Дід Мороз і його «паличка-виручалочка» (ОПОВІДАННЯ)

Так, це не був: ні сон, ані політ фантазії. А «солона» правда життя. Якщо позначити так званих персонажів – то це я – Ріта, мій чоловік – Діма, наш син – Антон, який через три роки піде вчитися. Ми з Дімкою однолітки, вчилися на одному курсі та факультеті в Києві. Я киянка, а він з Дніпра.
У Діми є брат – Олег, він старший за мене на два роки й теж з Дніпра, і теж вчився на нашому факультеті, тільки на два курси старше. А в Олега дружина – і вона звідти ж – Оксана (вона ж і робила фото), і теж на два роки старша за мене, і вчилася в одній групі з Олегом.
Ось так і вийшло – я, киянка (зараз мені 28 років), вийшла заміж за однокурсника з Дніпра Діму, а його брат, старший на два роки, одружився з Оксаною. У них вже двоє дітей – дівчатка – 6 і 8 років (Жанна і Даша). Народили малят раніше за «термін», але все відносно.
До чого я це – Skype, Viber і мобільний зв'язок – це все зрозуміло і звично, але природності в цьому замало. Але ми не бачилися по-справжньому цілих три довгі роки. І ось настав той щасливий момент, коли в нас з'явилася можливість разом відсвяткувати Новий 2018 рік.
Зрозуміло, що Олег і Оксана з дітьми приїхали до нас за цілий тиждень до свята. Тож радості від такого майбутнього спільного проведення часу не було меж. Та ще й напередодні святкування.
Взагалі, сказати, що ми з Оксаною зблизилися лише через те, що наші чоловіки – рідні брати, – це нічого не сказати. Як не дивно, але рідко буває, щоб брати (та й сестри) були схожі за характерами. У нашому випадку з нашими чоловіками саме так.
Вони дуже схожі за натурою, отже – і ми. Ні, думок про секс у сенсі обміну партнерами у нас навіть не виникало, але як подруги ми з Оксаною були – найрідніші.
Ось так і метушилися цілий тиждень по столиці – визначні місця, вибір подарунків, гуляння та інші розваги.
Найважче було обирати подарунки дітям.
Річ не у тому, кому і що купили – всі залишилися задоволені.
Але треба переходити до суті...
Продукти були куплені, з колосальними нервовими витратами.
І наша пісня гарна й нова.
Діти займалися біганиною по хаті.
Олег і Діма, як «нормальні» чоловіки, влаштувалися на дивані з першою пляшечкою коньячку і мінімальною кількістю закуски перед телевізором, час від часу виходячи на балкон палити.
А ви – тобто ми – дорогі й кохані дружини – на кухню і до «бою».

До «бою», до якого жоден із чоловіків навіть близько не планував долучатись.
А дітлахи – зворотний бік медалі – тільки й робили, що намагалися непомітно вкрасти щось смачненьке зі столу. Оксана (вона на фото, то так і не змогла за ними встигати).
Все як завжди, але не без «цікавого»...
Сміття накопичувалося багато, і саме мені довелося виносити його вже втретє – допроситися допомоги від інших було неможливо. Будинок у нас новий, тепло, звичайно ж, сміттєпровід у самому будинку.
Тож я, особливо не переймаючись одягом і нормами пристойності – пішла черговий раз виносити сміття в халатику (білому), у шльопанцях на босу ногу, і, якщо вже на те пішло – то в зелених трусиках і такому ж ліфчику. Пішла на відвертість.
Час був вже дев’ята вечора. Відверті історії на paprikolu.net.ua. Сміттєпровід розташований у такому закутку – що, можна сказати, архітектори «перемудрили». Загалом у під’їзді було тихо. Живе одна інтелігенція – 99%. Так, так, буває й таке.
Але біля сміттєпроводу – слава Богу, він не смердів – я перетнулася з тим одним відсотком – Григорієм – місцевим алкашем, який потроху випивав спиртне з… Дідом Морозом. Я, блін, мало не з’їхала з глузду – ну уявіть собі картину: алкаш і Дід Мороз біля сміттєпроводу під Новий рік випивають.
Ми познайомилися. Дідусь скаржився, що Снігуронька в останній момент захворіла.

Григір вже був добряче напідпитку і давно залицявся до мене. Але що йому світить? Абсолютно нічого.
Як виявилося, Дід Мороз (Анатолій) — чолов'яга 45 років, який обслуговував наш під’їзд — натрапив на Григорія, випив з ним за компанію і вже збирався йти. Але Гриша пішов сам. Анатолій допоміг мені викинути пакет зі сміттям. Я відразу зрозуміла, що улюбленець дітей теж був добряче п’яний і поводився розкуто.
І раптом його фраза вкинула мене не просто в шок, а в шалене божевілля:
— Ріто, а давайте я вам прямо зараз, тут на Новий рік подарую мінет?
Якщо коротко, то в дитинстві я одного разу, ще без жодних думок, сиділа на руках у Діда Мороза на дитячому ранковому заході. І все. А тут така пропозиція. Якби це сказав Гриша-алкаш, мій чоловік точно б йому влупив.
Я вперше в житті почула настільки одночасно і складну, і просту пропозицію.
З одного боку — ніхто не заважає, Дід Мороз, мрія дитинства, справа принципу, блискуча ідея.
А з іншого — так нахабно в під’їзді зрадити чоловікові…
Я не знала, що робити. За моїм виглядом Анатолій, як досвідчений чоловік, зрозумів, у якому розгубленні я перебуваю. І він просто розстібнув свій одяг, спустив штани та витягнув свій твердий і великий пеніс.
Після побаченого я настільки швидко обрала перший варіант, що навіть не помітила, як через секунду вже сиділа між його ніг і брала його член у рота. Почала смоктати, пестити його яйця і мацати його дупу.
Мене пройняло, як електричним струмом — Дід Мороз, його член у мене в роті, вдома вся родина… Жах!
Через хвилину велика порція сперми Діда (Анатолія) Мороза вирвалася з його голівки та заповнила мій рот, потрапляючи в горло. Я рефлекторно ковтала. Не повертатися ж зі слідами додому.
Боялася тільки, що Гриша з’явиться — тоді був би ще той кіношний сюжет.
— Ріто, у мене там машина у дворі, якщо хочеш ще — пішли — пропозиція не гірша за першу. Зорієнтувалася швидше, ніж коли вчилася в школі чи інституті.
— Чекай…
Я додому, швидко ховаю оливки — вмикаю дурепу, мовляв, не купували. А це найулюбленіша страва мого Діми. Він у люті. Я його поцілувала, до речі, в губи, попередньо прополоскавши рота у ванній.
Швидко наділа джинси, боти на босу ногу, кофту, куртку — і бігом, ніби до дворового магазину, за, мовляв, оливками.
Вилітаю, часу нема, оливки взяла з собою в куртку. Ліфт, двір, машина, заднє сидіння.
Зразу знімаю куртку, черевики, джинси, кофту, трусики, бюстгальтер — залишаюся зовсім гола. А Діда прошу бути в уніформі. Лягаю на спину, розводжу ноги та готуюся до другого подаруночка.
Він входить у мене, я обплутую його ногами, низ живота розриває від задоволення, і Дід Мороз починає мене брати вже по-дорослому. Так хвилин п’ять — і знову сперма мені в ротик.  

Шкода тільки, що ані часу, ані сил у Діда Мороза не вистачило на третій подарунок – анальний секс.
Щоправда, його мені вже подарував чоловік, коли всі лягли спати.
Знав би він – хто і що зі мною робив до нього…
Фізика фізикою, але в психологічному плані мене так давно не натягували. 


1 коментар
  1. Марина
    Класна розповідь сама таке витворяла

Додати коментар

Коментарі

Гість
Можна спробувати при симпатії та розумній відстані
Андрій
Якщо десь поруч-можна приєднатись
Гість
Круто,мені дуже сподобався фільм,тільки трішки жахають сцени,де багато крові.А так в цілому цікавий сюжет різносторонні особи(зокрема Ебі),я не дуже зрозуміла звідки нова жіночка в лікарні впізнає в Ебі Сару і звідки вона могла її знати зважаючи на час
Гість
Хто мою трахне