Це нічого, мій милий та коханий ЧОЛОВІЧЕ (слово то, яке), якщо я так до тебе звернусь і розповім всім через Інтернет — хто ти та що ти, і до чого ти, сволота, мене врешті-решт довів? Хай усі знають.
Так, так — Андрію. А як ти хтів? Чому б і ні?
Люди — чоловіки й жінки, щоб ви розуміли: я з цим козлом до своїх тридцяти років прожила сім років, народила йому сина, кохала його і ніколи йому не зраджувала. А він — тварюка така!!!
Уявляєте, це все сталося місяць тому. Я випадково повернулася з відрядження на день раніше. Так, падлюка, саме тоді я приїхала раніше — Вітя (наш син) грався у дворі. Він не помітив, як я зайшла у під’їзд, та й кликати його я не стала.
Заходжу додому — і що я чую? Ой, ахи та охи. Підходжу вже в такому неймовірному шоці до дверей нашої спальні, а він, виродок, — прямо на нашому ліжку лежить, увесь такий герой, а на ньому скаче якась молоденька дівчина, років двадцяти.
Я ледь не втратила свідомість від побаченого. Що, гниль, на молоденьких потягнуло? І це при тому, що зовні ми з нею майже однакові. Чи я тобі так вже набридла за ці роки шлюбу?
Так, я розумію, що кожна жінка на зраду реагує по-різному. Ось я тобі й розповім, як відреагувала сама.
Одразу скажу — анітрохи не шкодую. І хай усі знають, дурень ти кінчений.
Уся в не собі, я кинула сумку з речами під диван у залі й, мов підкошена, вийшла на вулицю. Вітя все ще грався у дворі.
Я завернула за куток будинку й просто пішла подвір’ями, взагалі не розуміючи, що робити далі і як жити. У будь-якому разі треба було десь переночувати. З купи варіантів вибрала — поїхати до Таньки (це моя подруга, вона працює адміністратором у невеличкому готелі, і тієї ночі була її зміна). Так і зробила: взяла таксі, дорогою подзвонила їй, сказала, що скоро буду.
Як я взагалі не ревіла — не розумію. Ані сльозини. Навіть самій дивно.
Коли до неї приїхала, — «привітики, як справи?» — помітила чолов'ягу біля стійки, який, як я зрозуміла, їй голову морочив, ну, приставав точніше. На мене він також якось так подивився. Але ми пішли до неї в «задвірки» — напарниця залишилася на ресепшені.
Я виливала їй свій тягар з душі цілу годину — про те, який ти в мене ідеальний чоловік. Ми навіть випили пляшку вина, а ти ж знаєш, що я рідко п’ю, тож для мене це вже межа, якщо не перебір.
І так. Я перепитала в Таньки, хто той чоловік біля стійки. Вона сказала, що це відряджений з Рівного, у нас у столиці — приставав до неї (а вона у нас така ж «свята», як я), — та й відшила. Потім він хотів замовити повію, а охоронець (він же сутенер в одній особі, саме по цім справам) десь відлучився на годину.
Боже ж мій!!! Так, усе, що не робиться — на краще.
Ні, Андрію, я не сперечаюсь — член у тебе нормальний. Це, мабуть, єдине, що в тебе лишилось від «нормальності»... Не дарма ж та дівчина так на ньому відривалась і стогнала. Але повір мені: твій член поруч із членом Гени — це небо і земля.
Так, він у нього більший, довший, товщий, і найголовніше — красивіший. Не знаю, як тобі це пояснити — сприймай, як хочеш. Такий собі витвір мистецтва — з венами, прожилками, вигинами, формочкою... Ну, не письменниця я. Але якось так.
Так от, цей самий витвір мистецтва я взяла у свою руку — так, ту саму руку, на якій у мене обручка. З'їв, козел?! Так, те кільце, яке ти купив, торкнулось члена чужого чоловіка. А до чого торкалось твоє, дебіле?
Чи не до форм тієї дівчини? І чи лише до неї? Але постривай, ще не вечір — я тебе ще переплюну.
Логічно, що після того, як я п'ять хвилин вилизувала спочатку Євгенові яєчка та мошонку (як же божественно приємно це було!) — його член опинився у мене в роті. Мабуть, найкраще, що траплялося зі мною за останні роки.
Я смоктала його без презерватива. Так, як ніколи тобі не смоктала. Тобі точно варто було це побачити. Я гадала, образно кажучи, що з'їм його цілком — так сильно я його хотіла.
Довго чекати не довелося. Гена лише встиг запитати:
— Іринко, а нічого, якщо я в рот тобі спущу?
— Можна, давай, — відповіла я, твоя дружина, лагідно посміхнувшись. І знову заглибила голівку його члена собі в рот.
Він поклав руки на мою голову, вдавив свій член ще глибше у горло й почав спускати прямо всередину. Уявляєш? Якийсь чоловік — твоїй дружині — прямо в горло.
