Пропонуємо прочитати початок цієї історії. Про своє запитання Альонка згадала лише ввечері, гуляючи з Ігорем по набережній. Свєтка з Андрієм, взявши машину, помчали до Феодосії на якийсь концерт. Стемніло. Курортники бездумно фланірували вздовж кафешок та крамниць, милувалися скульптурами біля дому Волошина, фотографувалися. Звичайний вечір будь-якого курортного містечка.
Ігорю набридло безцільно гуляти, і, купивши вина та винограду, він повів Альонку на темний пляж. Під ласкавий шум прибою вино з виноградом йшло особливо добре. Тут вона й притиснула його до стінки.
— Ти обіцяв розповісти, що у вас було зі Свєткою. Давай, зізнавайся.
— Було, звісно, як не бути, — усміхнувся Ігор, закидаючи в рот чергову виноградину. — Я їй сукню задирав і по попі гладив. А їй було всього років десять чи одинадцять.
— Що, правда? Який же ти збоченець! Давай подробиці.
— Не знаю, чи варто розповідати, може, ти ревнуватимеш, або ще щось, — безтурботно посміхнувся він.
— Давай, давай. Ти ж обіцяв.
— Гаразд. Прийшла до мене однокласниця. Вона мені подобалася. Я довго вмовляв її прийти, і нарешті умовив. Прийшла. Ми сидимо, спілкуємося. А мені чотирнадцять було. До того ж я скромний був, сором’язливий. А тут вона в мене вдома. Свято просто… Сидимо на дивані, спілкуємося. Двері зачинені. Вдома тільки Свєтка, яка пообіцяла не заходити. Я посмілішав, ненароком руку поклав, торкнувшись її руки. Знаєш, як буває?
— Знаю, знаю. Продовжуй.
— Значить, торкнувся. Вона не відсмикнула. Я задоволений, як не знаю що… Далі плани будую. Тут двері відчиняються, і Свєтка входить, вибачається, мовляв, олівець їй потрібен. А сама зирк, зирк на нас. Суну їй олівець, виганяю. Знову все спочатку починати. Спілкуємося. Я гострю, вивертаюся навиворіт. Однокласниця загадково посміхається. У відповідний момент беру її за руку. Погладжую. Тут знову двері. Свєтка. За лінійкою прийшла. І знову своїми жадібними очима на нас. Випровадив. Тільки до дивану, як вона підводиться і каже, що їй пора. Іде. Сама розумієш, як я себе почуваю.
— Тебе так сильно збудили невинні дотики? — недовірливо запитала Альонка, не пропустивши жодного слова.
— Ти й уявити не можеш, як сильно, — тихо розсміявся Ігор. — Влітаю до Свєтки, нагинаю її, сукню задираю, і…
Альонка подалася вперед, палаючи очима.
— І?!
— Задираю, і як дав їй добрячого стусана по дупі, щоб не заважала братові залицятися до дівчат.
— Трясця, Ігор! Ти взагалі чи що? Я тут вуха розвісила, чекаю пікантних подробиць, а ти про якусь дурницю.
Ігор розсміявся і притягнув її до себе, поцілував.
— Ну, сама подумай, що могло бути? Вона ж мені сестра, тим більше молодша. Я в ній жінку й не бачив ніколи. Ну, або майже ніколи.
— Та ладно. Хоча б чесно зізнався, що майже ніколи, — беззлобно буркнула Альонка.
— Ага, я такий. Чесний.
У цю мить ще одна парочка вирішила посидіти біля окрайки моря. Вони розташувалися так само як Ігор з Альонкою, на лежаках. Ззаду, за двадцять метрів від них. Ігор пересів за спину Альонки й притиснув її до себе, відгороджуючи широкою спиною від усіх. Поцілував у шию. Поклав руки на плечі.
— Слухай, хочу запитати. Ти сьогодні на пляжі була розбурхана, чи що. Сподобались ласки Свєтки, якщо це можна так назвати? Але результат вийшов відмінний. Я й не думав, що ти така розкута…
Альонка відповіла не відразу, сумлінно намагаючись проаналізувати свій настрій на пляжі.
— Та ні. Свєтка тут ні до чого. Сам розумієш, які там ласки… Більше подіяло, що ми з тобою, прямо при ній… І ще. Ми з нею валялися голі. У будь-яку мить могли прийти нормальні люди та нас підловити. Напевно, це теж вплинуло.
— Цікаво, — Ігор, цілуючи Альонку в шию, погладив по плечах, опустив долоні нижче, ковзнувши під легкий сарафан і накривши груди. — Підловити, кажеш? Але на нудистському пляжі такого не було?
Від ласки Ігоря перехопило подих. Притиснувшись сильніше до нього, Альонка розслаблено відповіла:
— Там нецікаво. Там усі голі. Може, тому нема такого ефекту.
— Гм, — Ігор бавився пальцями із затверділими сосками. — Цікаво…
У його голосі прозвучали бешкетливі нотки. Він спритним рухом зняв бретельки сарафана з плечей, оголюючи груди. Забрав долоні, милуючись. Ніжно провів пальцями навколо кожної з грудей, торкнувся сосків. Альонка завмерла. Було трохи соромно, але водночас — нестерпно приємно. Тягуча теплота наповнила низ живота, поступово піднімаючись вище. Але, зберігаючи рештки розсудливості, вона прошепотіла:
— Ігорю, ці ж поруч. Якщо вони побачать…
У відповідь він лише знизав плечима, продовжуючи пестити її.
— Тебе їм не видно, але вони чудово зрозуміли, що ти сидиш з оголеними грудьми. Хіба тобі так не подобається? — він наголосив на слові «так».
— Не знаю, — збрехала Альонка, прикриваючи очі віями, відчуваючи, як збудження поступово охоплює її.
— Тоді додамо трохи, для більшого ефекту, — сказав Ігор, розуміючи, що означає її «не знаю».
Залишивши груди в спокої, він припідняв спідницю, задираючи її до талії, і торкнувся пальцем губок, провів по них, пестячи їх крізь трусики. Альонка задихнулася від насолоди, а Ігор, час від часу цілуючи плечі й шию, невловимими рухами гладив напухлі, палаючі від бажання губки. Раптом він відсунув трусики й поклав палець у вогку щілину. Альонка, майже не контролюючи себе, коротко простогнала.
Палець неспішно посунувся нижче, розсуваючи ніжні складки, легко ковзаючи через надлишок вологи. Усвідомлення, що її майже оголену, знемагаючу від бажання, бачать сусіди й можуть побачити інші на набережній, лише посилювало збудження… Вона хтиво розсунула ніжки, даючи Ігорю більше простору, чим він одразу ж і скористався, проникнувши пальцем усередину.
Вона почула задиханий шепіт Ігоря:
— Чуєш, наші сусіди перестали базікати. Сидять і милуються на тебе, моя розпуснице. У хлопця на тебе встало, і він напевно думає, як дістатися до вологих трусиків своєї подружки.
Його палець повільно рухався всередині дірочки, пестячи одночасно і клітор. Описана Ігорем картинка змушувала серце Альонки завмирати від найсильнішого збудження. Палець рухався вже надто повільно. Вона нетерпляче ворухнула стегнами, підганяючи його. Він її зрозумів, і через кілька миттєвостей Альонку накрила хвиля невимовної насолоди. У затьмареному мозку спалахнула сцена: гарні губки Свєтки обволікають напружений член Ігоря… Потім усе — найсильніший оргазм накрив її з головою.
Оговтавшись, Альонка поправила сарафан і рішуче взяла Ігоря за руку.
— Пішли швидше до готелю, а то в тебе зараз шорти луснуть.
Проходячи повз сусідів, вона не втрималась і кинула погляд у їхній бік. І не зніяковіла, помітивши схвальну посмішку дівчини й захоплений погляд хлопця. Нічого, у номері вона змусить Ігоря стогнати. Вдосталь пограється з цим розпусником…
Через два дні, після поїздки до Керчі, вони всі разом сиділи на балконі. Пили вино. Давно стемніло, зійшов місяць. На чистому небі яскраво блищали зорі. Андрій, який увесь день просидів за кермом, випив пару келихів і пішов спати. Вони залишилися втрьох. Спати не хотілося.
— Може, у карти пограємо, у підкидного, — запропонувала Свєтка.
— А чому б і ні? Ідея, — відгукнувся Ігор. — А на що будемо грати?
Згадавши нещодавно прочитану книжку Ольги Громико, Альонка випалила:
— Як і належить дорослим і серйозним людям… на роздягання.
Через шість кругів скінчилась третя пляшка вина й одяг на Альонці. На Свєтці залишалися трусики, а Ігор розлучився лише з футболкою.
Глядачі компанію не турбували. Вузький готель стирчав гострим зубом, піднімаючись своїми чотирма поверхами серед інших будівель. Їхній балкон виходив на пустир біля аквапарку, і щоб розгледіти, що коїться на балконі, бажаючому довелося б озброїтися як мінімум біноклем.
Чергова гра закінчилася, і Альонка знову програла. Знімати було нічого.
— Доведеться натурою розраховуватися, — веселячись, сказала Свєтка. Вино зробило свою справу. І настрій у всіх був безтурботний. — Ігорю, загадуй бажання. Ти ж перший вийшов.
— Бажання, бажання… — задумався він. — Бажань то багато. Але боюся, ви мене не зрозумієте. Гаразд, найневинніше… — він повернувся до Альонки. — Приласкай себе.
Вона встала, зробила крок назад і під прицілом двох пар жадібних очей невпевнено провела руками по тілу. Відчувала невеликий сором, але збудження було сильніше. Їй подобалося, що на неї так жадібно дивляться. Вже більш впевненим рухом вона накрила груди долонями, стиснула їх, граючись із сосками, шкірою відчуваючи, як ковзають по тілу вбираючи кожну деталь погляди Ігоря й Свєтки. Опустила праву руку вниз, накриваючи лобок.
— Далі, — хрипким голосом підштовхнув Ігор. Свєтка невиразно хмикнула.
Трохи вагаючись, Альонка торкнулася клітора, трохи потеребила його, пірнула пальцем у щілину й зупинилася, намацуючи дірочку.
— І-і! — не витримала Свєтка.
Дивлячись на обох шаленими від збудження очима, Альонка засунула палець усередину, трохи нахилившись уперед. Хтива напруга повисла над столом. Заплющивши очі, Альонка почала двигати пальчиком вперед-назад.
— Тепер двома, — видихнув Ігор.
Другий палець ковзнув усередину... Важка теплота швидко заповнила все тіло. Груди поважчали, Альонка часто дихала, пестячи себе перед ними, насолоджуючись увагою.
— Досить, — неголосно промовив Ігор, але сенс його слів дійшов до неї не відразу. Зупинилася, зробивши ще пару рухів. Так і завмерла біля стінки, безвольно опустивши руки й важко дихаючи.
— Якщо це найневинніше бажання, яке ж тоді розпусне? — запитала Свєтка.
— Розпусне передбачає твою допомогу. Не можу забути пляж біля Орджонікідзе.
— Та-а-ак? Цікаво. І що ми маємо зробити? — лукаво поцікавилася Свєтка.
Альонка затихла, із завмиранням серця прислухаючись до розмови. Пам'ятаючи пестливі погляди, що щойно оглядали її, їй захотілося вразити своїх співрозмовників ще раз.
— Ну, я б хотів побачити, як ти цілуєш її груди, — недбало кинув Ігор.
Свєтка подивилася на Альонку. Та згодом опустила очі. Вставши зі столу, вона підійшла до Альонки, повернула, щоб Ігорю було краще видно, і накрила долонею груди Альонки. Нахилилася й почала легкими поцілунками торкатися плечей, ключиць, по контуру навколо сосків, і нарешті взяла сосок у губи, покотивши його у роті. Перейшла до другого. Альонка стояла, не маючи сили поворухнутися, дивлячись крізь вії на Ігоря. Той прямо встромив очі у видовище, що розгорталося перед ним. Права рука надійно влаштувалася в кишені шортів, пестячи члена. А Свєтчин язичок продовжував грати з сосками, пестячи їх по черзі... Альонка заплющила очі, відчуваючи, як насолода наповнює тіло, роблячи його невагомим. Але Свєтка раптом випрямилася.
— Досить, мабуть, — пробурмотіла вона, з явною неохотою відсторонюючись від Альонки.
Випивши вина, сіли грати далі, і Ігор продув. Та ще як! Свєтка повісила йому погони й приліпила третю шістку на лоба — кашкета.
— Давай, подруго, загадуй бажання, — сяючи від задоволення, сказала вона.
— Це чому бажання? В мене ще одяг є.
— Погони й кашкет. Дві речі одягу й бажання. А ти як хотів? — відрізала Свєтка. І вже Альонці: — Давай, давай, не соромся. Найрозпусніше. Нехай покрутиться.
Поки Ігор, бурмотячи, вставав зі столу й стягав із себе шорти разом із трусами, Альонка гарячково намагалася щось придумати, але в голову нічого не приходило. До того ж, її відволікав стирчачий член голого Ігоря. Клянучи себе за безтолковість, вона раптом випалила Свєтці:
— Потримай його в руках, — і замовкла, дивуючись сама собі.
— Цікава компанія у нас підібралася. Чи не так, братику? — протягнула Свєтка, але зі столу встала.
— Ви що придумали? — розгубився Ігор.
— Мовчи, твій номер десятий, — в один голос прикрикнули на нього дівчата. А Свєтка, мрійливо усміхаючись, додала: — Може, я давно хотіла це зробити. З дитинства. Підглядаючи, як ти у ванній із ним бавився.
— Офігєть! — тільки й зміг промовити Ігор, закачуючи очі.
Свєтка зупинилася зліва, поглядаючи на Альонку, взяла член брата в руку, повільно провела пальцем по стовбуру, окремо по кожній набряклій вені. Дійшла до голівки, обвела її навколо. Торкнулася вершини.
— Сухувато ще, — помітила вона й подивилася на Альонку. — Оближи!
Альонка здригнулася, не вірячи тому, що чує, але тіло, здавалося, саме опустилося на коліна. Свєтка направила член Ігоря, і Альонка відкрила рота, вбираючи голівку й торкаючись губами Свєтчиних пальців. Ігор тихенько стогнав. Потримавши член у роті, лизнувши пару разів язиком, Альонка відсторонилася, залишаючись на колінах.
Свєтка провела пальцем по голівці, погладила вуздечку, викликаючи дрож в Ігоря, і торкнулася щілини на голівці. Не поспішаючи, змушуючи Ігоря частіше дихати, розсунула маленьку, схожу на рот щілину. Палець легко ковзав по мокрій від слини та виступившої вологи голівці. Погравшись з членом декілька секунд, переміщуючи палець від голівки до вуздечки й назад, Свєтка дала Ігорю спокій. Подивилася на свій мокрий палець і піднесла його до рота Альонки. Та, дивлячись знизу вгору, ретельно облизала палець. Але Свєтка на цьому не заспокоїлася. Подивившись на приголомшеного Ігоря, вона направила голову Альонки до члена і ледь підштовхнула. Альонка подумала, що якщо вона зараз зробить те, що хоче Свєтка, то Ігор просто розрядиться в неї, і все. А їй хотілося продовжити це дивне відчуття, коли серце завмирає від нереальності того, що відбувається. Вона заперечно похитала головою. Свєтка розчаровано зітхнула, але наполягати не стала.
Альонка, своєю чергою, торкнулася голівки члена пальцем, рясно змочуючи її, і простягнула руку вгору, до обличчя Свєтки, вимогливо дивлячись на неї знизу. Та, поміркувавши, нахилилася і вилизала палець. Альонка посміхнулася і потягнула подругу на підлогу, на коліна. Тепер дівчата стояли поруч, і перед їхніми обличчями хитався важкий від бажання член Ігоря. Альонка знову змочила палець об голівку, і знову Свєтка облизала його.
Взявши член, Альонка облизала його і витерла об свої щоки. Наблизила обличчя до Свєтки, і та міцно поцілувала подружку, злизуючи всі сліди з її губ. Альонка знову взяла члена у рот, і знову Свєтка цілувала її, знайомлячись зі смаком брата.
І тоді Альонка таки наважилась. Тримаючи член пальцями, вона підштовхнула Свєтку вперед, прямо до блискучої голівки. Член уперся у стиснуті губи. Кілька секунд Свєтка не ворушилась. Потім губи розімкнулись, і голівка члена занурилась у Свєтчин рот. Вона втягнула його, трохи випустила. Випустивши, облизала і знову втягнула. Її рука лягла на стегно Альонки, пестячи його. Альонка, яка втрачала глузд від збудження, пересунула руку, і пальці Свєтки, намацуючи вологу дірочку, занурились усередину. Спокусливі історії з життя на paprikolu.net.ua. Прокрутились, почали рухатись вперед-назад. Альонка, задихаючись від нестерпного бажання, поцілувала доступний їй стовбур члена, і Свєтка випустила його, ділячись із подружкою.
Ігор стогнав. Альонка по черзі підносила член то до себе, то до Свєтки, залишаючи на її та на своїх щоках мокрі пахучі сліди. Потім вони цілувались і вилизували одна одну, обмінюючись смаком. Пальці Свєтки швидко рухались туди-сюди в дірочці Альонки, все ближче і ближче піднімаючи її догори, до вершини насолоди. Себе Свєтка теж не забувала, пестячи другою рукою.
Альонка відчувала, що ще трохи — і Свєтка кінчить. Її пальці все частіше завмирали, що, втім, лише посилювало збудження. Але Свєтка здалася раніше — раптом тоненько скрикнула, заподіявши солодкий біль, стиснула губки й дірочку Альонки й завмерла на кілька довгих секунд, тихенько стогнучи. І в цю мить в Ігоря вичерпалися останки терпіння. Член у роті Альонки здригнувся, пославши згусток сперми по каналу. Вона прийняла першу порцію, а другою поділилася зі Свєткою, направивши тремтячий член на неї. Важкі краплі повисли на губах і щоках дівчини, але вона, видно, нічого не помічала, перебуваючи у солодкому небутті.
Виплеснувшись, Ігор швидко заспокоївся і стояв, заплющивши очі, пестячи потилиці обох дівчат. Альонка тремтіла від нетерпіння — їй потрібно було ще трохи для завершального акорду. І він, отямившись, прийшов на допомогу своїй розпусниці. Підхопивши її, поставивши на ноги, він опустився на коліна. Альонка розслаблено привалилася до стіни, розсунувши ноги, віддаючись на милість спритному сильному язикові, що швидко пестив її клітор. Тіло стрімко втрачало вагу. І за кілька секунд вона вже стогнала, затискаючи обличчя Ігоря зведеними ногами, забуваючи про все на світі...
Коли Альонка відкрила затьмарені очі, перше, що вона побачила, — це Свєтку, що сиділа на колінах і з подивом пробувала кінчиком язика краплі на губах. Альонка зніяковіла, але Свєтка лукаво підморгнула й похитала головою, мовляв, нічого собі ми влаштували.
Поруч заворушився Ігор. Альонка, виявляється, майже висіла на ньому. Ноги її вже не тримали.
— Гаразд. Хто куди, а я — купатися і спати. Зовсім сил немає, — сказала Свєтка, важко підводячись з підлоги.
Альонка все ще боялася подивитися Ігорю в очі. Стояла, не ворушачись. Але він чудово все зрозумів.
— Підемо. Ти перша в душ.
— Ігорю, а як же ми тепер? Що буде? — наважилася запитати Альонка.
— Нічого не буде. Це Коктебель. Повітря, мабуть, тут особливе...