брати участь. Сильно пошкоджена нога гоїлася дуже повільно, і він помирав від туги, не маючи можливості навіть вибратися на вулицю.
Цього разу Ольга Федірівна прийшла в легенькій весняній сукні посвіжіла і помолодшала, поширюючи навколо себе запах весни та сухої теплої шкіри. Ексклюзивні пристрасті на paprikolu.net.ua Її відкриті округлі руки трохи порожевіли прихоплені першим весняним сонцем.
Жадібно вдихнувши хвилюючий запах жінки, Сергій звично відчув, як солодко занило в паху, і на ковдрі внизу живота виник невеликий гострий горбок. Він уважно стежив за маленькими смаглявими руками лікарки, які дбайливо й обережно обмацують його опухлу щиколотку.
І все ж я підозрюю, що у Вас тріщина, - сказала вона, - даремно Ви відмовилися від рентгена.
Але ж сто кілометрів Ольга Федірівна. Нога страшенно боліла, а тут їхати весняним бездоріжжям та бездоріжжям трястися.
- Можливо, Ви маєте рацію. Принаймні, зараз, я бачу, що Ваша нога загоюється. Природа і молодість беруть своє.
Говорячи це, жінка ще нижче схилилася над ступнею напівсидячого Сергія. У низькому вирізі її сукні він побачив округлі, повні груди зрілої тридцятирічної жінки з великими коричневими сосками. Його охопило таке хвилювання, що він, не маючи сил стримати тремтіння, сіпнувся і голосно ковтнув пересохлим від бажання ротом.
Ольга Федірівна подивилася на лейтенанта, і негайно побачила його очі, що нерухомо зупинилися на її низько відкритих грудях. Їй подобався цей красивий, мужній хлопець із тренованим торсом спортсмена і по-дитячому безпорадними блакитними очима, які з німим благанням стежили за нею. Вона помічала його ерекції... Потім прийшовши з чергування, лягаючи у своє самотнє ліжко, вона яскраво уявляла їхню можливу чуттєву близькість, і тоді мимоволі лягаючи на лобок, непомітно для власниці її рука починала палко пестити збуджений клітор.
В її стегнах м'якими хвилями розтікалася солодка знемога... І коли, сліпо дивлячись на неї очима, що зупинилися, хлопець простягнув до неї руку, вона не відштовхнула її.
Загнано дихаючи в ніжне плече жінки, що лежала під ним, здригаючись від останніх, слабких розрядів оргазму, приголомшений Сергій не міг повірити в те, що трапилося. Коли він як уві сні простягнув руку до жінки та взяв її за пружні груди, вона м'яко нахилилася і припала до його грудей, важко і жарко дихаючи йому в шию. Гарячий вихор підхопив його, він підім'яв під себе жінку і нетерпляче увійшов у її гаряче лоно, почувши її здавлений пристрасний зойк. Металеве ліжко скрипіло під ними, і стрибало ніжками по підлозі, немов живе.
Він цілував її залите палким рум'янцем, прекрасне обличчя... Жінка безмовно лежала під ним, заплющивши очі. Її широко розсунуті ноги стегна були наче пресом, придавлені твердими стегнами молодого чоловіка. Вона знемагала від його напору і ненаситності. Вмирала, сходячи пристрасними, придушеними його губами стогонами, і воскресала знову, щоб помирати від нового неземного блаженства.
Вони встали з ліжка тільки через добу. Усі офіцери, які марно домагалися прихильності неприступної лікарки, відверто заздрили лейтенанту, бачачи, як по-жіночому яскраво розцвіла вона від щастя. Вони не приховували свого щастя від інших. І бувши по-молодому нетерплячими, уривали кожну хвилину, щоб злитися в пристрасному, божевільному щасті.
Воно тривало три напоєних пристрастю і коханням шалених роки. За цей час Ольга народила йому доньку Марічку, нескінченно дорогу йому, маленьку, смагляву істоту.
Під час одного з відряджень вона трагічно загинула. Водій, який заснув від втоми, повернув машину в глибоке провалля.
Ховаючи Ольгу, мертвий від горя Сергій заприсягся, ніколи не одружуватися. Командування частини пішло йому назустріч, і він перевівся якомога далі від місця свого божевільного щастя і невгасимого в його серці горя.
Через кілька місяців, віддавши Марічку своїй матері, він поїхав в іншу частину десь у Київ.