Їх довго везли піщаною, вибоїстою дорогою між золотистими стовбурами-колонами сосен. Її й Марічку, медсестру з терапії. Пухленька блондинка їхала вперше, тому дуже хвилювалася, ворочалася на сидінні. Вибору в неї не було. Її підставили, звинувативши у крадіжці дорогих ліків. Вони прибули на місце вже в сутінках. Чи то дача, чи то база відпочинку – незрозуміло.
Усе як завжди. Пітніли у пахнучій деревом та травами сауні, плескалися у прохолодному басейні, випивали й закушували. Чоловіки милувалися жінками з порожевілою від спеки ніжною шкірою, у символічних купальниках – три трикутнички та шнурочки...
Ірина звернула увагу на одного з гостей, перед яким підлабузнювався і буквально розстилався Кабан. Високий, сухуватий брюнет. Засмагле обличчя з тонким носом із ледь помітною горбинкою, погляд карих очей спокійний, іронічний. У кожному русі – владність. Кабан звертався до нього, називаючи Едуардом Миколайовичем. Другий, Роман Юхимович, лисуватий товстун, на вигляд благодушний. Явно із «юристів» – великий ніс, опуклі очі та випнута нижня губа.
Парами розійшлися по кімнатах. Едуард Миколайович взяв Мар'яну, а Ірині дістався Роман Юхимович. Не гаючи часу, вона ротом підняла його член із відкритою голівкою, тим же ротом «одягла» його у скафандрик. Хотіла вже сісти верхи, але він раптом, спалахнувши пристрастю, перекинув її на спину й навалився. Багровіючи від досади, безпорадно тикався. Вона допомогла йому рукою знайти «вхід». Сопучи та похрюкуючи, швидко засовався. Його тіло стало мокрим від поту. «Брр! Огидно...»
Раптом він застогнав, очі ще більше вилупилися, відвалився набік, важко дихаючи. «Швидкостріл!» Ірина зняла презерватив, ретельно протерла член і «околиці» вологою серветкою, розсудивши з холодним розумом, що він обійдеться без витончених оральних ласк. Часто доводилось облизувати, пестити язиком волохаті чи голені мошонки, деякі підставляли дупу. Один, тварюка, пернув їй у лице під час «процесу» й реготав...
Тримаючи огидливо презерватив двома пальчиками (сперми було зовсім небагато), шпурнула його під ліжко. Туди ж полетіли зім’яті серветки... «Приберуть!» – зло подумала вона про тих, хто буде наводити лад.
Схопивши чисте простирадло, гола вислизнула в коридор. Треба прийняти душ – тіло було липким від поту. Проходячи повз двері, куди забрали Мар'яну, почула її виючий голос. Тіло вкрилось мурашками, з тугою подумала про майбутній «обмін» партнерами, а то й груповуху.
Коли освіжена, загорнена в простирадло до пахв, поверталася до своєї кімнати, ті двері відчинилися. Гола Марія, вся – буяння плоті, розставивши ноги, виповзла звідти, скиглячи з підвиванням:
– Ой, мамо, матусю, у-у-у!..
Виглядала вона жахливо. Скуйовджене волосся, обличчя в липких узорах сперми, туш розтеклася. Ірина гладила її по голові, ніжно, по-материнськи, намагаючись заспокоїти.
На шум з’явився Кабан, голий, волохатий, страшний і огидний. Ляпнув дівчину по пишній дупі й зло засичав:
– Іди, іди в душ…
Несподівано схопив Ірину за тонке зап’ястя й штовхнув у кімнату до брюнета.
– А тобі сюди, сонечко!
Коли двері зачинилися, він спритно кинувся за Марією. Вона, хитаючись, брела, опираючись рукою об стіну. Захоплюючі секс оповідання на paprikolu.net.ua. Кабан теж хотів отримати своє...
Едуард Миколайович лежав і палив, пускаючи блакитні кільця диму. Побачивши жінку в щільному коконі з простирадла, покликав:
– Чого стоїш, заходь...
Він загасив сигарету в кришталевій попільничці й демонстративно поплескав себе по «кубиках» підтягнутого живота. Ірина підійшла ближче, кинула погляд нижче його живота й завмерла від подиву. Там був такий розмір! Справжній жереб’ячий снаряд лежав на стегні, а червона голівка визирала зі шкірних складок, з білою краплею на припухлому розрізі. Чоловік із задоволенням спостерігав за її реакцією.
– Мені що, самому тебе роздягати? – буркнув він капризно. – Давай-но, прибери тут...
Бачачи, що вона ще вагається, грізно гаркнув:
– Ну!
Ірина посміхнулася, скинула простирадло й влаштувалася біля його ніг. Коли вона вилизувала його, смоктала голівку – більше в рот не поміщалося – він поцікавився:
– Народжувала?
Жінка пробурчала, ствердно кивнула головою. Він потрохи погладив її по волоссю й із задоволенням промовив:
– Ну тоді приймеш...
Далі все відбувалося, як уві сні. Як тільки він її не трахав – не поспішаючи, зі смаком, у всіх позах. Саджав на себе, ставив на чотирьох, перегинав навпіл, притискав зігнуті ноги до її грудей, лежачи на боці, піднявши одну її ногу вгору...
Жилуватий, оповитий венами хуїще (як його ще назвати), із чвакотінням заходив у соковиту м'якіш. Ірина вила від задоволення, а він видавав ухаючі утробні звуки, ніби колов дрова, довбав та довбав... А коли вона скакала на ньому, він ввів у тісний анус ще два пальці. Її використовували в обидва отвори одночасно часто, а одного разу й троє: два члени терлися один об одного у вагіні, а третій рухався в дупі. Але якого вони розміру — то сміх...
... Кінчив він їй у рот, ковтнула все до краплі.
Залишив змучену, але задоволену — рахунок своїм оргазмам вона забула. Повернувся й сунув їй у щілину чорну візитку із золотим тисненням.
— Дзвони, якщо що знадобиться... Сподобалась ти мені. Зараз у душ, відпочинемо й повторимо — у дупу...
— Може, не треба зараз туди! — благала Ірина. — Ви мені там все порвете, треба підготуватись... Я подзвоню обов'язково, чесно...
— Ну добре, — благодушно сказав він і поцілував сосок на грудях. — Вірю, подобаєшся ти мені... Ходімо, помиємося, та я тебе там полижу... Кайфонеш від куні... Не проти?
Подзвонив. У двері поскреблися.
— Так!
У ледве відчинених дверях з'явилась лиса голова з віночком рідкого волосся. Оченята дивилися віддано, по-собачому.
— Слухаю, Едуарде Миколайовичу...
— Приберіть усе, постіль свіжу, принесіть вина, фруктів. Ми з Іриною Григорівною побалакаємо й... про кадрові питання... Не ціните ви своїх найкращих співробітників, Михал Михайловичу, не по-людськи якось!
— Так, так... — закивав головою начальник, перетворившись з грізного сікача на тремтячого перед удавом кролика.
Ірина з трудом підвелася з зім'ятих простирадл, пройшла повз остовпілого Кабана, гордо піднявши голову. Ледве не спокусилась скривити йому рожу та показати язика. Стрималася — хто знає, як життя поверне...
Але, здається, вдача посміхнулась їй, і все буде не як завжди.
Побачимо...
Вона провела вечір у компанії Кабана та ще двох «потрібних» людей.
