– Значить так, – вагомо промовив Олег, коли машина виїхала з міста. – Нам належить за один день намотати п'ятсот кеме. Завдання не найважче, але вимагатиме від нас із тобою, кохана, певних зусиль. Тому… – він зробив багатозначну паузу й кинув погляд праворуч.
Кохана мовчки кивнула, погоджуючись із ним. Трохи змерзнувши під час завантаження машини, все ж таки в чотири ранку в серпні буває вже прохолодно, вона зараз дрімала на сидінні, із задоволенням простягнувши ноги ближче до пічки.
Олег із подивом покрутив головою. Які ж усе-таки жінки мерзлячки. На ній були штани й кофта, але вона все одно мерзла у прогрітій машині. Сам він хизувався у футболці та шортах, почуваючись цілком комфортно.
З Оленою він вперше їхав на море, хоча зустрічалися вони вже рік без малого. Після п’яти років подружнього життя, що залишило в нього незгладимі враження, здебільшого негативні, він з острахом зближався з жінками. Десяток побачень, пара ночей — і до побачення, аби тільки не почалося страшне й неприємне.
Але з нею він трохи відтанув, та й різниця у віці в десять років давала про себе знати. Дівчина виявилася поступливою і, у свої двадцять чотири, по-своєму, по-жіночому, мудрою. З нею він почувався комфортно, зізнаючись сам собі, що готовий бачити її господинею у своєму домі. Спільна поїздка на море мала розвіяти його останні сумніви.
– То що "тому" і чому ти замовк? Я тебе слухаю, хоч і очі заплющила, – крізь дрімоту сонно сказала Олена.
– Тому тебе й люблю, що завжди мене слухаєш… Отже, оскільки нашому відважному екіпажу доведеться борознити чималий шматок безкрайніх просторів нашої Батьківщини, я призначаю себе командиром і пілотом, а тебе, відповідно, штурманом і стюардесою. Завдання штурмана — опанувати ворожу навігаційну техніку у вигляді навігатора й підказувати пілотові повороти. Завдання стюардеси — забезпечувати екіпаж усім необхідним і беззаперечно виконувати всі накази командира. Питання є?
– Тільки одне, товаришу суворий командире. Чи можна розпочинати виконання обов’язків годинки через дві, а поки що трохи подрімати?
Олег усміхнувся.
– Що ж поробиш… Дрімай. Але за запізнення будеш оштрафована.
– Я на все згодна, – Олена відкинулася на спинку сидіння й замовкла.
Дорогу Олег знав напам’ять, не вперше їхав. Підказок йому не потрібно було. Штурман міг спати хоч до кінця. Але порядок є порядок: особовий склад має бути постійно зайнятий якоюсь роботою, інакше навіщо він потрібен.
Через п’ять годин сонце почало відчутно припікати. Олег вимкнув пічку й відкрив вікна. Олена давно прокинулася, подивилася на пейзаж, але там поки що нічого цікавого не було: безкраї поля з хирлявими лісосмугами з акацій. Вона занудьгувала й узялася за навігатор. За пів години їй вдалося прокласти маршрут. Задоволена своєю перемогою над, як висловився командир, ворожою технікою, вона зажадала зупинки — вкотре в туалет сходити й змінити штани на шорти. Олег з’їхав із траси, звернувши до найближчої лісосмуги. Користуючись нагодою, сам із задоволенням пройшовся, розминаючись і потягуючись, попутно милуючись ладною дупкою своєї стюардеси.
Коли вони знову рушили в дорогу, Олена їдко поцікавилася:
– А в нас є журнал, як на кораблі, де реєструються всі пригоди?
– Ні, – розгублено відгукнувся Олег, не розуміючи, куди вона хилить.
– Це упущення, товаришу командире. Отже, я як штурман його вестиму.
Взявши свій телефон, вона увімкнула диктофон і промовила:
– Сьогодні, третього серпня, перебуваючи в чотириста сорока трьох кілометрах від Одеси, стюардеса Олена зазнала сексуальних домагань з боку збудженого командира екіпажу Олега Ревчука. А саме, під час перевдягання її
попка диміла від його похітливих поглядів. Кумедні історії на
paprikolu.net.ua. Таке поводження з боку командира свідчить про початок його морального розкладання та падіння дисципліни у ввіреному йому екіпажі, що ставить під загрозу виконання поставленого завдання, – і, закінчивши запис, дзвінко розсміялася, дивлячись на ошелешене обличчя Олега.
Він не стримався, сам засміявся у відповідь.
– Тоді занесіть у журнал наступне, штурмане. Ніяке моральне розкладання не присутнє. Командир був спровокований оголенням спокусливої частини стюардеси та її мікроскопічними трусиками. Завдання буде виконане успішно.
– Якими такими мікроскопічними трусиками? Це звичайні стрінги, і я завжди такі ношу. Мав би вже звикнути… Не буду я заносити в журнал ці жалюгідні відмазки.
– Твої трусики повністю оголюють попку, ховаючись між половинками, завжди, підкреслюю завжди, привертаючи мою увагу й провокуючи мене на всілякі думки.
Олег простягнув руку й погладив Олену по стегну, провівши рукою до самих шортиків, теж, до речі, досить невеличкого розміру.
– Це що за домагання до члена екіпажу? – обурилася Олена, не роблячи, втім, спроб відсунутися.
Вона, як здалося Олегу, навіть трохи розсунула ніжки, надаючи йому доступ до внутрішніх частин стегон, чим він не забарився скористатися – гладячи її по дивовижно гладенькій і гарячій шкірі.
– А зніми-но ти шорти, – раптом сказав Олег.
– Це наказ, товаришу командире? – грайливо відгукнулася Олена.
– Це наказ, товаришу стюардесо. Повинен же я виправдатися у твоїх звинуваченнях і справді переконатися, що трусики на тобі наймікроскопічніші, що, відповідно, є неприкритою провокацією.
– Підкоряюся грубому диктату збудженого командира, – Олена зняла шорти, поклавши їх на заднє сидіння.
– Переконайся сама, – сказав Олег, подивившись на Олену, яка сиділа з голими ногами. – Під футболкою трусиків не видно, що змушує припускати їхню відсутність, – його рука знову лягла на її стегно.
–
Гей! Гей, товаришу командире. А чому твої пальці торкаються мене там? Невже для того, щоб переконатися в наявності трусиків?
– Не тільки. Ще й щоб перевірити, чи всім задоволений штурман, – усміхнувся Олег, погладжуючи її губки крізь трусики.
– І як ти це визначиш? – у голосі Олени прозвучали знайомі нотки збудження.
– Здогадайся сама, – він торкнувся вказівним пальцем мокрого місця на трусиках. – Мені здається, у тебе є незадоволена потреба. Доведеться тобі зняти й трусики. Повинен же я дбати про членів екіпажу.
– А як же поставлене завдання? Ми вже п’ятнадцять хвилин плетемося за цією роздовбаною «колимагою», вибиваючись із графіка. Я не можу поставити під загрозу наш графік руху, і взагалі… – сказала Олена, сильніше розсуваючи ніжки й надаючи Олегу повну свободу дій.
– Ти забуваєш, що стюардеса зобов’язана задовольняти всі потреби екіпажу та беззаперечно підкорятися командирові, – Олег різко зупинив машину, з’їхавши на узбіччя. Дістав із багажника рушник і віддав його Олені, заодно поцілувавши її.
– Стели на сидіння і геть трусики. Нікуди наш графік не дінеться. Турбота про членів екіпажу понад усе!
– І що тепер? – запитала вона, позбувшись трусиків.
– Тепер ось що… – Олег поклав її руку їй між ногами.
За хвилину торкнувся її пальців, перевіряючи, чи правильно вона його зрозуміла. Вона зрозуміла його правильно – пальці рухалися, не кваплячись пестили вологі губки й клітор.
– Усе буде занесене в журнал… Примушування до розпусних дій, ось як це називається… – задихаючись пробурмотіла Олена, пестячи себе дедалі швидше й швидше. – До розпусних дій, причому на очах у всіх учасників руху…
Вона відкинулася назад на сидіння. Заплющила очі. Легенько розсунула ніжки. Її рука наполовину сховалася між ними. Олег зменшив швидкість, усе частіше милуючись звабливою картинкою. Час від часу він торкався її пальців, пестячи її губки разом із нею.
– І не кажи, просто жах! – промовив він раптом охриплим голосом, із запізненням відреагувавши на її репліку. – Нас уже обігнали дві фури й маршрутка. І всі з цілком зрозумілою цікавістю задивлялися на тебе, намагаючись розгледіти, чи не здалося їм? Чи справді в нашій машині їде напівгола дівчина, що пестить себе?
– О! Олеже! – почувши його фразу, скрикнула Олена, застогнавши, і, сильно затискаючи руку між ногами, згорнулася калачиком на сидінні, продовжуючи постогнувати…
Потім знову довелося звертати в лісосмугу, щоб Олена могла привести себе до ладу. Щось таке передбачаючи, Олег спеціально взяв із собою, крім п’ятилітрової пляшки, пару півторашок із водою.
Повернувшись із-за кущів із трохи шаленими очима, Олена потягнулася за трусиками, але Олег зупинив її.
– Їдь так далі. Мені подобається…
– Який для тебе в цьому кайф? Ти ж майже весь час дивишся на дорогу.
– А може, мені приємно, що в машині їде така розкута дівчина. Розкута й напівоголена, – додав він, виїжджаючи на трасу.
За пів години Олег вирішив, що непогано було б перекусити. Олена була солідарна з ним. Попереду замаячила більш-менш густа смуга дерев, де акації вже росли впереміш із тополями. Рідна напівпустеля потроху залишалася позаду.
Звернувши з дороги й заїхавши за лісосмугу, Олег від душі вилаявся, побачивши, що обмиловане ним місце зайняте. У тіні влаштувалася на обід родина: чоловік із дружиною та їхня донька-підліток. Довелося проїхати далі метрів на п’ятдесят. Загнавши машину задом у знайдену тінь, Олег заглушив двигун. Родина, розклавши їжу на багажнику, сиділа до них спинами, всі, крім доньки. Та з лінивою цікавістю, жуючи, споглядала в їхній бік. Олена потягнулася за шортиками.
– Залиш. Іди так, – сказав Олег. – Тебе ніхто не бачить, усі ретельно пережовують їжу.
З цікавістю подивившись на нього, Олена відчинила двері й пішла до багажника. Вона так звабливо виглядала з голою попкою на тлі дерев, ще й у безпосередній близькості від інших, що в Олега в шортах миттєво підскочив член. Відчиняючи задні дверцята хетчбека, він помітив здивовано зметені брови доньки, яка все ж таки розгледіла, у якому вигляді вийшла Олена. Усміхнувшись про себе, Олег опустив полицю, на яку Олена взялася викладати взяті в дорогу харчі. Здавалося, вона не помітила, що дівчинка її бачила. Спеціально поставивши її так, щоб донька могла іноді бачити Олену збоку, Олег узявся до їжі.
Його очікування справдилися. Дівча не зводило очей із їхньої пари, але батькам нічого не казало. Олена, зайнята сервіруванням імпровізованого столу, здавалося, нікого довкола не бачила. Олег продовжував свою провокацію, брав їжу тільки лівою рукою, а правою час від часу демонстративно пестив Олену по попці. Але й цього йому видалося замало…
Він узяв огірок, зняв із нього шкірку й провів ним по щілинці Олени, розсуваючи її губки. Та крадькома глянула на Олега.
– Мені здається, це вже занадто, – глухим збудженим голосом промовила вона. – Дівча й так усі очі прогляділо, мало не вдавившись двічи…
– То ти все помітила?
– Авжеж.
– І?
Олена пильно подивилася йому в очі.
– А може, мені теж подобається…
– Гм. І справді подобається, – сказав Олег, облизуючи огірок, мокрий від її вологи.
Навіть із відстані у п’ятдесят метрів було видно, як почервоніла випадкова глядачка, коли побачила, як Олег облизав огірок, що щойно побував у щілинці Олени.
Олена, кинувши обережний погляд на дівчинку, тихо промовила:
– Тільки не думай, що ти один можеш щось вигадувати…
З цими словами вона розстебнула блискавку на шортах Олега, діставши його член. Він завмер, чекаючи продовження. Раптом Олена нахилилася, виставивши свою голу попку перед дівчинкою, і повільно, нікуди не кваплячись, кілька разів облизала голівку члена, провівши по колу кінчиком язика. Олег навіть застогнав від задоволення… А Олена, випрямившись, незворушно відкусила помідор.
– Смачно!
Трохи розгубившись від такого пасажу, Олег глянув на сусідів. Родина вже збиралася. Мати, складаючи їжу в сумку, озирнулася, і він відсунув Олену за машину, сховавши її. Дівчинка, допомагаючи матері збиратися, постійно озиралася в їхній бік, за що отримала різкий докір від матері за повільність. Розігравшись, Олена опустила руку, погладжуючи твердий член Олега пальчиком. Хоча її голої попки не було видно через машину, сумнівів не залишалося, що означала її опущена до ширінки Олега рука…
Невдовзі родина сіла у свою машину, гучно грюкаючи дверцятами. Коли вони звернули до траси, Олег витер руки серветкою й притягнув до себе свою хуліганку-подружку. Поцілував, ковзнувши пальцем до її щілинки. Олена відповіла, жадібно обіймаючи його. Її щілинка знову текла. Палець Олега пірнув усередину, відчуваючи жар її дірочки. Продовжуючи цілувати її, досліджуючи її рот своїм язиком, він пестив Олену, двигаючи пальцем туди-сюди. Вона майже повисла на ньому, завмерши, насолоджуючись ласкою. Напружилася і, голосно скрикнувши, кінчила, захлинаючись стогонами…
Дочекавшись, поки вона трохи віддихається, Олег натиснув їй на плечі. Олена слухняно опустилася в траву, на коліна. Її губи зімкнулися навколо голівки. Швидкий і вмілий язичок миттєво змусив Олега забути про все на світі, і за хвилину він вистрілив спермою в рот своїй стюардесі й штурману в одній особі. Оргазм був настільки потужним, що перед очима плавали золоті зірки.
Потім, умившись, вони повернулися до їжі. Обоє мовчали після того, що сталося. Тільки весь час виходило так, що то Олег торкнеться ноги Олени, то вона пригорнеться до нього…
Нарешті з їжею та чищенням зубів було покінчено. Олег підсунув Олені її сумку.
– Одягай трусики й шорти. У мене зараз тільки одне бажання – покурити. Уже надто ти пристрасна дівчина. Але я не курю.
– Не знаю, не знаю, – сказала вона, лукаво усміхаючись. – Надовго тебе вистачить?
Олег розсміявся.
– Думаю, до Умані точно вистачить. Ну, а там подивимось…
