На роботі в Кирила накопичилося кілька проблем, над якими добре було б посидіти й подумати вдома в спокійній обстановці. Тож у суботу він замкнувся вдома, сподіваючись без перешкод попрацювати до обіду. Добре, що він неодружений у свої тридцять п’ять і має власну квартиру – ніхто не буде заважати й приставати.
Його план вдався рівно наполовину. Близько одинадцятої настирливо задзеленчав дзвінок вхідних дверей. Лаючись, Кирило пішов відчиняти… Винувато посміхаючись, на порозі стояла його подружка, симпатичне, але примхливе створіння двадцяти двох років від роду.
– Аню! Ти чого? Щось трапилося? Чому не подзвонила? Я ж казав, що буду зайнятий до трьох годин.
– Мені стало нудно, – вона капризно скривила губки, зазираючи через його плече до квартири. – Я гадала, що ти теж нудьгуєш, вирішила тебе порадувати. Можна пройти?
Він мовчки поступився місцем, пропускаючи дівчину в передпокій. Вона швиденько скинула босоніжки й помчала вглиб квартири, мигнувши подолом легкого літнього сарафана. Ніколи раніше вона не приїжджала без дзвінка. Щось тут не те. Кирило невдоволено пішов на кухню, плюнувши на всі ці незрозумілості.
Слідом за ним на кухні з’явилася Аня. Уважно озирнулася, зазирнула в його комп’ютер і залишилася стояти посередині.
– Аню, пробач, але мені треба попрацювати. Дуже. Вибач, але це важливо. Доведеться тобі до трьох розважатися самій. Телевізор подивись чи ще щось.
– Так, так. Я зрозуміла. Я не буду тобі заважати. Просто… Ти будеш сміятися, але мені здалося, що це не просто так, що ти в суботу сидиш вдома, – вона зробила паузу й проговорилася. – Один, – одразу ж ойкнула, затуляючи рота рукою.
Кирило усміхнувся. Більш-менш стало зрозуміло, чому вона прилетіла без попередження.
– Аню, мені, звісно, приємно, що ти мене ревнуєш. Але ти не права. Мені справді, – тут він зробив наголос, – справді треба попрацювати. Тож почувайся, як вдома. Вважай, що мене немає. Я помер… – сказав, як відрізав, і сів за обідній стіл – він завжди працював на кухні, – поринувши в роботу й не звертаючи уваги на дівчину.
Аня влаштувалася навпроти. Деякий час сиділа, підперши голову руками, дивилася, як він працює. Потім схопилася. Пробурмотівши: "Не буду заважати", – пішла до зали. Увімкнула телевізор, поклацала каналами. Але надовго її не вистачило. Хвилин через п’ятнадцять вона повернулася на кухню. Якісні оповідання українською paprikolu.net.ua. Зробила собі чаю, запропонувавши й Кирилу, на що він заперечно мотнув головою. Випивши чай і помивши за собою чашку, Аня зі словами "щось у тебе тут забагато пилу" притягла швабру з відром і протерла підлогу. Кирило працював, справді не звертаючи на неї уваги, але прекрасно усвідомлюючи, що це не для неї – вже дуже вона моторна, і хвилини без діла бути не може.
Аня засумувала. Знову сіла навпроти. Деякий час мовчала, похитуючи ногою. Потім не витримала, жалібно запитала:
– Кирило, а тобі ще довго? Ти скоро?
– Аню, я ж сказав – мене немає. Я помер.
– Гаразд, гаразд. Я все. Мовчу.
Її вистачило ще хвилин на п’ять. Вона встала, підійшла до нього, навалюючись на спину, поцілувала його в шию, лоскочучи волоссям.
– Кириле, а може, ти потім попрацюєш, а зараз ми щось придумаємо, га?
Вона знову спробувала його поцілувати, упираючись грудьми в спину. Він прекрасно відчував її пружні груди крізь тканину сарафана. Сам сидів напівголий – у самих шортах. Деякі думки, далекі від роботи, зрадницьки заворушилися в голові. Але здаватися він не збирався. Невдоволено смикнувши плечем, сказав якомога суворіше:
– Аню! Я працюю, і працювати мені ще дуже і дуже довго. Перериватися не буду. Не заважай, прошу.
– Добре, добре.
Залишивши його в спокої, вона пішла. Кирило зітхнув із полегшенням і поринув у свої цифри. Виявилося – даремно…
Невдовзі він почув незрозумілий звук. Озирнувся — і обімлів. На кухні навкарачки, імітуючи собачку, з’явилася Аня. Абсолютно гола. Побачивши, що її помітили, вона усміхнулася і гавкнула. Іноді вони так гралися — Ані подобалося зображати то кицьку, то собачку. Кирило знизав плечима і, стримуючи усмішку, намагався дивитися тільки на екран комп’ютера. Але Аня не здавалася. Зробивши коло по кухні, вона ткнулася головою йому в ногу, вимогливо гавкнувши.
– Чого тобі, Тотошко? Іди, пограй сама, не бачиш — я зайнятий, – сказав він, але погляд зрадницьки ковзнув по маленьких грудках, по голій гостренькій попці, щоразу затримуючись на темніючій щілинці між половинками.
Тотошка не послухалася. Вимогливо гавкнувши, знову ткнулася в нього. Кирило м’яко спробував відсунути її ногою, але марно. Тотошка Аня і не думала залишати його в спокої.
– Тотошко, місце, – удавано сердито рикнув він.
Без толку. Сьогодні Тотошка його не слухалася. Він демонстративно втупився в комп’ютер, удаючи, що ніщо не зможе його відволікти. Ага, щас! Вона його добре вивчила. Аня, під столом, посунулася ближче, і в його ногу вп’ялися її гострі зубки. Не боляче, але дуже неочікувано. Він сіпнувся.
– Ну, що таке? Чого тобі?
Тотошка вимогливо гавкнула, встаючи на задні «лапи» і поклавши голову йому на коліна. Кирило погладив дівчину по голові, і рука сама собою ковзнула по шиї, потім нижче, до голих плечей, і ще нижче.
У долоню вперся стирчачий сосок. Він гладив Аню, паралельно намагаючись зайнятися роботою. Виходило погано. Та й у неї були зовсім інші плани.
Вивернувшись із його рук, вона випрямилась на колінах, тявкнула, привертаючи увагу, й уперлася поглядом у вазочку з цукерками, склавши передні «лапки» перед собою, немов справжня собачка.
— Їсти хочеш? Тебе ж годували нещодавно? — Кирило все ж таки відірвався від компа, із задоволенням оглядаючи дівчину — її акуратні грудки, плоский животик, голенький лобок і хитро усміхнену мордочку. Виглядала вона кумедно і дуже, дуже звабливо.
Тотошка тявкнула, мовляв, треба погодувати ще раз. Зітхнувши, Кирило поклав перед нею цукерку, слабо вірячи, що цим зможе відкупитися. Знову пролунав вимогливий гавкіт. Тотошка хотіла, щоб цукерку звільнили від фантика. Уже приймаючи свою поразку, але тримаючи марку до кінця, Кирило розгорнув цукерку. Аня потяглася, намагаючись ухопити цукерку зубами, її животик і лобок напружилися, збуджуючи в Кирилі думки, далекі від роботи. Біленькі зубки зімкнулися на цукерці, Аня потягнула її до себе й не розрахувала — цукерка впала на підлогу.
– Тотошко, щоб тебе! – входячи в роль, вигукнув він, наче справді гола дівчина була собачкою. – Дивися, що ти наробила!
Тотошка винувато заскиглила й почала пеститися до нього, намагаючись, от бісова дівка, потертися стегном об його ногу, демонструючи попку в найвигіднішому ракурсі. Кирило зітхнув, розуміючи, що остаточно програв у цьому своєрідному поєдинку. Зробивши сердите обличчя, він підвівся. Дістав блюдце, переклав цукерку з підлоги в блюдце і поставив частування перед Тотошкою.
Оголена дівчина на підлозі опустилася на лікті й, поглядаючи на Кирила, відкусила шматочок. Пережувала. Знову відкусила. Він стояв над нею, сам не помічаючи, як мимоволі гладить зведений член, засунувши руку в кишеню шортів. Його погляд не відривався від тоненької фігурки дівчини, що стояла внизу на колінах, фіксуючи всі спокусливі деталі — худу спину з проступаючими ребрами, гостреньку попу, зморшкувате вічко ануса, м’які губки, між якими вже заблищала волога. Її вистава й для неї самої не пройшла даремно.
Присівши поруч, він провів долонею по спині, затримавшись на попі. Торкнувся пальцем губок, остаточно розпрощавшись із думками про роботу. Подражнив Аню рухами пальця, що ласкав її навколо губок, піднявся рукою вгору — до попки. Тотошка невдоволено заскиглила й одночасно притиснулася бочком до його ніг. Кирило повернувся до її щілини, вже не соромлячись, водячи пальцем між губками й час від часу торкаючись клітора. Аня залишалася в тій же позі, удаючи, ніби повністю поглинена цукеркою й не помічає його пестощів. Але її видавали блискучі очі й прискорене дихання. Вона серйозно збудилася.
Сидіти навпочіпки було незручно, тому він, плюнувши на всі свої плани, підхопив пустунку за пахви й поставив на ноги. Аня переможно посміхалася, дивлячись на нього й облизуючи крихти шоколаду з губ. Кирило усміхнувся у відповідь і поцілував хуліганку, відчуваючи солодкий смак на губах. Вона із задоволенням притиснулася до нього, обхопивши руками, і вимогливо підняла обличчя догори, очікуючи подальших поцілунків.
Цілуючи, він одночасно гладив, пестив її всюди, куди сягали його руки, відчуваючи, як відгукувалося тіло на його дотики, наскільки гарячою стала її шкіра, як поважчали її груди, як остаточно потекли її губки. Його пальці все частіше затримувалися на кліторі, змушуючи дівчину завмирати й тихенько постогнувати.
Раптом її рука опустилася вниз, і Кирило відчув, як спритні пальчики дівчини пестять крізь шорти його набряклий член. Відірвавшись від його губ і м'яко стискаючи член пальцями, вона вимогливо тявкнула, не виходячи з ролі Тотошки. В очах дівчини грали чортенята. Кирило розсміявся.
— Значить, однієї цукерки тобі замало, розбійнице?
З цими словами він схопив Аню, що зойкнула, в обійми й перекинув на обідній стіл. Перед очима знову опинилася маленька дірочка ануса, яка постійно потрапляла йому на очі, коли вона повзала по підлозі. Аня, збуджено дихаючи, слухняно відстовбурчила попу. Це вийшло наївно й одночасно так розпусно, що гаряча хвиля миттєво вдарила йому в голову, змушуючи забути про все. Тремтячими від нетерпіння пальцями він рвонув блискавку на ширинці. Важкий член легко знайшов сповнену бажання щілину дівчини, і голівка, розсуваючи губки, вирушила у свою подорож зверху вниз — від ануса до клітора, не проникаючи в глибину.
Аня затихла, важко дихаючи, лише ширше розсунула напружені ніжки. А член безпардонно гуляв по щілинці дівчини, збуджуючи і її, і його. Аня текла. Вологи було так багато, що пара важких крапель повисла на губках, а член, здавалося, плавав між ними. Але все одно Кирило, пригальмувавши на секунду, дістав пляшку оливкової олії й, не жалкуючи, змастив дупу дівчини.
— Я теж люблю цукерки, — проричав він, навалившись на дівчину й загнавши член у тугий отвір. Аня охнула, миттєво напружилася й розслабилася, приймаючи його. Деякий час він не рухався, даючи і їй, і собі звикнути, потім почав рухатися вперед-назад, поступово збільшуючи амплітуду й швидкість. Аня тихенько охкала, але не виривалася. Лише іноді ворушила попою, підлаштовуючись під нього. Її рухи зносили Кирилу дах. Член, щільно стиснутий гладеньким вузьким отвором, був готовий вибухнути вже сто разів, але Кирило стримувався з останніх сил.
Тримаючи коханку за стегна, він опустив руку й почав пестити губки та клітор. Охання стало тихішим, а стогони, навпаки, посилилися. Аня вже сама двигала своєю чарівною попкою назустріч, повністю віддаючись йому. Кирило, стиснувши зуби, чекав, палаючи від бажання, і лише коли Аня тихо скрикнула й забилася під ним, він дав собі волю. Кількома сильними поштовхами він досяг піка, і коли перший струмінь сперми вилетів назовні, пронизуючи стогнучу Аню наскрізь, Кирило заплющив очі, повністю віддаючись насолоді...
Потім, коли все закінчилося, Кирило не втримався від докору:
— Тобі не соромно, Тотошко? Все ж таки відірвала мене від роботи.
— Ні, не соромно, — вона подивилася на нього щасливими очима, що посміхались. — Ми відповідаємо за тих, кого приручили...