Дорогою на море Михайло заїхав у гості до своєї двоюрідної сестри, яка разом із донькою жила на Миколаївщині, у козацькому селищі. Селище – своєрідне поселення, з одного боку село, але такі села в інших областях містечками називаються. Загалом, усе є: магазини, заасфальтовані вулиці, кінотеатр, Будинок культури та інші блага цивілізації. Хто бачив, той знає.
Маша, його сестра, була рада приїзду брата. Не менш сильно зраділа і Олена, донька. Причина її радості виявилася простою до неможливості. Три місяці тому Олена склала іспит на водійські права і вже дістала матір своїми проханнями дати їй машину. Та, боячись аварії, відмовлялася під будь-якими приводами.
А тут дядько, майже улюблений, приїхав на машині, у якої й відкрите ОСЦПВ, і КАСКО. Мрія!
Одним словом, Олена в перший же вечір взяла дядька в обробку. Марія, звісно, була проти, але й племінницю ображати відмовою Михайло не хотів, тому дав Олені покермувати два вечори, у своїй присутності. Вона, звісно, була рада, але не зовсім. Хотілося ж перед подружками похизуватися. Утім, кермувала Олена непогано, у педалях не плуталася, як новачок, педантично дотримувалася абсолютно всіх правил руху.
Якось, після обіду, Михайло, коротаючи час, ліниво гортав новини на планшеті. До Олени прийшла подружка, і вони сиділи, теревенили в неї в кімнаті. Раптом подружки про щось посперечалися. До Михайла долітали лише окремі фрази.
– Попроси. Марно. Та ти боїшся! Кажу ж тобі. Та ти не вмієш. Сама спробуй. Та й спробую…
Дівчата чомусь розсміялися, зашепотіли. Почулося хихотіння, і вони з’явилися перед Михайлом, перезираючись і підштовхуючи одна одну. Олена виступила першою.
– Дядь Міш, дай машину. Нам зі Свєткою в центр треба. А йти не хочеться.
Він похитав головою. Свєтка відштовхнула подружку. Прошипіла:
– Що ти мнешся, я ж тобі як казала, – зробила крок уперед. – Дядь Міш, а ми пива вам привеземо. Свіжого, холодного.
Він усміхнувся.
– У мене ще три пляшки в холодильнику. Дякую, але не треба.
Олена багатозначно подивилася на Свєту, мовляв, я ж казала, що все марно. Але та не здавалася.
– Усього на пів години. Самі ж казали, що Оленка добре водить.
Михайло мовчки мотнув головою, не бажаючи ув’язуватися в безрезультатну суперечку, і уткнувся в планшет. Але Свєта не здавалася.
– А якщо я Вас дуже сильно попрошу? Дуже-дуже, – з дивною інтонацією вимовила вона.
Михайло підняв голову. Свєта стояла перед ним, усміхаючись.
Одна з бретельок легкого літнього сарафана зіслизнула з плеча. Другу вона багатозначно теребила, дивлячись на нього впритул. Михайло хмикнув.
— Дуже-дуже — це як? А плечі в тебе гарні, мені якраз такі подобаються. Але бретельки не заважають ними милуватися.
— Ну чому ж плечі?
Свєтка посміхнулася ширше і, не відриваючи погляду від Михайла, розстібнула верхні два ґудзики.
Він знову хмикнув.
— Ну, поки це навіть не тягне на одну літеру «Д» у слові «дуже».
— А так?
Розстібнувши ще одного ґудзика, вона відсунула верх сарафана, майже повністю оголюючи ліву грудку. Але сосок розсудливо залишився прикритим.
Михайло знизав плечима.
— Може, зараз і тягне на одну літеру, але не більше. Не забувай, я вже великий, жінок бачив багато і в різних виглядах.
Свєтка завагалася, розгублено кинулася очима. Ззаду засопіла Олена і навіть простягнула руку, щоб відвести подружку, але та, дивлячись на Михайла, що посміхався, блиснула очима й рішуче розстібнула всі ґудзики, що залишилися на сарафані. Трохи почервонівши, витяглася перед упертим дядьком. Розстібнутий сарафан трохи оголив біленькі трусики та плоский дівочий животик. Пружні невеличкі груди виявилися майже всі оголені, за винятком сосочків. Дівчина стояла, глибоко дихаючи, і дивилася на Михайла крізь напівприкриті вії.
— Ти симпатична дівчинка, і трусики в тебе такі миленькі, біленькі. А животик — так взагалі казка. Але це все одно не тягне на «дуже-дуже». Не дам машину, щоб не сталося.
— Свєто, ходімо, я ж казала.
— Ну, вже ні, — відмахнулася від неї Свєтка. — Дивись, що зараз буде.
Уперто закусивши нижню губу, рішуче скинула сарафан з плечей і застигла оголеною статуєю в центрі кімнати, завівши руки за спину. Червона фарба розпливалася її обличчям, але прикритися вона навіть не думала. Олена ахнула. А Свєтка, задоволена спричиненим ефектом, широко посміхнулася й з викликом промовила:
— А це тягне на «дуже-дуже»?
— Ну, так. На один раз «дуже», — Михайло зневажливо покрутив пальцями в повітрі.
— Не треба ля-ля, дядьку, — відповіла Свєтка й нахабно втупилася на його ширинку. — Не треба обманювати. Реакція-то конкретна.
Звичайно, член встав побачивши струнку голеньку дівчину, але Михайло лише хмикнув.
— Дівчинко, тобі мене не збентежити, не сподівайся. Ти виглядаєш дуже спокусливо, і він це відзначив відповідним чином. Але це не означає, що я одразу втрачу голову й погоджусь на все. Повторюю, жінок я бачив, і бачив багато.
Олена хихикнула, але Свєта навіть уваги на неї не звернула. Рішучим кроком підійшовши вперед, вона опустилася на коліна.
— Подивимось, подивимось, — пробурмотіла дівчина й легесенько провела пальцем по виразному горбку на ширінці. — А що ти скажеш на це? — Вона взялася за язичок блискавки й глянула на Михайла.
Усіма силами намагаючись залишатися незворушним, він знизав плечима.
— Молодь завжди схильна переоцінювати свої сили, — знайшовся він і посміхнувся.
— Молодь зараз інша. Зовсім інша, — Свєта, продовжуючи дивитися на Михайла, розстібнула блискавку й взялася за ґудзик. — То що для вас, дядь Міш, означає «дуже-дуже»? Я щось не в'їжджаю? — Розстібнувши ґудзик, вона провела пальцем по члену, пестячи його крізь тонку тканину трусів.
— Дражнитися ви всі майстрині, — несподівано хрипко промовив він. — А ротик у тебе гарний, — він відкинувся на спинку дивану, продовжуючи спостерігати за діями Свєтки.
— Я знаю. Я й взагалі симпатична, мені багато хто це казав, — Свєта двома руками стягнула труси вниз, і перед її обличчям опинився важкий, переплетений венами член з оголеною голівкою. — Ротик кажете? — тихо запитала Свєтка, пестячи долонею член. — Ротик, значить? — Уважно подивилася на Михайла й поцілувала голівку. Лизнула язиком вуздечку.
Михайло здригнувся.
— Свєтко! — видихнула Оленка, дивлячись на подружку круглими від здивування очима.
— Ротик, значить, — промуркотіла Свєта, оточуючи голівку гарячими губами.
Губи зімкнулися навколо. Язичок запрацював. Темна голівка Свєти ходила вгору-вниз...
Михайло розслабився. Діяла вона вміло, але дещо педантично. Хтось обдарований показав їй ази. І тепер Свєта старанно повторювала урок. Олена дивилася, не відриваючи очей, нервозно кусаючи губи. Спочатку Михайло подумав, що вона переживає за подружку, але, придивившись, зрозумів, що переживання, якщо й були, то зовсім з іншого приводу.
Олена трохи почервоніла. Крізь тонку тканину блузки й простий ліфчик виступали напружені соски. Час від часу вона ледь помітно двигала ногами, стискаючи їх. Права рука кілька разів мимоволі тягнулася до краю шортиків, але в останній момент, спохопившись, племінниця відсмикувала її. Зрозуміло, одним словом...
Михайло м'яко відсторонив Свєту, підвів її голову. Вона здивовано подивилася на нього затьмареними очима.
— «Дуже-дуже» — це ж два слова, чи не так?
Свєта мимовільно кивнула, не розуміючи, до чого він веде. Михайло поманив племінницю. Та мимоволі підійшла й лише ледве пискнула, коли дядько швидким рухом розстібнув її коротенькі шортики й потягнув донизу. Шортики впали на підлогу, а Михайло, ніжно поклавши руку на стегно, притягнув дівчину ближче й зсунув її трусики, накривши долонею ніжні мокрі губки. Став перебирати їх, тереблячи й пестячи. Дівчина була така мокра, що здавалося, палець Михайла сам ковзнув у вузьку дірочку. Олена не опиралася, лише тихо ахнула. Коли палець дядька почав двигатися в ній вперед-назад, вона заплющила очі й прикрила рот кулачком, приглушуючи стогін. Михайло акуратно засунув другий палець у дірочку. Тепер він трахав племінницю двома пальцями. Вона гойдалася на його руці, як лялька, повністю віддавшись насолоді.
Увесь цей час Свєта, повернувши голову, спостерігала за грою подружки, іноді потираючись щокою об голівку члена. Михайло трохи посунувся. Щоб їй було зручніше дивитися на Олену, він лівою рукою натиснув на потилицю дівчини. Кмітлива Свєта знову взялася до справи, час від часу поглядаючи на подружку. Зараз він почувався в раю. Відверті розповіді на paprikolu.net.ua. Михайло розслаблено заплющив очі, помітивши, як Свєтка, не таячись, опустила руку донизу, до своєї палаючої від бажання щілини.
Першою кінчила Олена. Скрикнула, забилася на дядькових пальцях, сильно стискаючи їх ногами, згинаючись і опускаючись на підлогу. Свєта, побачивши, як кінчає подружка, швидше запрацювала своєю рукою, відхилившись від Михайла, проте продовжуючи торкатися губами члена. Її оргазм був коротшим і стриманішим, ніж в Олени. Вона напружилася, коротко скрикнув, завмерла на кілька секунд.
Це стало останньою краплею для Михайла, хоча він і відтягував цей солодкий момент, як міг. Провівши буквально три чи чотири рази рукою по члену, він наздогнав дівчат, вистріливши спермою прямо в рота Свєтці. Вона ковтнула, і тут же отримала другу порцію, яка потрапила в рот і на губи. Третій струмінь, слабкіший за попередні, припав на праву щоку.
Перевівши дух, Михайло оглянувся. Олена стояла на колінах, важко дихала й не наважувалася відкрити очі. Свєта завмерла з мокрим обличчям над його членом, певно не розуміючи, що робити далі. Він усміхнувся їй і звичним рухом заправив член у труси. Поворушився. Свєтка незграбно підвелася на затерплих ногах, з тривогою, що він зараз скаже, подивилася на Михайла. Олена теж втупилася на нього. Загалом, зрозуміло — дівчата самі не очікували, що їхні пустощі й жарт дадуть такий ефект.
— Так, — протягнув Михайло. — Каюсь. Був неправий. У вас вийшло попросити переконливо. Олено, ключі візьмеш на полиці в передпокої. Документи на машину знайдеш у барсетці, там же. Катайтеся, але через три години, щоб машина стояла у дворі.
Ввечері, повернувшись з роботи, Марія прямо з порогу запитала в брата:
— Навіщо ти поступився? Га? А хвалився — я мов кремінь! Їду зараз додому, їдуть мені назустріч. Щасливі. По сторонах не дивляться, мов королівни. Нікого навколо не помічають. Ну, звісно ж. Дві шмаркачки у новому Лексусі. Як тут не загордитись... Але чому ти дозволив?
— Так, от... Попросили. Дуже-дуже переконливо...