Коли за Юлею грюкнули вхідні двері, Сергій вилаявся про себе. От знову, майже посварились. Надоїла до чортиків!
З Юлею він жив уже понад три роки. Не в шлюбі, але майже. Останній рік стосунки стали значно гіршими. Вони або відмахувалися один від одного шаблонними фразами, або мовчали цілими днями. Секс став рідкістю, а якщо й траплявся, то це був не секс, а так, виконання обов’язків. Переконавши себе, що вона ще молода — усього двадцять п’ять, не перебісилася, — він перепробував, здавалося, усе можливе, щоб налагодити стосунки: був ніжним, терплячим, намагався не звертати уваги на її вибрики. Але нічого не виходило. Тижня не минало без сварки.
Він знову вилаявся й пішов на кухню — спокійно повечеряти. Юля відправилася до батьків, як це вже ввійшло у звичку, із ночівлею. Ті жили на іншому кінці міста, дорога займала близько години, і повертатися звідти пізно ввечері було дуже незручно. Сергій уже звик, що часто п'ятницями ночує сам.
Побродивши після вечері по квартирі, він вирішив заглянути в інтернет. Увімкнути свій ноутбук було ліньки, та й чекати не хотілося — і він сів за стіл, підсунувши до себе Юльчин ноутбук.
До цього він ніколи не торкався її комп’ютера. Так у них повелося. А сьогодні — та до біса все!
Ноут виявився увімкненим. Сергій згадав, що вона сиділа за ним, коли він увійшов. На лихо, він невдало пожартував одразу з порога, вона схопилася, накинулася на нього. Психанула й швиденько звалила до матері. Напевно, і забула про комп’ютер.
Сергій поворушив мишкою — і на екрані виник браузер із купою відкритих вкладок. Він, нудьгуючи, переглянув їх — звичайна жіноча маячня. Закриваючи вкладки одну за одною, побачив відкриту аську Юлі. На екрані залишився останній її лист, відправлений якомусь Костянтину: «Обіцяю, виправлюся, мій Хазяїн!» Що за дурня? Сергій поцокав мишкою — інших повідомлень із цим контактом не було. Який ще хазяїн?
Він ліз у комп’ютер. Знайшов історію аськи (Юля, мабуть, не догадалася налаштувати автоматичне видалення) і перечитав листування. Запустивши пошук зображень, знайшов приховану теку, наївно сховану серед системних під назвою «syswin», де Юля зберігала кілька роликів і картинок, завантажених з інтернету. А в окремій теці лежали фото, які вона зробила сама й відсилала цьому козлові.
Виходило таке. Вона сама постукалася до хлопця, побачивши його оголошення. Судячи з усього, він був не перший, до кого вона звернулася, але чимось її влаштував. Напевно, виявився найадекватніший з усіх цих придурків. Судячи з тексту, він був ровесник Юлі або трохи старший. Улюблені історії на paprikolu.net.ua. Вони дуже довго спілкувалися, знайомилися. У пориві щирості вона поділилася з ним деякими своїми проблемами — перш за все поганими стосунками з чоловіком. Сергій зі здивуванням дізнався, що причина її охолодження до сексу — звичайна нудьга! Мовляв, все одне й те саме, набридла ніжність, звичні ласки. А їй хочеться несподіванок, сюрпризів, інколи почуватися покірною жінкою, бла-бла-бла… Звідси й половина їхніх сварок. Він хоче, вона не хоче, почуваючись винною перед ним, починає злитися на нього — і як результат — сварка. Трясця твоїй матері! Жіноча логіка!
Звісно, так детально вона Костикові не скаржилася, але Сергій то добре її знав — і по випадкових фразах легко читав між рядків.
Далі — більше! Він мало не впав зі стільця, дізнавшись, що вона мастурбує майже щодня! А він-то завжди вважав її не надто темпераментною, так собі «серединка на половинку».
Вона його не лаяла, вважаючи себе більш винуватою у виниклій відчуженості. Але частина провини лежала й на ньому. Виявляється, вона кілька разів натякала, що хоче спробувати трохи іншого сексу, реалізувати частину своїх фантазій…
Юля зізналася Костикові, що фантазії про покору та приниження (у різних варіаціях) регулярно з’являлися в неї ще зі шкільних років. Вона завжди вважала це збоченням, ненормальністю, але тепер захотіла спробувати — заборонене збуджує сильніше.
Перечитавши всю цю маячню, Сергій відчув дикі ревнощі й одночасно — збудження. Така розпусна й покірна Юля йому дуже сподобалася!
Щоб трохи охолонути, він пішов, ковтнув холодної горілки прямо з пляшки. Ще раз переглянув усе, що зміг знайти, борючись із бажанням або задушити Юлю, або жорстко її трахнути. Або й те, й інше разом…
Він уважно перечитав ті місця, де вона розповідала Костикові про свої негаразди. Ревнощі відступили на другий план — він узяв себе в руки. Поставив собі питання: що з цим робити? Що далі? Вирішив, для різноманітності, зварити нормальну каву, не розчинну, а справжню, за всіма правилами.
Поки молов ароматні зерна, поки варив, у голові виник певний задум. Ні, не задум — так, намітки. Не поспішаючи допив каву, повернувся до комп’ютера. Знайшов у теці з її фотками файл Word — договір із «господарем». Костя з Юлею дуже багато часу приділили його обговоренню.
Ідея остаточно оформилася, коли Сергій перечитав договір. Один з останніх пунктів звучав саме так, як йому треба:
«Хазяїн може на свій розсуд передати свою шалаву іншій особі — тимчасово або назавжди».
Напевно, Юля просто не помітила цього пункту, обговорюючи з майбутнім «господарем» важливіші для неї речі: що можна з нею робити, а що — ні. Але в договорах треба читати все, особливо те, що написано дрібним шрифтом. Одним словом, таке формулювання Сергію підходило якнайкраще…
Глянув. Костя був у мережі, до того ж з мобільного. Чудово. Натхненний, Сергій написав йому:
«Привіт». Нічого розумнішого в голову не прийшло.
Майже одразу прийшла відповідь:
— Шалаво, ти що, розучилася вітатися з господарем?
Сергій посміхнувся — тримайся, хлопче, зараз ти дуже здивуєшся.
— Я не Юля. Але в мене є для тебе гарна пропозиція.
Пауза на хвилину, і приходить відповідь:
— Ти хто? Яка пропозиція? І де Юля?
Так, квапливий ти Костянтине. Читаючи листування, Сергій не раз помічав, як той поспішає, що неуважний до натяків, які Юля йому ненароком давала. Та й фантазія в Кості, чесно кажучи, вже висихала. У принципі, його вистачило на договір, десяток фото у квартирі та пару завдань. Далі він почав явно гальмувати, довго думаючи, що ще вимагати від Юлі.
Сам Сергій не захоплювався цією фігнею. Колись пробував завести собі віртуальну рабиню, але не сподобалося. Бракувало справжніх відчуттів. Виходило як у дешевому театрі — і він швидко із цим зав’язав. Але базові знання залишилися. Він відписав Костикові:
— Я її чоловік. Хочу викупити в тебе твою шалаву. Назви ціну.
Як би Сергію не хотілося, але довелося зізнатися, що він чоловік. Нехай Костик зловтішається, як будь-який мужик на його місці, проте одразу все стане зрозумілим.
— Вона не продається. Вона мені самому подобається, — прийшла відповідь. Але Кость із мережі не вийшов.
— Не дурій. Включи мізки. Не проґав шанс заробити грошей на дурняк. Вашому спілкуванню все одно прийшов кінець. Повір, у моїх силах відрізати її від інтернету. Тому думай. Але недовго.
Кость думав швидко.
— Розумно. Погоджуюсь. Ціна — 500 бакинських.
— Даю 100. Вона й того не варта. Зауваж, я можу взяти все безплатно.
— 400. Вона тобі потрібніша, ніж мені. У неї дуже гарні груди, туга дірка й невинна попка. Правда, я планував це виправити найближчими двома тижнями… До того ж, вона дуже хтива. І я знаю це краще за тебе…
Прикріпив коротке відео, де гола Юля терлася клітором об куток кухонного столу, стогнучи від задоволення й шепочучи: «Це для Вас, Хазяїн. Ви бачите, яка я розпусна»… От сволота, уїв, зараза. Правий, звичайно, але хай йому грець.
— Не хами. Я теж знаю, яка вона. Даю 150. Остання пропозиція. Береш — чи залишаєшся ні з чим. Діксі.
— Ок, погоджуюсь. Що потрібно? Листування й фото я, звісно, видалю. Я не покидьок.
— Молодець. Правильне рішення. Ще потрібна розписка: «Я, Костянтин, хазяїн шалави Юлі, продав її Сергію, повністю передаючи йому всі права на неї за суму 150 американських доларів. Підстава: пункт 17 договору між Костянтином і Юлею від 4 червня такого-то року». Число, підпис. Текст заперечень не викликає?
— Ні. Ти хочеш з неї познущатися?
— Тобі яка різниця? Вона продана. Кидай свій електронний гаманець. Отримаю розписку — отримаєш гроші. Розписку вишлеш на цю пошту.
Через п’ять хвилин на пошту Сергія прийшла розписка, навіть із рукописним підписом, як у договорі. Відчуваючи себе трохи дурнем, він переказав гроші (питається — за що?) й усміхнувся, уявивши завтрашнє обличчя своєї дорогої Юлічки — Костиної, а тепер уже його шалави. Слово Костя вибрав правильне. Шалава — легковажна, розпусна й безпутна жінка.
Але Кость наприкінці зіпсував йому настрій, надіславши останнє повідомлення:
— Зі мною вона кінчала щоразу. Верещала від задоволення, як кішка… Напевно, їй не вистачало справжнього чоловіка. Інакше б не дивилася на сторону.
І кілька прикріплених файлів. Фото й відео. Сергій з усієї сили вдарив кулаком по столу. Комп’ютер жалібно запищав. От сука! Кого вилаяв — Костю чи Юлю, і сам не знав… Але надіслане переглянув, ледве не повзаючи по стелі від сказу.
Вранці навмисне пішов з дому раніше, щоб не зустрічатися з Юлею. Заїхав на роботу, роздрукував розписку й, відвідавши ще пару місць, повернувся додому.
Юля вже приїхала. Він застав її на кухні з чашкою кави. Тихо бурмотів увімкнений телевізор. Вона байдуже дивилася на екран. На обідньому столі світився ноутбук. Час від часу Юля поглядала на нього з тривогою. Виглядала засмученою. А чого веселитися… Не пише хазяїн своїй суці.
— Їстимеш? Я зараз розігрію, — байдуже спитала Юля, навіть не повернувшись до Сергія.
— Постривай з їжею. Спочатку привітай мене. Я вчора зробив дуже вигідну покупку, — і правою рукою шпурнув розписку Костика на стіл. Ліву тримав за спиною.
Швидко пробігши очима невеликий текст, Юля мимоволі ахнула й почервоніла. Обурено схопилася, ледь не проливши каву.
— Що це?
— Прочитай ще раз. Мені здається, там усе зрозуміло написано… Я не став друкувати договір. Гадаю, ти його й так добре пам’ятаєш…
— Ти… Як? Звідки? — лише й змогла вичавити вона й розгублено замовкла. Лише очима кліпала.
Сергій похитав головою.
— Ти поводишся неправильно, шалаво! Хіба тебе не навчили, як ти повинна стояти перед хазяїном?
Вона здригнулася. Подивилася на Сергія, не вірячи тому, що чує.
— Ти це серйозно?
Він кивнув.
Юля дуже сильно почервоніла й закрила обличчя долонями. Схлипнула.
— Ти тепер хочеш, щоб я... Я й ти? — запитала, готова заплакати.
— А що тебе не влаштовує? Мені сподобалося те, що я дізнався про тебе. Кость добре попрацював над твоїм навчанням. І я тебе купив. Тепер у тебе новий хазяїн, — Сергій говорив, наскільки міг спокійно, трохи додаючи металу в голос. — Не розчаруй мене! — І раптом уривчасто наказав: — Роздягайся!
Ніби підкріплюючи свої слова, дістав із-за спини новий, щойно куплений стек.
Гарна штука, якщо розібратися. І вдарити можна, і ніби не рукою, та й пролізе всюди…
Юля відчайдушно потрясла головою.
Сергій трохи підвищив голос:
— Роздягайся! Довго мені чекати? Забула пункт десять: «Якщо шалава не виконує наказів Хазяїна, вона може бути покарана. При повторній непокорі покарання посилюється», — процитував Сергій договір і несильно ляснув стеком Юлю по щоці.
Вона відскочила, блиснувши очима.
— Здурів? Що за жарти?
— Мої жарти я всі витратив вчора, дорогенька…
Переклавши стек у ліву руку, він зробив крок уперед і різко смикнув футболку за комір, розірвавши її до талії. Мелькнули голі Юльчині груди, якими вчора так захоплювався Костя.
Юля судомно вчепилася в краї розірваної футболки, закриваючись.
— Годі! А то закричу.
— Кричи, — знизав плечима Сергій, переклавши стек у праву руку. — Гадаєш, хтось прибіжить?
Він несподівано й досить сильно ляснув її по руках. Юля вереснула. Затрясла руками від болю.
— Якщо ти зараз не роздягнешся, тобі справді буде боляче, — спокійно промовив Сергій, знову піднімаючи стек.
Вона, наче звір у пастці, подивилася на нього й тремтячими руками стягнула футболку. Взялася за пояс штанів. Промайнула сльоза, залишивши на щоці мокру доріжку. Сергій чекав, посміхаючись і постукуючи стеком по долоні.
— Ну!
— Тварина.
Сергій у відповідь мовчки вдарив її по плечу. На шкірі майже одразу з’явився червоний прямокутник.
— Ну! — гаркнув він.
І така лють пролунала в його голосі, що Юля побоялася далі сперечатися й чинити опір. Продовжуючи плакати, вона швидко стягнула з себе штани й труси. Залишивши їх валятися на підлозі, завмерла перед Сергієм. Велика сльоза впала на підлогу, розтікаючись мокрою плямою по плитці.
— Мотлох підбери. На стілець склади, — наказав Сергій, підганяючи стеком.
Юля сіпнулася, боязко озирнувшись на стек, підібрала штани й кинула їх на стіл.
Знову удар по дупі, що залишив новий слід.
— Ти маєш бути акуратною.
Юля, метушливо, щохвилини озираючись, розправила штани на стільці, зверху поклала порвану футболку.
— Тепер лягай на стіл, розсовуй ноги й випни дупу вгору. Трахати тебе буду.
Черговий наказ був підкріплений заохочувальним ляпасом стека. Юля завагалася — і стек знову піднявся для удару. Вона спробувала закритися, але досягла лише того, що замість сідниць червоний слід залишився на зап’ясті. Зашипівши від болю, Юля поспішно схилилася на стіл.
Так і завмерла. Тепер сльози капали на стільницю. Знову болючий удар по дупі.
— Ти погано чуєш? Як я тобі наказав стати?
Юля покірно розсунула ніжки й лягла животом на стіл. Сідниці самі піднялися вгору.
— Руки розкинь убік!
Не чекаючи удару, Юля виконала й цей наказ. Покірно заплющила очі. Сергій подивився на розпростерту дівчину, із задоволенням усміхнувся. Помітив, що щілинка Юлі абсолютно суха. Автори секс-історій брешуть, стверджуючи, що дівчата збуджуються від такого поводження. Яке там збудження, коли вона налякана, їй боляче, і вона тихенько ненавидить його. Тільки й чекає, коли він її відпустить… Але хитрі тематики давно знайшли рішення…
Він дістав із кишені вільних штанів віброяйце з пультом, крапнув на нього оливковою олією, ретельно розтер її по всій поверхні й легко всунув пристрій у Юлю. У її суху дірочку. Яйце ковзнуло, як по маслу. (Три рази ха!) Юля спробувала спротивлятися, скрикнула, але парочка ляпасів по дупі й обіцянка прив’язати руки негайно привели її до тями.
Сергій увімкнув вібратор — і через дві хвилини побачив перший результат. Щілинка помітно зволожилася. Юля заворушилася, опираючись. Знову довелося залишити пару червоних прямокутничків на багатостраждальних сідницях.
— Знаєш, ти якась неслухняна, — і, пообіцявши жорстоко відшмагати її, все ж примотав їй руки й ноги до столу скотчем.
— Тобі це даром не пройде, — задиханим голосом пообіцяла Юля. — Як тільки я вийду звідси, я заяву на тебе напишу. Чуєш?
— Вірю. Вірю. Але тільки ти вийдеш звідси кінченою шалавою, — відгукнувся Сергій, помітивши, що плакати вона перестала. Вібратор діяв!
Увімкнувши потужний пульсуючий режим, він побачив, як Юля почала ворушитися по столу — вже від збудження, а не намагаючись звільнитися. Кілька легких, майже невловимих ляпасів по клітору лише посилили ефект. Мастило на набряклих губках почало збиратися цілими краплями. Юля протяжно зітхала, стогнала й навіть тихенько постогнувала. Сергій добре знав її. Вона вже була на піку. Ще секунд двадцять — і вона кінчить… Він поклав руку на поперек і, відчувши знайоме тремтіння Юліного тіла, що передвіщало оргазм, вимкнув вібратор. Юля просто-таки завила від розчарування. Намагалася двигати сідницями, щоб кінчити самостійно. Віброяйце, хоч і вимкнене, все ще залишалося в ній… Але Сергій витягнув його, позбавивши її останньої можливості.
— Як сідницями вертиш! Напевно, хочеш кінчити? — запитав він, легенько торкаючись клітора пальцем.
Вона аж затремтіла від бажання.
— Тоді оближи його, і воно знову опиниться всередині тебе увімкненим.
Він підніс мокре, вимазане її виділеннями яйце до напіввідкритих пересохлих губ, чудово знаючи, як вона гидує власними виділеннями. Юля відсунулася.
— Ну не хочеш — як хочеш, — удавано байдуже зауважив він, продовжуючи час від часу торкатися пальцем її клітора, не даючи збудженню згаснути. Юля мимоволі щоразу подавалася назустріч, бажаючи притиснутися до пальця міцніше. Але Сергій був напоготові…
Він ще раз торкнувся пальцем клітора, викликавши тремтіння в її тілі, і знову підніс яйце до Юліних губ. Дві чи три секунди яйце висіло на проводі, торкаючись губ, але потім Юля через силу розкрила ротика, облизнула гладеньку поверхню. Один раз облизнула, другий, третій… Розкрила рот ширше й втягнула пластиковий овал у рот, обсмоктуючи його. Сергій насмішкувато реготав: «Заслужила». Стиснувши пальцями мокрі губки навколо клітора, грубо перекрутив їх, тереблячи то вправо, то вліво… Здавалося, Юля саме цього й чекала. Вона сіпнулася, виплюнувши яйце з рота, скрикнула й забилася на столі, наскільки дозволяли пута…
Почекавши, доки вона трохи заспокоїться й розплющить затьмарені очі, у яких ще плескалися рештки пережитого оргазму, Сергій нахилився й тихо промовив:
— Це твій перший крок, щоб стати справжньою шалавою за визначенням. А їх сьогодні буде багато. Готуйся…
Читайте продовження історії тут